Особливості бізнесу як об'єкту оцінки

 

Вступ.

Об’єкти оцінки у матеріальній формі  – нерухоме майно (нерухомість) та рухоме майно. Об'єкти оцінки – майно та майнові права, які підлягають оцінці. Об'єкти оцінки класифікують за різними  ознаками, зокрема, об'єкти оцінки в  матеріальній та нематеріальній формі, у формі цілісного майнового  комплексу.

Об'єкти оцінки у нематеріальній формі  – об'єкти оцінки, які не існують  у матеріальній формі, але дають  змогу отримувати певну економічну вигоду. До об'єктів у нематеріальній формі належать фінансові інтереси (частки (паї, акції), опціони, інші цінні  папери та їх похідні, векселі, дебіторська  і кредиторська заборгованість тощо), а також інші майнові права.

Експертна оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно правовими актами і є  результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Майном, яке може оцінюватися, вважаються об'єкти в матеріальній формі, будівлі  і споруди (включаючи їх невід'ємні частини), машини, устаткування транспортні  засоби і тому подібне; паї, цінні  папери; нематеріальні активи, зокрема  об'єкти права інтелектуальної власності; цілісні майнові комплекси всіх форм власності.

Майновими правами, які можуть оцінюватися, признаються будь-які права пов'язані  з майном, що відрізняються від  права власності, зокрема права  які є складовими частинами права  власності (права володіння, розпорядження  користування), а також інші специфічні права (права на здійснення діяльності використання природних ресурсів і  тому подібне) і права вимоги

 

 

Особливості бізнесу як об'єкту оцінки.

Власник бізнесу має право  продати його, закласти, застрахувати, заповідати. Таким чином, бізнес стає об'єктом операції, товаром зі всіма  властивими йому властивостями.

Як будь який товар, бізнес має бути корисним для покупця. Перш за все він повинен відповідати  потребі в отриманні доходів. Як і у будь-якого іншого товару, корисність бізнесу реалізується в  користуванні їм. Отже, якщо бізнес не приносить доходу власнику, він втрачає  для нього свою корисність і підлягає продажу. І якщо хтось інший бачить нові способи його використання, інші можливості отримання доходу, то бізнес стає товаром. Все це справедливо  і для підприємства, і для фірми.

В той же час отримання  доходу, відтворювання або формування альтернативного бізнесу, нового підприємства супроводиться певними витратами.

Корисність і витрати  в сукупності складають ту величину, яка є основою ринкової ціни, що розраховується оцінювачем і яку  можна визначити як ринкову вартість. Таким чином, бізнес, як певний вид  діяльності, підприємство і фірма, як його організаційна форма в ринковій економіці, задовольняють потреби  власника в прибутках, для отримання  яких затрачуються певні ресурси.

Бізнес, підприємство та фірма  володіють всіма ознаками товару і можуть бути об'єктом купівлі-продажу . Але це товари особливого роду. І  особливості ці зумовлюють принципи і методи оцінки.

По-перше, це товар інвестиційний, тобто товар, вкладення в який здійснюються з метою віддачі  в майбутньому. Витрати і доходи роз'єднані в часі. Причому розмір очікуваного доходу не відомий, має  характер вірогідності, тому інвестору  доводиться враховувати ризик можливої невдачі. Якщо майбутні доходи з урахуванням  часу їхнього отримання виявляються  менше витрат на придбання інвестиційного товару, він втрачає свою інвестиційну привабливість. Таким чином, поточна вартість майбутніх доходів, які може отримати власник, є верхньою межею ринкової ціни з боку покупця.

По-друге, бізнес є системою, але продаватися може як вся система  в цілому, так і окремо її підсистеми і навіть елементи. В цьому випадку  руйнується його зв'язок з власним  конкретним капіталом, конкретною організаційно-економічною  формою, елементи бізнесу стають основою  формування іншої, якісно нової системи. Фактично товаром стає не сам бізнес, а окремі його складові.

По-третє, потреба в цьому  товарі залежить від процесів, які  відбуваються як всередині самого товару, так і в зовнішньому середовищі. Причому, з одного боку, нестабільність в товаристві приводить бізнес до нестійкості, з іншого боку, його нестійкість  веде до подальшого наростання нестабільності і в самому товаристві. З цього  витікає ще одна особливість бізнесу  як товару - потреба в регулюванні  купівлі-продажу.

По-четверте, враховуючи особливе значення стійкості бізнесу для  стабільності в товаристві, необхідна  участь держави не тільки в регулюванні  механізму купівлі-продажу бізнесу, але і у формуванні ринкових цін  на бізнес, в його оцінці.

