Роль маркетинку в ринковій єкономіці

 із яких в тій  чи іншій мірі відображає суть  самого процесу маркетингу,

 його вплив як  на діяльність окремого підприємства, так і на економічний

 та соціальний розвиток  всього суспільства. Нижче наведені  деякі із таких

 трактувань [2]:

 • маркетинг як  збут (підприємницька діяльність, пов’язана  із

 спрямуванням потоку  товарів та послуг від виробника  до покупця або

 споживача);

 • маркетинг як  вид управлінської діяльності, спрямованої  на задоволення

 потреб споживачів, або специфічна організаційна  функція (один із видів

 управлінської діяльності, що сприяє розширенню виробництва  та торгівлі й

 підвищує зайнятість  шляхом виявлення попиту споживачів та розроблення

 досліджень для  задоволення цього попиту);

 • маркетинг як  соціально-управлінський процес (спрямований  на

 задоволення нестач  та потреб як індивідів, так  і суспільних груп через

 створення, пропонування  та обмін на ринку наділених цінністю товарів та

 послуг).

 Результати аналізу  концепції маркетингу дозволяють  адекватно розкрити

 його роль у формуванні  та розвитку товарних ринків, які є основою

 будь-якої економіки.  Якщо під розвитком товарного  ринку розуміти

 незворотні, спрямовані, закономірні зміни у попиті та пропозиції, що

 відбуваються у  процесі діалектичної взаємодії  кількісних і якісних

 перетворень, то  маркетинг як соціальний процес  опосередковує взаємне

 пристосування попиту  та пропозиції через свідомі,  цілеспрямовані дії

 суб’єктів маркетингу  з виявлення, формування і задоволення  споживчих

 потреб, тобто реалізацію  маркетингу як управлінського  процесу.

Nового попиту, відбувається  у напрямку зростання купівельних

 можливостей споживачів, підвищення їхньої поінформованості й

 вибагливості та  на цій підставі – суттєвої  диференціації й

 індивідуалізації  споживчих потреб. Розвиток пропозиції  визначається

 насамперед темпами  нагромадження інвестицій та  розвитком

 науково-технічного  прогресу, тобто техніки, технології, організації й

 технології, організації  й

 управління виробництвом. Розвиток маркетингу здійснюється  в межах

 історичної зміни  концепцій маркетингу – від  економного усередненого

 задоволення масових  споживчих потреб до дотримання  інтересів суспільства

 у цілому й усіх  його членів через усебічне  задоволення високорозвинених,

 украй індивідуалізованих  потреб кожного конкретного споживача.  Всі три

 процеси розвитку  тісно взаємопов’язані та взаємозумовлені  [1].

У процесі формування та розвитку товарних ринків маркетинг має

 виконувати такі  завдання:

• визначення у якісному та кількісному відношенні наявних  потреб,

 ступеню та джерел  їх задоволення;

 • вибір привабливих  ринкових сегментів, формування  стратегічної лінії

 поведінки на цих  сегментах, розроблення нових або поліпшених товарів для

 задоволення наявних  потреб ліпшими, ніж у конкурентів,  способами за

 дотримання інтересів  бізнес-партнерів та суспільства  в цілому;

 • розроблення інтегрованих маркетингових програм (асортимент, ціна,

 збут, комунікації) для створення та/або збільшення попиту на

 нові/поліпшені товари;

• підтримання відповідності  між масштабами попиту та пропозиції шляхом

 своєчасного надання  керівному персоналові підприємств  інформації про

 зміни споживчого  попиту 

 наслідок виконання маркетингом цих завдань відбуваються позитивні зміни

 як для підприємців  (зміцнення конкурентних переваг,  зростання

 підприємницьких доходів,  що можуть бути використані  як для подальшого

 розвитку бізнесу,  так і для підвищення рівня  споживання), так і для

 споживачів (задоволення потреб товарами та послугами з ліпшим

 співвідношенням якості  та ціни, підвищення загальної  якості життя), а

 отже і для економіки  країни в цілому (розвиток національних  ринків

 товарів споживчого  та, як наслідок, виробничого призначення, збільшення

 надходжень до бюджетів  усіх рівнів, досягнення вищого  рівня

 задоволеності суспільних  потреб тощо).

Для задоволення потреб виробники роблять цілеспрямовані дії для стимулювання бажання  володіти товарами. Діяч маркетингу не створює нужду, вона вже існує. Так, наприклад, виробник інформаційних систем може вважати, що споживачеві потрібна його інформаційна система, тоді як насправді споживачеві потрібна інформація. Потреби людей безмежні, а ось ресурси для їх задоволення обмежені. Отже людина вибиратиме ті товари, які доставляють йому найбільше задоволення в рамках його фінансових можливостей.

   Попит - це потреба,  підкріплена купівельною здатністю.  Неважко перерахувати попит конкретного  суспільства в конкретний момент  часу. Проте попит - показник недостатньо надійний, оскільки він міняється. На зміну вибору впливають і зміни цін, і рівень доходів. Людина вибирає товар, сукупність властивостей якого забезпечує йому найбільше задоволення за дану ціну, з врахуванням своїх специфічних потреб і ресурсів.

    Людські потреби,  потреби і запити задовольняються  товарами. Під товаром ми розумітимемо  те, що може задовольнити потребу  або нужду і пропонується ринку  з метою залучення уваги, придбання,  використання або вжитку.

    Виробник товару  повинен відшукувати споживачів, яким вони хочуть продавати товар, з'ясувати їх потреби, а потім створювати товар, що як можна повніше задовольняє їх потреби. Світова історія маркетингу свідчить про те, що його функція стимулу та

регулятора економічного розвитку суспільства сформувалася внаслідок

тривалої еволюції. Аналіз історичного генезису терміна «  маркетинг »

дозволяє вирізнити  велику кількість варіантів його трактування , кожен

із яких в тій чи іншій мірі відображає суть самого процесу маркетингу,

його вплив як на діяльність окремого підприємства, так і на економічний

та соціальний розвиток всього суспільства. Нижче наведені деякі із таких

трактувань:

 • маркетинг як збут (підприємницька діяльність, пов’язана із

спрямуванням потоку товарів та послуг від виробника до покупця або

споживача);

 • маркетинг як вид управлінської діяльності, спрямованої на задоволення

потреб споживачів, або  специфічна організаційна функція (один із видів

управлінської діяльності, що сприяє розширенню виробництва та торгівлі й

підвищує зайнятість шляхом виявлення попиту споживачів та розроблення

досліджень для задоволення  цього попиту);

 • маркетинг як соціально-управлінський процес (спрямований на

задоволення нестач та потреб як індивідів, так і суспільних груп через

створення, пропонування та обмін на ринку наділених цінністю товарів та

послуг).

Результати аналізу  концепції маркетингу дозволяють адекватно  розкрити

його роль у формуванні та розвитку товарних ринків, які є  основою

будь-якої економіки. Якщо під розвитком товарного ринку  розуміти

незворотні, спрямовані, закономірні зміни у попиті та пропозиції, що

відбуваються у процесі  діалектичної взаємодії кількісних і якісних

перетворень, то маркетинг  як соціальний процес опосередковує  взаємне

пристосування попиту та пропозиції через свідомі, цілеспрямовані дії

суб’єктів маркетингу з  виявлення, формування і задоволення  споживчих

потреб, тобто реалізацію маркетингу як управлінського процесу.