Контрольная работа по «Облікова політика підприємства»

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ

МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДОНБАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Первомайська філія

 

 

 

 

 

 

 

 

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з  дисципліни: «Облікова політика підприємства»

2 варіант

 

 

 

Виконала:

студентка гр. БХА−10з

Андріянова О.С.

 

Перевірила:

Куденко М.С.

 

 

 

 

 

 

Первомайськ

2013 н.р. 

ЗМІСТ

1 (2). Роль та функції  Міністерства фінансів України  в системі регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності 3

2 (17). Методичні засади  формування в бухгалтерському  обліку інформації про інші необоротні матеріальні активи 8

Наказ про облікову політику на підприємстві 12

Список літератури 30

 

1 (2). Роль та  функції Міністерства фінансів  України в системі регулювання  бухгалтерського обліку та фінансової звітності

Міністерство фінансів – це один із провідних органів  у системі державної виконавчої влади. Воно створене у більшості  зарубіжних країн (ФРН, Канада, Японія, Швеція, Польща, Росія та ін.). У державах, таких як США, Велика Британія, ця структура  має назву державного казначейства. В Україні перше фінансове  відомство у складі виконавчої влади  було створено у червні 1917 р. Центральною  радою під назвою Генеральний  секретаріат фінансів. В Українській  Народній Республіці подібне відомство  функціонувало під назвою Народне  секретарство фінансів і було утворене 25 грудня 1917 р. та ліквідоване 1919 р. З 1919 по 1923 р. в Українській Радянській Соціалістичній Республіці не було власного фінансового відомства, а діяв уповноважений  народного комісаріату РСФРР  по Українській СРР. У 1923 р. було утворено Народний комісаріат фінансів УСРР. А  в 1944 р. його було перейменовано на Міністерство фінансів Української РСР. Після  проголошення незалежності України  у складі уряду функціонує Міністерство фінансів України.

На Міністерство фінансів (Мінфін) покладено обов'язки із забезпечення реалізації державної  фінансової політики та здійснення керівництва  розвитком державних фінансів. За цією провідною структурою у складі апарату державного управління КМУ  закріплено вирішення таких основних завдань:

– забезпечення розробки та реалізації основних напрямів державної  фінансової політики;

– складання і  забезпечення виконання державного бюджету України;

– забезпечення концентрації фінансових ресурсів та їх використання у пріоритетних напрямах розвитку країни;

– надання державних  гарантій щодо соціального захисту  населення та створення і використання державних фінансових резервів;

– удосконалення  фінансових відносин з іншими країнами та міжнародними фінансовими організаціями;

– удосконалення  фінансового механізму та способів фінансового планування.

До основних функцій, що виконує Міністерство фінансів України, належать:

– розробка засад  і напрямів проведення державної  фінансової політики;

– організація управління державними фінансами;

– здійснення державного фінансового контролю;

– забезпечення єдиних стандартів для проведення фінансових операцій в країні;

– інші функції.

У своїй діяльності Міністерство фінансів керується Конституцією і законами України, постановами Верховної Ради, указами і розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України. У межах своїх повноважень Міністерство здійснює систематичний контроль за виконанням вимог законодавства України у фінансовій сфері. Воно узагальнює практику застосування законодавчих актів із питань, що належать до його компетенції.

Діяльність Міністерства фінансів регламентується спеціальним документом — Положенням про Міністерство фінансів України. Згідно з ним основними завданнями, які покладені на Міністерство фінансів, є:

а) розроблення основних напрямів державної фінансової політики;

б) складання і забезпечення виконання державного бюджету;

в) концентрація фінансових ресурсів на пріоритетних напрямах розвитку економіки, фінансового забезпечення державних гарантій соціального  захисту населення та створення  державних фінансових резервів;

г) розроблення нових і  вдосконалення діючих форм фінансових відносин:

- держави з іноземними  державами та міжнародними фінансовими організаціями;

- держави з підприємствами, установами, організаціями всіх  форм власності на основі економічних  методів управління, проведення  гнучкої податкової політики, спрямованої на створення належних умов для розширення виробництва, здійснення заходів щодо розвитку і регулювання фінансового ринку;

д) удосконалення фінансового механізму, методів фінансового і бюджетного планування та фінансування витрат шляхом широкого використання довгострокових фінансових норм і нормативів.

