Автор работы: Пользователь скрыл имя, 31 Октября 2013 в 18:39, реферат
Суть попиту як економічної категорії. Графік і крива попиту. Закон попиту. Детермінанти попиту. Стан ринкової економіки, рівень її розвитку, основні проблеми ринкової організації виробництва вирішуються через механізм попиту і пропозиції. Загальне уявлення про попит – це потреба в певних благах. В економічній теорії розглядається платоспроможний попит – потреба в товарах, яка забезпечена грошовими коштами покупця.
В рамках механізму попиту та пропозиції взаємодія виробник ↔ споживач отримує якісно нову взаємодію: покупець ↔ продавець. Попит на певний товар характеризує зміни в поведінці споживача у відповідь на зміну цінових і нецінових факторів. Попит окремого споживача називається індивідуальним попитом.
Реферат
на тему:
Суть попиту як економічної категорії. Графік і крива попиту. Закон попиту. Детермінанти попиту. Стан ринкової економіки, рівень її розвитку, основні проблеми ринкової організації виробництва вирішуються через механізм попиту і пропозиції. Загальне уявлення про попит – це потреба в певних благах. В економічній теорії розглядається платоспроможний попит – потреба в товарах, яка забезпечена грошовими коштами покупця.
В рамках механізму попиту та пропозиції взаємодія виробник ↔ споживач отримує якісно нову взаємодію: покупець ↔ продавець. Попит на певний товар характеризує зміни в поведінці споживача у відповідь на зміну цінових і нецінових факторів. Попит окремого споживача називається індивідуальним попитом.
Існуюче співвідношення між ринковою ціною і кількістю товару, на який є попит, може бути відображене графічно кривою попиту (рис. 15.1). Крива попиту показує від‘ємну пропорційну залежність між ціною Р (Price) і кількістю товару Q (Quantity), яку покупець бажає і може купити.
Закон попиту – це закон, який стверджує, що по мірі того, як ціна на товар підвищується, кількість товару, на який пред‘явлено попит, зменшується, і навпаки (при інших незмінних умовах).
Вимога “при інших
незмінних умовах” має
Загальновизнане визначення кривої попиту D походить від першої літери англійського слова Demand (попит). Ціна (незалежна змінна) відкладається на осі ординат, а попит (залежна змінна) – на осі абсцис. Крива попиту має від‘ємний нахил. Це означає, що чим нижча ціна товару, тим більша його кількість може бути куплена покупцями, і навпаки.
Р D
Р1
Р2
Q1 Q2 Q
Рисунок 1. Крива попиту
На рисунку D – це попит, Р – ціна, Q – обсяг попиту.
Крива попиту (D) – це крива, яка при інших незмінних умовах показує взаємозв‘язок між ціною і кількістю купленого товару. Крива попиту показує, яку кількість товару готові придбати покупці за різними цінами в даний час.
Ринковий попит – це попит, який визначається як загальна сума всіх індивідуальних попитів при кожному значенні ціни. Крива ринкового попиту характеризує сукупність обсягів товару, на який пред‘являється попит, при умові, що ціна задовольняє всіх покупців товару.
Крива ринкового попиту – це крива, яка визначається сумою індивідуальних попитів при кожній ціні. Крива ринкового попиту складається з кривих індивідуального попиту (рис. 2)
P D1 P D2 P D
10 10 10
5 a2 5 A=a1+a2
5 a1
q1 q2 Q=(q1+q2) Q
Рисунок 2. Крива ринкового попиту
Функція попиту. Функція попиту – функція, що визначає величину попиту в залежності від факторів, що впливають на нього. Найважливіший фактор впливу на попит – ціна на одиницю товару. Функція попиту може бути виражена рівнянням:
QD = f(P) (1)
де QD – обсяг попиту, або кількість одиниць товару, яка може бути придбана покупцем;
Р – ціна одиниці товару.
