Правила розробки опитувальних листів(анкет)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ МИХАЙЛА ОСТРОГРАДСЬКОГО

 

Кафедра маркетинґу

 

РЕФЕРАТ

з навчальної дисципліни “Маркетингові дослідження”

за темою: “Правила розробки опитувальних листів(анкет) ”

 

 

 

 

 

                                                                                     Виконала: Чиньонова А.А

                                                                                    Студентка IV курсу

                                                                                    групи МК-11-1

                                                                                   Перевірила : Збиранник О.М

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кременчук 2015

Основні правила побудови опитувального листа:

 

· Анкета повинна починатися з психологічно продуманого обґрунтування і короткої, але точної інструкції про правила заповнення анкети.

 

· Структура анкети повинна сприяти більшій готовності респондента відповідати на запропоновані питання і більшій надійності його відповідей. Особливу увагу треба приділити формулюванню першого (“контактного”) питання.

 

· На початку анкети (або її блоку) ні в якому разі не можна ставити важкі або хвилюючі питання.

 

· Місце “паспортички” в анкеті повністю залежить від проблеми, що вивчається.

 

· Найбільш важкі питання, спрямовані найчастіше на з’ясування стосунків, думок, міркувань, орієнтацій респондентів, розміщуються всередині анкети.

 

· Змістовна точність, виразність, простота мови і чіткість форми, однозначність - основні методичні вимоги до формулювань питань.

 

· Питання, що відносяться до однієї загальної теми, слід розміщувати разом, один за одним, щоб їх логічний порядок допомагав відповідати респонденту.

 

· В заключній частині анкети розміщуються питання, мета яких - поглибити і уточнити ту інформацію, яка буде отримана у відповідях на попередні запитання. Заключні питання мають бути відносно неважкими.

 

· В кінці анкети респонденту висловлюється подяка за співробітництво у проведенні опитування.

 

· При формулюванні набору підказок-відповідей і порядку їх розміщення потрібно пам’ятати про вплив на результати опитування порядку розміщення альтернативних відповідей.

 

· Не допускати великих розмірів анкети. В разі необхідності використовувати “оптичне зменшення”.

 

· Анкета повинна бути акуратною в поліграфічному виконанні.

 

· Анкета повинна відповідати вимогам простоти і зручності роботи як респондента, так і спеціаліста, що буде обробляти анкету (можливо, за допомогою комп’ютера).

 

Етапи розробки виду анкети

Створення анкети є творчим процесом. Більшість успіхів належить, під час першого, чергу, до визначення того, чого слід уникати в анкеті, наприклад, направляють чи незрозумілих питань. Проте є мало конкретних вказівок те що, як зробити так те щоб питання не виявилися навідними чи нечіткими.

 

Порядок розробки анкети можна як наступних етапів:

 

1 етап. Визначення необхідної інформації;

 

2 етап. Визначення виду анкети  і методу проведення опитування.

 

3 етап. Визначення змісту питань.

 

4.етап. Визначення форми відповіді  питання.

 

5.етап. Визначення формулювання  питань.

 

6 етап. Визначення послідовності  питань.

 

7. етап. Визначення фізичних характеристик  анкети.

 

8. етап. Перепровірка етапів 1-7 й за необхідності їх коригування.

 

9 етап. Проведення попереднього  тестування анкети й за необхідності  її коригування.

 

Дані етапи є не еталон, а приблизний перелік процедур, що потенційно можуть виконуватися розробки анкети.

 

Розглянемо кожен етап докладніше.

 

1 етап. Визначення необхідної інформації.

 

1 крок у розробці анкети, котра  перебувала визначенні характеру  інформації, і яку треба отримати, є нескладним за умови, що попередні стадії дослідження проведено досить ретельно.

 

2 етап. Визначення виду анкети  і методу проведення опитування.

 

Після визначення того, яка інформація мусить бути зібрана, необхідно з'ясувати, як вона збиратися. Ці рішення стосуються ступеня стандартизації, та відкритості анкети, і навіть методів, які вона заповнюватиметься, — поштою, телефоном або за особистій зустрічі.

 

3 етап. Визначення змісту питань.

 

Попередні рішення щодо характеру необхідної інформації, стандартизації, та відкритості питань, використовуваних під час складання анкети, про методі, яким здійснюватиметься анкетування, багато чому визначають рішення щодо конкретного змісту питань. У цьому треба було б на цілий ряд питань.

 

1. Чи є питання необхідним?

