Фінансові послуги недержавних пенсійних фондів

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 29 Октября 2013 в 15:59, реферат

Описание работы

Фінансові інститути, які створюються тісно пов’язані з соціально-економічними перетвореннями в країні, щодо забезпечення соціального захисту працівників у майбутньому при виході на заслужений відпочинок.
Яскравим прикладом є розвиток та функціонування недержавних пенсійних фондів (НПФ), метою діяльності яких є виплата додаткових недержавних пенсій учасникам шляхом ефективної капіталізації заощаджень, здійснених в працездатний період життя. У зв’язку з пенсійною реформою 2010 року роль недержавного пенсійного забезпечення зростає і стає визначальною у впровадженні обов’язкового накопичувального забезпечення.

Файлы: 1 файл

Фінансові послуги НПФ 2003.doc

— 573.00 Кб (Скачать файл)

Складено автором за даними: [11, 14].

 

Станом на 2012 рік адміністраторами недержавних  пенсійних фондів було укладено 62202 пенсійні контракти з 49222 вкладниками, з яких 2404 вкладники (або 4,9% від загальної кількості вкладників) – юридичні особи, на яких припадає 1 191,9 млн. грн. пенсійних внесків (95,4% від загального обсягу пенсійних внесків за системою НПЗ), та 46818 вкладників (або 95,1% від загальної кількості вкладників) – фізичні особи.

При цьому порівняно  з кінцем 2011 року кількість контрактів з юридичними особами зменшилася на 19,4%, а з фізичними особами  зменшилася на 7,9% (рис.4).

Рис. 4. Динаміка кількості укладених пенсійних контрактів за 2009 – 2012рр.

Складено автором за даними: [11, 14].

 

Протягом 9 місяців 2012 року кількість учасників НПФ відповідно до укладених контрактів зменшилася на 15,2 тис. осіб (або на 2,5%), і станом на 30.09.11 становила 579 474 особи (на кінець 2011 року – 594 638 осіб) (Рис. 5).

Рис. 5. Динаміка кількості учасників НПФ за 2009 – 2011 рр. та 9 місяців

2012 р., тис. осіб.

Складено автором за даними: [11, 14].

 

Станом на 30.09.12 серед учасників НПФ більшість  становили особи віком від 25 до 50 років, а саме 64,2% та від 50 до 60 років, а саме 24,1%.

Станом на 30.09.12 частка вікової групи учасників  НПФ старше 60 років становила 6,7%, вікової групи до 25 років − 5,0%. Розподіл учасників НПФ за віковими групами наведено на рис. 6.

Рис. 6. Розподіл учасників НПЗ за віковими групами станом на 30.09.12.

Складено автором за даними: [11, 14].

 

Метою інвестування пенсійних активів є, насамперед, збереження пенсійних заощаджень громадян. Тому стратегія інвестування недержавних  пенсійних фондів є більш консервативною, ніж у інших фінансових установ.

Загальна сума доходу, отриманого від інвестування пенсійних активів, станом на 2012 рік становила 549,9 млн. грн. (або 44,1% від суми залучених внесків), зменшилася протягом 2012 року на 10,0 млн. грн. (або на 1,8%).

Поки що суттєвим фактором, що продовжує стримувати зростання інвестиційного доходу НПФ, є незначний обсяг залучених  пенсійних внесків для забезпечення можливості здійснення диверсифікації пенсійних активів у дохідні фінансові інструменти.

Важливою характеристикою  кожного недержавного пенсійного фонду  є адекватна, правдоподібна та комплексна оцінка результатів цієї інвестиційної  діяльності. Специфікою пенсійних фондів в даному випадку є те, що дохід формується при інвестуванні загальних активів фонду, в тому числі і внесків попередніх років, і поточних внесків, і доходу, отриманого у попередніх роках. Цей дохід накопичується роками, тому не можна порівнювати дохідність пенсійних активів за декілька років з поточною інфляцією. Слід звернути увагу, що при розрахунках чистої вартості одиниці пенсійних внесків пенсійні активи у часі збільшуються за рахунок внесків і зменшуються за рахунок зобов’язань пенсійного фонду. Так само коефіцієнт знецінення активів фонду ми можемо порівнювати з коефіцієнтом прибутковості тільки з урахуванням цих коливань та у відповідності з саме тим розміром активів, на який вплинув саме той конкретний рівень інфляції, що відповідає саме тому періоду. Запропонована формула (1) обчислює коефіцієнт знецінення пенсійних активів як середньозважений рівень інфляції по активам фонду і на нашу думку, відповідає вищезазначеним зауваженням:

,    (3)

де I – це коефіцієнт знецінення пенсійних активів;

n – це загальна  кількість періодів розрахунку;

Ai – обсяг загальних активів пенсійного фонду i-го періоду;

Ri – це рівень інфляції i-го періоду.

