Выдобувна промисловисть

У процесі буріння породу, що руйнується, витягають на поверхню нагнітанням  у свердловину через колону бурильних  труб під тиском спеціального глинистого розчину. Омиваючи буровий інструмент, глинистий розчин піднімається на поверхню, проходячи між колоною бурильних  труб і стінками свердловини. Постійно циркулюючи, глинистий розчин охолоджує  буровий інструмент, який при роботі (особливо у твердих породах) дуже нагрівається, і одночасно змочує дно свердловини, розм’якшує породи, полегшуючи цим буріння. Потім, піднімаючись нагору, глинистий розчин захоплює із собою з дна свердловини  частки зруйнованої породи і виносить їх на поверхню. Стикаючись із стінками свердловини і проникаючи в її пори, він відкладає на них прошарок глини, покриває їх як би прошар​ком штукатурки, що сприяє їхньому зміцненню.

При бурінні у твердих породах  замість глинистого розчину можна  застосовувати чисту воду.

3.7.3. Підняття  нафти на поверхню

За наявності в нафтовому  шарі достатнього тиску, утворюваного нафтовими газами і шаровою водою, нафта піднімається свердловиною і  виливається на поверхню. При сильному тиску свердловина фонтанує, причому  фонтани нафти іноді визначаються величезною силою і викидають  за добу тисячі тонн нафти. Якщо фонтан приборкати і спрямувати нафту по трубах у резервуари, то експлуатація такої свердловини є найдешевшою, тому що в такому разі необхідно  тільки регулювати надходження нафти  зі свердловини.

Коли тиск у шарі падає і свердловина перестає викидати нафту, то в таких випадках використовують глибиннонасосний спосіб. У свердловину опускають поршневий або електричний насос до занурення його в нафту.

Для примусового підйому  нафти зі свердловини застосовують найменш поширений компресорний або ерліфтний метод. Сутність його полягає в тому, що в свердловину опускають дві труби (одну в другу), через одну з яких у свердловину нагнітають нафтовий газ. Прямуючи нагору по іншій трубі, газ створює додаткову піднімальну силу, під дією якої нафта виливається зі свердловини і направляється до резервуарів.

Коли нафтовий шар частково відпрацьований, шаровий тиск падає і нафта перестає надходити до свердловини, застосовують так називані вторинні методи видобутку – методи пожвавлення сверд​ловин.

Якщо воду закачують у шар через свердловини на зовнішніх межах нафтового покладу, то метод називають законтурним заводненням.

Якщо ж закачку води ведуть через свердловини центральної частини нафтового покладу, тобто методом внутрішньоконтурного заводнення, вода розділяє поклад на частини і створює ряд ізольованих осередків високого шарового тиску, що забезпечують приплив нафти до розташованих на них свердловин.

3.7.4. Збереження і транспортування  нафти і

нафтопродуктів

 

Для збереження нафти і рідких нафтопродуктів у даний час застосовують резервуари ємністю до 10 тис. т, виготовлені  з листової сталі. Такі резервуари різноманітних  розмірів застосовують на нафтопромислах і нафтопереробних заводах, на нафтобазах при залізнич​них станціях і пристанях, у крупних автомобільних господарствах  і сільських підприємствах.

 

Великі резервуари – це не прості спорудження. Вони обладнані клапанами, що підтримують в них нормальний тиск, зрошувачами холодною водою  для охолодження в літню пору, протипожежним устаткуванням і  різноманітними контрольно-вимірювальними приладами. Особливі вимоги висуваються  до резервуарів для збереження бензину; вони мають витримувати внутрішній тиск до 0,6 МПа, тому що бензин, щоб уникнути випару, зберігають під тиском.

3.7.5. Технологія видобутку газу

В Україні створена і розвивається нова велика галузь промисловості –  газова, що використовує величезні  запаси природних пальних газів  Прикарпаття і Південного Сходу  України (Шебелинка), а також штучні (промислові) пальні гази. До штучних належать гази, одержувані переробкою (газифікацією) твердого палива, а також коксівні гази, крекінг-гази, доменні гази й ін. Хоча виробництво штучних газів має досить значні обсяги, їх питома вага у загальному видобутку і споживанні газів у країні невелика.

До природних газів відносять насамперед гази, своїм походженням пов’язані з нафтою. Разом із нафтою завжди добувають нафтові або побіжні гази.

Природні гази – це суміш різноманітних газоподібних вуглеводнів, із яких до 98 % складає метан СН4. У попутних нафтових газах вміст метану нижче (50-90 %) і відповідно вищий вміст інших вуглеводнів: метану, пропану і бутану. Крім вуглеводнів, у природному газі міститься деяка кількість азоту, кисню, водню, окису вуглецю, вуглекислого газу, сірководню й інших речовин у газоподібному стані.

