АНАЛІЗ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ: ПРОБЛЕМИ ЕФЕКТИВНОСТІ ОПОДАТКУВАННЯ

 

Вступ

Проблема оподаткування  в усі часи була надзвичайно актуальною, адже саме податки є тим джерелом надходження коштів до державної скарбниці, без якого неможливо уявити процвітаючу та стабільну країну. Податки є дуже складною фінансовою категорією, яка впливає на всі економічні явища та процеси. Нині податки – це найефективніший інструмент впливу держави на суспільне виробництво, його динаміку і структуру, на розвиток науки і техніки, масштаби соціальних гарантій населенню. Саме податкова система являє  собою механізм за допомогою якого справляються податки, вона є рушійною силою у процесі державного регулювання соціально-економічного розвитку, інвестиційної

стратегії, зовнішньоекономічної діяльності, структурних змін у виробництві, прискореного розвитку пріоритетних галузей.

Актуальність даною теми зумовлена тим, що розвиток економіки  напряму залежить від ефективності функціонування системи оподаткування, це засвідчується активним проведенням  податкової політики та реформуванням  національної податкової системи протягом останніх декількох років.

Мета даного дослідження  полягає у аналізі функціонування національної податкової системи, виявлення  її недоліків та формулювання пропозицій щодо перспективних напрямів функціонально-структурного розвитку системи оподаткування  з урахуванням необхідності прискореного економічного зростання.

Для досягнення поставленої  мети необхідно розв’язати наступні завдання:

• виявити основні принципи для побудови оптимальної податкової системи;
• провести аналіз податкової системи України;
• дати характеристику ключовим податкам національної системи оподаткування;
• розкрити недоліки та проблеми функціонування податкової системи України;
• визначити напрями удосконалення податкової системи в контексті прийнятого Податкового Кодексу України.

Об’єктом дослідження  виступає податкова система України.

Предметом дослідження є  сукупність нормативно-законодавчих актів, Податковий кодекс України як важелів  впливу на економічний розвиток держави; досвід зарубіжних держав щодо побудови податкової системи.

Теоретичною та методичною основою роботи стали фундаментальні положення економічної теорії, наукові  розробки вітчизняних та зарубіжних вчених, законодавчі й нормативні акти, інструктивні матеріали, дані фінансової й статистичної звітності та рейтингові оцінки, матеріали періодичних видань з питань системи оподаткування  України.

 

Розділ 1. Теоретичні основи податкової системи

Для існування держави  потрібні фінансові ресурси, які  акумулюються в бюджетних і позабюджетних  централізованих фондах. Основним засобом наповнення цих фондів є стягнення податків.

Податки – фінансові відносини між державою і платниками податків з приводу примусового відчуження частини знову створеної вартості з метою формування централізованих фондів грошових ресурсів, необхідних для виконання державою її функцій [22, 107].

В. М. Мельник тлумачення терміна «податки» бачить у такій  інтерпретації: «податки – це система  економіко правових відносин з приводу  перерозподілу створеного продукту, в ході яких провадиться вилучення  частини доходів юридичних та фізичних осіб на користь держави  для її забезпечення та вторинного перерозподілу на користь окремих  юридичних і фізичних осіб та на громадські потреби» [18, 530].

Оподаткування як механізм стягнення податків ґрунтується  на об’єктивних перерозподільних відносинах, головні риси яких знаходять у  ньому своє відображення. Це дає  підстави стверджувати про співпадання переліку домінант податків та оподаткування [18, 531].

Механізм вилучення податків здійснюється відповідно до певної системи, яка приймається в країні та використовується з метою реалізації функцій оподаткування.  Податкова система є одним із ключових чинників впливу на економічний розвиток держави. Економічні відносини, пов’язані з податками, в тій чи іншій мірі торкаються всього населення країни, тому теоретичні і практичні аспекти побудови податкової системи цікавлять не лише спеціалістів (економістів, юристів, керівників всіх рівнів, підприємців ), але й окремих громадян.

У науковій літературі немає  єдиного підходу до визначення змісту поняття «податкова система».

В.П. Кудряшов стверджує, що «податкова система визначає суб'єктів податкових відносин, сукупність податків, зборів (обов'язкових платежів) та порядок проведення операцій з оподаткування» [12].

На думку професора  І. О. Лютого, «податкова система – це сукупність встановлених у країні податків, які взаємопов’язані, органічно доповнюють один одного, не суперечать системі в цілому та іншим її елементам» [15, 29].

 У свою чергу, О.  Р. Романенко вважає, що «податкова система – це сукупність загальнодержавних податків, зборів та інших обов’язкових платежів до бюджетів усіх рівнів, форм і методів їх установлення» [17, 130].

Найважливіші підходи, що розкривають зміст аналізованого  поняття, містять такі положення:

1. До складу податкової системи входять всі види податків, зборів та інших обов'язкових платежів, які встановлено чинним законодавством і запроваджено в країні.
2. Податковою системою визначається перелік суб'єктів, на яких покладається виконання функцій у сфері оподаткування.
3. Податкова система установлює порядок проведення операцій з оподаткування [12].

Отже, враховуючи вищезгадані  підходи та думки науковців найкоректнішим тлумаченням податкової системи  є наступне: податкова система  – це сукупність податків і зборів, механізмів і способів їх розрахунку та сплати, а також суб'єктів податкової роботи, які забезпечують адміністрування і надходження податків і зборів до бюджету та інших державних цільових фондів [22, 115].

