Контрольна робота з "Фінанси"

 

             МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

             КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

                       ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ

 

 

                                 Кафедра фінансів

 

 

 

 

                               Контрольна робота

                           з дисципліни: "Фінанси".

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                        Виконав студент групи ЗЕД-11

                                                                                        Рекун Ірина Павлівна

                                                                                       Номер залікової книжки № 080463            

                                                                                        Перевірив:

 

                                                                                       Бєлялов Талят Енверович  

 

                                                                   

 

 

                                                       Київ    КНУТД-2014

 

 

 

 

                                           Завдання №3

 

 

      Об'єктивна необхідність і суспільне призначення фінансів. Роль фінансів і їх місце в економічній системі держави.

 

1.Сьогодні виникає настійна необхідність в чіткому визначенні фінансів. Об'єктивна необхідність вимагає існування таких функцій, як: розподільна, регулювальна, контролююча і стимулююча.

Розподільна функція характеризує розподіл фінансових ресурсів між регіонами, галузями народного господарства, різними напрямами видатків підприємств і організацій. За допомогою цієї функції здійснюється розподіл валового внутрішнього продукту, національного доходу, грошової виручки підприємств і організацій, фонду оплати праці для значної частини населення, що працює за наймом, а також розподіл доходу в кооперативних та колективних підприємствах.

Регулювальна функція фінансів полягає у втручанні держави через фінанси (державні видатки, податки, державний кредит) у процеси відтворення. Основними формами фінансового регулювання, як на мікро, так і на макрорівні є фінансове і бюджетне планування поряд з державним регулюванням цінних паперів. Регулювальна функція фінансів спрямована, головним чином, на соціально-економічні процеси в суспільстві, які відбуваються під впливом ринкових відносин. Вона діє тоді, коли потрібно внести необхідні зміни до розподілу грошових ресурсів для забезпечення нормальних відтворювальних процесів незалежно від рівня і місця здійснення. В одному випадку регулювальна функція має характер коригування розподілу доходів, в іншому - надання додаткових коштів для індексації доходів населення у зв'язку з інфляцією, значним зростанням цін тощо. Наприклад, додаткові кошти можуть бути надані для виправлення прорахунків, що виникли в процесі виконання бюджетних надходжень або видатків, подолання диспропорції у розвитку економіки, ліквідації відставання окремих галузей господарства, забезпечення необхідних пріоритетів економічного розвитку. В інших випадках регулювання здійснюється для стабілізації економіки, усунення кризових явищ.

Контролююча функція фінансів має важливе значення. Ця функція полягає в тому, що за допомогою фінансів можна перевірити стан розвитку національного господарства, ефективність діяльності підприємств, використання грошових ресурсів. Контролююча функція фінансів дозволяє забезпечити господарську діяльність в межах економічної доцільності та існуючих вимог правового законодавства.

Поряд з контрольною, розподільної та фіскальної, базової також є стимулююча функція фінансів. Вона означає використання фінансів для регулювання соціальних та економічних відносин і проявляється в тому,що держава, використовуючи пільги, податкові ставки, штрафи, субсидії, змінюючи вводячи і скасовуючи податки, коректуючи умови оподаткування, стимулює різні виробництва і галузі, викликаючи їх прискорений розвиток на благо суспільства.

Завдяки застосуванню таких регулюючих механізмів стимулюється технічний прогрес, підвищується обсяг капітальних вкладень у розвиток і розширення виробництва, зростає число робочих місць і т.д.

2. При   переході  до суспільного поділу    праці   (спочатку – на скотарство і землеробство) виникла необхідність обміну продуктами праці. У цей період виникли відносини обміну, що вже були економічними відносинами, тому що припускали певну оцінку продуктів і товарів, які підлягали обміну.   При переході до обміну не товарами, а їх еквівалентами по вартості – грошима та по мірі розвитку державних інститутів влади – армії, суду, верховної влади, виникають не просто економічні, а вже фінансові взаємовідносини між суб’єктами економічного життя держави: у зв’язку з необхідністю сплати податків, мита, різних зборів. Таким чином, необхідність розвитку фінансових відносин пов’язана з виникненням і розвитком товарного виробництва.

