Контрольная работа по «Финансам»

Фінанси підприємств

 

Варіант 6

 

Методи  розрахунку виручки від реалізації продукції

На промисловому підприємстві виручка від реалізації продукції, робіт та послуг — важливий об'єкт  планування.

Виручка від реалізації продукції - це сума грошей, що надійшла на рахунок підприємства, чи в касу за реалізовану продукцію(виконані роботи, надані послуги).

Маючи план обсягу виручки  підприємство одержує інструмент, який  дає змогу володіти ситуацією  щодо управління своїми фінансовими  ресурсами. Обсяг виручки від  реалізації переважно залежить від обсягу виробництва товарів і послуг, асортименту продукції, що вироб­ляється й реалізується, її якості. Впливає на обсяг виручки від реалізації також зростання або, навпаки, зменшення перехідних залишків нереалізованої товарної продукції. Якщо за пла­новий період має місце зменшення таких залишків, то це збільшує обсяг виручки від реалізації, і навпаки.

До  товарної продукції  належать:

· залишки готових  виробів на складах підприємства;

· товари на відповідальному  зберіганні у покупців, що з'яв­ляються у випадках, коли покупець, одержавши товар, відмовляється від його оплати за мотивами якості, комплект­ності, строків відвантаження або інших порушень господарсь­ких угод щодо поставки товарів.

Плановий обсяг виручки  від реалізації (Р) обчислюється — за всіх існуючих методів планування — з використанням так званого «рівняння товарного балансу» за формулою:

Р -= Оп + Т - Ок,                                                                                            (1)

Де Т — обсяг  товарної продукції на рік (квартал, місяць тощо) за планом підприємства;

 Оп і Ок — перехідні залишки нереалізованої продукції відповідно на початок і на кінець планового періоду.

В Україні застосовуються два методи визначення надходжень від  продажу продукції (товарів, робіт, послуг) та виконання інших операцій:

- касовий метод, відповідно  до якого дохід (виручку) від  продажу продукції (товарів, робіт,  послуг) та виконання інших операцій  визначають за коштами, що надійшли  на рахунки у вигляді платежів  за відвантажену продукцію, виконані роботи, надані послуги, оприбуткованих матеріальних цінностей, а також від виконання інших операцій та фінансової діяльності;

- метод нарахування,  відповідно до якого дохід  (виручку) від продажу продукції (товарів, робіт, послуг) та інших матеріальних цінностей визначають за вартістю відвантажених (переданих)товарів (підписання документа про виконані роботи, надані послуги) на відповідну дату. Застосування методів визначення доходу (виручки) від виконання господарських операцій та фінансової діяльності тісно пов'язане з чинним податковим законодавством, яке передбачає відповідальність будь-якої юридичної особи з моменту юридичного визнання дійсності проведених операцій.

В обох випадках усі розрахунково-платіжні документи мають бути оформлені відповідно до чинного положення. Реалізація продукції завжди передбачає зміну форми вартості (Т - Г). Тому бартер, або прямий товарообмін (Т - Т), не можна вважати реалізацією продукції. За бартерного обміну товарів не відбувається руху коштів, нема надходжень виручки від реалізації продукції, тобто не відбувається зміни форми вартості.

Розрахунок обсягу виручки  від реалізації виконують за оптовими (договірними або регульованими) цінами без податку на добавлену  вартість і без акцизного збору 

На практиці використовують три  методи розрахунку планового обсягу виручки від реалізації товарної продукції:

1) метод поасортиментного (прямого) рахунку,

2) метод укрупненого  роз­рахунку, виходячи з плану  виробництва продукції в цілому;

3) комбінований метод.

Перший метод —  прямий розрахунок реалізації кожного  найменування товарів і послуг, що виробляються, реалізуються, надаються  замовникам,— простий за технікою, наочний, най­точніший, але дуже трудомісткий. Особливо незручний він для використання на тих підприємствах, які випускають досить широкий асортимент продукції (наприклад, 100 і більше най­менувань товарів і послуг).

Суть цього методу полягає в  тому, що з кожної асортимен­тної позиції  визначають:

1) очікувані вхідні залишки нереалізованої  товарної продукції на початок плано­вого періоду (якщо плановий період — рік, за станом на 1 січня планового року);

2) планові вихідні залишки такої  продукції на кінець плано­вого  періоду;

3) реалізовану продукцію у натуральному  вираженні, за яку завершені  розрахунки з покупцями;

4) обсяг виручки від реалізації  у вартісному виразі з урахуван­ням  реалізаційних цін (без податку  на добавлену вартість й акцизного  збору).

Дані для розрахунку про плановий обсяг виробництва товарів і  послуг фінансовий відділ отримує від  планово-економічного відділу, а перехідні залишки нереалізованої продукції в готовій продукції на складах.  Це — найскладніша частина роботи з планування обсягу виручки від реалізації.

Другий метод - розрахунок планового обсягу виручки від  реалізації підприємства звичайно виконують заздалегідь: не пізніше листопада попереднього року. Точних даних про залишки нереалізованої продукції на початок пла­нового року в розпорядженні підприємства під час планування немає, тому доводиться щодо кожного виробу (виду послуг) розраховувати очікувані, тобто прогнозні, залишки, їх обчис­люють, виходячи з фактичних залишків на останню звітну дату, очікуваного випуску продукції  у період, що передує пла­новому (наприклад, до кінця року), відвантаження (відпуску) продукції й очікуваного надходження коштів від платників.

Планування залишків нереалізованої продукції  на кінець планового періоду (вихідні залишки) базується на таких принципах.