Міністерство фінансів України має за мету забезпечувати  стабільний поступальний розвиток країни, створювати умови для досягнення повної зайнятості, розвитку підприємницької  діяльності, формування раціональної структури економіки та ін. Функції  Міністерства фінансів України наведено на мал. 1.1. З метою реалізації таких цілей Мінфін здійснює управління фінансами держави спільно з іншими органами державного управління: Національним банком України, Фондом державного майна України, Антимонопольним комітетом України, Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України та ін. Чимало напрямів координується одразу декількома суб'єктами. Загальні напрями фінансової політики держави визначаються Верховною Радою України.

Управління фінансами  державними органами влади і перш за все, Міністерством фінансів України, відіграє важливу роль в забезпеченні соціально-економічного розвитку країни. З використанням фінансових важелей  здійснюється управління грошовими  потоками, що забезпечують реалізацію державних соціальних програм, розвиток підприємницької діяльності, залучення  і використання інвестиційних ресурсів, обсягів кредитування економіки, надходження  та відплив капіталів за межі країни та ін. За сучасних умов основною метою  проведення таких операцій є забезпечення стабільного, поступального, соціального  і економічного розвитку держави. Заходи із фінансового регулювання проводяться  на різних рівнях: загальнодержавному, республіканському та місцевому. Координація  їх проведення у напрямі досягнення поставлених цілей – це також одна із важливих задач управління державними фінансами.

Мал. 1.1. Функції Міністерства фінансів України

Міністерство фінансів України  має забезпечувати реалізацію поставлених  перед ним завдань і функцій на всій території держави. У зв'язку з цим воно має територіальну структуру, яка охоплює всі адміністративні утворення в країні.

Територіальні фінансові  органи мають систему подвійного підпорядкування. Так, обласні фінансові  управління підпорядковуються по вертикалі  Міністерству фінансів, а по горизонталі  входять до складу обласної державної  адміністрації. Районні фінансові  управління відповідно підпорядковані головним фінансовим управлінням обласних державних адміністрацій і входять  до складу районних державних адміністрацій.

Провідну роль у системі  органів Міністерства фінансів відіграє центральний апарат, тобто безпосередньо  міністерство. Воно забезпечує втілення в життя державної фінансової політики шляхом розроблення економічних методів і важелів впливу на збільшення внутрішнього валового продукту і національного доходу, підвищення ефективності суспільного виробництва, аналізує показники розвитку економіки країни, здійснює заходи, спрямовані на оздоровлення фінансового стану галузей національної економіки та збільшення доходів бюджету.

Разом із Міністерством економіки  та з питань європейської інтеграції України Міністерство фінансів розробляє  проект зведеного балансу фінансових ресурсів і використовує його показники  для розроблення проекту державного бюджету та розрахункових обсягів  бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя.

На центральний апарат покладено завдання надавати практичну і методичну допомогу галузевим міністерствам, відомствам, виробничим об'єднанням, державним корпораціям, асоціаціям, консорціумам, підприємствам та організаціям із фінансових питань упровадження ринкових відносин, а також місцевим фінансовим органам в організації їх роботи.

До функцій Міністерства фінансів належать також фінансування в установленому порядку фінансових органів країни, контроль за правильним використанням ними асигнованих коштів.

Через міністра фінансів Кабінет  Міністрів України спрямовує  і координує діяльність Державної  податкової адміністрації, Державної  митної служби, Головного контрольно-ревізійного  управління та Державного казначейства України.

 

 

 

 

 

2 (17). Методичні  засади формування в бухгалтерському  обліку інформації про інші необоротні матеріальні активи

