Автор работы: Пользователь скрыл имя, 22 Ноября 2013 в 18:40, контрольная работа
Економічна політика – це система макроекономічних цілей, засобів та методів їх досягнення. Виділяють 4 основні види економічної політики: фіскальна (бюджетно – податкова), монетарна(грошово - кредитна), соціальна та зовнішньо – економічна. Монетарна полі́тика — комплекс заходів щодо регулювання грошової сфери задля досягнення заздалегідь визначених суспільних цілей, які здійснює держава через центральний банк За допомогою монетарної політики уповноважена державою інституція контролює обсяг пропозиції грошей з метою встановлення цінової стабільності, сприяння економічному зростанню, дотриманню рівня безробіття населення на низькому рівні. Грошово-кредитна політика Національного банку України грунтується на основних критеріях і макроекономічних показниках загальнодержавної програми економічного і соціального розвитку на певний період.
Вступ
1.Сутність монетарної політики НБУ.
2.Основні принципи та засади монетарної політики НБУ за 2010-2011 рр.
2.1.Основні засади грошово-кредитної політики на 2010 рік.
2.2 Основні засади грошово-кредитної політики на 2011 рік.
3.Рівень ефективності монетарної політики НБУ.
Висновок
Джерела
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Східноєвропейський
Індивідуальне завдання
з дисципліни
Макроекономіка
На тему
«Обгрунтуйте рівень ефективності монетарної політики НБУ»
групи Ф-22
Стецюк Ольга
Перевірила
Луцьк 2012
План
Вступ
1.Сутність монетарної політики НБУ.
2.Основні принципи та засади монетарної політики НБУ за 2010-2011 рр.
2.1.Основні засади грошово-кредитної політики на 2010 рік.
2.2 Основні засади грошово-кредитної політики на 2011 рік.
3.Рівень ефективності монетарної політики НБУ.
Висновок
Джерела
Вступ
Економічна політика
– це система макроекономічних цілей,
засобів та методів їх досягнення. Виділяють 4 основні види економічної
політики: фіскальна (бюджетно – податкова),
монетарна(грошово - кредитна), соціальна
та зовнішньо – економічна. Монетарна
полі́тика — комплекс заходів щодо регулювання
грошової сфери задля досягнення заздалегідь
визначених суспільних цілей, які здійснює держава через централ
1.Сутність монетарної політики НБУ.
Під грошово-кредитною політикою розуміють комплекс взаємозв'язаних, скоординованих на досягнення певних цілей заходів щодо регулювання грошового ринку, які проводить держава через свій центральний банк. Часто її називають монетарною чи грошовою політикою. Уряд розробляє грошово-кредитну політику в залежності від стратегічних цілей розвитку економіки, до яких відносять стійке зростання реального ВВП, низький рівень вимушеного безробіття, стабільність цін та збалансова-ність платіжного балансу. В Україні головним суб'єктом грошово-кредитної політики є Національний банк. Крім нього у створенні грошово-кредитної політики беруть участь інші органи державного регулювання економіки — Miнicтеpcтво фінансів, міністерство економіки, безпосередньо уряд, Верховна Рада. НБУ забезпечує реалізацію проміжних цілей, до яких належать регулювання грошової маси, ставки проценту, обмінного курсу валюти. Зокрема, діяльність центрального банку повинна забезпечувати поліпшення структури грошової маси, розширення сфери безготівкових розрахунків, зростання обсягів валютних резервів і економічно обґрунтований рівень обмінного курсу національної грошової одиниці. Законодавство країни покладає на центральний банк багато функцій:
-емісія готівки та
організація грошового обігу
(центральний банк країни
-функція „банку банків“
(центральний банк виступає
-обслуговування центральних
органів влади (веде рахунки
Державного казначейства, зберігає
кошти державного бюджету,
-здійснює валютне регулювання (видає нормативні акти щодо ведення валютних операцій, організовує торгівлю валютними цінностями, здійснює контроль за діяльністю установ на валютному ринку);
