Аналіз фінансового стану банку ВАТ Райффайзен Банк Аваль

У загальній  системі банківських депозитів  виділяють також так звані  спеціальні вклади. До них належать: кошти зарезервовані на окремих  рахунках для проведення акредитивних розрахунків та розрахунків за допомогою  лімітованих чекових книжок; кошти  для факторингових операцій; кошти для міжбанківських розрахунків; кредиторська заборгованість тощо.

Важливе значення мають міжбанківські депозити, які  надаються в межах кореспондентських  відносин між банками. Тимчасово  вільні кошти у банку виникають  через відсутність необхідного  попиту на кредитному ринку або невигідність розміщення кредитних ресурсів серед  клієнтів. Часто міжбанківські депозити відіграють роль інструмента налагодження більш тісних і довірливих кореспондентських  відносин між банками.

Основним  джерелом формування ресурсної бази «Райффайзен Банк Аваль» є залучені кошти клієнтів - фізичних та юридичних  осіб, які склали в 2007 р. 17 082 075 тис.грн. і збільшились в порівнянні з 2006 роком на 1 915 272 тис.грн. В структурі  вказаних пасивів кошти фізичних осіб складають 67,3 %, кошти суб'єктів  господарювання - 28,4 % і лише 4,3 % займають кошти бюджету, небанківських фінансових установ та інші зобов^′язання перед клієнтами.

Райффайзен  Банк Аваль активно залучає кошти  населення на депозитні та поточні  рахунки в національній та іноземній  валюті (доларах США і євро).

Загальна  сума внесків фізичних осіб у Райффайзен Банку Аваль станом на 1 жовтня 2007 р. склала 15,427 млрд. гривень. Таким чином, загальна динаміка приросту залучених  від населення коштів Райффайзен Банку Аваль на сьогодні далеко попереду своїх основних конкурентів.

Сьогодні  банк пропонує своїм клієнтам рахунки  до запитання, депозитні рахунки (з  виплатою відсотків наприкінці терміну; термінові — із щомісячною виплатою відсотків; накопичувальні — з можливістю поповнення і додатком відсотків  до основної суми депозиту), а також  пенсійні рахунки для одержання  пенсій.

Внески приймаються  на 3, 6 і 12 місяців, залежно від виду внеску. Ставки по усіх видах внесків  не змінюються протягом усього терміну  дії депозитного договору. Умови залучення депозитів наведено в додатку К.

 

 

Розділ 3. Розміщення ресурсів в активи банку та управління ними

 

3.1 Управління  кредитним портфелем банку

 

Аналіз активів  банку являє собою оцінку ефективності скоординованого управління банківським  балансом.

Зміни в структурі  активних операцій можна проаналізувати за допомогою вертикального і  горизонтального аналізу (див. рис.3.1.).

 

Рис.3.1. Характеристики вертикального аналізу балансу

 

На основі горизонтальної оцінки активних операцій банку аналізуються зміни в динаміці через порівняння даних за різні  періоди. Зіставлення даних дає  змогу виявити відхилення в абсолютній сумі і у відсотках за:

основними робочими активами;

неробочими  активами;

витратами на власні потреби;

іммобілізованими  активами і коштами.

Наведені  угруповання активів банку дають  можливість дати характеристику якісного складу активів банку.

Вертикальний  і горизонтальний аналіз активних операцій дає змогу виявити зміни у  розподілі агрегованих статей балансу  як у динаміці, так і у внутрішній структурі активних операцій балансу банку і визначити, за рахунок яких операцій зросла (зменшилася) прибутковість (збитковість), виявити зміни (збереження пріоритетів у банківській діяльності).

Після аналізу  динаміки загальних активів проводиться  горизонтальний аналіз окремих статей активу балансу.

Наступним етапом аналізу є структурний аналіз активів банку.

Для дослідження  структури розміщення банківських  ресурсів застосовується метод групувань.

За строками розміщення банківських ресурсів рахунки  активу балансу комерційного банку  поділяються на: поточні; строкові; квазістрокові.

Для визначення відхилень за статтями балансу, що впливають  на стійкість банку, проводиться  групування статей активу балансу за спадним ступенем ліквідності активів.

Статті активу балансу поділяються на п’ять основних груп (рис.3.2.)