 

Їли цей час не охоплюють в достатньо рештою питань, маєш запроваджений новий додаткове запитання. Запитання має бути сформульований те щоб забезпечити достатню подробиця у відповідь, але з більше, ніж потрібно.

 

Наприклад, часто-густо в маркетингу ми використовуємо концепцію стадії життєвого циклу, щоб пояснити споживчу поведінку сім'ї. Стадія життєвого циклу — це змінна, що складається з кількох елементів, які включають сімейний стан, наявність дітей, вік дітей. Наявність дітей вважається важливий чинник, оскільки він найчастіше свідчить про наявність відносин залежності. Особливо це справедливо, якщо молодшому дитині менше 6 років, що створює один тип відповідальності, тоді як діти між 6 і 17 роками породжують інші відносини відповідальності для батьків. У дослідженнівикористовуєм поняття стадії життєвого циклу як перемінний чинник, немає потреби впізнавати вік кожної дитини. Точніше поставити лише запитання щодо віку наймолодшого дитини на сім'ї, тоді як ній взагалі є діти.

 

2. Чи потрібно ставити декілька  питань замість одного?

 

Така ситуація пов'язана з тим, що з відповіді однією і те ж респондент може дати кілька різних обгрунтування.

 

Наприклад, питанням «Чому використовуєте зубну пасту «Перлина»?». Один респондент зміг відповісти: «Щоб зменшити кількість дірок в зубах», а інший — «Оскільки мені рекомендував лікар». Вочевидь, що застосовані дві різні обгрунтування у відповідях однією і те ж. Перша людина відповідає питанням з погляду поточного використання пасти, тоді як інший — чому він розпочав використати цю пасту. Тож ліпше розбити це запитання на частини, що відбивають можливі напрями відповіді. Наприклад:

 

- Чому вперше використовували  пасту Перлина?

 

- У чому основною причиною  те, що ви користуєтеся нею?

 

3. Чи має респондент необхідну  відповідну інформацію?

 

І тому необхідно старанно перевірити кожне запитання з погляду того, чи володіє типовий респондент інформацією, яку треба отримати.Т.к. респонденти даватимуть відповідь, тоді як чи матимуть ці відповіді певний сенс, це вже інше справа.

 

Тому, ніж отримувати непотрібні відповіді, респондента треба ставити питання, які мають йому сенс. По-перше – респондент може бути поінформований щодо предмета, про яку проводиться опитування, по-друге – респондент повинен пам'ятати цю інформацію.

 

Наприклад, візьмемо питання «Скільки грошей ваша сім'я витрачає в продовольчому магазині за звичай на тиждень?». Якщо респондент сам він не купує чи сім'я має обмежений бюджет, він навряд чи відомо таку інформацію. У ситуації корисно використовувати «фільтруючі питання», перш ніж поставити основний, щоб визначити чи є насправді в людини необхідна формація. Таким перевірочним питанням може бути питання «Хто робить продовольчі купівлі вашу сім'ю?». Вважається нормальним використовувати питання що така: «Маєте свою думку про…?» перш ніж поставити спеціальний питання предметі проведеного опитування. Практика показує, що використання фільтруючих питань підвищує частку відповідей «не знаю» на 20-25 %.

 

 

 

4 етап. Визначення форми відповіді  питання.

 

Коли визначено ув'язнення кожного окремого питання, вирішити, які питання треба залучити до анкеті. Частіше практично використовуються такі види питань:

 

- питання з довільним варіантом  відповіді. Це питання, який респонденти  відповідають такі питання власними  словами, не обмежуючись вибором  з запропонованого набору варіантів;

 

- багатоваріантний питання. Це  питання з обмеженою набором  відповідей, з яких респондента  просять вибрати варіант, який  більше відповідає щодо його  власної позиції щодо даному  питанню.

 

 

>5.етап. Визначення формулювання  питань.

 

Формулювання кожного із питань - це складне завдання,т.к. невірне формулювання може викликати відмова респондентів відповідати питанням, навіть якщо які й погодилися взяти що у опитуванні. Погана формулювання може також спровокувати респондента з відповіддю свідомо чи через непорозуміння некоректно.

 

Тому, слід уникати таких моментів:

 

- уникати складних понять і  слів;

 

- уникати сумнівних слів і  питань;

 

- уникати навідних питань;

 

- уникати прихованих альтернатив;

 

- уникати прихованих допущень;

 

- уникати узагальнень і оцінок;

 

Уникати складних понять і слів.