Автор работы: Пользователь скрыл имя, 19 Января 2014 в 13:59, доклад
Донецький економічний район спеціалізується на промисловому виробництві і є індустріально-аграрним регіоном. Структура територіального господарського комплексу Донбасу порівняно з Україною в цілому характеризується значно вищою часткою промисловості у валовій додатковій вартості (ВДВ). Питома вага усіх інших галузей матеріального виробництва ВДВ району нижча від середніх показників по країні, при цьому частка сільськогосподарської продукції ВДВ району вдвічі нижча, ніж у цілому по Україні.
Донецький економічний
район спеціалізується на промисловому
виробництві і є індустріально-
При розробці і реалізації стратегічної довгострокової програми пріоритетними у розвитку регіональної структури економіки Донецького регіону повинні бути: сільське господарство, транспорт і зв'язок, галузі соціальної сфери при збереженні промислової орієнтації регіону. Для вирівнювання територіально-господарських диспропорцій Донбасу необхідно швидкими темпами залучити в сільське виробництво значний наявний господарський потенціал Луганської області.
Промисловість
Як уже зазначалось, економіка Донецького регіону вирізняється розвинутим промисловим виробництвом, особливо галузей важкої промисловості, яке сформувалося під впливом специфічного природно-ресурсного потенціалу району. У 2000 р. частка паливної промисловості і чорної металургії району в галузевій структурі виробництва промислової продукції перевищувала майже у 2 рази середні показники по країні.
У галузевій
структурі промисловості
Для удосконалення структури промислового виробництва Донбасу необхідно вирішувати питання зростання в напрямку легкої, нафтохімічної, харчової галузей та промисловості будівельних матеріалів.
Таблиця 1.
Територіально-галузева
структура промисловості
Економіка Донецького регіону і її промисловий комплекс, як видно із таблиці, спеціалізуються на випуску продукції важкої промисловості, зокрема паливної промисловості - 46,3 % від її виробництва в Україні, чорної металургії - 42,3 %. У цілому Донбас виробляє близько чверті промислової продукції країни. Крім названих вище, економічний район спеціалізується на різнопрофільному важкому матеріаломісткому машинобудуванні та металообробці (15 %), які представлені виробництвом гірничошахтного устаткування, а також на станко- і приладобудуванні, виробництві обладнання для переробних галузей АПК і легкої промисловості, галузі будівельних матеріалів. Частка хімічної і нафтохімічної галузі у промисловості регіону нижча ніж в середньому по Україні (5,0 % порівняно з 5,8 %). Найбільш розвиненим є коксохімічне і нафтохімічне виробництво, випуск мінеральних добрив та іншої продукції неорганічної хімії, гумотехнічна промисловість.
Недостатній розвиток у регіоні мають переробна галузь АПК харчова— 7,7 % від виробництва у країні, а також кольорова металургія -13,7 %, деревообробна та целюлозно-паперова - 7,7 %, легка промисловість - 6,2 %. У кам'яновугільній галузі функціонує понад 200 підприємств з видобутку (в основному підземним способом) та близько 60 підприємств зі збагачення вугілля.
На території економічного району знаходиться і працює близько 30 % електростанцій України. Енергетика працює на місцевому вугіллі, привізному мазуті і газі. Тут створене найбільше в країні енергооб'єднання "Донбас".
На місцевому коксівному вугіллі та рудній сировині Придніпров'я в економічному Донецькому регіоні розвивається чорна металургія, де виробляється майже половина (46 %) металургійної продукції України. Кольорова металургія представлена Артемівським заводом з обробки кольорових металів, Донецьким заводом алюмінієвих профілів, Стахановським заводом феросплавів, ВАТ "Укрцинк" (м. Константинівка), "Донецьквторцвєтмет" тощо.
Машинобудування
посідає третє місце в
До провідних галузей промисловості регіону належать коксохімія і хімія. Коксохімія працює на відходах чорної металургії і дає понад 50 % продукції коксівної галузі України. Хімія включає гірничо-хімічну промисловість, яка працює на місцевій сировині, - камінній солі, газовому вугіллі, вапні тощо. Тут добре розвинуте виробництво соди, мінеральних добрив і кислот, хімічних реактивів, лакофарбова промисловість. У регіоні також є виробництво капролактану, пластмас, синтетичних смол, гумотехнічних виробів тощо.
Основні центри хімічної промисловості: Лисичанськ (АТ "Лиси-чанськ нафтооргсинтез", ВАТ "Лисичанська сода"), Сєвєродонецьк (ВАТ "Сєвєродонецкий Оргхім"), Донецьк (ВАТ "Донецький завод хімічних реактивів", АЗТ "Донецький хімічний завод"), Маріуполь (ВАТ "Маркохім") та ін.
У регіоні
достатньо розвинута
Легка промисловість включає текстильну трикотажну, швейну, шкіряно-взуттєву Основні її центри у великих містах: Донецьку, Луганську, Маріуполі, Макіївці, Артемівську та ін.
Агропромисловий комплекс
Донецький економічний район не забезпечує власні потреби в продовольчій продукції. Однак він має високоінтенсивний агропромисловий комплекс, у структурі якого вирізняються сільське господарство, харчова промисловість і виробничо-соціальна інфраструктура АПК.
