Сучасний стан продуктивних сил Донецького економічного району України

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 19 Января 2014 в 13:59, доклад

Описание работы

Донецький економічний район спеціалізується на промисловому виробництві і є індустріально-аграрним регіоном. Структура територіального господарського комплексу Донбасу порівняно з Україною в цілому характеризується значно вищою часткою промисловості у валовій додатковій вартості (ВДВ). Питома вага усіх інших галузей матеріального виробництва ВДВ району нижча від середніх показників по країні, при цьому частка сільськогосподарської продукції ВДВ району вдвічі нижча, ніж у цілому по Україні.

Файлы: 1 файл

Основна частина.docx

— 124.93 Кб (Скачать файл)

 

    1. Сучасний стан продуктивних сил Донецького економічного району України

Донецький економічний  район спеціалізується на промисловому виробництві і є індустріально-аграрним регіоном. Структура територіального  господарського комплексу Донбасу  порівняно з Україною в цілому характеризується значно вищою часткою  промисловості у валовій додатковій вартості (ВДВ). Питома вага усіх інших галузей матеріального виробництва ВДВ району нижча від середніх показників по країні, при цьому частка сільськогосподарської продукції ВДВ району вдвічі нижча, ніж у цілому по Україні.

При розробці і реалізації стратегічної довгострокової програми пріоритетними у розвитку регіональної структури економіки  Донецького регіону повинні бути: сільське господарство, транспорт і  зв'язок, галузі соціальної сфери при  збереженні промислової орієнтації регіону. Для вирівнювання територіально-господарських  диспропорцій Донбасу необхідно  швидкими темпами залучити в сільське виробництво значний наявний господарський потенціал Луганської області.

Промисловість

Як уже  зазначалось, економіка Донецького регіону вирізняється розвинутим промисловим  виробництвом, особливо галузей важкої промисловості, яке сформувалося під впливом специфічного природно-ресурсного потенціалу району. У 2000 р. частка паливної промисловості і чорної металургії району в галузевій структурі виробництва промислової продукції перевищувала майже у 2 рази середні показники по країні.

У галузевій  структурі промисловості найбільшу  питому вагу в Донецькій обл. має  чорна металургія - 52,3 %, а в Луганській обл. - паливна промисловість - 30,7 %. Питома вага всіх інших галузей промислового виробництва в його структурі  нижча ніж в середньому по Україні. Крім згаданих галузей, Донецька область  вирізняється розвинутими машинобудуванням і металообробкою, електроенергетикою та потужним хімічним комплексом, а Луганська - машинобудуванням і металообробкою та харчовою промисловістю (див. табл. 1).

Для удосконалення  структури промислового виробництва  Донбасу необхідно вирішувати питання  зростання в напрямку легкої, нафтохімічної, харчової галузей та промисловості  будівельних матеріалів.

Таблиця 1.

Територіально-галузева структура промисловості економіки  Донецького регіону

 

Економіка Донецького регіону і її промисловий комплекс, як видно із таблиці, спеціалізуються  на випуску продукції важкої промисловості, зокрема паливної промисловості - 46,3 % від її виробництва в Україні, чорної металургії - 42,3 %. У цілому Донбас виробляє близько чверті промислової продукції країни. Крім названих вище, економічний район спеціалізується на різнопрофільному важкому матеріаломісткому машинобудуванні та металообробці (15 %), які представлені виробництвом гірничошахтного устаткування, а також на станко- і приладобудуванні, виробництві обладнання для переробних галузей АПК і легкої промисловості, галузі будівельних матеріалів. Частка хімічної і нафтохімічної галузі у промисловості регіону нижча ніж в середньому по Україні (5,0 % порівняно з 5,8 %). Найбільш розвиненим є коксохімічне і нафтохімічне виробництво, випуск мінеральних добрив та іншої продукції неорганічної хімії, гумотехнічна промисловість.