Законодавством встановлюються як перелік податків, такі суб'єкти їх стягнення. Регламентуються також  права і обов'язки платників, повноваження органів, за якими закріплюються  функції держави зі справляння податків і зборів. Податковою системою регулюються  відносини між платниками та органами державної виконавчої влади зі стягування податків. Передбачаються умови надання  пільг і застосування санкцій  у сфері оподаткування. Визначаються важелі податкового стимулювання напрямів економічної діяльності та пріоритетних соціальних програм. Складові податкової системи наведено на рис. 1.1 [12].

Податкова система

Сукупність податків (зборів, платежів)

Проведення операцій з  оподаткуванням

Суб’єкти оподаткування

Платники податків

Посередники

Державні органи виконавчої влади

Держава

Визначення податкових зобов’язань

Забезпечення податкових зобов’язань

Застосування пільг і  санкцій

Загальнодержавні податки  і збори

Республіканські податки  і збори

Місцеві податки і збори

Рис. 1.1. Податкова  система та її складові елементи

Суттєві умови оподаткування, що характеризують податкову систему держави в цілому:

• порядок встановлення і введення в дію податків і зборів;
• види податків і зборів;
• права та обов'язки платників податків;
• порядок розподілу податків між бюджетами різних рівнів;
• відповідальність учасників податкових відносин [22, 116].

Важливою складовою будь-якої податкової системи є принципи її побудови.  Починаючи з Адама Сміта, учені приділяли значну увагу розробці раціональної податкової структури.

Принципи оподатковування, що вперше були сформульовані Адамом Смітом у його класичній роботі «Дослідження про природу і причини багатства народів», і з якими потім, зазвичай, погоджувалися учені, що розвивали теорію податків, зводяться до чотирьох понять: загальність, справедливість, визначеність, зручність [19, 306].

Основи побудови сучасних податкових систем, поряд із принципами А. Сміта, визначають також принципи, розроблені німецьким економістом А. Вагнером, який не просто доповнив, а надав їм нового концептуального характеру:

1. Етичні принципи оподаткування:

• всезагальність податків;

• недоторканість особистості при оподаткуванні;
• відповідність оподаткування здатності платити.

2. Принципи управління податками:
• визначеність оподаткування;
• зручність оподаткування для платників;
• дешевизна стягування і мінімум податкового тиску.
3. Господарські принципи (фінансово-політичні принципи):
• відповідний вибір джерел податків, з урахуванням найменшого тиску на народне виробництво і найкращого здійснення соціально-політичних цілей податку;
• комбінація сукупності податків в таку систему, яка забезпечувала б, при дотриманні вищезгаданих етичних принципів і принципів управління, достатність надходжень і еластичність у разі надзвичайних державних потреб [15, 23].

Керуючись теорією колективних  потреб, на першу позицію у оподаткуванні він поставив принцип достатності і еластичності. Саме завдяки цьому принципи оподаткування стали системою, яка враховувала інтереси не тільки платника податків, але й держави з пріоритетом останньої. Іншими словами, перед оподаткуванням виникло завдання збалансувати інтереси держави і платників податків, що в сучасних умовах є стрижневою проблемою формування податкової політики будь-якої цивілізованої держави [19, 306].

Податкові системи не однакові в різних країнах. Кожна з них  має свої особливості, оскільки створювались і розвивались вони у різні  історичні періоди в різних економічних умовах. Але є загальні показники, які характеризують податкові системи. Найбільш узагальнюючим з них є податковий тиск – відношення загальної суми податкових зборів до сукупного національного продукту; тобто податковий тиск показує, яка частина виробленого суспільством продукту перерозподіляється за допомогою бюджетних механізмів.

Відомий американський економіст Р. Масгрейв сформулював основні вимоги до функціонування податкової системи:

• розподіл податкового тиску має бути рівномірним;
• тиск на економічні рішення зробити мінімальним;
• якщо податкова політика має на меті стимулювання інвестицій, звести до мінімуму можливе порушення рівноваги між соціальною справедливістю та економічною ефективністю;
• сприяти стабілізації економіки та економічному зростанню;
• оподаткування має бути зрозумілим для платника податків, а управління ним – справедливим і таким, що ґрунтується на законах;
• затрати на управління податковою системою повинні бути мінімальними [22, 116-117 ].

Науковий підхід до побудови раціональної системи оподаткування передбачає, по-перше, системність, по-друге, встановлення основоположної бази цієї системи і, по-третє, формування правової бази, спрямованої на втілення в життя основних податкових принципів.

Вимога системності полягає  в тому, що всі податки повинні бути взаємопов’язані між собою, органічно доповнювати один одного, не вступати у протиріччя із системою оподаткування загалом і з окремими її елементами.

Основоположною базою  побудови податкової системи є обсяг бюджетних видатків. Податки – не самоціль, а засіб для виконання державою своїх функцій, тому з цих позицій вони є похідними від державних витрат.

Податкова система – продукт податкового законодавства. Вона створюється в результаті прийняття ряду законодавчих актів, що закріплюють як певні принципові положення, так і види податків, порядок обчислення і стягування кожного з них, обов’язковий для усіх суб’єктів оподатковування [19, 304-305].

Згідно з міжнародною  Програмою ООН були розроблені основи світового податкового кодексу, в якому визначені наступні принципи оподаткування: