Котирування цінних паперів

1. Котирування цінних паперів

Термін “котирування” в основному застосовується на позначення дії або механізму встановлення ціни (ринкової вартості, біржового курсу) цінних паперів, валюти або товару (далі йтиметься про котирування тільки цінних паперів). Крім того, цим терміном позначають можливість обігу цінних паперів (коли цінні папери обертаються на біржі, то кажуть, що вони “котируються”), а також офіційну публікацію про біржові курси в спеціальних бюлетенях.

 Термін “котирування” французького походження — “coter”. Англійська мова користується словом “quotation”, що має таке саме значення.

 Котирування здійснюється  на фондовій біржі, але біржовим  курсом (як орієнтиром) користуються  і на позабіржовому ринку цінних  паперів.

 Котирування цінних паперів відбувається:

 а) методом реєстрації;

 б) методом встановлення  єдиного курсу.

 Метод реєстрації передбачає  аналіз даних про фактичні  угоди, що зареєстровані на  фондовій біржі. У результаті  аналізу виявляються найбільш  характерні (типові) рівні цін, котрі  складаються на біржі і є  показовими для ринкової кон’юнктури.  Предметом реєстрації є граничні  ціни — за верхнім і нижнім  рівнем щоденного біржового курсу  цінних паперів. При цьому показується  біржова ціна, що визначається  найвищим курсом покупця цінних  паперів даного виду і найнижчим  курсом продавця. Фіксується також  ціна в перші хвилини біржового  дня і ціна, що складається  в кінці дня. У світі накопичено  вже величезний досвід публікацій  біржових курсів облігацій у  котирувальних бюлетенях, де вказуються  не тільки максимальні й мінімальні  рівні цін, а й середній рівень  ціни на даний день.

 Котирувальний аналіз  реєстраційним методом дуже швидко  виконується з використанням  сучасних біржових автоматизованих  систем. Такі самі системи застосовуються  і за здійснення іншого методу  котирування — встановлення єдиного  курсу, про який варто розповісти  докладніше.

 Єдиний (типовий) курс  цінних паперів того чи іншого  виду встановлюється на підставі  відомостей про кількість паперів,  котрі бажає продати продавець,  і про кількість паперів, які  бажає купити покупець. Але ще  важливішими є відомості про  ціни, що їх просить продавець  і котрі пропонує покупець. На  підставі порівнювання цих відомостей  складається певний баланс, який  розглянемо на прикладі.

Котирування цінного  паперу – це механізм виявлення ціни, її фіксація протягом кожного дня роботи біржі і публікація в біржових бюлетенях. Магічна поява ціни в процесі біржового торгу є результатом взаємодії зареєстрованих торговців. Біржа лише її виявляє, об’єктивно сприяє її формуванню [4; 61; 62].

 Біржа концентрує попит і пропозицію на купівлю і продаж цінних паперів, визначає співвідношення між поточним попитом і пропозицією, у результаті якого виявляється ціна як вираження рівноваги тимчасового і відносного, але достатнього для здійснення тієї чи іншої угоди.

 Ціна, за якою укладаються угоди і цінні папери переходять з рук у руки, називається курсом. Біржовий курс використовується як орієнтир при укладенні угод як у біржовому, так і в позабіржовому обігу. При цьому «залповий аукціон» дає можливість виявити єдину ціну, що буде існувати до такого «залпу», а безупинний -співвідношення між поточним попитом (ціна попиту – найвища ціна, запропонована покупцем) і пропозицією на цінний папір (ціна пропозиції – мінімальна ціна продажу цінного паперу).

Світова ціна –– грошовий вираз інтернаціональної (світової) ціни виробництва; ціна за якою здійснюються великі комерційні експортні та імпортні не пов’язані операції з платежем у вільно конвертованій валюті. Світова ціна є ринковою, тобто такою, що формується під впливом попиту та пропонування.

Види світових цін можна  класифікувати за багатьма критеріями: за станом ринку, напрямом товарного  потоку, умовами розрахунків, повнотою врахування витрат, характером реалізації, ступенем фіксації, рівнем інформаційної  відкритості (рис. 36).

Ціна продавця (продажу) –– ціна, за якою продавець бажає, готовий, згоден, пропонує продати свій товар, виходячи з витрат виробництва та обігу товару, прагнення отримати прибуток від продажу товару, виробничих можливостей виробника, цін на товари субститути. Ціна продавця є ціною пропонування товару.