Недостатній розвиток у регіоні мають переробна  галузь АПК харчова— 7,7 % від виробництва у країні, а також кольорова металургія -13,7 %, деревообробна та целюлозно-паперова - 7,7 %, легка промисловість - 6,2 %. У кам'яновугільній галузі функціонує понад 200 підприємств з видобутку (в основному підземним способом) та близько 60 підприємств зі збагачення вугілля.

На території  економічного району знаходиться і  працює близько 30 % електростанцій України. Енергетика працює на місцевому вугіллі, привізному мазуті і газі. Тут створене найбільше в країні енергооб'єднання "Донбас".

На місцевому  коксівному вугіллі та рудній сировині Придніпров'я в економічному Донецькому регіоні розвивається чорна металургія, де виробляється майже половина (46 %) металургійної продукції України. Кольорова металургія представлена Артемівським заводом з обробки кольорових металів, Донецьким заводом алюмінієвих профілів, Стахановським заводом феросплавів, ВАТ "Укрцинк" (м. Константинівка), "Донецьквторцвєтмет" тощо.

Машинобудування посідає третє місце в структурі  промисловості після вугільної металургії (тут виробляється близько 15 % товарної продукції цієї галузі країни). Переважає важке, металомістке машинобудування, обладнання для вугільної, металургійної, чорнорудноїі харчової промисловостей, розвинуте суднобудування, сільськогосподарське машинобудування. Також функціонують підприємства з виробництва обчислювальної техніки, електротехніки, приладобудування тощо. Є численні центри галузі, які розміщені у більшості міст регіону.

До провідних  галузей промисловості регіону  належать коксохімія і хімія. Коксохімія працює на відходах чорної металургії і дає понад 50 % продукції коксівної галузі України. Хімія включає гірничо-хімічну промисловість, яка працює на місцевій сировині, - камінній солі, газовому вугіллі, вапні тощо. Тут добре розвинуте виробництво соди, мінеральних добрив і кислот, хімічних реактивів, лакофарбова промисловість. У регіоні також є виробництво капролактану, пластмас, синтетичних смол, гумотехнічних виробів тощо.

Основні центри хімічної промисловості: Лисичанськ (АТ "Лиси-чанськ нафтооргсинтез", ВАТ "Лисичанська сода"), Сєвєродонецьк (ВАТ "Сєвєродонецкий Оргхім"), Донецьк (ВАТ "Донецький завод хімічних реактивів", АЗТ "Донецький хімічний завод"), Маріуполь (ВАТ "Маркохім") та ін.

У регіоні  достатньо розвинута промисловість  будматеріалів і будіндустрія. Міжрегіональне значення має виробництво віконного скла, цементу, облицювальних плиток. На місцевий ринок працює, в основному, виробництво залізобетонних виробів, стінових і покрівельних матеріалів, бетонних стінових блоків тощо. Ці підприємства об'єднані у ВАТ "Донецькбудматеріали", ВАТ "Луганськбудматеріали", ВАТ "Слов'янський керамічний комбінат" та ін.

Легка промисловість  включає текстильну трикотажну, швейну, шкіряно-взуттєву Основні її центри у великих містах: Донецьку, Луганську, Маріуполі, Макіївці, Артемівську та ін.

Агропромисловий комплекс

Донецький економічний  район не забезпечує власні потреби  в продовольчій продукції. Однак  він має високоінтенсивний агропромисловий комплекс, у структурі якого вирізняються сільське господарство, харчова промисловість і виробничо-соціальна інфраструктура АПК.

Враховуючи  специфіку природно-кліматичних  умов регіону, сільське господарство Донбасу спеціалізується на вирощуванні зернових (озима і яра пшениця, кукурудза на зерно), технічних (соняшник) культур та на овочівництві, виноградарстві і садівництві, особливо навколо великих міст. Тваринництво представлене молочно-м'ясним скотарством, свинарством, вівчарством, птахівництвом.