Видобуток, транспортування і збереження природного газу. Простота передачі газів на великі відстані дозволяє значну їх частину використовувати вдалині від місць видобутку. Для цієї цілі споруджують магістральні газопроводи протяжністю в сотні й тисячі кілометрів.

Видобуток, транспортування  і збереження природного газу здійснюють таким чином. Для розкриття газоносного  шару пробурюють свердловини, через  котрі завдяки шаровому тиску (що сягає іноді 20-24 МПа і більше) газ  викидається на поверхню. Якщо на газовому родовищі є декілька свердловин, то їх зв’язують спеціальним газо​збірним кільцем, до якого залучені окремі газові свердловини. Газ з усіх свердловин надходить на головну компресорну  станцію. Тут його сушать і очищають від сірководню.

Протягом перших 2-5 років відбувається дослідно-промислова експлуатація газового покладу, в процесі якої уточнюють  властивості шару, запаси газу, продуктивність свердловини, ступінь рухливості шарових  вод. У цей час бурять свердловини  і ведуть освоєння газового промислу. Для вилучення газу з надр, його збирання, урахування і транспортування  готують до експлуатації свердловини  і наземне устаткування. Одночасно  добувають 10-20 % від загальних запасів газу.

Протягом другого періоду тривалістю до 10 років йде промислова розробка, під час якої добувають біля 60 % запасу газу. Для підтримки обсягу видобутку на визначеному рівні  бурять нові експлуатаційні свердловини, тому що відбір газу з раніше пробурених поступово зменшується. При зниженні тиску в свердловині вводять  у дію додаткову компресорну  станцію, яка підвищує тиск газу, що відбирається з покладу.

Третій період розробки родовищ  не обмежений у часі і триває до вичерпання запасів.

Для збереження пального газу іноді  споруджують величезні резервуари – газгольдери. Проте зручніше берегти гази в зрідженому стані.

 

 

Шахта-промышленное предприятие, осуществляющее добычу полезных ископаемых с помощью системы подземных горных выработок.

Потужність пласта-товщина пласта ко-рисної копалини, наприклад, вугілля.

Рудник- горнопромышленное предприятие для добычи полезных ископаемых (преимущественно руды) подземным или открытым способом.

Турбобур-это разновидность бурового оборудования, гидравлический забойный двигатель, в котором гидравлическая энергия потока промывочной жидкости (бурового раствора) преобразуется в механическую энергию вращения вала, соединенного с породоразрушающим инструментом (буровым долотом).

Драга- комплексно-механизированный горно-обогатительный агрегат, работающий по принципу многоковшового цепного экскаватора, установленный на плавучую платформу.

Електробур-забойная буровая машина с погружным электродвигателем, предназначенная для бурения глубоких скважин, преимущественно на нефть и газ.

Кероген-это полимерные органические материалы, которые расположены в существующих породах, таких как нефтеносные сланцы, и являются одной из форм нетрадиционной нефти.

Поклад нафти- природне локальне одиничне скупчення нафти і газу в одному або декількох сполучених між собою пластах-колекторах.

Життєвий цикл підприємства- совокупность этапов и стадий, через которые проходит организация за период своего функционирования.

Танкер-морское или речное грузовое судно, предназначенное для перевозки наливных грузов.

Марки вугілля- Вугілля підрозділяються на марки й технологічні групи.

Бурые		Б
Каменные	Длиннопламенные	Д
	Газовые	Г
	Жирные	Ж
	Коксовые	К
	Отощенно-спекающиеся	ОС
	Слабоспекающийся	СС
	Тощие	Т
Антрациты		А

ЕРЛІФТ-пристрій, призначений для підйому рідини або суміші рідини і твердого зернистого матеріалу з деякої глибини на певну висоту за допомогою стиснутого газу (повітря, пари) змішаного з нею.

Лава-традиционное русское название подземной очистной выработки (в которой производится добыча полезного ископаемого) значительной протяжённости (от нескольких десятков до нескольких сот метров).

Штанговий насос - штанговий глибинний насос, застосовується для механізованого підйому рідини (зазвичай нафти) з бурових свердловин при розробці нафтових родовищ.

Скребковий конвеєр - пристрій для горизонтального або похилого транспортування малоабразивних насипних вантажів, у якому переміщення матеріалу здійснюється по нерухомому жолобу — риштаку за допомогою скребків, закріплених на одному чи кількох тягових ланцюгах з певним кроком і занурених у шар насипного вантажу.

Зріджений газ-природний вуглеводневий газ, який за нормальних температури й тиску навколишнього середовища перебуває в газоподібному стані.