Теоретичні основи фінансового менеджменту

ТЕОРЕТИЧНІ  ОСНОВИ ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

Сутність, мета і задачі фінансового менеджменту  Фінансовий менеджмент являє собою систему принципів і методів розробки і реалізації управлінських рішень, зв\'язаних з формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів підприємства й організацією обороту його коштів.  Ефективне управління фінансовою діяльністю підприємства забезпечується реалізацією ряду принципів, основними з яких є:  1. Інтегрованість із загальною системою управління підприємством. У якій би сфері діяльності підприємства не приймалося управлінське рішення, воно прямо або побічно впливає на формування грошових потоків і результати фінансової діяльності. Фінансовий менеджмент безпосередньо зв\'язаний з виробничим менеджментом, інноваційним менеджментом, менеджментом персоналу і деяких інших видів функціонального менеджменту. Це визначає необхідність органічної інтегрованості фінансового менеджменту з загальною системою управління підприємством.  2. Комплексний характер формування управлінських рішень. Всі управлінські рішення в області формування, розподіли і використання фінансових ресурсів і організації грошового обігу підприємства найтіснішим образом взаємозалежні і роблять прямий або непрямий вплив на результати його фінансової діяльності. У ряді випадків цей вплив може носити суперечливий характер. Так, наприклад, здійснення високоприбуткових фінансових інвестицій може викликати дефіцит у фінансуванні виробничої діяльності і як наслідок — істотно зменшити розмір операційного прибутку (тобто знизити потенціал формування власних фінансових ресурсів). Тому фінансовий менеджмент повинний розглядатися як комплексна керуюча система, що забезпечує розробку взаємозалежних управлінських рішень, кожне з яких вносить свій внесок у загальну результативність фінансової діяльності підприємства.  3. Високий динамізм управління.  4. Варіативність підходів до розробки окремих управлінських рішень. Реалізація цього принципу припускає, що підготовка кожного управлінського рішення в сфері формування і використання фінансових ресурсів і організації грошового обігу повинна враховувати альтернативні можливості дій. При наявності альтернативних проектів управлінських рішень їхній вибір для реалізації повинний бути заснований на системі критеріїв, що визначають фінансову ідеологію, фінансову стратегію або конкретну фінансову політику підприємства. Система таких критеріїв установлюється самим підприємством.  5. Орієнтованість на стратегічні цілі розвитку підприємства.  Ефективний фінансовий менеджмент, організований з урахуванням викладених принципів, дозволяє формувати ресурсний потенціал високих темпів приросту виробничої діяльності підприємства, забезпечувати постійний ріст власного капіталу, істотно підвищувати його конкурентну позицію на товарному і фінансовому ринках, забезпечувати стабільний економічний розвиток у стратегічній перспективі.  З урахуванням змісту і принципів фінансового менеджменту формуються його мети і задачі.  Головною метою фінансового менеджменту є забезпечення максимізації добробуту власників підприємства в поточному і перспективному періоді. Ця мета одержує конкретне вираження в забезпеченні максимізації ринкової вартості підприємства, що реалізує кінцеві фінансові інтереси його власників.  У процесі реалізації своєї головної мети фінансовий менеджмент спрямований на рішення наступних основних задач  Система основних задач, спрямованих на реалізацію головної мети фінансового менеджменту  Головна мета фінансового менеджменту Основні задачі фінансового менеджменту, спрямовані на реалізацію його головної мети

 

 

 

Мета й основні завдання фінансового менеджменту

Політика управління окремими аспектами фінансової діяльності підприємств залежить від умов їх господарювання, масштабів і галузевих  особливостей діяльності, кваліфікаційного рівня фінансових менеджерів, допустимого рівня ризику. Відповідно в процесі управління фінансами підприємства можуть ставити перед собою різну мету:

— виживання в конкурентному  просторі;

— досягнення фінансової рівноваги;

— лідерство в боротьбі з конкурентами;

— максимізація ринкової вартості підприємства;

— зростання обсягу виробництва  і реалізації продукції;

— максимізація прибутку і мінімізація  витрат;

— забезпечення рентабельної діяльності;

— мінімізація фінансових ризиків.

В економічній літературі є різні  підходи до визначення критеріїв пріоритетності мети фінансового менеджменту, що базуються на відповідних теоріях організації бізнесу (теорії максимізації прибутку, концепції зростання обсягу виробництва і збуту, теорії максимізації ціни фірми тощо).