Тож інструментом для аналізу ефективності пенсійних  інвестицій може бути так звана реальна  дохідність (D), що визначатиметься як різниця між номінальною дохідністю (N) та середньозваженою по активам інфляцією (I):

D=N-I   (4)

В ролі номінальної  дохідності може виступати скоригована  оцінка чистої вартості одиниці пенсійних  внесків (зменшена на для відображення приросту вартості і можливості співставлення з коефіцієнтом знецінення). (Рис. 7).

Рис. 7. Динаміка середньої номінальної та реальної дохідності інвестиційних вкладень недержавних пенсійних фондів за період 2008-2012 рр., %.

Складено автором за даними: [11, 14].

 

Населення України  у здійсненні своїх витрат найбільшу частку коштів витрачає на придбання товарів та послуг, проте його заощадження у іноземній валюті з огляду на ризик високого рівня інфляції також зростають. У 2012 році відбулося зниження рівня заощаджень населення до рівня 23396 млн. грн. Проте доцільно співставити динаміку питомої ваги внесків на соціальне страхування та частки заощаджень у іноземній валюті у сукупних витратах осіб працездатного віку.

Рис. 8. Питома вага внесків на соціальне страхування  та заощаджень населення в іноземній валюті у сукупних витратах та заощадженнях населення працездатного віку, %.

Складено автором за даними: [11, 14].

 

З даного графіка  можемо спостерігати, що частка внесків  на соціальне страхування залишається  стабільною: протягом 2008-2010 рр. вона дорівнювала 1,3%, а у 2011-2012 рр. – 1,0%. Проте динаміка заощаджень є іншою, зокрема в період розгортання кризи у 2009 році заощадження населення значно зросли із рівня 3,8% до значення 8,8%. Дана ситуація повторилася у 2011 році, коли світова криза набула нового оберту: значення заощаджень населення у іноземній валюті становило 9,3%.

Актуальним  також є визначення частки пенсійних  внесків, що здійснюють різні вікові групи зайнятого населення у  їхніх доходах. Для цього використаємо дані Державного комітету статистики України та представимо отримані значення на графіку (Рис. 9).

Рис. 9. Частка пенсійних  внесків до недержавних пенсійних  фондів у загальній сумі доходів, отриманих зайнятим населенням, %.

Складено автором за даними: [11, 14].

 

Рисунок наочно показує, що сукупний рівень страхових внесків у доходах зайнятого населення становить менше 0,1%, що є негативним фактором для розвитку системи недержавного пенсійного страхування.

Пенсійні виплати станом на 31.03.2013 становили 260,8 млн. грн., збільшившись протягом кварталу на 3,5%, при цьому одноразові збільшились

на 3,2 %, пенсійні виплати на визначений строк – на 18,0 %.

Слід зазначити, що учасниками фондів стають, в основному, особи вікової категорії 45-55 років, які не встигають накопичити належні суми пенсійних коштів для здійснення таких виплат на визначений строк. В умовах сьогодення та масового звільнення працівників і безробіття більшість із них все частіше, відповідно до законодавства, визначають пенсійний вік меншим від пенсійного віку, який надає право на пенсію за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням для отримання одноразової виплати (Рис.10).

 

Рис. 10 Виплати здійсненні у 2010 – I кварталі 2013 року.

 

Загальна вартість активів, сформована пенсійними фондами, станом на 31.03.2013 становить 1 735,4 млн. грн. Всього протягом І кварталу 2013 року в порівнянні з даними на кінець 2012 року вартість активів недержавних пенсійних фондів зросла на 75,3 млн. грн. (4,5 %). Поквартальна динаміка загальних активів і їх темпів приросту у 2011 – І кварталі 2013 рр. наведена в таблиці 3 :

Таблиця 3

Динаміка загальних  активів НПФ та щоквартальні темпи  приросту у

2011 – І кварталі 2013 рр.

Показ-ник

31.03.11

30.06.11

30.09.11

31.12.11

31.03.12

30.06.12

30.09.12

31.12.12

31.03.13

Загальні активи НПФ (млн.. грн.)

