Консолідована фінансова звітність

КОНСОЛІДОВАНА ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ: СУТНІСТЬ, ВИКОРИСТАННЯ В УПРАВЛІННІ ГРУПОЮ ПІДПРИЄМСТВ

Постановка проблеми. Стрімкий розвиток інтеграційних процесів у сучасних ринкових умовах господарювання, в яких функціонують складні організаційно-правові форми об’єднань підприємств, а, отже, зростає їх значимість в економіці України, призводить до розширення кола внутрішніх та зовнішніх користувачів фінансової звітності, які висувають нові вимоги до змісту і якості звітних показників, що, відповідно, сприяє формуванню консолідованої фінансової звітності. Така звітність відіграє важливу роль при залученні інвестицій та управлінні групою підприємств, виступаючи засобом представлення результатів бізнес-процесів у межах групи та інформаційним забезпеченням процесу прийняття ефективних інвестиційних рішень. Відповідно, за таких умов особливо актуальними є дослідження сутності консолідованої фінансової звітності, а також її використання в управління. Отже, необхідним є удосконалення організаційно-методологічних і теоретичних засад формування й контролю консолідованої фінансової звітності з метою встановлення відповідності системи звітної інформації потребам управління підприємств.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. В науковій літературі проблемам формування консолідованої фінансової звітності груп підприємств присвячені праці вітчизняних вчених: Я.В. Голубки, М.Д. Корінька, Р.С. Коршикової, Я.Д. Крупки, С.П. Лозовицького, О.І. Пилипенка,О.А. Романенка, Ф.Ф. Бутинця, І.В.Семчука; зарубіжних вчених: О.А. Матвєєва, В.Д. Новодворського, С.І. Пучкової, Л.В. Пашковської, В.С. Плотнікова. Відзначаючи цінність отриманих результатів попередніх досліджень, необхідно визнати наявність ряду невирішених проблем, а саме, додаткового вивчення потребує значення консолідованої фінансової звітності в системі управління групами підприємств, а також ряд теоретичних протиріч.

Постановка завдання. Метою дослідження є вивчення процесу складання консолідованої фінансової звітності, його сутності, що сприятиме використанню консолідованої звітності для забезпечення управління групами підприємств.

Виклад основного  матеріалу дослідження.

Перш за все, необхідно  окреслити коло питань, на які повинно  дати відповідь дане дослідження:

1. Що таке консолідована фінансова звітності?
2. Хто її складає?
3. Хто є користувачем цієї інформації?
4. Яке значення консолідованого звіту в управлінні?

Відповідно до «Загальних вимог фінансової звітності» консолідована  фінансова звітність – це звітність,яка  відображає фінансовий стан і результати діяльності юридичної особи та її дочірніх підприємств як єдиної економічної  одиниці.

Економісти по-різному  визначають консолідовану фінансову  звітність. Є відмінність і щодо формулювання й самого терміна: «консолідована фінансова звітність», «Консолідовані бухгалтерські звіти», «Консолідована звітність». (Кононенко А.Ф., «Щодо визначення сутності консолідованої фінансової звітності та обєднань підприємств,що її складають»)

Найбільш повне трактування  консолідованої фінансової звітності, з яким погоджується і Кононенко  А.Ф., пропонує Д.Д.Гордієнко: «фінансова звітність,яка відображає фінансове  становище, результати діяльності та рух  грошових коштів юридичної особи  та її дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці» (10 – Гордієнко Д.Д. Економічний тлумачний словник. Понятійна база законодавства України у сфері економіки/Д.Д.Гордієнко. – К.:КНТ,2006.-308 с.)

Її складові представлені на Рис.1

Рис.1

Для формування консолідованої звітності материнське та дочірні підприємства подають свої фінансові звіти, складені за однаковий період і на ту саму дату балансу [2].(Зіньковський М. Що таке КФЗ?/М.Зіньковський//Баланс.- 2001.- №5.- с.41-50)

Консолідовану фінансову  звітність слід відрізняти від зведеної.

Консолідована фінансова  звітність відображає всі економічні взаємозв’язки між суб’єктами господарювання групи та виконує функцію контролю для материнського підприємства.

Необхідність складання  консолідованої фінансової звітності  визначається потребами її користувачів. До складу користувачів інформації консолідованої фінансової звітності можна віднести:

• Акціонерів материнського підприємства і дочірніх підприємств
• Зовнішніх інвесторів
• Кредиторів
• Управлінський персонал групи
• Керівництво і спостережну раду материнського і дочірніх підприємств
• Державні органи управління
• Покупців
• Постачальників
• Аналітиків і консультантів
• Громадськість.

