Основи маркетингу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Концепції управління  маркетингом

          Ф.Котлер виділяє п'ять основних підходів, на основі яких комерційні і навіть суспільні організації ведуть свою маркетингову діяльність.

1. Концепція вдосконалення  виробництва. Найкраще застосовувати  її тоді, коли попит на товари фірми переважає пропозицію (для нарощування обсягів

виробництва) або собівартість товарів фірми потребує зниження (відповідно необхідне вдосконалення техніки, технології та організації виробництва). Зниження собівартості веде до збільшення частки прибутку в ціні кожного виробу, що посилює конкурентні можливості фірми. Зокрема, надає змогу знизити ціну товару і, відповідно, збільшити обсяг, продаж. Таким чином, дещо зменшується норма прибутку, але значно збільшується його маса. Нижча, ніж у конкурентів, ціна привертає більшу кількість споживачів до товарів фірми, що зміцнює позиції фірми на ринку.

Захоплення даною концепцією може дати значні позитивні результати, але й

може призвести до відчутних  збитків. Наприклад, такі наслідки можуть бути в разі невраховування купівельної спроможності та розмірів ринку, коли розширення виробництва веде до надлишкової пропозиції та падіння ціни. Негативні наслідки можуть бути і в разі неврахування зміни споживацьких уподобань, моди тощо.

2. Концепція вдосконалення  товару. Прихильники цієї концепції  вважають,

що споживачі будуть більш  прихильні до товарів найвищої якості, кращих

експлуатаційних властивостей та характеристик. Однак маркетингова діяльність має враховувати психологію споживача, який водночас хоче і мати товари високої вартості і часто купувати нові товари. Саме це бажання обновок дає змогу спрямовувати велику частку споживачів до не дуже якісних товарів широкого вжитку. Тож захоплення даною концепцією має як позитивні, так і негативні аспекти.

3. Концепція інтенсифікації  комерційних зусиль. Збільшення  продаж можливе в разі активної діяльності по просуванню товарів, рекламі, раціональному розміщенню та стимулюванню. Дана концепція використовується не лише в ринковій діяльності. Некомерційний аспект її застосування - посилене нав’язування політичними партіями виборцям своїх кандидатів. Спеціалісти з виборчих технологій використовують суто ринкову лексику: наше завдання продати виборцям свого кандидата.

4. Концепція маркетингу  стверджує, що досягнення мети організації можливе шляхом ретельного дослідження та виявлення нужд та потреб цільових ринків, забезпечення бажаного рівня їх задоволення більш ефективними та продуктивними, ніж у конкурентів, засобами. Суть цієї концепції досить часто формулюють лозунгами : "Виробляйте те, що можна продати, замість того, щоб пробувати продати те, що можете виробити" або "Відшукайте потребу і задовольніть її".

Концепція маркетингу переключає увагу дослідження і виробництва з товару

на його споживача. Це зовсім не означає, що всі попередні концепції заперечуються і відкидаються, без ретельного врахування та використання

їх переваг виробництво  і збут занепадатимуть, але в концепції  маркетингу вони підпорядковуються потребам і інтересам споживача. Такий підхід стає

можливим, зокрема, й тому, що стандартизація періоду індустріального виробництва поступається місцем багатоваріантності та різноманітності продукції, що виготовляється за найсучаснішими інформаційними технологіями.

5. Соціально-економічний розвиток суспільства в економічно розвинутих країнах призвів до виникнення останнім часом нової концепції маркетингу - концепції соціально-етичного маркетингу. Дана концепція ставить перед організацією завдання не тільки забезпечити бажаний рівень задоволення потреб та інтересів цільових ринків більш ефективним та продуктивним чином, ніж у конкурентів, але й зберегти та зміцнити добробут споживача та суспільства в цілому. Спочатку фірми прагнули досліджувати ринок лише з метою максимізації прибутку, згодом вони зрозуміли, що в довгостроковій перспективі боротьбу за прибуток виграє той, хто краще зуміє задовольнити потреби споживача. Сьогодні організації все частіше починають думати і про інтереси всього суспільства. Зокрема, в деяких економічно розвинутих країнах починають відмовлятися від одноразових медичних інструментів.       При ретельному розгляді проблеми зрозуміло, що яді проблеми зрозуміло, що хворого цікавить не сам одноразовий інструмент, а гарантія його стерильності. Одноразові інструменти часто низької якості. Багаторазові можна зробити значно якіснішими, вони будуть дорожчі, але кожен хворий платитиме лише за їх оренду, що обійдеться йому дешевше, ніж навіть одноразовий інструмент. То ж забезпечення гарантованої стерилізації багаторазових інструментів відповідало б інтересам (медичним і матеріальним) хворих. Але ще більше повернення до багаторазових медичних інструментів відповідає інтересам усього суспільства, адже в багатьох країнах вже надто гостро стоїть питання: куди дівати використані