   Суспільне призначення фінансів полягає в розподілі й перерозподілі вартості суспільного продукту між суб'єктами господарювання і напрямками цільового використання. Тому сутність фінансів виявляється насамперед за допомогою розподільної функції. Саме за допомогою цієї функції здійснюється розподіл і перерозподіл знову створеної вартості. Фінансовому розподілові властива багатоступінчастість, що породжує різні види розподілу: внутрішньогосподарський, внутрішньогалузевий, міжгалузевий, міжтериторіальний.

   Суспільні блага й послуги включають асигнування на національну безпеку й правопорядок, оборону, захист довкілля, освіту, охорону здоров`я, науку, спорт

   Таким чином, фінанси виникли як реакція на реальні потреби суб’єктів суспільного життя. Завдяки акумуляції грошових ресурсів, тобто зібранню та накопиченню їх у спільному фонді, і розподілу їх незалежно від внеску суб’єктів, що формували цей фонд, здійснюється стабілізаційний вплив на економічний стан членів сім`ї, економічний і соціальний клімат підприємства, відбувається економічне та соціальне вирівнювання в суспільстві.

3. Фінанси сприяють забезпеченню збалансованості економіки держави на основі досягнення відповідності між матеріальними і грошовими ресурсами. Фінанси надають можливість державі формувати цільові фонди грошових ресурсів суспільного призначення, необхідні для виконання усіх функцій держави. Об’єктивна необхідність фінансів обумовлюється існуванням держави, товарно-грошових відносин і дією закону вартості.

    Отже, виникнення фінансів пов’язано з розвитком товарно-грошових відносин, з посиленням ролі держави, розширенням її функцій. Причиною появи фінансів можна вважати потреби суб’єктів господарювання і держави у фінансових ресурсах, які забезпечують їх діяльність.

    Фінанси, як ніяка інша економічна категорія (ціна, кредит, заробітна плата) дають змогу пристосувати потреби виробництва до потреб споживання. Без фінансів неможливо забезпечувати індивідуальний і суспільний кругообіг виробничих фондів на розширеній основі, регулювати галузеву та територіальну структуру економіки, запроваджувати науково-технічні досягнення, стимулювати інвестиційну діяльність і задовольняти різноманітні суспільні потреби.

    Найважливіша роль належить фінансам на рівні господарських структур . Тут створення й використання фондів фінансових ресурсів спрямовані на підвищення ефективності господарської діяльності, тобто одержання високої норми прибутку на вкладений капітал. Досягнення визначеної мети імовірне при залученні фондів фінансових ресурсів на впровадження нових технологій, кращому використанні основних фондів через застосування методів прискореної амортизації, забезпечення великих резервів для підтримки зростання ефективності виробництва, підвищення якості продукції та її конкурентоспроможності.

    Резервом щодо підвищення ефективності господарювання є використання обігових   коштів   за  рахунок   залучення в обіг наднормативних запасів матеріальних ресурсів, прискорення обігу коштів, раціоналізації господарських зв’язків, кращої організації виробництва.

    Активне й дієве використання фінансів для підвищення ефективності економіки можливе лише тоді, коли фонди фінансових ресурсів на рівні підприємницьких структур доповнюються відповідними фондами на рівні держави. Йдеться про створення фондів фінансових ресурсів у складі державного бюджету або поза бюджетом .

   У складі державного чи місцевих бюджетів – це витрати на розвиток економіки в формі капітальних вкладень, дотацій, витрат на виконання окремих загальнодержавних комплексних програм. За умов перехідної економіки – це насамперед фонди, призначені для структурної перебудови економіки, проведення прикладних науково-дослідних робіт, створення нових видів машин і механізмів, розробки нових технологій.

