Управління якістю продукції на підприємстві ТОВ Глобино

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Курсова робота

Управління якістю продукції на підприємстві (ТОВ Глобино)

 

 

Зміст

 

 

Розділ 1. Якість і конкурентоспроможність продукції.

1. Рівень якості та показники якості.
2. Загальна характеристика підприємства ТОВ «Глобинський м'ясокомбінат».

Розділ 2. Оцінка та аналіз якості продукції на ТОВ «Глобинський м'ясокомбінат».

2.1Фактори що обумовлюють якість продукції на підприємстві.

Розділ 3. Ефективність та шляхи підвищення якості продукції на підприємстві.

Висновки.

Рекомендації.

Використана література.

 

РОЗДІЛ 1. Якість і конкурентоспроможність продукції.

1.1. Рівень якості та показники  якості.

Ступінь задоволення ринку визначають не розмірами виробленої, а обсягами фактично реалізованої (проданої) продукції  за умови її якості і конкурентоспроможності. Плановий (очікуваний) показник реалізованої продукції визначають з обсягу товарної продукції на певний рік, з урахуванням  зміни залишків, не реалізованих на його початок і кінець.

Якість - це економічна категорія, яка відображає сукупність властивостей продукції (технічних, технологічних, економічних, екологічних  тощо), що зумовлюють ступінь її здатності  задовольняти потреби споживачів відповідно до свого призначення.

Рівень  якості - це кількісна характеристика міри придатності того чи іншого виду продукції для задоволення конкретного  попиту на неї у порівнянні з відповідними базовими показниками за фіксованих умов споживання. Оцінка якості продукції  передбачає визначення абсолютного, відносного, перспективного й оптимального її рівня. Абсолютний рівень визначають з допомогою  обчислення показників без їх порівняння з відповідними показниками аналогічних  виробів. Відносний рівень визначають, порівнюючи показники якості з кращими  аналогами вітчизняних та зарубіжних зразків. НТП вимагає враховувати  тенденцію підвищення якості, тобто  оцінку її перспективного рівня - перспективних  і пріоритетних напрямків та темпів розвитку науки і техніки. За новими видами продукції доцільно визначати  оптимальний рівень якості, тобто  такий, за якого загальна величина суспільних витрат, витрат на виробництво і  використання (експлуатацію) повинна  бути достатньою і мінімальною в  певних умовах попиту. [21, 16]

Щоб визначити  рівень якості, застосовують показники  якості продукції:

 

Важливе значення для оцінки рівня якості мають одиничні показники, які умовно можна об'єднати у:

1. показники  призначення  (техніко-економічні), які  характеризують корисну    роботу    (виконувану    функцію).     Сюди    належать    потужність, продуктивність, міцність, вміст корисних речовин,  калорійність...

2. показники  надійності, довговічності і безпеки,  які відокремлюють ступінь забезпечення  довготривалості використання і  безпечних умов праці та життєдіяльності      людини:      безвідмовність     роботи,     можливий     термін використання, технічний  ресурс, термін безаварійної роботи, граничний термін зберігання...  Надійність -  це  властивість   виробу  виконувати свої функції.  Безвідмовність - це властивість  виробу зберігати здатність до  роботи на протязі певного  терміну використання. Ремонтна  здатність виробу - це здатність  до відновлення  експлуатаційних  властивостей.  Довговічність - це  властивість виробу довго  (з   можливими  перервами  на  ремонт)  зберігати здатність  до роботи.

3. показники   технологічності   характеризують   властивість   виробу щодо     ефективності     конструктивно-технологічних    рішень:   трудоємкість, матеріаломісткість,    енергоємність.    Тобто    ці    показники    характеризують  розподіл матеріалів, засобів праці  і витрат часу на технологічну  підготовку виготовлення і експлуатації  продукції.

4. показники  стандартизації і уніфікації  характеризують насиченість продукції стандартними, уніфікованими і запозиченими елементами.

5. екологічні  показники характеризують ступінь  шкідливого впливу на здоров'я  людини і  навколишнє середовище:    токсичність виробів, вміст шкідливих  речовин, обсяг шкідливих викидів  у довкілля за одиницю часу...

