Комунікативні бар’єри та шляхи їх подолання

Комунікативні бар’єри та шляхи їх подолання

Людина не може жити без спілкування, щодня вона змушена обмінюватися інформацією з іншими людьми, повинна знаходити спільну мову з колегами по роботі, в сім’ї, в інших суспільних сферах. У багатьох ситуаціях під час спілкування людина зіштовхується з тим, що її слова, її бажання і спонукання якось неправильно сприймаються співрозмовником. Іноді навіть складається враження, що співрозмовник захищається від нас, від наших слів і переживань, що він зводить якісь перешкоди, захисні споруди  на шляху спілкування. Кожна людина це індивідум, який по-своєму сприймає інформацію, тому не завжди можна знайти спільну мову з тим чи іншим співрозмовником. У даному випадку таке явище – це бар’єри спілкування, які носять психологічний характер.

Дану  роботу я  присвятила вивченню питання про бар’єри спілкування. Актуальність даної проблеми очевидна: поповнення та розширення знань  про бар’єри спілкування та шляхи їх подолання. Мета роботи: розкрити сутність бар’єрів спілкування, дослідити шляхи їх подолання.

Аналізуючи  процес спілкування, ми на кожному кроці  переконуємося, що спілкування - це комунікація, тобто обмін думками, переживаннями, міркуваннями, настроями, бажаннями та ін. Іншими словами, спілкування - процес обміну інформацією, яка не тільки передається, але і формується, уточнюється, розвивається.

Форми міжособистісного спілкування бувають різноманітні: від швидкоплинної розмови до розв’язування суперечок. Проте в процесі спілкування дуже часто виникають якісь проблеми й нерозуміння. Причиною можуть бути комунікативні бар`єри, що виникають у процесі спілкування.

Комунікативний бар`єр - це психологічна перешкода на шляху адекватної інформації між партнерами по спілкуванню.

В процесі  спілкування можливе виникнення трьох комунікативних бар`єрів та їх різних модифікацій: «авторитет», «уникнення», «нерозуміння».

Такі комунікаційні  бар’єри, як «авторитет» та «уникнення»  забезпечують захист від джерела інформації, а «нерозуміння» - від самого повідомлення.

        Бар`єр «авторитет». Розділивши всіх людей на авторитетних і неавторитетних, людина довіряє тільки першим і відмовляє в довірі іншим. Таким чином, довіра і недовіра як би персоніфікуються і залежать не від особливостей передаваної інформації, а від того, хто говорить. Відношення людини до авторитів залежить від наступних чинників: соціального положення (статусу), від приналежності до реальної «авторитетної» групи; приємного зовнішнього вигляду співрозмовника; доброзичливого відношення до адресата;  довірливості.

       Бар`єр «уникнення». Людина уникає джерел інформації, ухиляється від контакту із співрозмовником. Якщо відхилитися неможливо, то він докладає зусилля, щоб не сприймати повідомлення (неуважний, не слухає, не дивиться на співрозмовника, використовує будь-який привід для припинення розмови).

Як же долати ці бар`єри? Встановлено, що найчастіше бар`єр обумовлений тим або іншим ступенем неуваги. Тому тільки керуючи увагою співрозмовника, аудиторією, можна подолати його. Головне при цьому вирішити дві взаємозв`язані проблеми: привернути увагу та утримати її. На нашу увагу більше всього впливають наступні чинники: актуальність і важливість інформації, її новизна, нестандартність подачі, несподіванка, інтенсивність передачі інформації, звучність голосу та його модуляція.

Привернути  увагу слухачів допомагаютьь такі прийом, як

 - прийом "нейтральної фрази". Сутність його зводиться до того, що на початку виступу вимовляється фраза, прямо не зв'язана з основною темою, але  з якихось причин має значення, цінність для співрозмовника та всіх присутніх і тому "збираюча їх увагу" (звідки родом, останній проглянутий фільм, телепередача, прочитана книга, захоплення і ін.);

- прийом "заманювання". Людина, яка говорить, вимовляє щось, що важко сприймається, або дуже тихо, монотонно або незрозуміло, нерозбірливо. Слухачеві ж доводиться  прикладати немалі зусилль, щоб почути та зрозуміти. Ці зусилля і припускають концентрацію уваги. Відбувається "заманювання" слухаюча в свої «тенета», а потім його «використання»;

-прийом «зорового контакту». Розмовник обводить аудиторію поглядом, пильно дивиться на когось, обирає декількох чоловік та киває їм. Пильно дивлячись на людину, ми залучаємо її увагу. Цей прийом використовується не тільки під час масового спілкування, але й в особистому, інтимному спілкуванні.

