Хеджирование риска
Автор работы: Пользователь скрыл имя, 08 Мая 2013 в 15:59, доклад
Описание работы
In the article expedience of the using of deriva-
tive instruments of financial market for minimiza-
tion of risks of leasing activity in comparing to the
traditional measures is grounded. Types of risks
of leasing activity of machine-building enterprises
that can be hedged by the derivative instruments
of financial marketare are determined.
Файлы: 1 файл
УДК 336.764.2:339.187.62
ХЕДЖУВАННЯ РИЗИКІВ ЛІЗИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ ЗА ДОПОМОГОЮ
ПОХІДНИХ ІНСТРУМЕНТІВ ФІНАНСОВОГО РИНКУ
Кулиняк І.Я.
асистент Національного університету “Львівська політехніка”
Annotation
In the article expedience of the using of deriva-
tive instruments of financial market for minimiza-
tion of risks of leasing activity in comparing to the
traditional measures is grounded. Types of risks
of leasing activity of machine-building enterprises
that can be hedged by the derivative instruments
of financial marketare are determined.
Анотація
У статті обґрунтовано доцільність вико-
ристання похідних інструментів фінансового
ринку для мінімізації ризиків лізингової дія-
льності порівняно з традиційними заходами.
Визначено види ризиків лізингової діяльнос-
ті машинобудівних підприємств, які можна
хеджувати за допомогою похідних інструме-
нтів фінансового ринку.
Ключові слова
Ризики лізингової діяльності, похідні ін-
струменти фінансового ринку, хеджування,
форвард, ф’ючерсна угода, опціон, своп.
І. Вступ
Ринок похідних фінансових інструментів
України досить динамічно розвивається й
відіграє дедалі більшу роль у розвитку фі-
нансової сфери та економіки України в ці-
лому. Масштаби операцій з хеджування ці-
нових, валютних, кредитних та інших спорі-
днених ризиків на цьому новому сегменті
фінансового ринку набувають усе більших
розмірів, деякою мірою конкуруючи з тради-
ційними методами мінімізації ризиків. Як
правило, на ринку фінансових деривативів
страхуванню підлягають ризики падіння ціни
активів і курсу валют, а страхувальниками
(хеджерами) є інвестори.
Багато вітчизняних та зарубіжних еконо-
містів-теоретиків і практиків вважає, що не-
обхідним є ширше впровадження похідних
фінансових інструментів для хеджування
ризиків різних видів економічної та фінансо-
вої діяльності, зокрема лізингової.
Чимало науковців розглядає хеджування
похідними інструментами фінансового ринку як
один із найбільш ефективних засобів управлін-
ня та мінімізації ризиків. Слід відзначити внесок
у дослідження цієї проблематики таких дослід-
ників: Н.А. Брегін, О.В. Дорофеєва, В.М. Ше-
лудько та ін. [2; 3; 11].
Більшість праць присвячена, як правило,
дослідженню традиційних заходів мінімізації
ризиків лізингової діяльності.
Так, О. Сухенко [10] виділяє такі заходи,
що може використати лізингова компанія
для зменшення ризиків: 1) уникнення ризи-
ку; 2) контроль та запобігання (диверсифі-
кація портфеля, моніторинг); 3) передача
ризику (страхування, договір Buy Back з по-
стачальником, забезпечення лізингової уго-
ди); 4) оплата ризику (резервування).
В.І. Рошило виділяє такі види ризику, які
притаманні лізингу: підприємницький (вироб-
ничий, майновий, фінансовий), політичний та
природний [9]. Фінансовий вид ризику поділя-
ється на підвиди: кредитний, валютний, стра-
ховий, процентний ризики та ризики втраченої
вигоди. Стосовно кожного виду ризику автор
наводить заходи щодо їх мінімізації.
Відповідно до Законів України “Про фі-
нансові послуги та державне регулювання
ринків фінансових послуг”, “Про фінансовий
лізинг” та Положення про Державну комісію
з регулювання ринків фінансових послуг
України, затвердженого Указом Президента
України від 4 квітня 2003 р. № 292/2003, Дер-
жавною комісією з регулювання ринків фі-
нансових послуг України розроблено “Ме-
тодичні рекомендації щодо побудови систе-
ми управління ризиками, які виникають у
лізингових та факторингових компаній”. При
підготовці рекомендацій враховано досвід
побудови та функціонування систем управ-
ління ризиками в провідних лізингових та
факторингових компаніях [7].