- складські залишки готової продукції приймаються в розмірі, визначеному для розрахунку нормативу планових за­пасів при нормуванні, тобто ця планова величина є в готовому вигляді, фінансова служба мусить постійно контролювати відповідність фактичних запасів готових виробів на складах цьому нормативу.

- планові залишки нереалізованої товарної продукції на кінець планового року визначаються як сума нормативу власних оборотних коштів з готової продукції, перерахована в оптові ціни через середній коефіцієнт співвідношення між оптовими цінами й собівартістю продукції.

Коли асортимент виробів  надто великий, розрахунок плану  реа­лізації можна здійснювати  комбінованим методом. Виручку від  реа­лізації основних видів продукції  визначають методом прямого ра­хунку, а для підрахунку виручки від  реалізації виробів іншого асор­тименту користуються укрупненим методом. Для розрахунку беруть товарний випуск за всією номенклатурою залишків виробів, дода­ють до нього вартість залишків на початок планового періоду і віднімають очікувані залишки на кінець планового періоду за відпуск­ними вільними цінами і за собівартістю

 

Задача 1

У базовому періоді підприємство реалізувало 50 виробів за ціною 100 грн  за одиницю (без ПДВ), фактична собівартість одного виробу реалізованого в базовому періоді, - 80 грн. Загальний плановий обсяг реалізації продукції - 6000 грн (без ПДВ). Визначити плановий прибуток підприємства, якщо планом передбачено зниження витрат на одну гривню продукції, виготовленої і реалізованої у плановому періоді, порівняно з базовим періодом на 0,05 грн.

 

Розв’язання

1. Витрати на 1 грн. продукції, що реалізується в звітному періоді = собівартості продукції / обсяг реалізації в оптових цінах).

В1грн. = 50 * 80 / 100 * 50 = 0,8 грн.

2. Витрати, що плануються на 1 грн. реалізованої продукції, — 0,75 коп. (0,80 грн. – 0,05 грн.).

3. Собівартість продукції, що її буде реалізовано в плановому періоді, — 4500 грн. (6000 грн. · 0,75 грн.).

4. Прибуток від реалізації продукції в плановому періоді складе - 1500 грн. (6000 грн. — 4500 грн.).

Відповідь: При зниженні витрат на одну гривню продукції, виготовленої і реалізованої у плановому періоді, порівняно з базовим періодом на 0,05 грн., плановий прибуток підприємства складе 1500 грн.

 

 

Задача 2

Визначити норматив підприємства з незавершеного виробництва  в грошовому виразі, виходячи з таких даних:

№ п/п	Вироби	Виробничий  цикл, дні	Планова собівартість товарної продукції в IV кварталі планового  року, тис. грн.
1	2	3	4
1.	А	28	620
2.	Б	42	1840
3.	В	35	530
4.	Г	15	1315
	Разом		?

Витрати одноразові на початку  процесу виробництва складають 50%, а останні розподіляються рівномірно протягом всього циклу.

Розв’язання

1. Норматив з незавершеного виробництва визначається по такій формулі:

Н = З * Д * К, де

З - одноденні витрати  за планом IV кварталу (тис. грн);

Д - середньозважена тривалість виробничого циклу (дні);

К- коефіцієнт наростання витрат.

2. Одноденні витрати визначаються шляхом ділення витрат на випуск валової продукції (по виробничій собівартості) ІV кварталу планованого року на 90.

3. При рівномірному розподілі витрат протягом виробничого циклу коефіцієнт наростання витрат (К.) визначається по такій формулі:

К = (А + 0,5 Б) :  (А +  Б),

де  А - витрати, що здійснюються одноразово на початку процесу виробництва;

Б - всі  наступні  витрати  до  закінчення виробництва  виробів.

Вироби	Виробничий  цикл, дні	Планова собівартість товарної продукції в IV кварталі планового  року, тис. грн.	Підсумкове  число (гр.2*гр.З)
1	2	3	4
А	28	620	17360
Б	42	1840	77280
В	5	530	2650
Г	15	1315	19725
Всього		4305	117015

 

4. Середньозважена тривалість виробничого циклу дорівнює 27 днів (1117015 : 4305).

Н = (4305/90) * 27 * 0,75 = 968,6 тыс. грн..

Відповідь:

Задача 3

Номінальна вартість векселя – 12 000 грн. Банк викуповує  у підприємства вексель за 60 днів до його погашення за ставкою 13% річних.

Визначити суму дисконту і суму, яку банк виплатить підприємству.

Розв’язання

1. Перш за все, нам  необхідно визначити суму дисконту  по векселю, яка розраховується  за наступною розрахунковою формулою:

С = (К × Т × П) / (365 × 100), де:

С — сума дисконту по даному векселю, грн.;

К — номінальна вартість самого векселя, грн.;

Т — строк від дня платежу, днів;

П — ставка, за якою обліковується  вексель, %.

 приступаємо до нашого розрахунку:

Сума дисконту по векселю = (12000 * 60 * 0,13) / 365 = 12499,2 / 365 = 256,44 грн.

2. Слід зазначити, що банк  виплачує підприємству номінальну  вартість векселя за мінусом  дисконту, тобто сума складе наступну  цифру:

Сума, яку виплатить банк = Номінальна вартість векселя — Сума дисконту по векселю

 отримуємо:

Сума, яку виплатить банк = 12000 — 256,44 = 11743,56 грн.

Відповідь: Сума дисконту по векселю дорівнюватиме 256,44 грн., а сума, яку виплатить підприємству банк становитиме 11743,56 грн.