Ціна покупця (купівлі) –– ціна, за якою покупець готовий, згоден і здатний придбати товар, виходячи з власних уявлень щодо корисності, потрібності, переваг порівняно з товарами субститутами, а також з урахуванням платоспроможності. Ціна покупця є ціною попиту товару.

Експортна ціна –– ціна, за якою товар продається на зовнішній ринок.

Імпортна ціна –– ціна, за якою товар закуповується на зарубіжному ринку і ввозиться на внутрішній.

Комерційна ціна (контрактна) –– ціна, що зафіксована в угоді з міжнародної купівлі-продажу товару (у контракті).

Ціна за клірингом  –– ціна, за якою здійснюються безготівкові розрахунки між країнами, компаніями, підприємствами за поставлені, продані один одному товари, цінні папери та послуги, що здійснюються шляхом взаємного зарахування, виходячи з умов балансу платежів.

Ціна трансфертна –– внутрішньофірмова ціна, яка застосовується в угодах та розрахунках між окремими підрозділами, філіями міжнародних корпорацій.

Ціна нетто –– ціна товару на місці і в час його продажу; для продавця — фактична виручка від продажу товару за виключенням видатків на виконання угоди, для покупця — сума, яка фактично сплачується продавцю.

Ціна валова –– ціна, що містить витрати на транспортування, страхування та інші затрати.

Ціна споживання –– сума витрат покупця, що включає як витрати на придбання товару (ціна виробу), так і щодо його використання в нормативний термін експлуатації (вартість технічного обслуговування, витрати на ремонт, паливо та енергію тощо).

Ціна оптова –– ціна товару, який продається великими партіями поставки (оптом) міжнародному або внутрішньому посереднику.

 

Ціна роздрібна –– ціна товару в роздрібній торгівлі.

Тверда ціна –– ціна, що встановлюється при укладанні міжнародного контракту та залишається незмінною протягом усього терміну його дії.

Рухома ціна –– ціна, що встановлюється при укладанні міжнародного контракту та змінюється (порушується) у випадку виникнення певних умов, які були зафіксовані у контракті.

Плинна ціна –– ціна, що встановлюється на товар з тривалими термінами виготовлення і враховує зміни у витратах на виробництво (зміна цін на матеріали, паливо тощо), які мали місце протягом терміну, необхідного для виготовлення товару.

Ціна з наступною  фіксацією –– ціна, яка встановлюється в ході виконання контракту, в якому визначені правила її фіксації.

Відкриті ціни (друковані) –– ціни, що оприлюднюються в статистичних довідниках, прейскурантах, каталогах, бюлетенях біржових котирувань.

Розрахункові  ціни (закриті) –– конфіденціальні ціни комерційних угод та такі, що можуть бути розраховані на базі вторинної інформації.

 

БІРЖОВІ ПОСЕРЕДНИКИ - - фіз. або юрид. особи (брокери, маклери, дилери), що беруть участь у біржових торгах як члени біржі (їхні представники), здійснюють посередницьку (брокерську, дилерську) діяльність (див. Комерційне посередництво). Функції Б. п. полягають у виконанні доручень клієнтів членам біржі або брокерським конторам з продажу чи придбання товарів, валютних цінностей, цінних паперів. Здійснюючи біржові операції в інтересах клієнтів, Б. п., однак, сторонами укладених ними біржових угод, як правило, не стають. Вони лише «зводять» продавця з покупцем, одержуючи доход у вигляді комісійної винагороди. Б. п. можуть придбати товари, що обертаються на біржі, й від свого імені (на себе), але роблять вони це не для власних потреб, а для наступного перепродажу на біржі (розраховуючи на доход від різниці цін) або за кошти клієнта. Бірж, посередництво у біржовій торг, діяльності здійснюють виключно Б. П. В. В. Хахулін.

Інфраструктура ринку - комплекс інститутів, служб, підприємств, організацій, які забезпечують нормальний режим  безперебійного функціонування ринку.

 

Оскільки будова інфраструктури ринку дуже складна, варто розглянути її елементи (рис. 7.7). Інфраструктура ринку  покликана забезпечувати цивілізовані стосунки між суб'єктами через свої функції (рис. 7.8). Розглянемо детальніше деякі елементи інфраструктури ринку. Одним із найважливіших інфраструктур елементів є біржі.

Термін "біржа" в перекладі  з латинської мови означає "шкіряний гаманець". Біржі виникли як місця, де комерсанти здійснюють торговельні  операції. Перша біржа була зареєстрована  в Антверпені у 1531 p., друга - у Лондоні  в 1566 р.