Метою створення переважної більшості суб'єктів підприємництва в умовах ринкової економіки є отримання прибутку, що визначило на тривалий період часу основну мету фінансового менеджменту — максимізацію прибутку підприємства. Однак значний обсяг прибутку підприємства не завжди забезпечує нарощування його фінансового потенціалу, достатній рівень капіталізації. Неефективний розподіл і нераціональне використання прибутку можуть призвести до втрати фінансової рівноваги суб'єкта господарювання, а в кінцевому підсумку до зниження його конкурентних переваг та ринкової вартості. Тому найбільшого поширення набула "Теорія максимізації багатства (добробуту) акціонерів", в основу якої було покладено вибір узагальнюючого критерію ефективності фінансових рішень, який повинен бути достатньо обґрунтованим та базуватися на прогнозуванні доходів власників підприємства. При цьому визнано, що таким умовам відповідає критерій максимізації вартості власного капіталу, тобто ринкової ціни акцій.

Отже, фінансовий менеджмент спрямований  на задоволення інтересів власників капіталу підприємства, а тому основною метою фінансового менеджменту є максимізація ринкової вартості підприємства, що свідчить про його значний фінансовий потенціал, максимальну ефективність господарювання та досягнення високого рівня добробуту власників.

Для досягнення головної мети фінансового  менеджменту необхідно виріши-вати такі основні завдання.

1. Забезпечення формування достатнього  обсягу фінансових ресурсів підприємства  в процесі його розвитку. Це  завдання реалізується шляхом  формування ефективної політики фінансування господарської та інвестиційної діяльності підприємства (визначення загальної потреби у фінансових ресурсах на наступний період, підвищення рівня капіталізації, визначення доцільності залучення коштів за рахунок зовнішніх джерел, оптимізація структури капіталу).

2. Забезпечення найефективнішого  використання фінансових ресурсів  за основними напрямами діяльності  підприємства. Оптимізація розподілу  і використання фінансових ресурсів  передбачає встановлення оптимальних  пропорцій їх інвестування відповідно до поточних і перспективних планів господарської діяльності підприємства. Раціональне вкладення коштів забезпечує ефективне використання активів, що призводить до нарощування фінансового потенціалу, можливості його формування за рахунок внутрішніх джерел та максимізації достатку власників капіталу.

3. Оптимізація грошового обігу  і підтримка постійної платоспроможності  підприємства. Це завдання вирішується  шляхом ефективного управління  грошовими потоками підприємства  в процесі кругообігу його грошових коштів, досягнення синхронізації обсягів надходження і витрат грошових коштів, підтримки їх ліквідності на рівні, що забезпечує постійну платоспроможність.

4. Забезпечення максимізації чистого  прибутку шляхом ефективного  управління активами підприємства, оптимізації їх складу і розміру, залучення в господарський обіг необхідного обсягу позикових ресурсів, вибору найраціональніших напрямів операційної та фінансової діяльності, ефективної податкової, амортизаційної та дивідендної політики.

5. Забезпечення мінімізації  фінансових ризиків за рахунок  зменшення рівня їх концентрації, диверсифікації видів операційної  та фінансової діяльності, використання  методів уникнення та нейтралізації  негативних наслідків господарювання, проведення ефективного внутрішнього та зовнішнього страхування.

6. Забезпечення фінансової  рівноваги підприємства в процесі  його розвитку. Для такої рівноваги  характерним є високий рівень  фінансової стійкості і платоспроможності  підприємства, що забезпечується формуванням оптимальної структури фінансових ресурсів і активів, достатнім рівнем самофінансування інвестиційних потреб.

 

 

 

Принципи і функції  фінансового менеджменту, їх характеристика

Ефективне функціонування фінансового менеджменту визначається низкою принципів, які тісно пов'язані з цілями і завданнями діяльності підприємства.

До основних принципів  фінансового менеджменту належать такі (рис. 16.6).

1. Інтегрування із  загальною системою управління  підприємством. Фінансовий менеджмент  тісно взаємодіє з іншими видами функціонального менеджменту (виробничим менеджментом, інноваційним менеджментом, менеджментом персоналу), оскільки прийняте управлінське рішення в будь-якій сфері діяльності підприємства впливає на формування грошових потоків і фінансові результати. Відповідно фінансовий менеджмент перебуває під впливом таких загальних принципів управління, як планування, цільова спрямованість, варіативність тощо.

2. Комплексний характер  формування управлінських рішень. Фінансовий менеджмент є комплексною  системою управління, яка забезпечує розробку взаємозалежних управлінських рішень, кожне з яких вносить свою частку в загальну результативність фінансової діяльності підприємства.

3. Плановість і системність  у розробленні управлінських  рішень — це планування матеріальних і фінансових ресурсів з метою забезпечення їх збалансованості, системність у розробці стратегії і тактики фінансового менеджменту.