Якщо для зовнішніх  користувачів консолідована фінансова  звітність виступає в якості додаткової інформації,яка усуває обмеженість  окремих звітів, то для внутрішнього контролю вона є складовою управлінського процесу.( Семчук І.В., аспірант Житомирський державний технологічний університет КОНСОЛІДАЦІЯ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ: МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ПРОЦЕДУР)

Необхідно зазначити також  і деяку складність визначення і розрізнення понять об’єднань підприємств і групи підприємств, на основі діяльності яких може формуватися консолідована фінансова звітність. Невідповідність полягає в тому, що саме поняття “об’єднання підприємств” відповідно до Господарського кодексу України та відповідно до П(С)БО 19 “Об’єднання підприємств” трактується по-різному, крім того, результати діяльності не всіх об’єднань підприємств в Україні відображаються в консолідованій фінансовій звітності. Правовий та обліковий аспекти питання об’єднання підприємств представлено на Рис.2.

Рис. 2. Трактування видів об’єднань підприємств в законодавчих документах України

Так, правове регулювання об’єднання підприємств в Україні здійснюється Господарським кодексом України. Відповідно до п. 1 ст. 118 Господарського кодексу України (ГКУ) об’єднанням підприємств є господарська організація, утворена у складі двох або більше підприємств з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань [4] (Господарський кодекс України від 16.01 2003 р. №463-IV:…). При цьому об’єднання підприємств діють на підставі договору або статуту, який затверджується їх засновниками або власниками. Учасниками об’єднань підприємств можуть бути лише підприємства, тобто юридичні особи.

Таким чином, при розробці питань формування консолідованої фінансової звітності слід керуватися основними положеннями законів України, але при цьому слід враховувати, як зазначає В.М. Костюченко [2,c.101-102]( Костюченко В.М. Консолідована фінансова звітність: міжнародний досвід та практика України: [навчально-методичний посібник]/ В.М. костюченко. – К.:Центр учбової літератури,2008. – 528 с.): «терміни,які використовуються у правових актах, не відповідають аналогічним термінам, що використовуються в П(с)БО. Зокрема, йдеться про такі терміни, як обєднання підприємств, контроль, асоційовані підприємства. Такий термін як «група» взагалі не має відповідних аналогів у правовому полі. У законодавстві про холдингові компанії використовуються різні терміни для визначення одного об’єкта. Наприклад, дочірнє підприємство і корпоративне підприємство; контрольний пакет акцій та холдинговий корпоративний пакет акцій».

Необхідно відмітити, що у  процесі консолідації фінансової звітності  першочерговим завданням є вибір  оптимального варіанту об'єднання підприємства, тобто створення корпоративної  групи за допомогою спеціальних  методів, що забезпечують здійснення контролю діяльності одного підприємства іншим.

  А для того, щоб зрозуміти значення консолідованої фінансової звітності в управлінні групою підприємств необхідно розглянути таку складову(окреме поняття) звітності як «контроль». За МСФЗ контролем є повноваження керувати фінансовою та операційною політикою підприємств з метою одержання вигод від його діяльності.  (9,с.645 – Голов С.Ф. Бухгалтерський облік і фінансова звітність за міжнародними стандартами/ С.Ф.Голов, В.М. Костюченко. – Х.:Фактор,2007.- 976 с.) За П(с)БО контролем є вирішальний вплив на фінансову, господарську і комерційну політику підприємства або підприємництва з метою отримання вигод від його діяльності. (8 – Положення (стандарт) бухгалтерського обліку…)  

Консолідована фінансова  звітність надає об'єктивну інформацію про результати діяльності та фінансовий стан єдиної економічної одиниці, не змінюючи при цьому окремих фінансових звітів компаній групи, оскільки віддзеркалює її економічні взаємозв'язки. Така звітність  може виконувати контрольні функції  для материнської компанії та впливати на її дивідендну політику. В деяких країнах, наприклад у США, консолідований прибуток є основою для оголошення дивідендів. Безумовно, консолідована звітність містить важливу інформацію для прийняття фінансових та управлінських рішень, що підтверджує уся вищезазначена інформація.( Губачова О.М., Мельник С.І. Облік у зарубіжних країнах /Підручник. - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 432 с)

Висновки з  даного дослідження. З метою визначення суб’єктів формування консолідованої фінансової звітності розглянуто трактування поняття “об’єднання підприємств” та понять, що пов’язані з консолідацією звітності, в Господарському кодексі України та в національних стандартах бухгалтерського обліку, в результаті чого виявлено неузгодженість. Відповідно до господарського законодавства суб’єктами формування консолідованої фінансової звітності визначено холдингову компанію, корпорацію та промислово-фінансову групу, а відповідно до нормативних документів бухгалтерського обліку – групу підприємств. З метою усунення складнощів формування та використання консолідованої фінансової звітності, запропоноване уточнення Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” в частині п. 1 ст. 12. Внесені зміни сприятимуть раціональній побудові методики складання консолідованої фінансової звітності та формуванню достовірної системи звітної інформації, що буде відповідати потребам управління об’єднаннями підприємств.