    Роль фінансів найвідчутніше проявляється при розв’язанні соціальних проблем. Тут створюються фонди фінансових ресурсів для здійснення соціальних заходів як на рівні кожного громадянина для покриття витрат на соціальні цілі, так і на рівні господарських структур для задоволення соціальних, позабюджетних і благодійних потреб, започаткування позабюджетних і благодійних фондів, а також фондів фінансових ресурсів на соціальні цілі в складі бюджетів.

    Проте вирішальна роль у задоволенні соціальних потреб належить фондам, які створюються державою. За нинішніх умов у більшості країн світу державою все більше виділяється коштів на вирішення соціальних питань, які одержали назву суспільних благ і послуг. Ці блага й послуги є не речовими, нетоварними, але вони істотно впливають на рівень добробуту та якість життя.

4.Економічна система кожної держави включає низку підсистем: власності, управління, соціальних гарантій, цін, грошей, кредиту, фінансів та інших складових господарського механізму. 
 
     Кожна із вказаних складових має свою сферу і принципи функціонування, складні внутрішні та зовнішні зв'язки. Проте найважливішим є їхня взаємодія. Вона визначає ефективність господарювання. Тому розмежування об'єктивних засад і суб'єктивних дій у їх використанні в процесі управління економікою є необхідною умовою ефективного розвитку. 
 
    Фінансам в   економічній    системі  держави   належить провідна роль. Це зумовлено  тим, що при їх функціонуванні визначаються кількісні й якісні параметри будь-якого економічного явища чи процесу, а також кінцеві результати дій. Обов'язковим атрибутом участі фінансів в економічному житті держави, підприємця чи громадянина є гроші. Без використання грошей у процесах виробництва, здійснення державою своїх функцій, задоволення населенням своїх життєвих потреб немає фінансів. 
 
   Усі процеси в економічному житті, у яких беруть участь фінанси, повинні мати грошовий вираз, тобто оцінку в грошовій формі. Це дає змогу формувати фонди грошових засобів задля здійснення виробничої діяльності, мобілізації коштів для виконання державою своїх функцій, задоволення власних потреб громадянами. 
 
  Фінанси з'являються тоді, коли в економічному житті держави переважають товарно - грошові    відносини, незалежно від  того, яка модель економіки застосовується на даний час. Тому надуманим і надто заполітизованим є визначення "капіталістичних" або "соціалістичних" фінансів, фінанси, як і ціна на кредит, заробітна плата, існують об'єктивно як продукт економічного розвитку суспільства. 
 
   Фінанси, як уже зазначалося, мають забезпечити ефективне формування та використання фондів фінансових ресурсів як на макро-, так і на мікрорівнях для успішного здійснення господарської діяльності, виконання державою своїх функцій і задоволення громадянами власних потреб. 
 
   Труднощі в розумінні суті фінансів полягають у тому, що економічне життя в державі постійно вимагає створення грошових фондів, тобто фондів фінансових ресурсів для задоволення різноманітних потреб. Ці фонди і є фінансами. Обсяг цих фондів характеризує кількісно і якісно масштаби діяльності та фінансові можливості підприємця, держави, громадянина, їхнє фінансове становище. 
 
    Так, наприклад, держава створює централізовані та децентралізовані фонди у формі бюджетів різних рівнів, інші цільові фонди - пенсійний, фонд зайнятості, інноваційний тощо для виконання функцій, покладених на неї конституцією. Підприємець створює фонд фінансових ресурсів у формі статутного фонду як для здійснення господарської діяльності, так і в процесі своєї роботи й використання її результатів, це фонди амортизації, оплати праці, відрахувань до централізованих фондів соціального характеру, фонд обігових коштів тощо. Після одержання виручки від реалізації продукції створюються фонди розвитку, задоволення соціальних потреб, виплати дивідендів за акціями та пайовими внесками, фонд розрахунків із бюджетом тощо. 
 
