Бюджетна модель суспільства

Місія бюджетної політики полягає  у забезпечення виконання бюджетом усіх його функцій, досягнення бюджетної  рівноваги, тобто збалансування  державних фінансів на основі реального  економічного зростання, ефективне  фінансове регулювання та фінансове  забезпечення надання державою якісних  суспільних послуг. Таким чином, формування інституційних умов функціонування бюджетної моделі суспільства ґрунтується  на законах, правилах, нормах, процедурах, організаційних структурах, які у  сукупності призначені цілеспрямовано формувати механізм активного впливу на економічні і соціальні процеси  у суспільстві, спрямувати їх у певне  русло.

Невірна бюджетна модель суспільства, або така модель, що не відповідає конкретним історичним чи соціально-економічним  умовам, веде як до підриву фінансової бази держави, так і до суттєвого  зменшення бюджетного впливу. Поєднання  двох негативних чинників - недієздатної бюджетної моделі суспільства і  дезорганізованого бюджетного процесу  практично невідворотно веде до фінансової кризи в державі. За таких умов першочерговим є завдання вдосконалення  організації бюджетного процессу.

Розділ ІІІ. Вдосконалення  бюджетної системи в Україні

В умовах побудови правової, демократичної та соціально направленої  держави з економікою ринкового  типу максимальне задоволення потреб населення суспільними благами  та, взагалі, збільшення добробуту кожного  громадянина посідає визначальне  місце. Проте, історично назріла  необхідність розвитку України в  напрямку децентралізації влади  та управління гальмується як шляхом зволікання прийняття відповідних  законодавчих актів, так і шляхом фактичного обмеження прав органів  місцевого самоврядування, що не відповідає світовим тенденціям зміцнення основ  місцевого самоврядування.

Бюджетна система є  основною ланкою економіки країни, зокрема, бюджет виступає дієвим інструментом державного регулювання економічного розвитку. Саме тому ключовою серед  структурних реформ, що були започатковані  й реалізуються з часу незалежності України, є бюджетна реформа, яка  залишається актуальною й сьогодні.

Головним індикатором  стану держави є бюджетна система  країни. Бюджетна система – це сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних  відносин, державного і адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права.

Серед стратегічних напрямів розвитку бюджетної системи варто  виділити такі:

- подальше посилення фінансової основи бюджетів місцевого самоврядування шляхом об'єднання територіальних громад сіл, селищ і міст із метою створення повнофункціональних об'єднань громад із закріпленням за ними достатнього фінансового ресурсу для надання ними якісних суспільних послуг відповідно до державних соціальних стандартів.

- впорядкування системи діючих податкових пільг, що надаються за галузевою і професійною ознаками, та вирівнювання податкового навантаження за видами економічної діяльності, відмова від практики надання центральними органами виконавчої влади пільг, що зменшують доходи місцевих бюджетів на виконання власних повноважень, у зв'язку з чим не існуватиме потреби в наданні державою коштів на компенсацію таких втрат доходів місцевих бюджетів;

- запровадження повноцінного середньострокового бюджетного планування в розрізі головних розпорядників бюджетних коштів і бюджетних програм на рівні державного й місцевих бюджетів як результат затвердження трирічних бюджетів, що буде реальним кроком до підвищення ефективності видатків бюджету та якості бюджетної політики в цілому;

- повномасштабне застосування програмно-цільового методу при плануванні й виконанні бюджетів усіх рівнів із організацією бюджетного процесу в жорсткій прив'язці до пріоритетів соціально-економічного розвитку;

- застосування єдиних підходів до управління державними коштами в частині коштів фондів загальнообов'язкового державного соціального й пенсійного страхування та державних підприємств на основі принципів управління бюджетними коштами;

- завершення податкової реформи і прийняття Податкового кодексу, що має забезпечити формування прогнозованої, раціональної податкової політики, сприяти економічному зростанню, створити єдине правове поле діяльності суб'єктів господарювання, поліпшити якість планування доходів бюджетів та збільшити обсяги надходжень бюджету;

- проведення системних структурних реформ у соціальній сфері, зокрема, найбільш назрілою й актуальною для суспільства є реформа охорони здоров'я, в основу якої має бути покладено перехід до обов'язкового медичного страхування, перегляд бюджетних видаткових повноважень у цій сфері, у тому числі за рівнями бюджетів;

- перегляд бюджетних правил стосовно здійснення видатків бюджету відповідно до розподілу бюджетних асигнувань за періодами бюджетного року згідно з бюджетною класифікацією з розширенням повноважень розпорядника бюджетних коштів одночасно з посиленням його відповідальності;

- встановлення чітких прозорих вимог щодо проведення капітальних інвестицій за рахунок бюджетних коштів та надання державної фінансової підтримки суб'єктам підприємницької діяльності на інвестиційний розвиток;

- розширення інструментів управління бюджетними коштами із застосуванням методів аналізу та прогнозування рівня надходжень і витрат бюджету протягом бюджетного періоду;

- розвиток внутрішнього ринку цінних паперів із метою мінімізації боргових ризиків та оптимізації співвідношення обсягів внутрішнього й зовнішнього боргу.