1221,4

1265,9

1306,9

1386,9

1467,2

1520.5

1549,3

1660,1

1735,4

Темпи приросту щоквартально (%)

6,7

3,6

3,2

6,2

5,8

3,6

1,9

7,2

4,5


 

 

Таблиця 4

Напрямки інвестування грошових коштів учасників НПФ станом на 31.12.2011, 31.12.2012 та 31.03.2013

У загальній структурі інвестиційного портфеля НПФ активи розподіляються таким чином: 35,92 % або 623 339,1 тис. грн. розміщено на банківських депозитах (в одному чи декількох банках). Протягом І кварталу 2013 року в порівнянні з даними на кінець 2012 року зазначені активи збільшились на 50 617,6 тис грн. (8,84 %). При цьому мінімальна ставка за депозитами становить 5,9 %, а максимальна – 31,5 %); 0,32 % або 5 571,9 тис. грн. інвестовано в цінні папери, дохід за якими гарантовано Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими радами відповідно до законодавства. Протягом І кварталу 2013 року в порівнянні з даними на кінець 2012 року зазначені активи збільшились н 2 323,6 тис грн. (71,5 %). 10,83 % або 187 954,80 тис. грн. інвестовано в цінні папери, дохід за якими гарантовано КМУ. Протягом І кварталу 2013 року в порівнянні з даними на кінець 2012 року зазначені активи зменшились на 8 917,2 тис. грн. (- 4,5 %); 31,19 % або 541 237,70 тис. грн. інвестовано в облігації підприємств, емітентами яких є резиденти України. Протягом І кварталу 2013 року в порівнянні з даними на кінець 2012 року зазначені активи збільшились на 23 290,6 тис. грн. (4,5 %); 14,88 % або 258 159,00 тис. грн. інвестовано в акції українських емітентів. Протягом І кварталу 2013 року в порівнянні з даними на кінець 2012 року зазначені активи збільшились на 1286,4 тис. грн. (0,5 %); 3,24 % або 56 300,50 тис. грн. інвестовано в об`єкти нерухомості.

Протягом І  кварталу 2013 року в порівнянні з  даними на кінець 2012 року зазначені активи збільшились на 6 708,7 тис. грн. (13,53 %); 0,93 % або 16 064,50 тис. грн. інвестовано в банківські метали. Протягом І кварталу 2013 року в порівнянні з даними на кінець 2012 року зазначені активи зменшились на 2 576,8 тис. грн. (- 13,82 %); кошти на поточному рахунку в консолідованому портфелі складають 1,86 % або 32 318,80 тис. грн. Протягом І кварталу 2013 року в порівнянні з даними на кінець 2012 року зазначені кошти зменшились на 2 586,6 тис. грн. (- 7,4 %); іпотечні цінні папери відсутні в консолідованому інвестиційному портфелі НПФ.

Суттєвим фактором, що впливає на розмір інвестиційного доходу, є також те, що розмір залучених пенсійних внесків є незначним для забезпечення можливості здійснення диверсифікації пенсійних активів у дохідні фінансові інструменти.

За період існування пенсійних фондів загальна сума інвестиційного доходу становить 646,3 млн. грн., або 47,1 % від суми сплачених внесків.

Протягом І  кварталу 2013 року в порівнянні з  даними на кінець 2012 року інвестиційний  дохід зменшився на 26,0 тис. грн. (- 4,0 %).

Чиста вартість активів НПФ протягом І кварталу 2013 року в порівнянні з даними на кінець 2012 року збільшилася на 72,8 млн. грн. (4,4 %) та склала 1 730,3 млн. грн. Але, разом з тим, слід звернути увагу на те, що значний відсоток (близько 60,6 %) у структурі складають активи Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного Банку України.

 

ВИСНОВКИ

 

Загалом система  продовжує розвиватись, долаючи  проблеми та труднощі на своєму шляху. Але без системного вирішення  означених проблем та чіткого розуміння концепції впровадження другого рівня пенсійної реформи з урахуванням можливостей системи НПЗ, активної підтримки з боку роботодавців та профспілок України, неможливо буде забезпечити стабільну соціально-ефективну пенсійну систему.

Дослідивши  діяльність НПФ зробити висновок про те, що має наступні особливості. По-перше, запропонований нами показник для визначення рівня активної участі населення в системі НПЗ свідчить про дуже низьку активність населення (0,0514 в цілому по Україні).