 

Рис.3.2. Склад основних груп активів балансу

 

Аналізуючи  активи за ступенем ліквідності, необхідно  виділити частку кожної групи активів  за цією ознакою в загальних активах  банку. При цьому особливу увагу  звертають на питому вагу абсолютно  ліквідних активів у загальних  та робочих активах. Цей показник має відповідати встановленому  НБУ нормативу, але занадто високе його значення може призвести до зниження дохідності банку та свідчить про  неефективне використання банківських  ресурсів. Питома вага абсолютно ліквідних  активів у робочих активах  має бути в межах 20—25 %.

Залежно від  рівня ризику всі активи банку  поділяються на п’ять груп:

I група —  0 %;

II група —  10 %;

III група  — 20 %;

IV група —  50 %;

V група —  100 %.

Аналіз структури  активних операцій поділяється на якісний  і кількісний.

На основі якісного розподілу активів і  використання методу порівняння визначаються пропорції між рахунками балансу  і виявляються тенденції, їх зміни  та простежується, якою мірою ці зміни  і відхилення вплинули на ліквідність  і прибутковість операцій банку.

Кредитний портфель – це сукупність усіх позичок, наданих  банком для одержання доходів. Обсяг  кредитного портфеля оцінюється за балансовою вартістю всіх кредитів банку, у тому числі прострочених, пролонгованих, сумнівних. У структурі банківського балансу кредитний портфель розглядається  як єдине ціле та складник активів  банку, який характеризується показниками  дохідності та відповідним рівнем ризику.

Дохідність  і ризик – основні параметри  управління кредитним портфелем  банку. За співвідношенням цих показників визначається ефективність кредитної  діяльності банку.

Головна мета процесу управління кредитним портфелем  банку полягає в забезпеченні максимальної дохідності за певного  рівня ризику. Рівень дохідності кредитного портфеля залежить від структури  й обсягу портфеля, а також від  рівня відсоткових ставок за кредитами. На формування структури кредитного портфеля банку суттєво впливає  специфіка сектору ринку, який обслуговується цим банком. Для спеціалізованих  банків структура кредитного портфеля концентрується в певних галузях  економіки. Для іпотечних банків характерним є довгострокове  кредитування. У структурі кредитного портфеля ощадних банків переважають споживчі кредити та позики фізичним особам.

Обсяг і структура  кредитного портфеля банку визначаються такими чинниками:

офіційна  кредитна політика банку;

правила регулювання  банківської діяльності;

величина  капіталу банку;

досвід і  кваліфікація менеджерів;

рівень дохідності різних напрямів розміщення коштів.

Якість кредитного портфеля суттєво впливає на рівень ризиковості та надійності банку, тому саме кредитна діяльність підлягає регулюванню  органами нагляду в багатьох країнах. Встановлені обмеження та нормативи, а також правила регулювання  банківської діяльності відіграють важливу роль у процесі формування кредитного портфеля.

Величина  капіталу банку великою мірою  впливає на загальний обсяг залучених  і запозичених коштів, а отже, і на розмір кредитних ресурсів. Показник величини капіталу банку використовується під час встановлення лімітів  та обмежень у процесі регулювання  кредитної діяльності банків. Так, всі  встановлені Національним банком України  нормативи, пов'язані з кредитуванням, розраховуються у відношенні до капіталу банку. Отже, величина капіталу банку  визначає обсяг і структуру його кредитного портфеля.

На характеристики кредитного портфеля банку також  впливають досвід, кваліфікація та спеціалізація кредитних працівників, адже одне з правил кредитного менеджменту  полягає в тому, що банку не слід надавати кредити, які не можуть бути професійно оцінені фахівцями.

Банк «Райффайзен Банк Аваль» здійснює наступні кредитні та депозитні послуги для фізичних осіб:

• Автокредитування
• Кредити на купівлю нерухомості, товарів довгострокового вжитку та ремонтні роботи
• Кредити на придбання товарів та послугу розстрочку
• Кредити на споживчі цілі під заставу майна
• Кредити для оплати товарів та отримання готівки у кредит по картковому рахунку
• Різноманітні депозитні програми та продукти

Операції  з банківськими металами та послуги  з використанням індивідуальних сейфів

• Купівля - продаж злитків та монет
• Відповідальне зберігання монет та злитків
• Оренда індивідуальних сейфів

Кредити та інші форми фінансування підприємств

• Позики на поповнення обігових коштів
• Позики на оновлення та придбання основних засобів
• Проектне фінансування
• Кредитні лінії
• Овердрафт з диференційованою процентною ставкою
• Торгове фінансування (з використанням гарантій, акредитивів, векселів)
• Структуроване фінансування
• Інвестиційний банкінг
• Довгострокове фінансування під гарантії іноземних кредитних експортних агентств
• Комерційна іпотека
• Лізинг
• Факторинг