-забезпечення стабільності національної грошової одиниці та безперебійної роботи платіжної системи. ( НБУ представляє інтереси держави у взаєминах з міжнародними фінансовими організаціями та центральними банками інших держав).[1]
Цілі монетарної політики поділяються на три групи: стратегічні, проміжні i тактичні. Стратегічними звичайно є цілі, що визначені як ключові в загальноекономічній політиці держави. Ними можуть бути зростання виробництва, зростання зайнятості, стабілізація цін, збалансування платіжного балансу. Кожна з цих цілей настільки важлива для суспільства, що владні структури можуть ставити перед собою завдання одночасно реалізувати їх yci чи більшу їхню частину. Держава в цілому має у своєму розпорядженні широкий спектр регулятивних інструментів для розв'язання таких завдань. Проте з допомогою заходів лише монетарної політики одночасно досягти вcix указаних цілей неможливо через обмеженість та специфіку її інструментарію. Тому в межах монетарної політики зазначені стратегічні цілі виявляються несумісними. Зокрема, стабілізація цін вимагає застосування монетарних заходів, які призводять до погіршення кон'юнктури, спаду виробництва та зайнятості. I навпаки, для зростання виробництва необхідно вживати заходи, які призведуть до пожвавлення кон'юнктури i можуть спричинити зростання цін.
Тому центральний банк вибирає залежно від конкретної економічної ситуації одну iз стратегічних цілей. Нею, як правило, е стабілізація цін (чи погашення інфляції), оскільки якраз вона найбільше відповідає головному призначенню центрального банку — підтримувати стабільність національних грошей. І через розв'язання цього завдання центральний банк сприяє досягненню інших стратегічних цілей.
Проміжні цілі монетарної політики полягають у таких змінах певних економічних процесів, які сприятимуть досягненню стратегічних цілей. Оскільки в ринкових умовах економічне зростання, зайнятість, динаміка цін, стан платіжного балансу та інші макроекономічні показники визначаються передусім станом ринкової кон'юнктури, проміжними цілями монетарної політики є зміна останнього в напрямі, який визначається стратегічною ціллю. Зокрема, якщо ціллю загальноекономічної політики є економічне зростання при скороченні безробіття, то проміжною ціллю може бути пожвавлення ринкової кон'юнктури. Характерною особливістю проміжних цілей є те, що встановлюються вони на тривалі часові інтервали, упродовж яких можуть бути реалізовані і виявити свою ефективність.
Тактичні цілі — це оперативні завдання банківської системи щодо регулювання ключових економічних перемінних, передусім грошової маси, процентної ставки та валютного курсу, для досягнення проміжних цілей. Стосовно кожного з цих показників може ставитися одне з трьох завдань: зростання, стабілізація, зниження. Конкретний напрям зміни економічної перемінної визначається проміжною ціллю монетарної політики та характером показника.
Характерними ознаками тактичних цілей є їхня короткостроковість, реалізація їх оперативними заходами виключно центрального банку, багатоаспектність, єдність та певна суперечливість. [2]
2.Основні принципи та засади монетарної політики НБУ
за 2010-2011 рр.
2.1.Основні засади грошово-кредитної політики на 2010 рік.
Основні засади грошово-кредитної політики на 2010 рік враховують тенденції розвитку вітчизняної економіки та грошово-кредитної сфери, передбачають комплекс змінних індикаторів фінансової сфери та систему заходів монетарної політики, спрямованих на забезпечення стабільності національної грошової одиниці, сприяння відновленню економіки та стійкості банківської системи.
Заходи грошово-кредитної політики з початку року спрямовувалася на стримування значних коливань валютного курсу та збалансування валютного ринку, забезпечення економіки платіжними засобами, стимулювання відновлення процесів кредитування, а також запровадження пруденційних заходів щодо підвищення надійності функціонування банківської системи.