О.В. Дорофеєва провела комплексне до-
слідження фінансових ризиків лізингової діяль-
ності, особливостей їх прояву та методів
управління. Для управління валютними ри-
зиками лізингової діяльності автором за-
пропоновано використовувати ф’ючерсні та
своп-угоди [3].
А.А. Аюпов для страхування ризиків неви-
конання лізингового договору контрагентом
пропонує реалізовувати лізинговий опціон [1].
В економічній літературі проблеми управ-
ління ризиками лізингової діяльності підпри-
ємств-лізингоодержувачів, підприємств-про-
давців (постачальників) предмета лізингу
висвітлені недостатньо. Актуальність, теоре-
тична і практична важливість проблеми зу-
мовили вибір теми дослідження.
ІІ. Постановка завдання:
– обґрунтувати доцільність використання по-
хідних інструментів фінансового ринку для
мінімізації ризиків лізингової діяльності
порівняно з традиційними заходами;
– охарактеризувати механізм хеджування
ризиків лізингової діяльності машинобу-
дівних підприємств за допомогою похід-
них фінансових інструментів;
– визначити види ризиків лізингової дія-
льності машинобудівних підприємств,
які можна хеджувати за допомогою по-
хідних інструментів фінансового ринку.
ІІІ. Результати
У час інноваційної ери та періоду фінан-
сової глобалізації на українському ринку
дедалі більшого розмаху набувають опера-
ції з похідними фінансовими інструментами,
однією з досить важливих функцій яких є
хеджування фінансових ризиків. До похідних
фінансових інструментів належать ф’ючерс-
ні, форвардні, опціонні угоди та свопи. Їх
називають строковими контрактами, оскіль-
ки їх виконання відбувається протягом пев-
ного періоду часу або у визначений момент
у майбутньому.
Для зменшення рівня ризиків лізингової
діяльності, як правило, використовують такі
заходи: диверсифікація лізингового портфе-
ля, гарантії банку, валютні застереження,
страхування предмета лізингу, застава май-
на тощо. Крім цих традиційних заходів, мо-
жна ефективно використовувати похідні ін-
струменти фінансового ринку для мінімізації
валютних, інфляційних, цінових, кредитних
ризиків, ризиків ринкової ліквідності, ризиків
втрати або неповернення предмета лізингу,
ризиків невиконання лізингового договору
контрагентом.
Первинна концепція застосування похід-
них інструментів пов’язана з двома переду-
мовами [5, с. 160]:
а) потребою розширення можливостей
управління й трансферу великих ризиків;
б) пошуком на фінансовому ринку коштів
інвестиційного характеру.
Ф’ючерсний контракт – стандартний доку-
мент, укладений як стандартизований конт-
ракт, який засвідчує зобов’язання продати
(придбати) відповідну кількість базового ак-
тиву у визначений час у майбутньому з фік-
сацією ціни базового активу під час укла-
дання контракту [8].
Ф’ючерси (як і опціони) на будь-який ба-
зовий актив, укладені як стандартизовані
контракти, є похідними цінними паперами,
обіг яких здійснюється виключно на фондо-
вих чи товарних біржах або в організаційно
оформлених позабіржових торговельно-ін-
формаційних системах за правилами, вста-
новленими біржами й затвердженими в Дер-
жавній комісії з цінних паперів та фондового
ринку відповідно до вимог Положення про
реєстрацію фондових бірж та торговельно-
інформаційних систем і регулювання їх дія-
льності [8].
За допомогою хеджування можна змен-
шити вплив цінових ризиків та ризиків рин-
кової ліквідності, які виникають унаслідок
невідповідності ринкової ціни та ціни на вто-
ринному ринку, що означає, що предмет
лізингу може бути проданий за ціною, яка
суттєво нижча від ринкової. Механізм хе-
джування від цінового ризику є актуальним,
коли предмет лізингу є інноваційним проду-
ктом, ціна якого в момент придбання лізин-
говою компанією є вищою від його ринкової
ціни.
Запропонуємо механізм хеджування ці-
нового ризику лізингодавця за допомогою
ф’ючерсу (рис. 1). За договором оператив-
ного лізингу предмет лізингу повертається
після закінчення дії договору до лізингодав-
ця (2). Після виконання умов лізингового до-
говору, лізингодавець планує продати пред-
мет лізингу на вторинному ринку, вартість
предмета лізингу на якому буде суттєво ни-
жчою від ринкової вартості. Бажаючи уник-
нути цінового ризику, пов’язаного із змен-
шенням ціни на предмет лізингу, лізингода-
вець проводить хеджування ф’ючерсами.