 

У Росії перша біржа  з'явилася у 1705 р. в Санкт-Петербурзі, а на території України - 1796 р. в  Одесі. Пожвавлення біржової торгівлі відбулося у період непу. Кількість  бірж у цей період перевищила 100. Проіснували вони до 1930 р.

Біржа -- організаційно-правова форма оптової торгівлі часовими товарами за стандартами та зразками (товарна біржа) або систематичних операцій з купівлі-продажу цінних паперів (фондова біржа), валюти (валютна біржа), робочої сили (біржа праці), угод із фрахтування (фрахтова біржа) (рис. 7.9).

 

Товарна біржа - це оптовий  товарний ринок, для якого характерні такі особливості:

- торгівля товарами за  стандартами та зразками, що дає  можливість реалізувати не сам  товар, а контракт на його  поставку;

- регулярність торгів на основі певних правил;

- формування цін на  основі зіставлення попиту і  пропозиції (котирування);

- свобода вибору контрагента за угодою;

- стандартизація контрактів  і мінімальних партій поставок. Фондова біржа - організований  ринок цінних паперів, що

виконує функцію мобілізації  грошових засобів для довгострокових інвестицій в економіку та для  фінансування державних програм.

Цінні папери - документи, що виражають майнові (боргові) зобов'язання.

Види цінних паперів:

Акції (від лат. actio-дія, дозвіл) - цінні папери, випущені акціонерними товариствами, які засвідчують вкладення певної кількості капіталу і дають право їхньому власникові на отримання певного доходу (дивіденду) з прибутку акціонерного товариства (рис. 7.10).

Облігація (від  лат. obligo - зобов'язання) - документ, що засвідчує передачу грошей у борг на певний строк із правом отримання щорічного фіксованого доходу та зобов'язання про повернення суми боргу у визначений строк.

Вексель (від нім. Wechsel - розмін) - письмове боргове зобов'язання за встановленою законом формою, яке видається позичальником (боржником, векселедавачем) кредитору (век-селеотримувачу), що надає останньому право вимагати від боржника повернення зазначеної у в

Варрант - цінний папір, що випускається разом з облігацією чи привілейованою акцією і дає ЇЇ власникові право на додаткові пільги у визначений час.

Ваучер - майновий купон, що видається в процесі приватизації державного майна для придбання акцій підприємств, які підлягають приватизації.

Сертифікат (депозитний) - фінансовий документ, випущений банком, який засвідчує наявність грошового депозиту і зобов'язання виплатити цю суму тримачеві сертифіката у певний строк. Це цінний папір на пред'явника. Процент за депозитні сертифікати сплачується щорічно або одночасно із погашенням боргу. Термін "сертифікат" походить від латинського certum, що означає "правильно", та fado - "роблю".

Коносамент (від  франц. connaissement від connaitre - знати, розуміти) - розписка, що видається агентом транспортного підприємства (судна, літака тощо) відправникові вантажу, яка засвідчує прийняття вантажу для перевезення і зобов'язання видати його в пункті призначення тримачеві коносаменту. Передача коносаменту здійснюється за правилами передачі цінних паперів (Іменний, ордерний або на пред'явника) і рівнозначна передачі самого вантажу.

Валютна біржа - біржа, що здійснює на регулярній та впорядкованій основі купівлю-продаж іноземної валюти за ринковими цінами.

Фрахтова біржа - постійно діючий ринок, на якому укладаються угоди щодо фрахтування та відфрахтування суден.

Угода (операція)-домовленість про взаємну передачу прав та зобов'язань стосовно біржового товару, яка супроводжується передачею фінансового інструмента (банківських документів чи грошей) від однієї особи до іншої.

Форвардна угода - строкова угода за готівковою формою розрахунку, відповідно до якої покупець і продавець погоджуються на поставку товару обумовленої якості та кількості (або валюти) на певну дату в майбутньому. Ціна товару, курс валюти тощо фіксуються в момент укладання угоди.

Ф'ючерсні угоди - угоди про купівлю-продаж фінансових інструментів або товарів обумовленої марки на біржах за умови оплати їх за узгодженою ціною через певний проміжок часу після укладання угоди. Ф'ючерсні угоди укладаються не з метою купівлі чи продажу, а з метою страхування (хеджування) угоди стосовно наявного товару, або з метою отримання різниці від перепродажу ф'ючерсної угоди, або для отримання прибутку від зміни цін і курсів, що відбуваються на кінець ліквідаційного періоду.