Бюджетна політика України та шляхи її вдосконалення

БЮДЖЕТНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ ТА ШЛЯХИ ЇЇ ВДОСКОНАЛЕННЯ

Бюджетна політика представляє  собою сукупність економічних і  адміністративних заходів, що застосовує держава з метою стабілізації та підвищення ефективності національної економіки, використовуючи, головним чином, бюджетні та податкові механізми.

Виступаючи складовою  фінансової політики держави бюджетна політика є головним стимулом соціально-економічних  процесів у суспільстві й повинна  реалізовуватися і формуватися  на наукових засадах, відповідати національним інтересам і соціально-економічній  стратегії держави.

Основними напрямами бюджетної  політики держави на сучасному етапі  є:

– створення соціально-орієнтованої ринкової економіки;

– стабілізація економічного середовища як передумови розвитку бізнесу;

– досягнення довготривалого економічного зростання;

– підвищення життєвого  рівня населення.

Бюджетна політика включає  адміністративно-правові й економічні інструменти механізму реалізації і впливу на ефективність перерозподілу й використання фінансових ресурсів держави.

До адміністративно-правових інструментів зараховуються ті законодавчо  визначені норми, які регламентують  перерозподіл грошових доходів громадян і суб’єктів підприємницької  діяльності, а також фінансування видатків через бюджетний механізм. Їх завдання полягає передусім у забезпеченні стабільності й узгодженості взаємовідносин держави й окремих соціальних груп населення.

Економічні інструменти  механізму бюджетної політики базуються  на ефективності використання самого бюджетного механізму стосовно тих  змін, які пов’язані з макроекономічною ситуацією, тобто адаптацією бюджетної  політики держави до тенденцій розвитку ринку.

Зокрема, серед факторів, які створюватимуть негативний вплив на соціально-економічний розвиток країни, можна відзначити такі:

1. важкий фінансовий стан багатьох підприємств провідних галузей, передусім – машинобудування;
2. недостатня державна фінансова підтримка за рахунок коштів бюджетів інноваційної діяльності підприємств державної форми власності;
3. недостатня обґрунтованість та невиконання програм з приватизації, наявність значної кількості збанкрутілих підприємств;
4. невідпрацьована система соціальних стандартів в умовах низького рівня доходів більшості населення та недостатність у зв’язку з цим споживчого попиту на внутрішньому ринку;
5. накопичення неплатежів за користування комунальними послугами, що гальмує технічне переоснащення житлово-комунального господарства;
6. складна економічна і соціальна ситуація, особливо у сільській місцевості.

Підвищення ефективності бюджетної політики в Україні вимагає вжиття наступного комплексу заходів:

1. Якісне поліпшення нормативно-правової бази, що регламентує перебіг бюджетного процесу в Україні, шляхом її уніфікації, консолідації і спрощення.
2. Вдосконалення всієї системи бюджетного планування, безумовного дотримання бюджетно-фінансових і грошово-кредитних пропорцій.
3. Запровадження досконалої бюджетної статистики.
4. Чітке визначення ролі, повноважень і обов'язків у бюджетному процесі всіх його учасників, усунення дублювання функцій.
5. Оптимізація кількості головних розпорядників коштів Державного бюджету України і збереження її протягом принаймні 5 років.
6. Розробка системи оцінки ефективності використання бюджетних коштів.
7. Забезпечення повної прозорості формування та виконання Державного бюджету України та місцевих бюджетів.
8. Скорочення прихованого дефіциту Державного бюджету України шляхом ліквідації заборгованості із заробітної плати, пенсій, стипендій.
9. Активізація політики щодо підприємств з державною власністю з метою забезпечення їхньої ефективності та конкурентоспроможності.
10. Здійснювати активну боргову політику.
11. Вдосконалення міжбюджетних відносин.

Основні завдання бюджетної політики на 2013 рік

утримання граничного обсягу дефіциту державного бюджету в межах 0,8-1 відсотка валового внутрішнього продукту;

утримання обсягу державного боргу на економічно безпечному рівні - не більш як 25 відсотків валового внутрішнього продукту (у 2012 році враховано 27,7 відсотка);

встановлення державних соціальних гарантій на основі оновленого прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення;

послідовне підвищення рівня оплати праці у бюджетній сфері, включаючи державних службовців та військовослужбовців;

підвищення рівня стипендіального забезпечення студентів вищих навчальних закладів та учнів професійно-технічних навчальних закладів, а також забезпечення перегляду порядку призначення та виплати стипендій з метою посилення мотивації до успішного навчання;

спрямування бюджетних коштів на створення першого робочого місця для молоді та працевлаштування випускників вищих та професійно-технічних навчальних закладів;

запровадження принципу фінансової самостійності вищих навчальних закладів, насамперед шляхом законодавчого врегулювання переходу від утримання таких закладів до оплати за рахунок бюджетних коштів виключно вартості освітянських послуг за державним замовленням та надання цим закладам статусу небюджетних установ;

Таким чином, перспективи  розвитку бюджетної політики економічного зростання в Україні повинні орієнтуватися на підвищення соціально-економічного розвитку держави, більш ефективне використання бюджетних коштів, подальше вдосконалення бюджетного та податкового законодавства, підвищення конкурентоспроможності національної економіки, забезпечення збалансованості та стійкості бюджетної системи тощо.