Механізм хеджування передбачає прохо-
дження таких етапів: прийняття рішення про
хеджування й продаж ф’ючерсу (1) (відкрит-
тя короткої позиції), продаж активу на спот-
ринку через період, визначений ф’ючерсним
договором, і закриття короткої позиції на
ф’ючерсному ринку (3).
Лізингодавець
Лізингоодержувач
Брокер (біржа)
2
1
3
Рис. 1. Механізм хеджування за допомогою ф’ючерсу
Закрити позицію лізингодавець може не
тільки через виконання умов ф’ючерсного
контракту, а й шляхом передачі зобов’язань
іншій особі через укладення офсетної угоди
на купівлю ф’ючерсу.
Форвардний контракт – стандартний до-
кумент, який засвідчує зобов’язання особи
придбати (продати) цінні папери, товари або
кошти у визначений час та на визначених
умовах у майбутньому, з фіксацією цін тако-
го продажу під час укладення такого форва-
рдного контракту [4]. На відміну від ф’ю-
черсу, форвард укладається поза біржею і
не є стандартизованим контрактом; форва-
рдна операція передбачає, як правило, ре-
альну поставку активу. Форвардний ринок
дає лізингодавцю змогу спланувати свої май-
бутні грошові надходження чи витрати і зна-
ти їх точну величину, незважаючи на зміни в
ринковій кон’юнктурі, тим самим зменшуючи
кредитні ризики.
Лізингова компанія, яка планує через де-
який час залучати кошти в банку для купівлі
обладнання, яке буде здано в лізинг, досить
часто бажає застрахуватися від процентно-
го ризику, який полягає в імовірності втрат
унаслідок змін процентних ставок. Мінімізу-
вати рівень процентного ризику можна шля-
хом укладення угоди про форвардну проце-
нтну ставку (ФПС).
Опціон – стандартний документ, укладе-
ний як стандартизований контракт, який за-
кріплює право (але не зобов’язання) його
власника на придбання від емітента опціону
(опціон на купівлю, опціон CALL) чи на про-
даж емітенту (опціон на продаж, опціон
PUT) у термін, визначений у ньому, зазна-
чену кількість базового активу за зафіксова-
ною при укладанні ціною [8].
Для лізингодавця (лізингової компанії)
доцільно використовувати опціон PUT (на
продаж), який надає право покупцю опціону
(лізинговій компанії) продати протягом пев-
ного періоду часу або у визначений момент
у майбутньому за фіксованою ціною (ціна-
страйк) певний актив. Активом може бути
предмет лізингу: обладнання, транспорт то-
що. Якщо опціон може бути виконаний у ви-
значений момент у майбутньому, він нази-
вається “європейським”, якщо протягом пе-
вного періоду часу – “американським”. Го-
ловна особливість опціонного контракту –
відсутність зобов’язання щодо його вико-
нання порівняно з ф’ючерсним чи форвард-
ним контрактом. Тобто власник опціону має
право реалізувати цей опціон або відмови-
тися від його реалізації.
Страхування ризиків лізингової діяльнос-
ті, як правило, цінових, валютних та кредит-
них, – одна з основних функцій (поряд із
спекуляцією) використання опціонів. Прид-
бавши опціонний контракт, покупець стає
страхувальником (хеджером), мінімізуючи свої
витрати та має можливість одержати додат-
ковий дохід у разі сприятливої ринкової си-
туації. Додатковий дохід продавця опціону
обмежується премією, а збиток може бути
необмеженим.
Механізм реалізації лізингового опціону
для страхування ризиків невиконання лізин-
гового договору контрагентом можна подати
таким чином (рис. 2) [1, с. 46]:
Лізингодавець
Лізингоодержувач
Продавець опціону
2
1
4
3
Рис. 2. Механізм реалізації лізингового опціону
При укладенні лізингового договору з лі-
зингоодержувачем (1) лізингодавцю необ-
хідно одночасно укласти лізинговий опціон-
ний контракт PUT, тобто опціон на про-
даж (2). Цей опціон, придбаний лізинговою
компанією в контрагента, дає змогу компанії
протягом визначеного терміну опціонного
контракту реалізувати обладнання продав-
цю опціона за ціною-страйк, зазначеною в
контракті (4). Причому опціон наділяє свого
покупця лише правом продажу, а не обов’яз-
ком, тобто виконання чи невиконання лізин-
гового контракту залежить від лізингової ком-
панії. Отже, лізингодавець може застраху-
вати себе на випадок невиконання лізинго-
вого договору контрагентом шляхом прода-
жу повернутого чи вилученого (3) лізингоо-
держувачем обладнання за фіксованою ці-
ною [1, с. 44–45].
