Міжнародні стандарти серії ІSO 14000

Зміст

Вступ………………………………………………………………………… 3

1. Поняття системи стандартів ISO 14000………………………………… 4 

2. Документація системи  стандартів ISO 14000…………………………... 5

3. Проблеми ISO 14000……………………………………………………… 7

4. ISO 14000 і Україна……………………………………………………… 9

Висновок…………………………………………………………………… 10

Список використаної літератури………………………………………….. 11

 

 

 

 

 

Вступ

Стандартизація є інструментом забезпечення якості продукції, робіт і послуг – важливим аспектом багатогранної комерційної діяльності.

Проблема якості актуальна для всіх країн незалежно від зрілості їх ринкової економіки. Щоб стати учасником світового господарства і міжнародних економічних відносин необхідним є вдосконалення національної економіки з урахуванням світових досягнень і тенденцій.

Відставання національних систем стандартизації багато в чому зумовило ті труднощі, які випробовують вітчизняні підприємства в умовах сучасної конкуренції не тільки на зовнішніх ринках, але і на внутрішньому.

Перехід України до ринкової економіки визначає нові умови для діяльності вітчизняних фірм і промислових підприємств. Право підприємств на самостійність не означає вседозволеність в рішеннях, а примушує вивчати, знати і застосовувати в своїй практиці прийняті у всьому світі «правила гри». Міжнародна співпраця по будь-яких напрямах і на будь-якому рівні вимагає гармонізації цих правил з міжнародними і національними нормами.

Стандартизація є інструментом забезпечення не тільки конкурентоспроможності, але і ефективного партнерства виробника, замовника і продавця на всіх рівнях управління.

Стандартизація створює організаційно-технічну основу виготовлення високоякісної продукції, спеціалізації і кооперації виробництва, додає йому властивості самоорганізації.

В наш час надзвичайно актуальними також є проблеми екології, які теж вирішуються в рамках стандартизації. Одним із способів вирішення цих проблем є система стандартів ISO 14000. Це серія міжнародних стандартів систем екологічного менеджменту на підприємствах і в компаніях. Експерти називають ISO 14000 однією з найзначніших міжнародних природоохоронних ініціатив.

 

 

1. Поняття системи стандартів ISO 14000

Система стандартів ISO 14000, на відміну від багатьох інших природоохоронних стандартів, орієнтована не на кількісні параметри (об'єм викидів, концентрації речовини і т.п.) і не на технології (вимога використовувати або не використовувати певні технології, вимога використовувати "якнайкращу доступну технологію"). Основним предметом ISO 14000 є система екологічного менеджменту - environmental management system, EMS). Типові положення цих стандартів полягають в тому, що в організації повинні бути введені і дотримуватися певні процедури, повинні бути підготовлені певні документи, повинен бути призначений відповідальний за певну область. Основний документ серії - ISO 14000 не містить ніяких "абсолютних вимог" до дії організації на оточуючу середовище, за винятком того, що організація в спеціальному документі повинна оголосити про своє прагнення відповідати національним стандартам[3, с. 143].

Рішення про розробку ISO 14000 з'явилося результатом Уругвайського раунду переговорів за Всесвітньою торговою угодою і зустрічі на вищому рівні по навколишньому середовищу і розвитку в Ріо-де-Жанейро в 1992 році. Стандарти ISO 14000 розробляються Технічним комітетом 207 (TC 207) Міжнародної Організації Стандартизації (ISO). Моделлю для стандартів послужили британські стандарти BS 7750, опубліковані в 1992 році, в здійсненні яких зараз добровільно беруть участь близько 500 компаній. Передбачається, що система стандартів забезпечуватиме зменшення несприятливих дій на оточуючу середовище на трьох рівнях:

1. Організаційний - через  поліпшення екологічної "поведінки" корпорацій.

2. Національний - через створення  істотного доповнення до національної  нормативної бази і компоненту  державної екологічної політики.

3. Міжнародний - через поліпшення  умов міжнародної торгівлі[2, с. 15].

 

2. Документація системи  стандартів ISO 14000

Документи, що входять в систему, можна умовно розділити на три основні групи:

- принципи створення і  використовування систем екологічного  менеджменту (EMS);

- інструменти екологічного  контролю і оцінки;

- стандарти, орієнтовані  на продукцію.