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби та інші необоротні матеріальні активи визначено в  П(С)БО 7 "Основні засоби". До основних засобів згідно з П(С)БО 7 належать матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або  постачання товарів і послуг, надання  в оренду іншим особам або для  здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного  використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він більше одного року). В П(С)БО 7 визначено наступні види оцінки основних засобів: Первісна вартість основних засобів - історична (фактична) собівартість основних засобів у сумі грошових коштів, сплачених при придбанні або  створенні основних засобів. Переоцінена  вартість - вартість основних засобів  після проведення їх переоцінки. Вартість, яка амортизується - первісна або  переоцінена вартість об'єкта основних засобів за вирахуванням його ліквідаційної  вартості. Ліквідаційна вартість - сума коштів або вартість інших активів, які підприємство очікує отримати від  реалізації (ліквідації) основних засобів  по закінченню періоду використання, що передбачений, за вирахуванням очікуваних витрат на ліквідацію (продаж) цього  об'єкту. Справедлива вартість об'єкта основних засобів дорівнює сумі, за якою актив може бути обмінений при  здійсненні угоди між компетентними, обізнаними, зацікавленими та незалежними  сторонами. Строк корисної експлуатації основних засобів - період часу, протягом якого основні засоби будуть використовуватись  підприємством, або з їх використанням  буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством обсяг продукції (наданих  послуг). Група основних засобів - сукупність однотипних за технічними характеристиками, призначенням та умовами використання основних засобів. Для ведення бухгалтерського  обліку основні засоби та інші необоротні матеріальні активи класифікуються за групами, які відповідають назві  рахунків, призначених для обліку основних засобів. Облік надходження  основних засобів та інших необоротних  матеріальних активів Порядок відображення надходження основних засобів та інших необоротних матеріальних активів в бухгалтерському обліку та формування їх первісної вартості залежить від того, яким чином і  на яких умовах вони будуть придбані.  Для обліку та узагальнення інформації про наявність і рух необоротних активів використовуються рахунки першого класу. Рахунок 10 "Основні засоби" призначений для обліку господарських засобів, тобто узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів. По дебету рахунку 10 "Основні засоби" відображаються: надходження (придбаних, створених, безоплатно отриманих, внесених засновниками) основних засобів на баланс підприємства, які обліковуються за первісною вартістю; сума витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта; сума дооцінки вартості об'єкта основних засобів. По кредиту рахунку 10 - вибуття основних засобів внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом, а також у разі часткової ліквідації об'єкта основних засобів, сума уцінки основних засобів. У складі основних засобів обліковуються земельні ділянки, капітальні витрати на поліпшення земель, будинки та споруди, машини та обладнання, транспортні засоби, інструменти, прилади, інвентар, робоча і продуктивна худоба, багаторічні насадження та інші основні засоби. Рахунок 11 "Інші необоротні матеріальні активи" призначений для обліку та узагальнення інформації про наявність та рух необоротних матеріальних активів, які не знайшли відображення у складі об'єктів обліку на рахунку 10 "Основні засоби". По дебету рахунку 11 відображаються: надходження придбаних, створених, безоплатно отриманих необоротних матеріальних активів на підприємство (за первісною вартістю); сума витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (реконструкція, модернізація), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта; сума дооцінки вартості об'єкта необоротних матеріальних активів. По кредиту рахунку 11 відображається вибуття необоротних матеріальних активів внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом, а також у разі часткової ліквідації об'єкту та сума їх уцінки. У складі інших необоротних матеріальних активів обліковуються бібліотечні фонди, малоцінні необоротні матеріальні активи, тимчасові (нетитульні) споруди, природні ресурси, інвентарна тара, предмети прокату; інші необоротні матеріальні активи. Аналітичний облік основних засобів та інших необоротних матеріальних активів ведеться за інвентарним об'єктом, матеріально відповідальними особами, місцями зберігання тощо. Об'єкт основних засобів - це закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього, або конструктивно відокремлений предмет, що призначений для виконання самостійних функцій, або ж відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів, що представляють собою єдине ціле і спільно виконують певну роботу. Якщо один об'єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то в бухгалтерському обліку кожна з цих частин може визнаватися окремим об'єктом основних засобів. Кожному інвентарному об'єкту присвоюється інвентарний номер, який наноситься на об'єкт і вказується в первинних документах та регістрах з обліку об'єктів основних засобів. Облік ведеться також за видами основних засобів, місцями їх експлуатації, матеріально відповідальними особами. Рахунок 15 "Капітальні інвестиції" призначений для обліку витрат на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів. На цьому рахунку відображаються витрати на будівництво, що здійснюється як господарським, так і підрядним способом, для власних потреб підприємства. На цьому рахунку також ведеться облік устаткування, що підлягає монтажу в процесі будівництва; та авансові платежі для фінансування вказаного будівництва; витрати на придбання або виготовлення основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів. Аналітичний облік капітальних інвестицій ведеться, відповідно, за видами основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, а також за окремими об'єктами капітальних інвестицій (інвентарними об'єктами). Рахунок 18 "Інші необоротні активи" призначений для обліку наявності та руху необоротних активів, які не знайшли відображення на інших рахунках обліку необоротних активів. По дебету рахунку 18 відображається надходження інших необоротних активів, по кредиту - їх вибуття. Для відображення в бухгалтерському обліку та узагальнення інформації про нараховану амортизацію (знос) необоротних матеріальних і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, використовують рахунок 13 "Знос необоротних активів". Амортизація - систематичний розподіл вартості, яка амортизується, протягом строку корисного використання активу. Вона відображає процес поступового списання (погашення) вартості об'єкта протягом часу його корисного функціонування та забезпечує дотримання принципу співвідношення витрат з доходами. Знос основних засобів - сума амортизації об'єкта основних засобів, накопичена з початку строку їх корисного використання. Земля та інші основні засоби, які мають необмежений строк корисного використання, не є об'єктом амортизації. Амортизаційні відрахування проводяться щомісячно, починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому актив став придатний до використання, і закінчується з місяця, наступного за місяцем вибуття. Амортизація інших необоротних активів нараховується за наступними методами: прямолінійним; виробничим. Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів може нараховуватися у першому місяці використання об'єкта у розмірі 50 % його вартості, яка амортизується, та решти 50 % вартості, яка амортизується, у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом або у першому місяці використання об'єкта 100 % його вартості. Аналітичний облік зносу необоротних активів ведеться відповідно за видами основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів. Після отримання необоротних активів кожне підприємство несе витрати, пов'язані з їх утриманням та експлуатацією.Переоцінка основних засобів проводиться, якщо залишкова вартість більше, ніж на 10% відрізняється від справедливої вартості на дату балансу. У разі переоцінки одного об'єкта основних засобів на ту саму дату здійснюється переоцінка всіх об'єктів групи, до якої належить цей об'єкт.