заражені одноразові медичні  інструменти? Їх утилізація дорого коштує, забруднює довкілля, а збереження на звалищах не тільки не покращує екологічної обстановки, але й може бути джерелом небезпечних інфекцій. На думку багатьох медиків та економістів, автоматизований та ком ютеризований процес гарантованої стерилізації багаторазових інструментів повністю задовольняє потреби хворих (безпосередніх споживачів) і водночас відповідає інтересам усього суспільства.

        Практична діяльність маркетингу суттєво впливає на покупців та рядових громадян. Досить часто виникає питання, які суспільні цілі ставить перед собою система маркетингу, як і наскільки досягає їх. Дослідники маркетингу сформулювали чотири основні мети системи маркетингу:

• досягнення максимально високого споживання;
• досягнення як найбільшого споживацького задоволення;
• надання максимально широкого вибору;
• максимальне підвищення якості життя.

         З погляду сьогодення, основною метою має бути максимальне підвищення якості життя, а головним засобом її досягнення повинно стати впровадження концепції соціально-етичного маркетингу.

3. Особливості міжнародного  маркетингу

 

          Зростання інтернаціоналізації виробництва та міжнародної економічної інтеграції збільшує економічну і політичну взаємозалежність держав. Саме

тому все більш важливим стає міжнародний маркетинг. Міжнародний маркетинг - це форма маркетингу, при якій організація системи управління виробничо-комерційною діяльністю зорієнтована на врахування економічної ситуації в світі, напрямків інтернаціоналізації світового господарства, традиційних і нових зв’язків між різними країнами та прийнятих норм, правил і особливостей економічних,  культурних та науково-технологічних відносин на міжнародній арені.

         Маркетингова діяльність - чинник, що помітно розширює міжнародне співробітництво. Серед організацій, що працюють у даній сфері, слід виділити міжнародні та національні маркетингові об єднання, міжнародний

маркетинг товарів і послуг за межами країни.

        Багатонаціональний маркетинг - складна форма міжнародного маркетингу;

застосовується організаціями, що здійснюють маркетингові операції в багатьох державах на основі міжнародного поділу праці.

         Хоча основні принципи розвитку міжнародної маркетингової діяльності збігаються із маркетингом у середині країни, є тут і певні суттєві відмінності. Вони пов’язані зі специфікою соціально-економічних, льно-економічних, історичних, природничо-кліматичних, релігійних, правових умов економічної діяльності в різних країнах. Адже у кожної країни свої звичаї, правила, обмеження і заборони. Кожна країна має свою специфіку, в якій необхідно розібратися.

         Виходячи на міжнародний ринок, фірмам необхідно проводити глибокі маркетингові дослідження і враховувати особливості економічного середовища, політико-правового середовища, культурного середовища.

 

 

Основні завдання служби міжнародного маркетингу :

• вивчення середовища міжнародного маркетингу (споживачі, конкуренти,
• правові норми, звичаї, традиції, прийняті норми діяльності, реклама,

розміщення тощо);

• обґрунтування доцільності виходу на зовнішній ринок (сьогоднішні

можливості, переваги в перспективі);

• визначення та вивчення конкретних ринків, на які планується вихід;
• розробка методів зовнішньоекономічної діяльності та відповідної її

організації;

• формування служби маркетингу.

Стратегічний підхід до міжнародного маркетингу полягає в орієнтації на довгострокові оцінки кон’юнктури світового ринку, які мають стати базою для встановлення перспективних прогнозів та поточних завдань.