 

 

 

 

 

 

 

Необхідність  і цілі оцінки бізнесу

Професійний оцінювач в своїй  діяльності завжди керується конкретною ціллю. Чітке, грамотне формулювання цілі дозволяє правильно визначити вид  вартості, що розраховується, вибрати  метод оцінки.

Як правило, ціль оцінки полягає  у визначенні якої-небудь оцінної  вартості, що необхідно клієнту для  прийняття рішень. В проведенні оцінних  робіт зацікавлені різні сторони: з державних структур до приватних  осіб; в оцінці бізнесу можуть бути зацікавлені контрольно-ревізійні  органи, управлінські структури, кредитні організації, страхові компанії, податкові  фірми і інші організації, приватні власники бізнесу, інвестори і т.і. 
 
Сторони, зацікавлені в проведенні оцінних робіт, прагнучи реалізувати свої економічні інтереси, визначають цілі оцінки.

Оцінку бізнесу проводять в цілях:

• підвищення ефективності поточного управління підприємством, фірмою;
• визначення вартості цінних паперів у разі купівлі-продажу акцій підприємств на фондовому ринку. Для прийняття обґрунтованого інвестиційного рішення необхідно оцінити власність підприємства і частку цієї власності, що припадає на пакет акцій, що придбавався, а також можливі майбутні доходи від бізнесу; 
  
• визначення вартості підприємства у разі його купівлі-продажу цілком або по частинах. Коли власник підприємства вирішує продати свій бізнес або коли один з членів товариства навмисний продати свій пай, виникає необхідність визначення ринкової вартості підприємства або частини його активів. В ринковій економіці часто необхідно оцінити підприємство для підписання договору, що встановлює частки співвласників у разі розірвання договору або смерті одного з партнерів;
• реструктуризації підприємства. Ліквідація підприємства, злиття, поглинання або виділення самостійних підприємств з складу холдингу передбачає проведення його ринкової оцінки, оскільки необхідно визначити ціну купівлі або викупу акцій, конвертації, величину премії, виплачуваної акціонерам фірми, що поглинається;
• розробки плану розвитку підприємства. В процесі стратегічного планування важливо оцінити майбутні доходи фірми, ступінь її стійкості і цінність іміджу;
• визначення кредитоспроможності підприємства і вартості застави при кредитуванні. В даному випадку оцінка потрібна внаслідок того, що величина вартості активів по бухгалтерській звітності може різко відрізнятися від їхньої ринкової вартості;
• страхування, в процесі якого виникає необхідність визначення вартості активів напередодні втрат;
• прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Інфляція спотворює фінансову звітність підприємства, тому періодична переоцінка майна незалежними оцінювачами дозволяє підвищити реалістичність фінансової звітності, що є базою для прийняття фінансових рішень;
• здійснення інвестиційного проекту розвитку бізнесу. В цьому випадку для його обґрунтовування необхідно знати початкову вартість підприємства в цілому, його власного капіталу, активів, бізнесу.

Якщо ж об'єктом операції купівлі-продажу, кредитування, страхування, оренди або лізингу, внесення паю  є який-небудь елемент майна підприємства то окремо оцінюється необхідний об'єкт, наприклад нерухомість, машини і  устаткування, нематеріальні активи.

Згідно до Закону України  „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” оцінка вартості майна підприємства проводиться в наступних випадках:

• створення підприємств (господарських товариств) на базі державного майна або майна, що є у комунальній власності;
• реорганізації, банкрутства, ліквідації державних, комунальних підприємств та підприємств (господарських товариств) з державною часткою майна (часткою комунального майна);
• виділення або визначення частки майна у спільному майні, в якому є державна частка (частка комунального майна);
• визначення вартості внесків учасників та засновників господарського товариства, якщо до зазначеного товариства вноситься майно господарських товариств з державною часткою (часткою комунального майна), а також у разі виходу (виключення) учасника або засновника із складу такого товариства;
• приватизації та іншого відчуження у випадках, встановлених законом, оренди, обміну, страхування державного майна, майна, що є у комунальній власності, а також повернення цього майна на підставі рішення суду;
• переоцінки основних фондів для цілей бухгалтерського обліку;
• оподаткування майна та визначення розміру державного мита згідно з законом;
• передачі майна під заставу;
• визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом;
• в інших випадках за рішенням суду або у зв'язку з необхідністю захисту суспільних інтересів.
• Проведення незалежної оцінки майна є обов'язковим у випадках його застави, відчуження державного та комунального майна способами, що не передбачають конкуренцію покупців у процесі продажу, або у разі продажу одному покупцю, визначення збитків або розміру відшкодування, під час вирішення спорів та в інших випадках, визначених законодавством або за згодою сторін. 
  