Крім ціни на попит впливають й інші, нецінові фактори. До нецінових факторів (детермінантів) попиту можна віднести наступні:
- доходи споживачів;
- місткість ринку;
- ціни і доступність
споріднених товарів (товарів-
- ціни і доступність доповнюючих товарів (товарів-комплементів);
- смаки і уподобання;
- сподівання щодо майбутніх економічних умов;
- особливі фактори (погода і т. ін.).
Попит може бути функцією всіх цих факторів:
QD = f(P, P1S, , PnS, P1C, , PmC, I, Z, W, N, B…), (15.2)
де QD – обсяг попиту на товар;
Р – ціна товару;
І – доход;
PS – ціна товару-субституту;
PC – ціна комплементарного блага;
Z – смаки і уподобання;
W – об‘єктивні умови споживання;
N – очікування споживача;
В – інші фактори.
Попит та обсяг попиту. Існує принципова різниця між зміною величини попиту (обсягу попиту) і зміною попиту (попиту в цілому). Якщо при зменшенні ціни від Р1 до Р2 обсяг попиту збільшується від Q1 до Q2 (див. рис. 15.1), ми говоримо про зміну величини попиту, яка може бути показана динамікою попиту вздовж кривої попиту D від точки а до точки в (а → в). Тобто дія цінових факторів призводить до зміни величини попиту, що спостерігається в процесі його переміщення від однієї до іншої точки кривої попиту (D), яка залишається незмінною. Попит на товар визначається всією кривою попиту (D).
У процесі розвитку економічного життя попит на різні товари постійно змінюється. Динаміка та характер цих змін обумовлюється змінами всіх факторів, що впливають на попит. У цьому випадку відбувається зміна попиту в цілому, тобто попит на певний товар змінюється (збільшується чи зменшується) при кожному значенні ціни (Р1, Р2, … , Рn). Геометрично зміна попиту (його збільшення чи зменшення) відображається переміщенням кривої попиту D вправо (D1 ↑) чи вліво (D2 ↓) (рис. 3).
Переміщення кривої D в положення D1 може відбуватися під впливом збільшення доходу споживача, переміщення кривої D в положення D2 – під впливом його зменшення. Переміщення кривої попиту вправо означає збільшення попиту (D1), переміщення кривої попиту вліво – зменшення попиту (D2).
D2 D1
Р D
Рисунок 3. Зміна попиту
Зазначимо, що поняття “зміна попиту” (переміщення кривої попиту вправо чи вліво) не слід змішувати з поняттям “зміни обсягу попиту”, тобто з переміщенням по кривій попиту вниз чи вгору. В останньому випадку при такому переміщенні сам попит не змінюється, а збільшується чи зменшується Q – кількість товару, на яку змінюється обсяг попиту за тією чи іншою ціною (рис. 4).
В сучасному світі
при існування великої
Взаємозамінними (альтернативними) благами називають два блага, зростання ціна на одне з яких призводить до зростання попиту на інше, і навпаки (наприклад масло та маргарин, естрадне шоу та вистава у театрі оперети).
Р
D
Р1
Р2
Q1 Q2 Q
Рисунок 4. Зміна обсягу попиту
Взаємодоповнюючі (комплементарні) блага – ті блага, які за певних умов можуть споживатися разом. Так житловий масив вимагає будівництва школи, магазину.
Взаємодоповнюючими благами називають два блага, зростання ціни одного з яких призводить до зменшення попиту на інше, і навпаки. (наприклад автомобіль і бензин, пелюшки та іграшки).
Суть пропозиції як економічної категорії. Графік і крива пропозиції. Закон пропозиції. Детермінанти пропозиції. Пропозиція S (supply) – це обсяг товарів, який виробники можуть і бажають виготовити і продавати на ринку. Пропозиція певного товару визначає взаємозв’язок між ринковою ціною і кількістю товару, що продається. Між ціною і кількістю товару, що продається, існує пряма залежність, тобто чим вища ціна товару, тим більший обсяг товару, який буде виготовлений і запропонований до продажу, і навпаки.