В Україні існує Торгово-промислова палата - неурядова організація підприємців (юридичних осіб), яка покликана захищати їх інтереси, сприяти розвитку економіки та міжнародних економічних зв'язків. Секція маркетингу при палаті, зокрема, розв'язує такі завдання:

• вивчення зарубіжного досвіду в галузі виробництва і збуту на зовнішніх ринках;
• сприяння підприємствам у вивченні технічного інструментарію міжнародного маркетингу;
• надання методичної та практичної допомоги підприємствам у практичному
• використанні елементів маркетингової діяльності.

З метою вдосконалення  маркетингової діяльності навесні 1993 р. Створено Український державний науково-дослідний інститут маркетингу та зовнішньоекономічної інформації. 

Висновок

 

          Поняття ринків приводить нас до більш повного визначення маркетингу. Маркетинг передбачає управління ринком з метою здійснення обміну для задоволення нужд і запитів людини. Отже, ми повернулися до визначення маркетингу як процесу, в ході якого окремі особи і групи осіб отримують необхідне і бажане засобом створення товарів і споживацьких цінностей і обміну ними один одним.

          Процеси обміну не проходять самі по собі. Продавці повинні шукати покупців, виявляти їх потреби, створювати якісні товари і послуги, просувати, зберігати і доставляти їх. Розробка товарів, аналіз ринку, комунікації, розподіл, встановлення цін і обслуговування - основні види маркетингової діяльності. Ми привикли вважати, що маркетингом займається в основному сторона, що продає, але і покупці, виявляється приймають в ньому участь - коли шукають потрібні товари за доступними цінами. Ринок продавця передбачає, що продавець має більше влади, а покупець є більш активним учасником ринку. На ринку покупця покупець має більше влади, а продавець повинен бути більш активним  учасником ринку.

          В стандартній ситуації маркетинг передбачає обслуговування ринку кінцевих споживачів в умовах наявності конкуренції. Компанія і її конкуренти відправляють вироблену ними продукцію і інформацію про неї кінцевим споживачам - напряму чи через маркетингові проміжні ланки (посередників). На всі діючі особи цієї системи впливають одні і ті ж фактори зовнішнього середовища (демографічні, економічні, екологічні, науково-технічні, політико-правові, соціально-культурні).

          Кожна складова системи маркетингу вносить свій вклад в створення споживацької цінності. Таким чином, успіх компанії залежить не лише від її власних дій, але й від того, наскільки добре нужди кінцевого споживача задоволені всіма ланками ланцюга.

 

Список використаної література:

 

1. Башнянин Г.І., Лазур П.Ю., Медведєв В.С. Політична економія. - К.:

Ніка-Центр. Ельга, 2000. - 528 с.

2. Бобров В.Я. Основи ринкової економіки: Підручник. - К.: Либідь, 1995. - 320 с.
3. Бузгалин А.В. Переходная экономика: курс лекций по политической

экономии. - М.: Таурас, Просперс, 1994. - 472 с.

4. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної теорії:
5. Підручник. - К.: Вища шк., 1995. - 471с.
6. Григорук А.А., Палюх М.С., Літвінова Т.Д., Литвин Л.М. Основи

економічної теорії: політекономічний аспект / За ред. Григорука А.А.,

Палюха М.С. - Тернопіль, 1999. - 252 с.

7. Григорук А.А., Палюх М.С., Литвин Л.М., Літвінова Т.Д. Основи

економічної теорії: політекономічний аспект / За ред. Григорука А.А.,

Палюха М.С. - Тернопіль, 2002. - 304 с.

8. Економіка: теоретичні основи. Підручник: У 2-х частинах. - Тернопіль:

Астон, 1997. - 204 с.

9. Шегда А.В. Основы менеджмента. - К.: Знание, 1998. - 512с.
10. Теоретическая экономика. Политэкономия: Учебник для вузов / Под ред.
11. Г.П.Журавлевой и Н.Н.Мильчаковой. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. - 485 с.
12. Управление - это наука и искусство. А.Файоль, Г.Эмерсон, Ф.Тейлор,

Г.Форд. - М.: Республика, 1992. - 352 с.

13. Шишикин А.Ф. Экономическая теория: Учебное пособие: В 2 кн. Кн. 1. - М.: ВЛАДОС, 1996. - 656 с.