Бюджетні та позабюджетні джерела формування резервного фонду

 

 

 

Бюджетні  та позабюджетні джерела формування резервного фонду.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

Вступ

1. Державні цільові фонди
2. Класифікація фондів
1. Загальнодержавні і місцеві
2. Резервні і валютні
3. Бюджетні і позабюджетні
3. Джерела фінансування фондів

Висновок

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ 

На сучасному етапі розвитку економіки України у зв’язку  із обмеженістю бюджетних коштів актуальним є питання ефективного  їх формування та використання. Таким  чином набуває актуальності питання  формування бюджетних резервів. Одним  з видів бюджетних резервів є  Резервний фонд Кабінету Міністрів  України. Він формується з метою  фінансування невідкладних витрат у  народному господарстві, соціально  культурних та інших заходів, які  не могли бути передбаченими під  час затвердження Державного бюджету  на відповідний рік. Цей фонд створюється  в розмірі до двох відсотків обсягу видатків державного бюджету і входить  до складу видатків Державного бюджету  України.

Головними напрямками витрачання коштів цього фонду є: фінансування витрат, пов'язаних з надзвичайними ситуаціями; фінансування робіт по ліквідації наслідків  стихійних явищ та аварій; непередбачені  витрати, пов'язані з введенням  законів; фінансування інших заходів, не передбачених і які не могли  бути передбачені під час затвердження Державного бюджету України, з визначенням  при цьому розміру коштів, який не може перевищувати 20 відсотків загального обсягу резервного фонду.

Кошти резервного фонду можуть використовуватися  лише в необхідних межах за цільовим призначенням на фінансування заходів, передбачуваних постановами Кабінету Міністрів України. Залишок невикористаних коштів резервного фонду в кінці  року, в якому їх виділено, підлягає поверненню до Державного бюджету України.

Одночасно встановлена вимога, що кошти резервного фонду Кабінету Міністрів України не можуть використовуватися:

1) на погашення боргів, у тому  числі пов'язаних з гарантіями  чи іншими видами забезпечення, наданими Кабінетом Міністрів  України;

2) для збільшення сум по статтях  видатків, передбачених у державному  бюджеті.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Державні цільові фонди 

Державні цільові фонди – це сукупність фінансових ресурсів, які створюються і використовуються з метою фінансування програм, що виконуються державними органами управління. Це, зокрема, програми соціального розвитку (пенсійне обслуговування, соціальне страхування, виплата компенсацій та надання пільг, захист населення та ін.); стабілізації грошово-кредитної системи (гарантування вкладів, захист інвесторів, стабілізація діяльності підприємств і установ та ін.), структурної перебудови економіки (конверсія, інноваційна діяльність), будівництва й експлуатації певних об'єктів (автомобільних доріг загального користування, мостів, аеропортів тощо), сприяння раціональному використанню природних ресурсів (охорона природного середовища), створення належних умов праці (охорона праці, захист інвалідів) та ін. Такі фонди формуються на загальнодержавному і місцевому рівнях.

Цільові фонди створюються з  метою залучення додаткових джерел для фінансування державних програм. В іноземних країнах державні цільові фонди відіграють важливу  роль. Наприклад, у Франції обсяги фінансових ресурсів, які залучаються  до використання в таких фондах, наближаються до величини державного бюджету країни. В Японії за рахунок  спеціальних фондів фінансується більше половини державних видатків, а у  Великій Британії – понад 1/3. У  Російській Федерації діють соціальні  й економічні державні цільові фонди, такі як: Пенсійний фонд, Фонд соціального  страхування, Державний фонд зайнятості населення, Фонд обов'язкового медичного  страхування, Фонд соціальної підтримки  населення, дорожні фонди, фонди  фінансового регулювання та ін.

2. Класифікація фондів
1. Загальнодержавні і місцеві

В Україні державні цільові фонди  створюються відповідно до вимог  законодавства, а їх доходи формуються за рахунок визначених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів) юридичних осіб (незалежно від форми власності) та фізичних осіб.

Державні цільові фонди поділяються  на дві групи:

• загальнодержавні;
• місцеві.

Загальнодержавні цільові фонди  – це фонди, які створюються на загальнодержавному рівні з метою  фінансування загальнодержавних програм. Місцеві фонди формуються місцевими  органами самоврядування для забезпечення виконання місцевих програм.

2. Резервні і валютні

Державні цільові фонди в Україні створюються і на місцевому рівні. Метою їх формування є залучення до бюджету додаткових фінансових ресурсів для забезпечення фінансування визначених програм на рівні регіону. Місцеві органи влади згідно із Законом "Про місцеве самоврядування в Україні", можуть створювати місцеві позабюджетні фонди. Вони поділяються на два види:

• валютні фонди;
• резервні фонди.

Місцеві валютні фонди створюються  шляхом придбання іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку  України за рахунок коштів місцевих бюджетів, а також інших надходжень. Відповідні ради виступають розпорядниками коштів місцевих валютних фондів.

Резервний фонд — один із видів бюджетних резервів, кошти якого призначені для забезпечення невідкладних витрат на заходи, які не могли бути передбачені при затвердженні бюджетів або викликані надзвичайними обставинами (наприклад,стихійним лихом).

Резервні фонди утворюються  місцевими органами влади в обсязі 1% видатків відповідного бюджету.

Резервний фонд бюджету формується для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру  і не могли бути передбачені під  час складання проекту бюджету. Резервний фонд бюджету встановлюється законом про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет загальною сумою без визначення головного розпорядника бюджетних коштів. Розподіл бюджетного призначення резервного фонду відповідного бюджету провадиться за рішенням Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої держадміністрації, виконавчого органу відповідної ради.