Додатна залежність між ціною і обсягом товару, що пропонується до продажу, називається законом пропозиції.
Крива пропозиції (S) – це крива, що показує, який обсяг товару можуть і бажають виготовити та продати виробники за різними цінами в даний час. Ціна (незалежна змінна) відкладається на осі ординат, а пропозиція (залежна змінна) – на осі абсцис (рис. 5).
Р
Р1
Р2
0 Q1 Q2 Q
Рисунок 5. Крива пропозиції (S)
Крива пропозиції має додатній нахил. Це означає, що чим вища ціна товару, тим більший його обсяг буде запропонований до продажу, і навпаки. Ринкова пропозиція – це пропозиція, що визначається як сума всіх індивідуальних пропозицій. Крива ринкової пропозиції (S) складається з сукупності обсягів товару, які виробляються і пропонуються до продажу всіма продавцями товару за відповідною ціною. Ринкова крива пропозиції (S) складається з індивідуальних пропозицій і може бути накреслена аналогічно кривій ринкового попиту (D) (рис. 6).
Функція пропозиції. Функція пропозиції може бути виражена рівнянням:
Q s = q (P), (3)
де Qs – обсяг пропозиції;
Р – ціна одиниці товару.
Неціновим факторами, що впливають на пропозицію, є:
P S1 P S2 P S
10 10 10
5 5 a2 5 A=a1+a2
a1
q1 q2 Q=(q1+q2) Q
Рисунок 6. Крива ринкової пропозиції
Пропозиція та обсяг пропозиції. Пропозиція товару визначається всією кривою пропозиції (S). Переміщення кривої пропозиції (S) вправо означає збільшення пропозиції (S1), переміщення кривої пропозиції вліво означає її зменшення (S2) (рис. 7). Пропозиція збільшується (S1) чи зменшується (S2) при тій же ціні,тобто відбувається зміна пропозиції в цілому.
S2
Р
Рисунок 7. Зміна пропозиції
Якщо жоден з факторів, що впливають на пропозицію, не змінюється, а ціна товару змінюється, то відбувається переміщення по кривій пропозиції (S) вгору чи вниз (при цьому пропозиція товару не змінюється, а змінюється його обсяг) (рис. 8).
Р
Р1
Р2
Рисунок 8. Зміна обсягу пропозиції
Співвідношення між попитом і пропозицією і встановлення ціни ринкової рівноваги. Ринкова рівновага. В умовах ринкової економіки взаємодія конкурентних сил приводить до синхронізації цін попиту і цін пропозиції, що обумовлює рівноважність обсягів попиту і пропозиції (рис. 9).
Р
Pc D
Рисунок 9. Ринкова рівновага попиту і пропозиції
Точка перетину кривої попиту (D) і кривої пропозиції (S) – це точка їх рівноваги (С). В точці перетину кривої попиту (D) і кривої пропозиції (S) обсяг пропозиції буде дорівнювати обсягу попиту (Qc). Завдяки такому співвідношенню встановлюється ціна рівноваги (Pc), яка однаково задовольняє і покупців, і продавців.
Р
Рн надлишок S
Pc C
Pд дефіцит D
Q1 Qc Q2 Q
Рисунок 10. Модель встановлення рівноважної ціни
Рівноважна ціна (Рс) – ціна, що урівноважує попит і пропозицію внаслідок взаємодії конкурентних сил. Якщо ціна буде нижчою, ніж (Рс), надлишок попиту буде піднімати її вгору (внаслідок конкуренції покупців) і створювати дефіцит; якщо ціна буде вищою, ніж рівноважна Рс, пропозиція перевищить попит, створиться надлишок пропозиції (конкуренція продавців), в результаті чого ціна буде знижуватися до рівня рівноваги (рис. 10).