Аудит капіталу, власних фондів і резервів

Аудит капіталу, власних  фондів і резервів  
При перевірці показників за формою № 2 (звіт про фінансові результати і їхнє використання) аудитори звертають увагу на порядок розподілу прибутку при списанні засобів за рахунок фондів. Для цього перевіряється правильність віднесення на рахунок «Використання прибутку» сум, що відчисляються у фонди економічного стимулювання і спеціальні фонди. Особливе місце при перевірці аудитор приділяє використанню засобів з фондів і аналізу правомірності виплат з цих фондів. При цій перевірці використовується положення і постанова КБ Міністрів України на відповідний період часу. Аудитор перевіряється цільове використання засобів з фондів, і їхнє перерахування іншим організаціям, при цьому уточнюючи необхідну суму для виплати витрат. Аудитор перевіряє рівномірність і законність нарахування і виплат дивідендів, відсотків по акціях, облігаціям з пайовою участю працівників і підприємств. При перевірці визначається торбу прибутку, що належить членам трудового колективу, і цільовий напрямок цих засобів. При перевірці здійснюється розрахунок оподатковуваної податком частини прибутку (доходу), а також суми податку. Аудитор звіряє облікові дані, відбиті на рахунку 64 «Розрахунки за податками й платежами», з відрахуванням від прибутку сум податку. При виявленні зарахування і завищення суми фінансового результату, аудитор з'ясовує причини виникнення помилок. При аналізі статутного фонду аудитор спочатку знайомиться з засновницькими документами, виявляє розмір статутного фонду. Практика перевірок показує, що на деяких підприємствах у бухгалтерському обліку неправильно відбивають суму статутного фонду, передбачену статутними документами, тому аудитор на основі аналізу статуту підприємства повинний переконатися, що передбачена статутними документами сума внесків учасників підприємства відбита в повному обсязі в бухгалтерському обліку, тобто існує бух.проводка: Д67 К40. Фактичні внески повинні бути відбиті по К67 і сформовані в аналітичному розділі, тобто по кожнім засновнику окремо. Заборгованість засновника в повному обсязі повинна ними погаситися на протязі року. При внеску засновниками матеріальних цінностей і устаткування в оплату підписки на акції перевіряється правильність їхньої оцінки, повнота оприбуткування і фактична наявність. Фактична наявність матеріальних цінностей перевіряється шляхом звірення інвентаризаційними відомостями , а наявність устаткування - шляхом перебування на шляхах експлуатації. Особлива увага аудитор приділяє формуванню статутного фонду при акціонуванні приватизаційного підприємства, зустрічаються випадки не збігу даних передатного балансу і зробленої оцінки майна підприємства синтетично й аналітично обліку. Тому на початку аналізується повнота і правильність відображення даних на початок діяльності акціонованого підприємства, вироблятися їхнє звірення з передатним балансом. Потім перевіряться правомірність проведення підписки на акції і правильність і повнота ведення аналітичного обліку розрахунку з учасниками акціонованого підприємства . У висновку перевірки проводиться звірення даних аналітичного обліку по р.40 у розрізі засновників з даними Головної книги і з даними форми №1 «Баланс підприємства» і форми №3 «звіт про фінансово-майновий стан підприємства». При перевірці резервів, аудитор спочатку встановлює законність їхнього утворення і відповідності установчим документам і чинному законодавству України. Потім досліджуються бухгалтерські записи, що стосуються джерел резервування і їхнього списання. Особлива увага приділяється правомірності витрати кожного резерву окремо. Аудитор звіряє аналітичний облік руху резервів із записами в Головної книг з даними, відбитими у формі № 1 «Баланс підприємства». При перевірці фондів спеціального призначення і фондів економічного стимулювання, аудитор перевіряє правильність нарахування цих фондів, а також їхнє цільове використання. При перевірці фондів економічного стимулювання важливо установити норматив відрахування від прибутку і те, чи відповідає їхня витрата кошторисам, обговорених у трудовому колективі і затвердженим спільним рішення адміністрації і профспілкового комітету. Фонди спеціального призначення формуються відповідно до засновницьких документів. Аудитор перевіряє правильність віднесення на бухгалтерські рахунки засобів фондів спеціального призначення. Аналітичний облік фондів спеціального призначення звіряється з даними Головної книги, а залишки звіряються з ф.