Серед основних заходів щодо стабілізації ситуації на валютному ринку необхідно відзначити такі:
-активна політикі інтервенції;
-запровадження механізму валютних аукціонів,
-заміна нормативу ризику загальної відкритої валютної позиції банків на ліміти граничних значень відкритої валютної позиції,
-вдосконалення порядку використання лоро-рахунків та процедури отримання іноземних кредитів тощо.
У 2010 році макроекономічні умови здійснення грошово-кредитної політики знаходилися під впливом загальносвітових тенденцій, пов’язаних із наслідками фінансової кризи 2008 - 2009 рр. За оцінками міжнародних фінансових інститутів світова економіка в 2010 році має увійти до стадії помірного зростання, що пов’язуватиметься з результатами вжиття в економічно розвинених країнах антикризових заходів та необхідністю посилення державного втручання та контролю. Прогнозувалося зростання світової економіки на рівні 2,5%.
Головною метою грошово-
У середньостроковій перспективі внутрішні аспекти стабільності гривні розглядалися в контексті сприяння забезпеченню цінової стабільності, головним критерієм якої слугувала динаміка індексу споживчих цін. Водночас це завдання передбачає не тільки досягнення визначених інфляційних орієнтирів, а й створення фундаментальних передумов для підтримання стабільного низькоінфляційного середовища на довгостроковій основі та забезпечення стійкості грошової одиниці до впливу різноманітних дестабілізуючих чинників.
Зовнішні аспекти стабільності грошової одиниці в умовах посилення гнучкості обмінного курсу гривні розглядалися не стільки з точки зору утримання обмінного курсу гривні в певних межах, скільки з урахуванням необхідності забезпечення таких умов і параметрів функціонування валютного сегмента ринку, які не мають негативного впливу на інвестиційні рішення та очікування економічних агентів, не провокують формування та поглиблення макроекономічних, валютних і пруденційних ризиків, дають змогу мінімізувати вплив зовнішніх шоків. Такі критерії забезпечуватимуться через застосування режиму гнучкого обмінного курсу, який відображатиме співвідношення попиту та пропозиції на валютному ринку України.
У перспективі зовнішня стійкість грошової одиниці мала базуватися на сталому підвищенні конкурентних переваг національного виробництва та ефективності кінцевого використання його продукції. Це передбачало активізацію структурної політики, основні елементи та спрямованість якої передбачає поступовий перехід до нових технологічних укладів із збільшенням частки доданої вартості в структурі вітчизняного виробництва.
У прийнятті монетарних рішень у 2010 році Національний банк насамперед спирався на прогноз розвитку реального сектору економіки, платіжного балансу та фінансового ринку, який робився на підставі ретельного аналізу широкого спектра макроекономічних, бюджетних та монетарних показників, їх взаємозв’язку і впливу на стабільність гривні з урахуванням можливих змін у тенденціях в майбутньому. Основні шляхи поліпшення функціонування валютного ринку України на 2010 рік:
-удосконалення правил роботи на ньому учасників ринку та дотримання чітких принципів і процедур;
-створення та постійного поліпшення механізмів хеджування валютних ризиків;
-посилення роботи з моніторингу валютних ризиків, удосконалення механізмів контролю та протидії спекуляціям, застосування пруденційних процедур для упередження валютних ризиків та недопущення формування інших дисбалансів, пов’язаних із здійсненням операцій капітального характеру в іноземній валюті;
-оптимізації механізмів взаємозв’язку між попитом на національну та іноземну валюту, яка має передбачати спрямування гривневих потоків насамперед у реальний сектор економіки, [3]
2.2.Основні засади грошово-кредитної політики на 2011 рік .
Основні засади грошово-кредитної політики на 2011 рік врахували тенденції розвитку вітчизняної економіки та грошово-кредитної сфери, визначають завдання та показники діяльності Національного банку України для досягнення цілей забезпечення стабільності грошової одиниці.
Информация о работе Обгрунтуйте рівень ефективності монетарної політики НБУ