Сільськогосподарські  угіддя становлять 75,5 % від території  регіону - це на 3,3 % більше ніж в середньому по країні. У структурі посівних площ основне місце займають зернові культури (майже 50 % посівів регіону). Виробництво основних видів сільськогосподарської продукції у Донецькому економічному регіоні показано у табл. 2. Як видно із таблиці, регіон не забезпечує власних потреб у виробництві зерна, картоплі, овочів, м'яса, молока, тим більше враховуючи те, що порівняно з 1990 р. виробництво сільськогосподарської продукції скоротилось майже у два рази. Основними причинами такого різкого спаду виробництва стали значне скорочення поголів'я худоби, диспропорція цін на сільськогосподарську продукцію порівняно з промисловою, збитковість виробництва.

 

Таблиця 2.

Виробництво сільськогосподарської продукції  у Донецькому економічному регіоні (у господарствах усіх категорій), тис. т

 

 

Харчова і  переробна промисловість регіону  включає в себе 16 підгалузей, основними серед яких є м'ясна, молочна, борошномельно-круп'яна, хлібопекарна, кондитерська, рибна, солевидобувна, олійно-жирова. Значна частина продовольчої сировини на переробку поступає із інших регіонів.

Відродження аграрного виробництва в економіці  регіону можливе лише в умовах поліпшення загальної ситуації соціально-економічного розвитку країни. В Донецькому економічному регіоні необхідно працювати  над програмою збільшення трудових ресурсів в аграрному секторі - за рахунок скорочення їх у вугільній  галузі і створення для них  відповідних соціально-культурних умов і рівня життя в сільських  населених пунктах. Для цього має бути відповідна програма поетапного впровадження її в цю важливу галузь.

Транспортний  комплекс

Для економічного регіону є характерним інтенсивний  розвиток основних видів транспорту: залізничного, автомобільного, трубопровідного, авіаційного, морського.

Регіон має  одну з най густіших мереж залізниць  в Україні. їх довжина становить 2832 км, густота - 53 км на 1000 км2. Загальна довжина автомобільних шляхів становить 13600 км, густота - 255,6 км на 1000 км2. По території регіону проходять магістральні газопроводи "Союз", Ставрополь-Москва, нафтопроводи Самара-Слов'янські Грозний-Лисичанськ. Великим підприємством морського транспорту є АП"Азовське морське пароплавство", яке здійснює перевезення вантажів власним і орендованим флотом між портами України та інших держав. Головним морським портом на Азовському морі є Маріуполь - великий транспортний вузол і база для суден Азовського морського пароплавства. Обсяг вантажопереробки становить 12 млн. т, щорічно обробляється понад 2000 суден.

Провідну  роль у транспортному обслуговуванні відіграє автомобільний транспорт. Щорічно ним перевозиться в середньому до 150 млн. т вантажів і близько 300 млн. пасажирів.

Повітряний  транспорт представлений двома  авіапідприємствами в Донецьку і  Луганську, а аеропорти Донецька, Лисичанська, Луганська і Сєвєродонецька мають міжнародний статус.

Головні напрями  розвитку транспортної галузі регіону:

♦ оновлення  і раціоналізація рухомого складу з  урахуванням змін вантажо- та пасажиропотоків;

♦ поступове  переведення значної частини  автомобільного парку на газо- і дизельне паливо;

♦ реконструкція  залізничних і автомобільних  шляхів міжнародного значення для збільшення їх пропускної спроможності;

♦ ефективне  забезпечення транспортних засобів  матеріало-технічними ресурсами.

Інвестування  економіки регіону

Динаміка  капітальних вкладень з усіх джерел фінансування економіки Донецького регіону за останні роки постійно скорочувалась. Вона скоротилась навіть по відношенню до динаміки середніх капіталовкладень по Україні (1990 р. -16,2 %; у 2000 р. - 15,3 %). Однак загальний обсяг капіталовкладень по Донецькій області в два рази вищий ніж у Луганській.