НАКАЗ № 1

м.Первомайськ 04 січня 2013 р. 

 

« Про облікову політику ТОВ «Старт» у 2011 р.

 

Керуючись Законом України "Про бухгалтерський облік і  фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. №996-ХІV, затвердженими Міністерством  Фінансів України положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (П(С)БО), інструкціями та іншими нормативними актами, які  регулюють порядок ведення бухгалтерського  обліку, складання і подання фінансової звітності, виконуючи вимоги, передбачені  Статутом ТОВ «Старт» та з метою забезпечення своєчасного надання достовірної інформації користувачам фінансової звітності, -

НАКАЗУЮ :

1. Затвердити Положення про облікову політику ТОВ «Старт» (додається) та ввести його в дію з 01 січня 2011 року.

2. Начальнику відділу  кадрів ознайомити (під особистий  підпис) із змістом Положення  всіх посадових осіб та працівників,  які мають відношення до його  виконання. Надати усім працівникам  бухгалтерії по 1 примірнику Положення  про облікову політику.

3. Загальний контроль  за виконанням цього Наказу  залишаю за собою.

4. Безпосередній контроль  за виконанням вимог Положення  про облікову політику покладається  на головного бухгалтера підприємства.

Генеральний директор

З наказом  ознайомлений:

 

Затверджено

наказом № 1 від 04 січня 2011 р.

 

Положення про  облікову політику та організацію бухгалтерського  обліку ТОВ «Старт» на 2013 рік

Керуючись Законом України "Про бухгалтерський облік і  фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. №996-ХІV (далі - Закон про бухоблік), затвердженими Міністерством Фінансів України положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (П(С)БО), інструкціями та іншими нормативними актами, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку, складання і подання фінансової звітності, виконуючи вимоги, передбачені Статутом, та з метою забезпечення своєчасного надання достовірної інформації користувачам фінансової звітності на ТОВ «Старт»  (далі за текстом - „Підприємство")  застосовуються наступні положення.

1. Організація бухгалтерського обліку

1.1. На забезпечення виконання  пункту 4 статті 8 Закону про бухоблік  встановити з 1 січня 2011 року  на Підприємстві таку форму  організації бухгалтерського обліку:

- Бухгалтерський облік  здійснюється бухгалтерією на  чолі з головним бухгалтером.  Посада головного бухгалтера  входить до штатного розкладу  підприємства.

1.2. Головний бухгалтер  забезпечує дотримання вимог,  передбачених Законом про бухоблік, зокрема п.7 ст.8, та іншими законодавчими  та нормативними документами  з питань організації і ведення  бухгалтерського та податкового  обліку.