Громадянин, який одержує доходи в формі оплати праці чи з інших джерел, має в своєму розпорядженні певну суму грошей, але це ще не фінанси. Тут відбувся обмін праці на специфічний товар - гроші. Фінансами ці гроші стануть тоді, коли їхній власник створить відповідний фонд і вкладе їх у цінні папери, тобто в акції та сертифікати або у певні внески до статутного фонду підприємства, чи в формі кредиту фізичній особі, завдяки чому одержуватиме певний дохід. 
 
     Фінанси за своїм економічним змістом категорія багатогранна, яка не має одномірного відображення в практиці. Це - цілісна система. Система багатогранна і дуже складна, до кінця ще не пізнана цивілізованим суспільством. Аргументом тому можуть слугувати періодичні фінансові кризи, які потрясають світ і які за своєю суттю є не чим іншим, як гігантським перерозподілом національного багатства між країнами та континентами. 
 
   Звісно, досить важко заперечувати функціонування фінансів на усіх стадіях й етапах економічної діяльності держави, підприємця або громадянина, тому якраз і застосовується досить невизначена дефініція - економічних, специфічних чи навіть виробничих відносин, яка дає змогу дещо затьмарити саму суть фінансів.

 

 

 

 

 

                                                Завдання № 63

 

 

             Складові елементи фінансового механізму.

 

До складу фінансового механізму входять п'ять взаємозв'язаних елементів:

- фінансові методи;

- фінансові важелі;

- правове забезпечення;

- нормативне забезпечення;

- інформаційне забезпечення.

   Фінансовий метод - можна визначити як засіб впливу фінансових відносин на господарський процес. Фінансовими методами є фінансове планування, фінансовий облік, фінансовий аналіз, фінансове регулювання і фінансовий контроль. За допомогою фінансових методів здійснюється вплив фінансових відносин на господарські процеси шляхом управління рухом фінансових ресурсів та оцінки ефективності їх використання на основі аналізу фінансових показників.

   Фінансові методи діють у двох напрямках:

· у напрямку управління рухом фінансових ресурсів;

· у напрямку ринкових, комерційних відносин, що пов'язані з вимірюванням витрат та результатів, з матеріальним стимулюванням та відповідністю за ефективне використання грошових фондів.

  Ринковий зміст в фінансові методи вкладається не випадково. Це обумовлено тим, що функції фінансів тісно пов'язані з комерційним розрахунком, під яким розуміємо вимірювання в грошовій (вартісній) формі витрат і результатів господарської діяльності.

   Метою застосування комерційного розрахунку є отримання максимальних доходів при мінімальних витратах капіталу в умовах конкурентної боротьби.

   Реалізація вказаної мети вимагає вимірювання розмірів вкладеного у виробничо-торгівельну діяльність капіталу з фінансовими результатами цієї діяльності. При цьому необхідно розрахувати та порівняти різноманітні варіанти вкладення капіталу за заздалегідь прийнятому критерію відбору. (Максимізація доходу на 1 грн. капіталу, мінімізація грошових витрат та втрат)

   Дія фінансових методів знаходить прояв в утворенні та використанні грошових фондів (планування, прогнозування, інвестування, оподаткування, матеріальне стимулювання, страхування, оренда, лізинг, фондоутворення тощо).

   Фінансовий важіль уявляє з себе засіб дії фінансового методу. До фінансових важелів належать: фінансові стимули та фінансові санкції. Для зацікавлення суб'єктів господарювання в досягненні кращих результатів використовуються фінансові стимули. До них належать:

- заохочувальні фонди підприємств, які утворюються з прибутку;

- бюджетне фінансування ефективних  напрямів розвитку народного  господарства (у т.ч. дотації підприємствам, діяльність яких має важливе  значення для економіки);

- спеціальні фінансові пільги (пільги  на податки та можливість проведення  прискореної амортизації).