У вищенаведеному прикладі базовим ак-
тивом опціонного контракту був предмет лі-
зингу, але базовим активом може також ви-
ступати різниця в ринкових цінах двох акти-
вів на дату закінчення опціону. Наприклад,
лізингова компанія може застрахувати себе
від зміни ринкової ціни лізингових портфелів.
Якщо на дату виконання опціонного контрак-
ту ринкова вартість першого лізингового
портфеля є більшою від ринкової вартості
другого лізингового портфеля, то лізингова
компанія (власник опціону) отримує від про-
давця опціону опціонну суму, яка дорівнює
різниці ринкових цін двох лізингових портфе-
лів. Якщо ситуація є протилежною, тобто ри-
нкова вартість першого лізингового портфе-
ля є меншою від ринкової вартості другого
лізингового портфеля, то лізингова компанія
може не виконувати куплений опціон.
Серед наявних методів та інструментів
управління валютними ризиками міжнарод-
них лізингових угод найбільш ефективними
й прийнятними для лізингових компаній є:
використання ф’ючерсних та своп-угод у
поєднанні з внесенням до договору лізингу
валютного застереження. Оскільки викорис-
тання фінансових інструментів (диревати-
вів) підвищує вартість лізингової угоди че-
рез необхідність сплати комісійних посеред-
нику (хеджеру), паралельно рекомендується
використовувати самострахування як метод
управління валютними ризиками зокрема та
фінансовими ризиками лізингових компаній
в цілому [3].
Новими інструментами фінансового рин-
ку, які побудовані на широкому спектрі цінних
паперів, є так звані страхові деривативи, зо-
крема “катастрофічні облігації”, “катастрофі-
чні опціони”. Страхові деривативи найчастіше
спираються на події катастрофічного значен-
ня. Проте подією такого характеру може
вважатися не лише природний катаклізм, а й
фінансове банкрутство великого підприємст-
ва, раптовий спад валютного курсу чи світо-
вих цін. У сфері фінансових ризиків ці ін-
струменти вже тепер застосовуються при
обслуговуванні ринкового, кредитного, ризи-
ку ліквідності [5, с. 160].
Ризики лізингової діяльності машинобу-
дівних підприємств можна класифікувати на
чотири групи: фінансові, комерційні, управ-
лінські та ризики, пов’язані з предметом лі-
зингу контрагента, які, у свою чергу, поділя-
ються на види [6]. Похідні інструменти фі-
нансового ринку доцільно застосовувати для
хеджування фінансових ризиків та ризиків,
пов’язаних з предметом лізингу контраген-
та. Наведемо в таблиці види основних похі-
дних фінансових інструментів та види ризи-
ків лізингової діяльності, які пропонуються
мінімізувати за допомогою цих інструментів.
Також наведемо переваги та недоліки за-
стосування похідних інструментів фінансо-
вого ринку перед іншими інструментами фі-
нансового ринку.
Таблиця
Характеристика переваг та недоліків
застосування похідних інструментів фінансового ринку
Види похідних
інструментів
фінансового
ринку
Види ризиків лізингової
діяльності машинобудівних
підприємств,
які можна хеджувати
за допомогою відповідного
похідного інструмента
Переваги застосування
перед іншими інструментами
фінансового ринку
Недоліки застосування
перед іншими інструментами
фінансового ринку
Ф’ючерсні угоди
Цінові (інфляційні) ризики, ва-
лютні ризики, ризики ринкової
ліквідності
Висока ліквідність; гарантом ви-
конання умов угоди виступають
клірингові палати; відсутність
кредитного ризику
Стандартні умови ф’ючерсних
угод; обмежена гнучкість щодо
термінів та інших умов угоди
Форвардні угоди Кредитні ризики, валютні ризи-
ки, процентні ризики, інвестицій-
ні ризики
Індивідуальний характер укла-
дення угоди; відсутність додат-
кової платні (комісійних); продав-
ці мають змогу диктувати умови
угоди, зокрема щодо встанов-
лення ціни базового інструмен-
та; не потребують щоденного
переоцінювання за поточним
курсом чи ставками
Відсутність можливості манев-
рувати; низька ліквідність; до-
сить високий ризик невиконання
зобов’язань; наявність істотних
обмежень, таких як кредитна лі-
нія, високий кредитний рейтинг,
постійні фінансові зв’язки між
контрагентами; складність по-
шуку контрагента
Опціонні угоди
Цінові (інфляційні) ризики, ва-
лютні ризики, кредитні ризики,
ризики невиконання лізингового
договору контрагентом
Можливість вибору під час прий-
няття рішення про виконання
опціону; відсутність обмежень
на прибуток покупця опціону;
обмеження
ризику
покупця
величиною опціонної премії, яка
визначається в момент укла-
дання угоди
Висока вартість; необхідність
виплати всієї опціонної премії
наперед, тобто в момент укла-
дання угоди; стандартні умови
біржових опціонів
Продовження табл.