Кошти резервного фонду бюджету  можуть використовуватися на здійснення:

а) заходів з ліквідації наслідків  надзвичайних ситуацій техногенного, природного, соціального характеру;

{Підпункт "а" пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1098 від 28.11.2012}

а-¹) заходів, пов'язаних із запобіганням виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, на основі даних моніторингу, експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій з метою недопущення їх переростання у надзвичайну ситуацію техногенного та природного характеру або пом'якшення її можливих наслідків;

{Пункт 6 доповнено підпунктом "а-¹" згідно з Постановою КМ № 783 від 29.07.2009}

б) інших непередбачених заходів, які  відповідно до законів можуть здійснюватися  за рахунок коштів бюджету, але не мають постійного характеру і  не могли бути передбачені під  час складання проекту бюджету, тобто на момент затвердження бюджету  не було визначених актами Верховної  Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів  Автономної Республіки Крим, відповідної  ради, місцевої держадміністрації, виконавчого  органу відповідної ради підстав  для проведення таких заходів.

За рахунок коштів резервного фонду  бюджету можуть відшкодовуватися витрати  на здійснення заходів на суму фактичної  кредиторської заборгованості станом на 1 січня поточного бюджетного періоду, щодо фінансування яких прийнято рішення про виділення коштів з резервного фонду бюджету в  минулому бюджетному періоді, але платежі  з бюджету не були проведені або  були проведені частково, про що приймається відповідне рішення.

Рішення про виділення коштів з  резервного фонду бюджету приймається  тільки в межах призначення на цю мету у відповідному бюджеті і  втрачає чинність після закінчення відповідного бюджетного періоду.

Кошти з резервного фонду бюджету  виділяються на безповоротній основі або на умовах повернення, про що зазначається у рішенні про виділення  коштів з резервного фонду бюджету.

Кошти із резервного фонду бюджету  суб'єктам господарської діяльності недержавної форми власності  або суб'єктам господарської діяльності, у статутному фонді яких корпоративні права держави становлять менше  ніж 51 відсоток, виділяються через  головних розпорядників бюджетних  коштів лише на умовах повернення.

Умови повернення до відповідного бюджету  коштів, виділених з резервного фонду  бюджету, зокрема строки та поетапний  графік, визначаються у договорі, укладеному між головним розпорядником бюджетних  коштів та розпорядником бюджетних  коштів нижчого рівня або їх одержувачем.

3. Бюджетні і позабюджетні

За критерієм відносин фонди поділяються на:

• бюджетні;
• позабюджетні.

Бюджетні фонди – це фонди, які  входять до складу державного бюджету. Фінансування видатків таких фондів здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. При цьому одна частина  фондів фінансується за рахунок загального фонду, а інша – зі спеціального фонду. Забезпечення видатків бюджетних державних цільових фондів зі спеціального фонду, як правило, має основою цільові надходження доходів.

Позабюджетні цільові фонди  – це фонди, які не включаються  до державного бюджету, мають самостійні джерела надходжень і здійснюють видатки незалежно від державного бюджету. Схема розподілу державних  цільових фондів наведена на рис. 5.2.

До позабюджетних фондів належать:

• Пенсійний фонд України,
• Фонд стабілізації підприємств та організацій,
• внесених до реєстру неплатоспроможних,
• Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,
• Державний позабюджетний фонд приватизації,
• Фонд соціального страхування України,
• Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття,
• Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності,
• Фонд соціального страхування від нещасних випадків та ін.

До складу бюджетних фондів в  останні роки в Україні входили:

• Фонд для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення,
• Державний інноваційний фонд,
• Фонд соціального захисту інвалідів,
• Державний фонд охорони навколишнього природного середовища,
• Державний спеціалізований фонд фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь.

Рис. 5.2. Структура державних цільових фондів за критерієм відносин з державним  бюджетом

3. Джерела фінансування фондів

 

 

Рис. 5.3. Джерела фінансування державних  цільових фондів в Україні

Фінансові ресурси фондів використовуються виключно за цільовим призначенням згідно з вимогами, які регламентують  порядок створення і організації  діяльності фонду. Наприклад, Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування  України на випадок безробіття створено з метою формування коштів, що залучаються  для страхування безробіття та здійснення виплат і надання послуг безробітним. Діяльність Фонду регулюється нормативними документами України та статутом Фонду. Управління Фондом здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців.

Джерелами формування коштів Фонду  загальнообов'язкового державного соціального  страхування України на випадок  безробіття є страхові внески страхувальників, асигнування державного бюджету, суми фінансових санкцій до юридичних  і фізичних осіб за порушення порядку  сплати страхових внесків та використання коштів Фонду, благодійні внески юридичних  і фізичних осіб та інші надходження. Кошти, мобілізовані Фондом, використовуються з метою виплати забезпечення та надання соціальних послуг безробітним, відшкодування витрат Пенсійному фонду  України, пов'язаних із достроковим  виходом певних категорій осіб на пенсію, фінансування органів управління фондом, створення резервів тощо.

До видатків Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування  на випадок безробіття належать: допомога з безробіття (повного або часткового), матеріальна допомога з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації безробітних, допомога на поховання, надання  роботодавцю дотацій на створення  додаткових робочих місць для  працевлаштування безробітних та ін. Фонд несе відповідальність за Шкоду, заподіяну особам внаслідок несвоєчасного  або неповного забезпечення безробітних