В трьох названих областях розроблені і розробляються ряд документів [6, с. 101].

До принципів екологічного менеджменту відносяться:

1. Системи екологічного  менеджменту (EMS) - специфікації і  керівництво по використанню;

2. EMS - Загальні керівництво  за принципами, системами і методами;

3. Керівництво за визначенням "початкового рівня" екологічної  ефективності підприємства. Повинне  використовуватися перед створенням  формальної системи екологічного  менеджменту[6, с. 102].

В структурі інструментів екологічного контролю і оцінки на сьогоднішній день прийняті наступні:

1. Керівництво по екологічному  аудиту - загальні принципи екологічного  аудиту;

2. Керівництво по екологічному  аудиту - процедури аудиту, аудит  систем екологічного менеджменту;

3. Керівництво по екологічному  аудиту - критерії кваліфікації екологічних  аудиторів;

4. Керівництво за оцінкою  екологічних показників діяльності  організації[6, с. 103].

До останньої групи документів - стандарти, орієнтовані на продукцію відносять наступні:

1. Принципи екологічної  манкіровки продукції;

2. Методологія "оцінки  життєвого циклу" - оцінки екологічної  дії, пов'язаної з продукцією, на  всіх стадіях її життєвого  циклу;

3. Глосарій

4. Керівництво по обліку  екологічних аспектів в стандартах  на продукцію[6, с. 104].

Серед документів останньої групи на сьогоднішній день прийнятим є тільки глосарій, інші перебувають на стадії проектів.

Таким чином, на сьогоднішній день в системі стандартів ISO 14000 створено потужну нормативну базу.

 

 

3. Проблеми ISO 14000

Якщо компанії, що працюють в області екологічного аудиту і консалтингу одностайно вітали ухвалення стандартів ISO 14000, то реакція інших зацікавлених сторін була не такою однозначною. З приводу ISO 14000 ведуться гострі дискусії з участю ділових кіл, державних органів і суспільних організацій

З одного боку, сертифікація про відповідність ISO 14000 створює єдину основу для порівняння екологічної політики компаній з різних країн на міжнародному рівні. З другого боку, висловлюються побоювання, що стандарти створюють сприятливі умови для "експорту забруднень" - перенесення шкідливих виробництв в країни, що розвиваються. Компанія може бути сертифікованою в країні, що розвивається, відповідаючи набагато більш м'яким національним нормативам. Сертифікацію в цих країнах може полегшити позитивне відношення до крупних іноземних інвесторів, а також розвинута корупція[6, с. 175].

Прихильники ISO 14000 вважають важливою перевагою стандарту його гнучкість - організація сама ставить для собі мету в області охорони навколишнього середовища. Більш того, із їхньої точки зору, наслідком положень про "постійне поліпшення" і "запобігання забруднень" є те, що навіть компанія, вже відповідна національним стандартам, повинна продовжувати удосконалювати свою систему екологічного менеджменту і скорочувати забруднення. Їх опоненти вважають, що ця гнучкість надмірна - підприємство-забруднювач може, знижуючи свої викиди на нікчемну величину, проте, формально відповідати вимогам стандарту. Іноді висловлюється думка, що ISO 14000 з його повною відсутністю кількісних вимог взагалі не може вважатися стандартом.

Предметом полеміки є співвідношення ISO 14000 з національною нормативною базою. Деякі консервативні політики в США вважають, що ISO з його системою добровільної сертифікації повинен стати єдиним інструментом екологічного регулювання і на національному рівні, прийшовши на зміну "командним методам" регулювання[6, с. 176].

Ще однією темою для дискусій є достатність того ступеня відвертості підприємства, яка потрібна стандартом. Згідно ISO 14001, екологічна політика організації повинна бути доступною громадськості, а мета і задачі організації ставляться з урахуванням думок "зацікавлених сторін". З другого боку, наголошується, що екологічна політика, будучи єдиним документом, доступним громадськості, носить вельми загальний характер. Висловлюються також пропозиції передбачити в стандартах ті або інші механізми суспільної участі в ухваленні екологічно значущих рішень. З цією метою, наприклад, американські неурядові організації ЕСOLOGIA і Green Seal беруть участь в розробці документа ISO 14031 ("Керівництво за оцінкою екологічних аспектів діяльності")[2, с. 17].