Висновки.

В сучасних умовах будь-який об'єкт власності може бути джерелом доходу і об'єктом ринкової операції, у тому числі таким об'єктом є і права власника. Особливий інтерес при цьому представляє бізнес як процес отримання доходу, як власність, що приносить доход. Основу бізнесу, його

невід'ємну суть складає  капітал. Капітал є матеріальної базою сучасної

економічної системи. На різних рівнях розвитку економічна наука

визначала його по-різному. Проте більшість вчених і практиків  давали

більше або менше однакове тлумачення даної категорії: капітал - це

багатство, засоби виробництва, фактори виробництва, тобто різні

матеріально-речовинні форми  інвестованої праці, праці, що приносить

доход. Процес отримання  доходу передбачає певні економічні відносини, у

тому числі відносини  власності. Значить, крім того, що капітал - це

матеріально-речовинні фактори  виробництва, це також економічні відносини

між суб'єктами процесу створення  доходу.

Власність і капітал формуються і використовуються в рамках певних

організаційних структур - підприємств, організацій, фірм, а  також у

сфері певного бізнесу. Тому їхню ринкову оцінку проводять стосовно

конкретної форми існування. Хоча підприємство і фірма своїм  внутрішнім

економічним змістом мають  капітал, між ними існують не тільки загальні

риси, але і відмінності. Загальним є матеріальна, трудова, грошова, інформаційна основа, а відмінності виражаються в нематеріальних активах,

що роблять істотний вплив  на ефективність, конкурентоспроможність,

положення на ринку і перспективи  розвитку. В нематеріальних активах

фірми виділяються фірмове  ім'я, фірмові знаки, технології, маркетингова

система, що є додатковим джерелом доходу, реалізованим або  потенційним.

Бізнес - це конкретна діяльність, організована в рамках певної

структури. Головна її ціль - отримання доходу. Таким чином, капітал є

основою, внутрішнім змістом  будь-якого процесу створення  продукту або

послуги, здійснюваного з  метою отримання доходу. Отримання  доходу - це

ціль і кінцевий результат  діяльності в багатьох сферах, галузях економіки, тобто ціль і результат бізнесу. Будь-який бізнес має свою економіко-організаційну форму у вигляді підприємства. Підприємство, прагнучи зайняти свою власну ринкову нішу, виділитися з середовища подібних, закріпити свої специфічні особливості, створює і реєструє свої відмінності у вигляді фірмової назви і атрибутів. Фірма - це вивіска, знак, ім'я конкретного підприємства, що є в даній сфері економіко-організаційною формою бізнесу, що має в своїй основі капітал.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Закон України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”
2. Оцінка ефективності інвестиційних проектів Савчук В.П.
3. Валдайцев С.В.  Оценка бизнеса и управление стоимостью предприятия : Учеб. пособие для вузов / С.В. Валдайцев. -М.: Юнити-Дана, 2002.
4. Оценка бизнеса  : Учебник / Под ред. А.Г. Грязновой, Под ред. М.А. Федотовой. - М.: Финансы и статистика, 2001.
5. Оценка имущества и имущественных прав в Украине. / Под ред. Н.П. Лебедь. – К.: ООО «Принт-Экспресс», 2003.-715 с.
6. Сухомлин В.Ф., Шалаев В.Н. Оборудование как объект оценки.: К., 1999. – 214с.
7. Гохберг И.И. Некоторое аспекты оценки оборудования. – К.: Экономика, 2008.-64 с.
8. Тэпман Л.Н.  Оценка недвижимости : Учебное пособие для вузов / Л.Н. Тэпман; Под ред. В.А. Швандара. -М.: ООО «Юнити-Дана», 2004.
9. Порядок експертної оцінки нематеріальних активів ; Наказ Фонду державного майна України та Державного комітету з питань науки V технологій № 969/97 від 27.07.1995 р.
10. Порядок визначення початкової вартості пакетів акцій відкритих акціонерних товариств, що підлягають продажу на конкурсах : На каз Фонду державного майна України № 105 від 23.01.2004 р, // Державний Інформаційний бюлетень про приватизацію. - 2004. - № 4 (140). -Ст. 36-48