4. Високий динамізм  фінансового управління, який враховує  зміни факторів зовнішнього середовища, ресурсного потенціалу, форм організації фінансової та виробничої діяльності, фінансового стану підприємства, кон'юнктури фінансового ринку.

5. Варіативність підходів  до розроблення окремих управлінських  рішень полягає у прогнозуванні  варіантів фінансового розвитку  підприємства, пошуку та обгрунтуванні альтернативних фінансових рішень.

6. Орієнтованість на стратегічні  цілі розвитку підприємства —-  це орієнтація на стратегію  довгострокового розвитку підприємства, досягнення стратегічної мети, забезпечення  стабільного економічного розвитку в перспективі.

Основні мета і завдання фінансового  менеджменту реалізуються через  його функції. Умовно функції фінансового  менеджменту класифікуються залежно  від його об'єкта і суб'єкта

Функції суб'єкта фінансового менеджменту — види управлінської діяльності, спрямовані на досягнення цілей та вирішення завдань фінансового управління підприємства.

Функція планування у фінансовому  менеджменті є основою прийняття  фінансових рішень. З одного боку, фінансове  планування — комплекс заходів з  розробки планових завдань і їх реалізації на практиці, з іншого — діяльність із формування і затвердження фінансових планів за основними напрямами фінансової діяльності підприємства. В основу фінансового планування покладено розроблену фінансову стратегію підприємства, що конкретизується на кожному етапі його розвитку.

Прогнозування у фінансовому менеджменті  — розроблення можливих напрямів фінансової діяльності підприємства на тривалу перспективу, прогнозу змін його фінансового стану. Якщо мета планування — втілити у життя заплановані заходи, то для прогнозування характерним є передбачення відповідних змін фінансового розвитку підприємства.

Організація полягає у створенні  органів управління, побудові структури  апарату управління, підрозділів  фінансової служби, встановленні взаємозв'язків між ними, розподілі обов'язків і повноважень. Координація у фінансовому менеджменті — узгодженість робіт усіх ланок системи управління, апарату управління і фахівців, єдність відносин між ними.

Регулювання у фінансовому менеджменті охоплює комплекс поточних заходів, що забезпечують фінансову стійкість підприємства в разі виникнення відхилення фактичних результатів від планових завдань, заданих параметрів, норм і нормативів.

Мотивація як функція фінансового  менеджменту передбачає спонукання і стимулювання працівників фінансової служби до ефективної та продуктивної роботи з метою виконання поставлених завдань фінансового розвитку підприємства.

Контроль у фінансовому менеджменті  — це перевірка організації фінансової роботи та виконання фінансових планів, виявлення відхилень від плану та своєчасне внесення корективів.

Контрольна функція фінансового  менеджменту реалізується за такими напрямами:

— контроль за формуванням фінансових ресурсів в обсязі, достатньому для  задоволення потреб соціально-економічного розвитку підприємства;

— контроль за ефективним і раціональним використанням фінансових ресурсів підприємства;

— контроль за рівнем самофінансування, платоспроможності й рентабельності підприємства.

Залежно від об'єкта фінансового  менеджменту розрізняють такі його функції.

1. Управління капіталом. Реалізація  цієї функції фінансового менеджменту  відбувається у процесі визначення  загальної потреби у капіталі  для фінансування активів підприємства; оптимізації структури капіталу  з метою забезпечення ефективного його використання; розроблення комплексу заходів з рефінансування капіталу у найефективніші види активів.

2. Управління активами, відповідно  до якого розраховується реальна  потреба в окремих активах  із врахуванням запланованих  обсягів операційної діяльності підприємства, визначаються розмір і оптимальний їх склад з позиції раціонального використання, забезпечення ліквідності та ефективності.

3. Управління грошовими потоками. Фінансовий менеджмент виконує  таку функцію при формуванні  вхідних і вихідних потоків грошових коштів, їх синхронізації за обсягом і в часі з метою забезпечення фінансової рівноваги підприємства.

4. Управління інвестиціями. Функціональними  завданнями такого управління  е формування важливих напрямів  інвестиційної діяльності підприємства, розроблення його інвестиційної політики; оцінка інвестиційної привабливості окремих реальних проектів і фінансових інструментів, відбір найефективніших з них; формування реальних інвестиційних програм і портфеля фінансових інвестицій; вибір раціональних форм фінансового інвестування.

5. Управління фінансовими ризиками. У процесі реалізації цієї  функції визначається склад основних  фінансових ризиків підприємства; здійснюється оцінка їх рівня  і розмір можливих фінансових  втрат у розрізі окремих операцій та господарської діяльності в цілому; формується комплекс заходів з профілактики, мінімізації та страхування фінансових ризиків.