Враховуючи
специфіку природно-
Сільськогосподарські угіддя становлять 75,5 % від території регіону - це на 3,3 % більше ніж в середньому по країні. У структурі посівних площ основне місце займають зернові культури (майже 50 % посівів регіону). Виробництво основних видів сільськогосподарської продукції у Донецькому економічному регіоні показано у табл. 2. Як видно із таблиці, регіон не забезпечує власних потреб у виробництві зерна, картоплі, овочів, м'яса, молока, тим більше враховуючи те, що порівняно з 1990 р. виробництво сільськогосподарської продукції скоротилось майже у два рази. Основними причинами такого різкого спаду виробництва стали значне скорочення поголів'я худоби, диспропорція цін на сільськогосподарську продукцію порівняно з промисловою, збитковість виробництва.
Таблиця 2.
Виробництво
сільськогосподарської
Харчова і
переробна промисловість
Відродження
аграрного виробництва в
Транспортний комплекс
Для економічного
регіону є характерним
Регіон має одну з най густіших мереж залізниць в Україні. їх довжина становить 2832 км, густота - 53 км на 1000 км2. Загальна довжина автомобільних шляхів становить 13600 км, густота - 255,6 км на 1000 км2. По території регіону проходять магістральні газопроводи "Союз", Ставрополь-Москва, нафтопроводи Самара-Слов'янські Грозний-Лисичанськ. Великим підприємством морського транспорту є АП"Азовське морське пароплавство", яке здійснює перевезення вантажів власним і орендованим флотом між портами України та інших держав. Головним морським портом на Азовському морі є Маріуполь - великий транспортний вузол і база для суден Азовського морського пароплавства. Обсяг вантажопереробки становить 12 млн. т, щорічно обробляється понад 2000 суден.
Провідну роль у транспортному обслуговуванні відіграє автомобільний транспорт. Щорічно ним перевозиться в середньому до 150 млн. т вантажів і близько 300 млн. пасажирів.
Повітряний транспорт представлений двома авіапідприємствами в Донецьку і Луганську, а аеропорти Донецька, Лисичанська, Луганська і Сєвєродонецька мають міжнародний статус.
Головні напрями розвитку транспортної галузі регіону:
♦ оновлення і раціоналізація рухомого складу з урахуванням змін вантажо- та пасажиропотоків;
♦ поступове переведення значної частини автомобільного парку на газо- і дизельне паливо;
♦ реконструкція залізничних і автомобільних шляхів міжнародного значення для збільшення їх пропускної спроможності;
♦ ефективне забезпечення транспортних засобів матеріало-технічними ресурсами.
Інвестування економіки регіону
Динаміка капітальних вкладень з усіх джерел фінансування економіки Донецького регіону за останні роки постійно скорочувалась. Вона скоротилась навіть по відношенню до динаміки середніх капіталовкладень по Україні (1990 р. -16,2 %; у 2000 р. - 15,3 %). Однак загальний обсяг капіталовкладень по Донецькій області в два рази вищий ніж у Луганській.
Основні проблеми, які необхідно вирішувати за допомогою капіталовкладень:
Зовнішньоекономічна діяльність
Економічний район має сприятливі умови для розвитку зовнішньоекономічної діяльності. Сьогодні в регіоні експортні операції здійснюють майже 1,5 тис. підприємств Обсяги експорту становлять близько 3,7 млрд. дол. СІЛА, імпорту - трохи більше 1,09 млрд. дол. США, що відповідно становить 25 %, 8 % від загальноукраїнських показників.
У цілому економічний регіон має активний зовнішньо територіальний баланс, позитивне сальдо і за обсягом експорту продукції займає друге місце в державі після Придніпровського економічного регіону.
Структура як експорту, так і імпорту має виражену сировинну орієнтацію. До основних видів експортної продукції належать чорні метали та вироби з них. Найбільшу частину в імпорті становлять енергоносії, природний газ, нафта, нафтопродукти. Експортні операції здійснюються з багатьма країнами світу: Китаєм, США, Тайванем, Туреччиною, але головним зовнішньоторговельним партнером регіону традиційно є Російська Федерація, частка якої у зовнішньому обороті становить 30 %.
Екологічна ситуація
В сучасних умовах господарювання екологічна проблема є однією з найбільш актуальних. Особливо вона стосується Донецького економічного регіону. Тут, як ніде в Україні, питання екологічної безпеки стоять особливо гостро. Потужний комплекс, що представлений в основному галузями чорної металургії, енергетики, хімічної промисловості, є найбільшим забруднювачем навколишнього середовища. До основних видів забруднення належать викиди в атмосферу пилу, шкідливих газів, скидання у водні об'єкти неочищеної відпрацьованої води, нагромадження великої кількості промислових, часто дуже токсичних відходів.
Регіон споживає майже 17 % свіжої води в Україні. Скидання забрудненої неочищеної води у водосховища становить понад 20 %.
Найбільший вплив на атмосферне повітря здійснюють підприємства чорної металургії та коксохімії. Регіон має найвищу загазованість повітряного басейну не тільки в Україні, а й в Європі. Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення становлять в середньому за рік понад 1,5 млн. т. Це близько 40 % викидів від загальної кількості викидів по Україні.
Зважаючи на складну екологічну ситуацію, що склалася в Донецькому економічному регіоні, подальший розвиток його продуктивних сил має здійснюватися паралельно з проведенням виваженої, науково обґрунтованої екологічної політики. Важливого значення набуває проблема вдосконалення економічного механізму застосування природоохоронних заходів, визначення джерел фінансування, стимулювання ведення екологоощадливого природокористування.
Информация о работе Сучасний стан продуктивних сил Донецького економічного району України