Отже, бюджетна система –  є основною ланкою економіки країни, зокрема, бюджет виступає дієвим інструментом державного регулювання економічного розвитку.

У бюджетній системі України  постійно виникають відносини між  бюджетами різних рівнів і видів. На сьогодні питання децентралізації  бюджетної системи України є  дуже актуальним, оскільки фінансова  децентралізація є однією з фундаментальних  умов незалежності та життєздатності органів місцевої влади: децентралізація  процесів ухвалення рішень збільшує можливості участі місцевої влади у  розвитку підконтрольної їй території; фіскальна децентралізація сприяє ефективному забезпеченню суспільними  послугами шляхом ретельнішого узгодження видатків органів влади з найнеобхіднішими місцевими потребами.

Тому як вихідний захід  в удосконаленні організації  бюджетної системи необхідно  оптимізувати розміри адміністративно - територіальних одиниць в Україні, а також налагодити зв‘язки між Державним і міськими та районними бюджетами. Це сприятиме формуванню власної дохідної бази місцевих бюджетів у достатніх розмірах, скороченню обсягів міжбюджетного перерозподілу коштів. За таких умов відносини в межах бюджетної системи носитимуть характер прямих зв’язків, зайві етапи перерозподілу ресурсів будуть обмежені, що програмуватиме повноцінну реалізацію прав територіальних громад на місцеве самоврядування.

Висновки

Державний бюджет є одною  із головних ланок фінансової системи. З його допомогою уряд концентрує у своїх руках значну частину  національного доходу, перерозподіленого  фінансовими методами. У цій ланці  зосереджуються найкрупніші прибутки і найбільш важливі в політичному  й економічному відношенні витрати. Бюджет тісно пов’язаний з іншими ланками фінансової системи, виступає координуючим центром і надає  їм необхідну допомогу у формі  бюджетних дотацій, субсидій, гарантій, забезпечуючи більш-менш нормальне  функціонування інших ланок фінансової системи.

Дослідження проблем функціонування бюджетної системи викликає інтерес, насамперед тому, що саме бюджет характеризує рівень економічного розвитку країни, і завдяки правильному здійсненню бюджетного процесу забезпечується економічна і соціальна стабільність та належний життєвий рівень населення.  
Ринкова модель економіки, а також усі без винятку інші моделі не можуть існувати й розвиватися без втручання держави в процеси розподілу й перерозподілу новоствореної вартості в суспільстві. Для цього використовуються фінанси, а бюджетна система є конкретною формою реалізації функцій держави. З розвитком цивілізації бюджетна система стає унікальним інструментом здійснення економічної політики, не лише за ринкових умов, а й у тоталітарних, монархічних та інших системах. В бюджеті сконцентровані інтереси держави, підприємців і населення. Об’єктом цих інтересів завжди є валовий внутрішній продукт, власне напрямки та методи його розподілу й перерозподілу.

Надання населенню суспільних благ стає однією з функцій держави  в економіці вільної конкуренції, фінансування яких здійснюється за рахунок  державного та місцевих бюджетів.  

Список використаної літератури

1.  Конституція України. – 1996р.

2.  Бюджетний кодекс України // http://www.rada.gov.ua

3.   Базилевич В.Д. Економічна теорія: Політекономія. Київ: Знання-Прес,  2004, 615 с.

4. Базилюк Г.О. Бюджетний менеджмент. Київ: Атіка,  2003, 265 с.

5.  Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Державні фінанси. Київ: Атіка,  2002, 368 с.

6. Батрименко Б.Б. Проблема  фінансування дефіциту державного  бюджету України // Наукові праці НДФІ, № 1-2, 2004р. – с.15-19

7.  Бланкарт Ш. Державні фінанси в умовах демократії: Всуп до фінансової науки. Київ: Либідь,  2000, 654 с.

8.  Василик О.Д. Теорія фінансів. Київ: НІОС,  2001, 416 с.

9.  Василик О.Д., Павлюк К.В. Державні фінанси України. Київ: ЦУЛ,  2003, 608 с.

10. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічних знань. Київ: Вища школа,  1998, 544 с.

11. Дзюбик С.Д. Фіскальна політика. Київ: УАДУ,  1998, 64 с.

12. Дідківська Л.І., Головко Л.С. Державне регулювання економіки. Київ: "Знання-Прес",  2000, 209 с.

13. Єпіфанов А.О., Сало І.В., Д`яконова І.І. Бюджет і фінансова політика України. Київ: Наукова думка,  1999, 304 с.

14.  Карлін М.І., Горбач Л.М., Новосад Л.Я. Державні фінанси в транзитивній економіці. Київ: Кондор,  2003, 220 с.

15.  Кваша О.О. Парадигмальний підхід до прогнозування доходів зведеного бюджету України // Наукові праці НДФІ, № 5, 2004р. – с.10-12

16. Климко Г.Н., Нестеренко В.П. Основи економічної теорії: політекономічний аспект. Київ: Вища школа- Знання,  2004, 743 с. \

17. Кудряшов В.П. Фінанси. Херсон: Олді-плюс,  2002, 352 с.