Отже, стандарт ISO 14000 породжує і масу проблем. Зокрема, сертифікація про відповідність ISO 14000 створює єдину основу для порівняння екологічної політики компаній з різних країн на міжнародному рівні, але це може призвести до перенесення шкідливих виробництв в країни, що розвиваються. Також ведуться дискусії з приводу відповідності нормативної бази ISO 14000 національним законодавствам. Суперечливі оцінки експертів також викликаю добровільність у запровадженні ISO 14000 підприємствами.

 

 

4. ISO 14000 і Україна

Отримання сертифікації в системі ISO 14000 може виявитися необхідним для українських підприємств, що працюють або планують збут продукції на зовнішніх ринках. Оскільки зараз національна інфраструктура сертифікації знаходиться на початковій стадії розвитку, то такі підприємства схильні запрошувати іноземних аудиторів. Крім дорожнечі послуг, що надаються, зарубіжні аудитори часто незнайомі з вимогами українського екологічного законодавства.

Тому в найближчому майбутньому представляється доцільним зробити наступні кроки:

- популяризація ISO 14000, у тому  числі через публікацію україномовного  тексту стандартів;

- популяризація основних  принципів екологічного аудиту  промислових підприємств;

- підготовка фахівців-аудиторів;

- розвиток нормативної  бази по екологічному аудиту;

- упровадження національної  системи екологічної сертифікації  і маркіровки продукції, а як  перший крок - офіційне визнання  певних систем екологічної маркіровки  імпортної продукції[1, с. 105].

Таким чином, запровадження ISO 14000 є досить актуальним і для України.

 

 

Висновок

Таким чином, система стандартів ISO 14000, на відміну від багатьох інших природоохоронних стандартів, являє собою систему екологічного менеджменту. На сьогоднішній день в системі стандартів ISO 14000 створено потужну нормативну базу. Всі документи, що входять в систему, можна умовно розділити на три основні групи: принципи створення і використовування систем екологічного менеджменту (EMS); інструменти екологічного контролю і оцінки; стандарти, орієнтовані на продукцію.

Ключовим поняттям серії ISO 14000 є поняття системи екологічного менеджменту в організації. Центральним документом стандарту вважається ISO 14001 - "Специфікації і керівництво по використовуванню систем екологічного менеджменту". Цей документ містить чіткі вимоги до компаній та організацій. Всі його вимоги передбачають, що відповідність або невідповідність ним конкретної організації може бути встановленою з високим ступенем визначеності.

Стандарти ISO 14000 в найближчому майбутньому будуть запроваджені на більшості підприємств, адже це буде одним з ключових факторів їх доступу на світові ринки, сприятиме поліпшенню економії енергії та ресурсів, покращить систему управління підприємствами, призведе до поліпшення образу фірми в області виконання природоохоронних вимог, збільшить оцінну вартість основних фундацій підприємства, сприятиме залученню висококваліфікованої робочої сили.

Стандарт ISO 14000 породжує і масу проблем. Зокрема, сертифікація про відповідність ISO 14000 створює єдину основу для порівняння екологічної політики компаній з різних країн на міжнародному рівні, але це може призвести до перенесення шкідливих виробництв в країни, що розвиваються. Також ведуться дискусії з приводу відповідності нормативної бази ISO 14000 національним законодавствам. Суперечливі оцінки експертів також викликаю добровільність у запровадженні ISO 14000 підприємствами.

 

Список використаної літератури

1. Боженко Л. І. Метрологія, стандартизація, сертифікація та  акредитація. – К.: Ґенеза, 1999

2. Владимирцев А.В., Марцынковский  О.А., Шеханов Ю.Ф. Системы менеджмента  качества и процессный подход / Методы менеджмента качества. №2, 2001

3. Рихтер К.К. Экономика  природопользования и экологический  менеджмент: учебник для вузов. –  СПб: Питер, 2006.

4. Саранча Г. А., Якимчук  П. Р. Метрологія, стандартизація та  управління якістю. – К.: МАУП, 2004

5. Ткаченко В. В. Основы  стандартизации. Учебник для техникумов. – М.: Филин, 2001

6. Экологический менеджмент / Н. Пахомова, К. Рихтер, А. Эндрес - СПб: Питер, 2003