6.  економічні  показники відображають ступінь  економічної вигоди в-ва і придбання  споживачем: ціна одиниці виробу, прибуток з одиниці виробу, рівень  експлуатаційних витрат...

7. ергономічні     показники     окреслюють     відповідність     техніко-експлуатаційних    параметрів    виробу    антропометричним,    фізіологічним    і психологічним вимогам працівника (споживача): ступінь легкості керування,  можливість     одночасного     охоплення     контрольованих     експлуатаційних показників, величина  шуму, вібрації...

8. естетичні   показники   визначають  естетичні   властивості  (дизайн) виробу:  виразність  і  оригінальність форми,  кольорове  оформлення, ступінь естетичності  тари (упаковки)...

9. патентно-правові   показники  відображають ступінь  використання винаходів при проектуванні  виробів: коефіцієнт патентного  захисту, коефіцієнт патентної  чистоти.

Для   визначення   загального   рівня   якості   усієї   сукупності   продукції підприємства застосовують систему загальних показників, Основними  є:

- Частка принципово нових (прогресивних) виробів у загальному їх обсязі.

- Коефіцієнт оновлення асортименту продукції.

- Частка продукції, що виготовляється, на яку одержано сертифікати.

- Частка   продукції   для    експорту    в    загальному   їх   обсязі   на підприємстві.

- Частка виробничого браку.

- Відносний   обсяг сезонних  товарів,   реалізованих  за  зниженими цінами.

- Кількість   одержаних рекламацій   на  продукцію   за  відповідний

проміжок  часу.

Для визначення рівня якості нових виробів використовується ряд методів: вимірювальний (об'єктивний), органолептичний, диференційований, комплексний. Об'єктивний метод означає оцінку рівня якості продукції за допомогою  стендових випробувань та вимірювань з використанням приладів, лабораторного  аналізу. Цей метод застосовується для вимірювання абсолютного  рівня якості засобів виробництва  та деяких властивостей споживчих товарів. Органолептичний метод ґрунтується  на сприйманні якості продукції органами чуттів людини без застосування технічних  вимірювальних та реєстраційних  засобів. При цьому методі залучають  експертів і застосовують бальну систему оцінки показників якості. Диференційований метод передбачає порівняння одиничних виробів з  відповідними показниками виробів-еталонів або з базовими показниками стандартів (технічних умов). Комплексний метод  полягає у визначенні узагальнюючого показника рівня якості оцінюваного  виробу. Переважно це інтегральний показник, який обчислюється шляхом зіставлення  корисного ефекту від споживання (експлуатації) певного виробу і  загальної величини витрат на його створення і використання. Часто  застосовують середньозважену арифметичну  оцінку.

Підвищення  якості продукції позитивно впливає  на результати діяльності підприємства.

Сучасні умови господарювання вимагають  від кожного підприємства запровадження  і дотримання належного (дійового) комплексного механізму управління якістю продукції. Визначальними елементами цього  специфічного менеджменту, що справляє найбільш істотний вплив на процес виробництва і постачання на ринок  конкурентоспроможної продукції, є:

-  стандартизація і сертифікація виробів;

-  стандартизація і сертифікація внутрішніх систем якості;

- державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальності за їх порушення;

-  внутрішньовиробничий технічний контроль якості.

Під стандартизацією  розуміють визначення і застосування єдиних правил з метою упорядкування  діяльності у певній галузі. Результати стандартизації відображаються у спеціальній  нормативно-технічній документації. Основними її видами є стандарти  і технічні умови-документи, що містять  обов'язкові для виробників норми  якості виробу і засоби їх досягнення (набір показників якості, рівень кожного  з них, методи і засоби вимірювання, засоби випробувань, маркування, упаковки, транспортування і зберігання продукції).

Існують певні категорії стандартів, які  відрізняються об'єктом розповсюдження вимог: [20:5]

- Міжнародні стандарти ІSО серії 9000.

- Державні стандарти України.