Не менш важливою виявляється й проблема підтримки уваги, яку допомагають вирішити такі прийоми, як

-прийом «ізоляції» (відводять співрозмовника вбік, усамітнюються);

-прийом «нав`язування ритму» (постійна зміна тембру та звучності голосу, швидкості та виразності мовлення розмовник як би нав`язує співбесідникові свою послідовність перемикання уваги. Цей прийом допомагає ліквідувати монотонність звучання);

-прийом «акцентування» (вживання різних службових фраз, які допомагають привернути увагу: «Прошу звернути увагу», «Важливо відзначити, що...», «Необхідно підкреслити, що...» і ін.).

  Бар`єр «нерозуміння». Дуже часто буває й таке, що цікава й потрібна інформація «не доходить» до розуміння слухача. Він її не чує, не баче, не розуміє, не сприймає. Чому це відбувається і як можна ці проблеми вирішити?

Зазвичай  виділяють чотири бар`єри нерозуміння: фонетичний (фонема - звук), семантичний (семантика - смислове значення слів), стилістичний (стилістика - стиль викладу, відповідність форми і змісту), логічний.

Фонетичний барьєр нерозуміння виникає в тих випадках, коли говорять на іноземній мові, використовують безліч незрозумілих іноземних слів або спеціальної термінології, говорять швидко, невиразно або з сильним акцентом.

Щоб подолати цей бар’єр, треба слідкувати за своїм мовленням, говорити розбірливо, зрозуміло, не дуже гучно, але обов’язково враховуючи індивідуальні особливості аудиторії або слухача.

Семантичний бар’єр нерозуміння виникає тоді, коли «рідна» мова сприймається як «чужа». Це відбувається в тих випадках, якщо в мовленні використовуються безліч багатозначних слів, жаргонів, діалектів. Для подолання семантичного бар`єру необхідно говорити максимально просто, завчасно домовлятися про однакове розуміння якихось ключових слів, понять, термінів.

У випадку  невідповідність між формою і змістом, виникає стилістичний бар`єр. Співрозмовники зобов’язані використовувати в мовленні тільки речення, підпорядковані встановленій граматичній структурі. У випадку глибокого порушення граматики можна не знайти зміст в словах і навіть ігнорувати їх. Важливо відзначити, що стиль - це не тільки спосіб словесних повідомлень, але і спосіб досягнення відповідності форми і змісту в комунікації. Головне під час подолання стилістичного бар`єру - правильно структурувати передавану інформацію, викорстовуючи правило рамки та правило ланцюга. Правило рамки ґрунтується на дії психологічного закону пам’яті. Сутність його в тому, що почало і кінець будь-якого інформаційного ряду, з чого б він не складався, зберігається в пам`яті людини краще, ніж середина. Тому рамки в спілкуванні створюють початок і кінець розмови. Правило ланцюга засноване на тому припущенні, що зміст спілкування не може бути безформною купою різноманітних відомостей, воно повинне бути якимсь чином збудоване, сполучене в ланцюг, «перераховане». Будь-який ланцюг, упорядковувавши, зв`язуючи, організовуючи зміст, як і рамка, виконує відразу два завдання: по-перше, дозволяє поліпшити запам`ятовування, по-друге, допомагає структурувати інформацію відповідно до очікувань співбесідника.

Бар`єр логічного нерозуміння виникає, якщо людина говорить або робить щось всупереч з правилами логіки; тоді ми не тільки відмовляємося його розуміти, але і емоційно сприймаємо його слова негативно. При цьому припускаємо, що логіка є тільки одна - правильна, тобто наша. 

Подолання логічного бар`єру можливо при  дотриманні умови уявлення позиції співрозмовника та правильної аргументації.

Таким чинно, можна сказати, що система бар`єрів є свого роду автоматизована охорона - при своєрідному спрацьовуванні охоронної сигналізації автоматично перекриваються підступи до людини, а відповідно наш мозок і психіка охороняються від обвалу інформації.

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.Зимняя И.А. Психология. – М., 1991.

2.Крижанская Ю.С., Третьяков В.П. Грамматика общения. - 2-е изд. - М.: "Смисл", "Академический проект", 1999.

3.Марченко А.І. Проблеми успішного спілкування. – Львів, 1990.

4.Шейнов В.П. Конфликты в нашей жизни и их разрешение. - Мн.: "Амалфея",    1997.

5.Язык одежды, или как понять человека по его одежде. - М.: Ассоциация авторов и издателей "Тандем", "Гном-Пресс", 1998.