Види похідних
інструментів
фінансового
ринку
Види ризиків лізингової
діяльності машинобудівних
підприємств,
які можна хеджувати
за допомогою відповідного
похідного інструмента
Переваги застосування
перед іншими інструментами
фінансового ринку
Недоліки застосування
перед іншими інструментами
фінансового ринку
Свопи
Валютні ризики, цінові (інфляцій-
ні) ризики
Взаємовигідність, коли обидві сто-
рони угоди отримують можли-
вість досягти поставленої мети:
хеджування ризику або знижен-
ня витрат із залучення коштів;
низька вартість; висока розви-
неність ринку свопів; можливість
достроково вийти з операції
своп
Наявність кредитного ризику;
ризиків невиконання контраген-
том своїх зобов’язань
ІV. Висновки
Ефективне управління ризиками лізинго-
вої діяльності машинобудівних підприємств
має включати не тільки традиційні заходи
мінімізації ризиків, а й нетрадиційні, серед
яких вагоме місце займає хеджування за
допомогою похідних інструментів фінансо-
вого ринку. Використання запропонованих у
статті механізмів хеджування ризиків лізин-
гової діяльності за допомогою інструментів
фінансового ринку в поєднанні з традицій-
ними заходами управління та мінімізації ри-
зиків надасть машинобудівним підприємст-
вам можливість створення потужної систе-
ми управління ризиками лізингової діяльно-
сті, що матиме вирішальне значення для їх
успішної та прибуткової діяльності.
Подальші дослідження мають ґрунтуватись
на формуванні системи й програми управління
ризиками, розроблення процедур, методів і
моделей аналізу та оцінювання ризиків лі-
зингової діяльності машинобудівних підпри-
ємств з урахуванням світового й вітчизняно-
го досвіду.
Література
1. Аюпов А.А. Инновационный лизинг в
банке / А.А. Аюпов. – Казань : ТИСБИ,
2002. – 160 с.
2. Брегін Н.А. Сутність і перспективи вико-
ристання хеджування як методу зни-
ження фінансових ризиків підприємств
[Електронний ресурс] / Н.А. Брегін. –
Режим доступу: http://iai.donetsk.ua/_u/iai/
dtp/CONF/3_2004/articles//stat41.html.
3. Дорофеєва О.В. Фінансові ризики лізин-
гових
компаній
України : автореф.
дис. ... канд. екон. наук : 08.04.01 / Ольга
Вікторівна Дорофеєва ; Тернопільська
академія народного господарства. – Те-
рнопіль, 2004. – 24 с.
4. Закон України “Про оподаткування при-
бутку підприємств” із змінами та допов-
неннями від 28.12.1994 р. № 335/94-ВР.
5. Клапків М.С. Страхування фінансових ри-
зиків : монографія / М.С. Клапків. – Тер-
нопіль : Економічна думка : Карт-бланш,
2002. – 570 с.
6. Кулиняк І.Я. Класифікація видів ризиків
лізингової діяльності машинобудівних під-
приємств та розроблення заходів щодо
зниження їхнього рівня / І.Я. Кулиняк //
Проблеми економіки та управління : Віс-
ник Національного університету “Львівсь-
ка політехніка”. – 2008. – № 628. –
С. 173–179.
7. Методичні рекомендації щодо побудови
системи управління ризиками, які виника-
ють у лізингових та факторингових компа-
ній [Електронний ресурс] / Державна комі-
сія з регулювання ринків фінансових по-
слуг України. – Режим доступу: http://
www.leasing.org.ua/ua/news/?pid=766.
8. Правила випуску та обігу фондових де-
ривативів із змінами, внесеними згідно з
рішенням Держкомісціннихпаперів від
20.11.2001 р. № 336.
9. Рошило В.І. Джерела фінансування ін-
новаційного розвитку : монографія / В.І. Ро-
шило. – Чернівці : Книги – ХХІ, 2006. –
272 с.
10. Сухенко О. Управління ризиками лізин-
гової компанії / О. Сухенко // Лізинг в
Україні. – 2008. – № 1. – С. 11–14.
11. Шелудько В.М. Фінансовий ринок : навч.
посіб. / В.М. Шелудько. – К. : Знання-
Прес, 2003. – 535 с.
Информация о работе Хеджирование риска