Депозитні продукти для корпоративних клієнтів:

• Строковий депозит (з виплатою відсотків в кінці терміну)
• Щомісячний депозит із щомісячною виплатою відсотків
• Накопичувальний депозит (з можливістю поповнення вкладу)
• Достроковий депозит (з можливістю повного та часткового дострокового зняття коштів)
• Депозитна лінія (розміщення на одному рахунку до 5 депозитів одночасно - з різними сумами, на різні строки та з різними процентними ставками)
• Депозит на короткий строк (від 3-х днів)

В таблиці 3.1 наведено обсяг коштів клієнтів «Райффайзен  Банк Аваль», за даними цієї таблиці для наочності побудуємо графік структури коштів клієнтів банку (див рис.3.3)

 

Таблиця 3.1

Кошти клієнтів за станом на 31 грудня 2007 року «Райффайзен  Банк Аваль» (тис.грн.)

Рядок	Найменування статті	2007 рік	2006 рік
1	2	3	4
1	Кошти суб'єктів господарювання, у  тому числі:	4846457	5619604
1.1	Кошти на вимогу	3234397	3279282
1.2	Строкові кошти	1612060	2340322
2	Кошти фізичних осіб, у тому числі:	11503121	9165813
2.1	Кошти на вимогу	3358473	2634524
2.2	Строкові кошти	8144649	6531289
3	Кошти бюджету, спеціальних фондів та інші кошти клієнтів, що утримуються  з бюджету	186422	26109
4	Кошти небанківських фінансових установ, у тому числі:	229031	122996
4.1	Кошти на вимогу	77153	54794
4.2	Строкові кошти	151878	68202
5	Інші зобов'язання перед клієнтами	317044	232281
6	Усього	17082075	15166803

 

 

Рис.3.3. Структура  коштів клієнтів банку на 1.01.2008 р.

 

З приведеного  графіку видно, що основну питому вагу в структурі займають кошти фізичних осіб – 68% і кошти суб'єктів господарювання – 28%.

Кредитна  політика банку передбачає кредитування надійних позичальників, здатних повернути  отримані позики, з метою забезпечення стабільних доходів.

У звіті "Баланс" кредити відображено за сумою  основного боргу за мінусом резервів під кредитні ризики.

Спеціальні  резерви по кредитних ризиках  банком формувались під стандартну та нестандартну заборгованість для  покриття кредитного ризику згідно "Положення  про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків" затвердженого постановою Правління  НБУ №279 від 06.07.2000р. та обліковувались у відповідності до Інструкції з "Бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризки в банках України (Постанова  Правління НБУ № 435 від 15.09.2004 р.).

Для визначення та формування необхідного розміру  резерву, кредитна заборгованість класифікується за групами ризиків.

Оцінка майна, яке приймається під заставу  для додаткового забезпечення повернення наданих позичок, здійснюється за реальною (ринковою) вартістю цього майна, його балансовою вартістю або ціною, визначеною експертною комісією, виходячи з можливості реалізації заставленого майна на момент закінчення строку дії договору застави.

Резерви сформовано за усіма видами наданих кредитів у національній та іноземних валютах.

Списання  сумнівних (безнадійних) до повернення кредитів здійснюється за рахунок спеціальних  резервів за рішенням Кредитного комітету банку.

У разі повернення раніше списаних кредитів за рахунок  резерву, сума відображається за кредитом рахунку 7701, 7702, якщо списання відбулося  в поточному році. Якщо відбулося  повернення заборгованості, яка була списана в минулих роках, в  такому випадку суми, які повертаються відображаються на рахунках 6711, 6712.

Нарахування процентів за кредитами та їх облік  проводиться банком відповідно до Правил бухгалтерського обліку доходів  і витрат банків України, затверджених постановою Правління НБУ від 18.06.2003 р. № 255. Нарахування процентів за кредитами здійснюється, як правило, за методом "факт-факт". Нараховані проценти визнаються сумнівними невідривно від процедури визнання сумнівною  основної суми боргу за кредитною  операцією.

Якщо стягнення  раніше нарахованих процентів вважається неможливим, сума таких відсотків  списується за рахунок сформованого резерву з балансу банку. Подальше нарахування відсотків проводиться  на рахунках 9-го класу.