Планування прибутку підприємства при визначенні стратегії його розвитку

Кінцевою метою діяльності будь-якого підприємства є отримання прибутку. Тому дуже важливо під час його стратегічного планування враховувати всі чинники й аспекти подальшого розвитку для визначення прибутку та рентабельності підприємства.

Стратегія – це довготерміновий, якісно визначений напрям розвитку організації (підприємства), спрямований на зміцнення її позицій, задоволення її споживачів та досягнення поставлених цілей.

Його розробляють, щоб  визначити курс розвитку компанії. Основне завдання, яке вирішує стратегія діяльності підприємства, — забезпечення впровадження інновацій і змін в організації шляхом розподілу ресурсів, адаптації до зовнішнього середовища, внутрішньої координації та передбачення майбутніх змін у діяльності. Стратегічне планування є складовою частиною стратегічного управління. Процес стратегічного управління складається з кількох взаємопов'язаних етапів, які подано на рисунку 1

Рис.1. Етапи процесу стратегічного  управління

 

Добре обґрунтована, правильно  сформульована місія має реальну  цінність для діяльності підприємства, оскільки: формує погляди вищого керівництва щодо довгострокових планів підприємства; знижує ризик недалекоглядного управління та прийняття необґрунтованих рішень; виражає цілі організації та служить для працівників стимулом до сумлінного виконання роботи; допомагає менеджерам середньої ланки сформулювати завдання, цілі та прагнення відділу, поєднувати основну політику відділів із політикою й напрямом розвитку усієї компанії і т.д.

На думку вчених, найважливішими для досягнення успіху є стратегічні  та фінансові цілі, Стратегічні цілі треба фокусувати на конкуренції та створенні сильних конкурентних позицій у будь-якій сфері діяльності. Фінансові цілі — цілі, яких організація має досягнути у фінансовій сфері. Різновиди таких цілей подано в таблиці 1.

 

 

У процесі визначення цілей  постає проблема вибору серед них пріоритетних. Хоч і фінансовим, і стратегічним цілям належить найвищий пріоритет, труднощі виникають тоді, коли необхідно зробити вибір між діями, спрямованими на підвищення короткострокових фінансових показників, та зусиллями щодо зміцнення становища підприємства у довгостроковій перспективі.

Після сформованої місії  та цілей підприємства переходять до аналізу зовнішнього середовища з метою виявлення сильних та слабких сторін. При цьому доцільно розглядати зовнішнє середовище з точки зору його поділу на мікро - та макросередовище із наявними, відповідно, внутрішніми й зовнішніми чинниками впливу на діяльність підприємства.

Фактори макросередовища (зовнішнього) подано в таблиці 2.

Відмінність між зовнішніми і внутрішніми факторами, що впливають на діяльність підприємства полягає в тому, що внутрішніми чинниками менеджери підприємства можуть управляти самостійно відповідно до своїх цілей, а зовнішні чинники підприємство сприймає як такі, що вже склалися, і тільки пристосовується до них. Класифікацію внутрішніх факторів подано в таблиці 3.

Для розробки адекватної стратегії особливого значення набуває ефективно проведений фінансовий аналіз діяльності підприємства, результати якого використовуються для прийняття управлінських рішень щодо попередження збитковості і забезпечення розвитку підприємства. Фінансовий аналіз є ланкою, яка поєднує розробку управлінських рішень і діяльність підприємства. Саме за допомогою фінансового аналізу можна визначити величину і динаміку фінансових ресурсів, здатність підприємства виконувати свої зобов'язання, виплачувати дивіденди, здійснювати інвестиції в основні засоби, покривати поточні фінансові потреби, тобто можна проаналізувати ефективність грошових потоків, де б доходи перевищували витрати не лише в поточному періоді, а й у майбутньому.

Наведені вище характеристики стратегічного управління однаковою мірою впливають на планування прибутку в стратегічній перспективі. Проте сфера стратегічних рішень при формуванні прибутку підприємств переробних галузей промисловості багатопланова: вибір напрямів діяльності, пріоритету ресурсів, довготривалого партнерства, його організаційної форми, способів розвитку потенціалу, можливостей використання сильних сторін організації, зниження негативних наслідків слабких сторін і загроз зовнішнього середовища, конкурентної та інноваційної антикризової політики. Формування й реалізація генеральної стратегії базується на взаємозв'язку інших видів стратегій (рис. 2)

 

Рис. 2. Взаємозв'язок стратегій  підприємства

 

Формування виробничої стратегії  дуже тісно переплітається із виробничою функцією. Можна сказати, що саме виробнича функція є основою або передумовою формування виробничої стратегії.

Нерозривно пов'язаною з  генеральною стратегією виступає фінансова стратегія. Під фінансовою стратегією слід розуміти формування системи довгострокових цілей фінансово-господарської діяльності і вибір найефективніших шляхів їх досягнення, зважаючи на тенденції розвитку фінансового ринку. Процес формування фінансової стратегії товариства проходить низку етапів (рис. 3)

Встановлення загального періоду  формування фінансової структури

Формування стратегічних цілей  фінансової діяльності

Розробка фінансової політики окремих  аспектів діяльності

Конкретизація показників фінансової стратегії за періодами її реалізації

Оцінка та реалізація розробленої  фінансової стратегії

Рис. 3. Основні етапи процесу  формування фінансової стратегії підприємства

 

Визначення загального періоду  формування фінансової стратегії залежить від багатьох умов. Головною умовою його визначення є тривалість періоду, який прийнятий для формування загальної стратегії розвитку підприємства — оскільки фінансова стратегія має підпорядкований характер щодо генеральної стратегії, вона не може виходити за межі цього періоду (коротший період формування фінансової стратегії допускається).

Найвідповідальнішим у формуванні фінансової стратегії підприємства є розроблення фінансової політики, яка є формою реалізації фінансової ідеології і фінансової стратегії підприємства в розрізі найважливіших аспектів фінансової діяльності на окремих етапах її реалізації. На відміну від фінансової стратегії і цілому, фінансова політика формується лише за окремими напрямками фінансової діяльності підприємства, що потребують найефективнішого управління для досягнення головної стратегічної цілі такої діяльності.

У системі забезпечення реалізації фінансової стратегії передбачається формування на підприємстві центрів відповідальності різних видів; визначення прав, обов'язків та відповідальність їхніх керівників за результати їхньої діяльності; розробки системи стимулювання працівників за їхній внесок у підвищення ефективності фінансової діяльності тощо.

 

Література:

1. Криворотько І.О., наукова праця «Планування прибутку підприємства при визначенні стратегії його розвитку» [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/znptdau/2012_2_3/18-3-11.pdf

Заголовок з екрану. Збірник  наукових праці Таврійського державного агротехнологічного університету (Економічні науки) №2(18), том 3, 2012 рік / мова – укр.

2. Блонська В.І.,Наконечний В.В. наукова праця «Планування прибутку підприємства при визначенні стратегії його розвитку» [Електронний ресурс] / Режим доступу:

http://archive.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/17_4/163_Blonska_17_4.pdf

Заголовок з екрану Науковий вісник НЛТУ України. Збірник науково-технічних  праць – Львів, 2007 рік / мова –  укр.

3. Слабко Я.Я.,, наукова праця «Планування прибутку підприємства на основі використання економіко-математичного моделювання» [Електронний ресурс] / Режим доступу:

http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1369

Заголовок з екрану. Електронне наукове фахове видання "Ефективна економіка" журнал № 5 2013 / мова – укр.