- Галузеві стандарти.

- Стандарти науково-технічних та інженерних товариств.

- Технічні умови.

- Стандарти підприємств.

Міжнародні  стандарти, які розробляються Міжнародною  організацією стандартизації - ISO, являють собою настанови з управління якістю та загальні вимоги щодо забезпечення якості, вибору і побудови елементів систем якості,

Державні  стандарти України встановлюються на:

- Вироби загальномашинобудівного застосування.

- Продукцію міжгалузевого призначення.

- Продукцію для населення і народного господарства.

- Організаційно-методичні та загально-технічні об'єкти.

-  Елементи народногосподарських об'єктів державного значення.

- Методи випробувань.

Вони  містять обов'язкові і рекомендовані  вимоги.

Галузеві  стандарти розробляють на ту продукцію, на яку відсутні державні стандарти  України, або у випадку необхідності установлення вимог, що доповнюють чи перевищують останні в державних  стандартах.

Стандарти науково-технічних та інженерних товариств  розробляють на

випадок потреби розповсюдження результатів  фундаментальних і прикладних досліджень, одержаних в окремих галузях  чи сферах професійних інтересів.

Технічні  умови містять вимоги, що регулюють  відносини між постачальником і  споживачем. Вони регламентують норми  і вимоги щодо якості тих видів  продукції, для яких державні або  галузеві стандарти не розробляються  та які виготовляються на замовлення окремих підприємств, а також  нових видів виробів на період їх освоєння виробництвом.

Стандарти підприємств розробляються підприємствами за власною ініціативою з метою  конкретизації вимог до продукції  і самою виробництва, що містяться  в інших видах нормативно-технічної  документації.

В умовах розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємств найважливішим результатом  виробничого менеджменту і системи  управління якістю є сертифікація продукції. Вона забезпечується видачею сертифіката -документу, який забезпечує високий  рівень якості і відповідність вимогам  міжнародних стандартів ISO серії 9000. Без сертифікат продукція оцінюється на світовому ринку у 3-4 рази дешевше, ніж сертифікована тієї ж якості.

Розрізняють обов'язкову і добровільну сертифікацію. Обов'язкова сертифікація здійснюється виключно в межах державної системи  управління господарюючими суб'єктами, охоплює у всіх випадках перевірку  і випробування продукції з метою  визначення її характеристик та подальший  державний технічний нагляд за сертифікованими  виробами. Добровільна сертифікація може проводитись на відповідність  продукції вимогам, котрі не є  обов'язковими в межах держави.

Державний нагляд за якістю здійснює Державний  комітет України зі стандартизації, метрології та сертифікації (Держстандарт України). [20:8]

Отже, В умовах розвитку міжнародної торгівлі і споріднених їй видів діяльності, усіх окремих підприємств та галузей економіки на зовнішньому і внутрішньому ринках повністю залежить від того, наскільки їх продукція або послуги відповідають стандартам якості. Тому я вважаю що проблема забезпечення і підвищення якості продукції актуальна для всіх країн і підприємств. Від ЇЇ вирішення в значній мірі залежить успіх і ефективність національної економіки. При цьому необхідно враховувати те, що підвищення якості продукції - задача довгострокова і безперервна. Рівень якості продукції не може бути постійною величиною. Вироби залишаються технічно прогресивними, зручними, красивими, модними до тих пір, доки їм на зміну не прийдуть нові, ще більш досконалі, що обумовлено науково-технічним прогресом в науці і техніці. Але на кожному часовому етапі якість продукції повинна бути оптимальною, тобто такою, що максимально задовольняє потреби споживачів при відносно мінімальних затратах на її досягнення.

 

1.2.Загальна характеристика підприємства ТОВ «Глобинський м'ясокомбінат»

«Глобинський м’ясокомбінат» –  провідне підприємство з багатими виробничими  традиціями, яке на сьогоднішній день входить до трійки найкращих виробників м’ясної продукції в нашій  країні. Підприємство також відоме далеко за її межами і всіляко сприяє формуванню позитивного іміджу України  в Європі.