Основні проблеми, які необхідно вирішувати за допомогою  капіталовкладень:

  • здійснити диверсифікацію виробництва з метою зниження частки гірничодобувної галузі у народногосподарському комплексі;
  • нарощувати частку наукоємної продукції;
  • впроваджувати безвідходні технології, що є носіями технічного прогресу, зниження забруднення навколишнього середовища, особливо в промислових районах;
  • посилити розвиток сільського господарства з метою підвищення його ефективності та більш повного забезпечення продуктами харчування власних потреб;
  • нарощувати обсяги житлового будівництва, залучати в цю галузь вклади недержавних інвесторів;
  • збільшити виділення коштів на розвиток комунальної сфери з метою створення відповідних соціально-культурних і духовних умов та сфери послуг для поліпшення рівня життя населення, яке є головною продуктивною силою розвитку народного господарства;
  • покращити матеріально-технічну базу системи освіти, охорони здоров я, культури та рекреаційних закладів, що є важливим фактором посилення інтелектуального розвитку людини.

Зовнішньоекономічна діяльність

Економічний район має сприятливі умови для  розвитку зовнішньоекономічної діяльності. Сьогодні в регіоні експортні  операції здійснюють майже 1,5 тис. підприємств Обсяги експорту становлять близько 3,7 млрд. дол. СІЛА, імпорту - трохи більше 1,09 млрд. дол. США, що відповідно становить 25 %, 8 % від загальноукраїнських показників.

У цілому економічний  регіон має активний зовнішньо територіальний баланс, позитивне сальдо і за обсягом експорту продукції займає друге місце в державі після Придніпровського економічного регіону.

Структура як експорту, так і імпорту має  виражену сировинну орієнтацію. До основних видів експортної продукції  належать чорні метали та вироби з  них. Найбільшу частину в імпорті становлять енергоносії, природний газ, нафта, нафтопродукти. Експортні операції здійснюються з багатьма країнами світу: Китаєм, США, Тайванем, Туреччиною, але головним зовнішньоторговельним партнером регіону традиційно є Російська Федерація, частка якої у зовнішньому обороті становить 30 %.

Екологічна  ситуація

В сучасних умовах господарювання екологічна проблема є однією з найбільш актуальних. Особливо вона стосується Донецького економічного регіону. Тут, як ніде в Україні, питання екологічної безпеки стоять особливо гостро. Потужний комплекс, що представлений в основному галузями чорної металургії, енергетики, хімічної промисловості, є найбільшим забруднювачем навколишнього середовища. До основних видів забруднення належать викиди в атмосферу пилу, шкідливих газів, скидання у водні об'єкти неочищеної відпрацьованої води, нагромадження великої кількості промислових, часто дуже токсичних відходів.

Регіон споживає майже 17 % свіжої води в Україні. Скидання забрудненої неочищеної води у водосховища становить понад 20 %.

Найбільший  вплив на атмосферне повітря здійснюють підприємства чорної металургії та коксохімії. Регіон має найвищу загазованість  повітряного басейну не тільки в  Україні, а й в Європі. Викиди шкідливих  речовин в атмосферне повітря  стаціонарними джерелами забруднення становлять в середньому за рік понад 1,5 млн. т. Це близько 40 % викидів від загальної кількості викидів по Україні.

Зважаючи  на складну екологічну ситуацію, що склалася в Донецькому економічному регіоні, подальший розвиток його продуктивних сил має здійснюватися паралельно з проведенням виваженої, науково обґрунтованої екологічної політики. Важливого значення набуває проблема вдосконалення економічного механізму застосування природоохоронних заходів, визначення джерел фінансування, стимулювання ведення екологоощадливого природокористування.

Информация о работе Сучасний стан продуктивних сил Донецького економічного району України