№1 «Баланс підприємства» Ринкові відносини, конкурентність у господарюванні у високорозвинених країнах обумовили виникнення внутрішнього аудиту, організованого власником акціонерних товариств, концернів, корпорацій. Після досягнення високого рівня якості товарів і послуг у компаніях відбувається постійна боротьба не лише їх просування до споживача, але і за подальшим нарощуванням товарної маси для задоволення попиту покупців. Компанії вважають, що у конкурентній боротьбі важливим засобом є внутрішній аудит. На підприємствах створюються відділи, що відповідають формування, координацію і виконання внутрішнього аудиту. Внутрішній аудит вирішує такі завдання: - визначає систему контролю за активами; - перевіряє відповідність діючого контролю політиці компанії; - аналізує ситуації ризику і попередження від банкрутства; - придбання і використання ноу-хау для збільшення прибутку і ефективності нової технології та інші обставини, що сприяють розвитку компанії у фінансовому бізнесі. Внутрішній аудит здійснюється на попередній стадії виконання комерційної, технологічної або фінансової угоди, у процесі її проходження і після завершення. Внутрішній аудит виконує експертну науково обґрунтовану оцінку господарським операціям і процесам, але він не підміняє внутрішньогосподарський контроль, бо за завданням власника функціями контролю є збереження цінностей, встановлення конкретних винуватців випуску бракованої продукції із-за порушення технології виробництва та інші негативні явища, що є першопричиною збитків підприємства. При проведенні аудиту статутного капіталу товариства необхідно пам’ятати, що його розмір визначається статутними документами. Аудитор визначає розмір статутного капіталу заявлений та сплачений, його склад і структуру (кількість і види акцій, номінальна вартість), складає перелік власників, які володіють більш ніж 5 % статутного капіталу. Згідно з Положенням про порядок підтвердження Антимонопольним комітетом України наявності контрольного пакета акцій аудит досліджує статус цього акціонера. Аудитом досліджується додержання термінів відкритої передплати акцій та термінів оплати у разі випуску цінних паперів на період перевірки, а також додержання правил та вимог випуску акцій згідно Закону України "Про цінні папери і фондову біржу”. При цьому вивчається дотримання умов і порядку оцінки вкладів в статутний капітал згідно з засновницькими документами. Для вкладів, внесених у матеріальній формі, аудитор має вести їх перелік, зазначити дату випуску, залишкову вартість, розмір зносу, а також інвентарний номер. Для нематеріальних активів – перелік, вартість та термін використання. Порядок формування та зміни статутного капіталу аудитор перевіряє відповідно до вимог Закону України " Про господарські товариства”. За даними аналітичного обліку до рахунку "Статутний капітал” аудитор перевіряє своєчасність і достовірність записів про зміни права власності у разі ведення реєстру власників цінних паперів на підприємстві. Досліджується викуп акцій власної емісії та їх подальше використання, співвідношення ціни викупу та номінальної вартості акцій емісійний доход, облік і використання його. Розрізняють три види вартості акцій. Номінальна – це вартість, зазначена на самій акції. Вона має суто інформативний характер, вказуючи розмір пайового капіталу акціонера. Коли акціонерне товариство проводить передплату на акції (тобто первинний продаж акцій), їх проводять за емісійною вартістю, яка залежить від популярності акцій серед населення. Чим більший попит на акції, тим більша їхня емісійна вартість. Продані акціонерним товариствам акції надалі можна обмінювати на інші або продавати, але вже за курсовою вартістю. Курсова – це вартість акцій на певний момент часу, за якою її можна купити або продати. Вона залежить від успіху діяльності акціонерного товариства. Реальна вартість акцій на сьогодні дорівнює вартості акціонерного товариства, розділеній на кількість випущених акцій. У випадках, коли акції акціонерного товариства реалізовані по ціні, що перевищує номінальну вартість їх, сума різниці між продажною і номінальною вартістю відображається окремо на спеціальному субрахунку "Емісійний дохід” до рахунку "Додатковий капітал”. Ця сума не підлягає використанню або розподіленню, крім випадків реалізації акцій за ціною нижче номінальної вартості. Акціонерам може видаватися сертифікат на сумарну номінальну вартість акцій. Аудит перевіряє наявність обов'язкових реквізитів у акціях, щоб запобігти навмисній фальсифікації їх. До обов'язкових реквізитів відносять: фірмове найменування акціонерного товариства та його місцезнаходження; - найменування цінного паперу – "акція”; - порядковий номер; - дату випуску; - вид акцій та її номінальна вартість; - ім'я власника (для іменної акції); - розмір статутного фонду акціонерного товариства на день випуску акцій; - кількість акцій, що випускаються; - строк виплати дивідендів; - підпис голови акціонерного товариства або іншої вповноваженої на це особи; - печатку акціонерного товариства. До акцій може видаватися купонний лист на виплату дивідендів, який повинен містити такі основні реквізити: - порядковий номер акції; - найменування акціонерного товариства і рік виплати дивідендів. Власник акцій одержує щорічний прибуток у формі дивідендів. Джерело цих прибутків – загальний прибуток акціонерного товариства, який іде частково на розширення діяльності самого товариства, а частково на виплату дивідендів акціонерам. Коли справи акціонерного товариства йдуть добре, дивіденди підвищуються, попит на акції збільшується, відповідно зростає курсова вартість. Чим краще йдуть справи акціонерного товариства, тим більші прибутки воно отримує, чим перспективніше його діяльність, тим більша реальна вартість кожної його акції. Акція є непідробним цінним папером. Якщо акція належить кільком особам, то всі вони визнаються одним власником акції і можуть здійснювати свої права через одного з них або через спільного представника. Дивіденди – це частка прибутку акціонерного товариства, яка сплачується акціонерам відповідно до кількості акцій, якими вони володіють. Розмір дивідендів щороку визначають на зборах акціонерів і вказують у відсотках від номінальної вартості. Дивіденди по акціях виплачуються або грошима, або новими акціями. Залежно від встановленої акціонерним товариством періодичності дивіденди сплачуються раз на рік, на півроку або на квартал . При перевірці аудитом нарахування дивідендів учасникам товариства використовуються записи на дебеті рахунку "Використання прибутку" і кредиті рахунку "Розрахунки з учасниками”. Нарахування дивідендів від участі в акціонерному товаристві працівникам цього товариства, що є його акціонерами, аудит перевіряє на дебеті рахунку "Використання прибутку” і кредиті рахунку "Розрахунки по оплаті праці”. В акціонерних товариствах у випадках прибутку, який залишився в акціонерному товаристві, не вистачає, нарахування відсотків по привілейованих акціях за рахунок резервного (страхового) фонду відображають на дебеті рахунку "Фонди спеціального призначення” і кредиту рахунку "Розрахунки з учасниками”. Аудит перевіряє також облік облігацій акціонерних товариств. Для цього вивчають дані про надходження коштів від реалізації облігацій, випущених акціонерним товариством для залучення додаткових коштів, які відображені в обліку на дебеті рахунку коштів і кредиту рахунку "Інші позикові кошти”. При викупі облігацій акціонерного товариства роблять зворотні записи на зазначених рахунках. Обмін облігацій на акції, що проводиться в установленому порядку з метою збільшення статутного капіталу акціонерного товариства, у бухгалтерському обліку відображають на дебеті рахунку "Інші позикові кошти” і кредиту рахунку "Статутний капітал”. Витрати, пов'язані з випуском і розповсюдженням облігацій (придбання бланків облігацій, сплата комісійної винагороди банку за розповсюдження облігацій та інше), списуються на рахунок "Прибутки і збитки”. Інформаційною базою для аудиту акцій, облігацій внутрішніх і місцевих позик, облігацій підприємств, казначейських білетів держави і ощадних сертифікатів є бухгалтерський облік, звітність про обіг цінних паперів. Бухгалтерський облік їх здійснюється на забалансовому рахунку "Бланки суворої звітності” за номінальною вартістю. Переміщення бланків відображаються в обліку на підставі прибутково-видаткових документів. Списуються ці бланки із балансового обліку одночасно із записами про реалізацію цінних паперів. Аудитори і ревізори перевіряють, чи ведеться облік цінних паперів на забалансовому рахунку за їхніми видами і місцями зберігання, матеріально відповідальними особами, а також чи забезпечене зберігання їх. Контроль витрат, пов'язаних з випуском акцій і облігацій підприємства (придбання бланків цінних паперів у банку, оплата комісійної винагороди банку за розповсюдження цінних паперів та інше) проводиться по дебету рахунку "Фонди економічного стимулювання”. Дивіденди по облігаціям підприємства, одержані за звітний період, відображають по кредиту рахунку " Прибутки та збитки” у кореспонденції з дебетом рахунку "Розрахунковий рахунок”, а також показують у звітності про прибутки та збитки. Придбані акції і облігації підприємства зберігають самостійно або здають на зберігання банку. На підприємстві їх зберігають аналогічно готівці, як це передбачено нормативними документами Національного банку України. На них складають опис із зазначенням: - виду цінних паперів; - номера серії; - номінальної ціни; - строку погашення. При погашенні акцій і облігацій в описі відмічають дату виписки бланку або іншого документа, на підставі якого оприбутковують кошти. Аналогічні позначення роблять при одержанні доходів по акціях і облігаціях. Якщо придбані підприємством акції і облігації здають на зберігання банку, то у регістрах аналітичного обліку роблять посилання на відповідний документ, що надійшов з банку. Додержання цього порядку перевіряють під час ревізії, аудиту статутного капіталу.