По-друге, основними чинниками для  розвитку НПФ є наступні:

  • рівень життя населення та схильності його до накопичення (можливість збільшення кількості вкладників серед фізичних осіб);
  • концентрація фінансових ресурсів в певному регіоні (можливість нарощування активів за рахунок юридичних осіб);
  • наявність інвестиційних можливостей (збільшення доходності залучених активів) [3, 8].

По-третє, потрібен тривалий період часу для того, щоб  сформувався пенсійний ринок, оскільки рівень життя населення та довіра людей до системи НПЗ є низькими.

Для розвитку системи  НПФ необхідні:

  • диверсифікація структури активів НПФ із метою оптимального співвідношення між дохідністю, ліквідністю і ризиковістю розміщення коштів (інвестування коштів за кордон) [1, 12];
  • вдосконалення законодавства та нормативно-правової бази у сфері НПЗ;
  • наявність відповідної інфраструктури, що забезпечуватиме високу ліквідність та абсолютну прозорість фінансових вкладень НПФ;
  • розвиток інформаційної системи звітності НПФ та їх адміністраторів [16].

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

  1. Бабірад М. М. Особливості інвестиційної діяльності недержавних пенсійних фондів в Україні [Текст] / Бабірад М. М. // Науковий вісник НЛТУ України. – 2009. – Випуск 19.3. – с. 157-163.
  2. Білик О. І. Діяльність недержавних пенсійних фондів України в умовах фінансової кризи [Текст] / О. І. Білик / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/7750/1/16.pdf.
  3. Данилова Т. Н. Негосударственные пенсионные фонды − институт коллективного инвестирования сбережений населения [Текст] / Т. Н. Данилова, О. С. Смирнова // Финансы и кредит. − 2004. − N 21. − C. 18-23.
  4. Загальна інформація про недержавне пенсійне забезпечення [Текст] [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.initiative.com.ua/files//FAQ_NPF.pdf.
  5. Закон України “Про недержавне пенсійне забезпечення” [Текст] (із змінами та доповненнями від 20.11.2012 р.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1057-15.
  6. Кривенко Л. В. Населення як чинник розвитку системи недержавного пенсійного забезпечення / Л. В. Кривенко, О. В. Мелешко // Актуальні проблеми економіки. - № 1. – 2010. – С. 185-192.
  7. Кузнєцова А. Я. Місце і роль недержавних пенсійних фондів на фондовому ринку України [Текст] / А. Я. Кузнєцова // Вісник української академії банківської справи. – 2009. – № 2.
  8. Мельник Т. Сучасний стан та перспективи діяльності недержавних пенсійних фондів в Україні [Текст] / Т. Мельник // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – 2011. – № 127. – С. 20-25.
  9. Федоренко А. В. Недержавний пенсійний фонд: виплата пенсії на строк очікуваної тривалості життя / А. В. Федоренко // Фінанси України. – 2012. − № 7. – С. 59-73.
  10. Момотюк Л. Є. Роль недержавних пенсійних фондів у системі пенсійного забезпечення // Фінанси України. – 2006, № 5. – С. 71-77.
  11. Моніторинг системи недержавного пенсійного забезпечення у ІIІ кварталі 2012 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.dfp.gov.ua/fileadmin/downloads/dpn/npf_3_kv_2012.pdf.
  12. Недержавне пенсійне забезпечення в ЄС: корисний досвід та можливі висновки для України [Текст] [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.parlament.org.ua/index.php?action=magazine&id=9&ar_id=135&iar_id=126&as=2.
  13. Недержавні пенсійні фонди. Огляд основних положень законодавства про недержавне пенсійне забезпечення [Текст] [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://pension.kiev.ua/files/Brochure_NPZ.pdf.
  14. Офіційний сайт Державного комітету статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.
  15. Сальников Т. Пенсійне забезпечення: світовий досвід [Текст] / Т. Сальникова // Вісник пенсійного фонду України. – 2008. – № 7. – с. 2-26.
  16. Татаренко Г. В. Договірне регулювання пенсійного забезпечення в Україні. Монографія / Г. В. Татаренко. – Л: “Література”. − 2011. – 220 с.
  17. Флорескул Н. П. Роль недержавного пенсійного забезпечення в соціальному захисті громадян України [Текст] / Н. П. Флорескул // Формування ринкових відносин в Україні. − 2008. − N 1. − C. 150-155.

Информация о работе Фінансові послуги недержавних пенсійних фондів