Напрями удосконалення методики аудиту витрат підприємства

Звіт за наслідками аудиторської перевірки  обліку витрат містить чотири розділи: перевіркаелементів облікової політики в частині витрат та порядку їх дотримання; перевірка системи обліку витрат за складом витрат суб’єкту господарювання; перевірка записів у первинних документах, облікових реєстрах і звітності; перевірка інформації про порушення ведення обліку, нестачі, зловживання, які знайшли документальне підтвердження в актах попередніх ревізій, перевірок.

У звіті за наслідками аудиторської перевірки результати аудиту групуються за напрямами: господарські операції з обліку витрат, які відображені у відповідності з діючим законодавством та внутрішніми вимогами підприємства; господарські операції з обліку витрат, які мають суперечливий характер (з точки зору аудитора, підприємства, законодавства); господарські операції з обліку витрат, які відображені не вірно та з порушенням чинних вимог.

Аудиторська перевірка закінчується заключним висновком. Аудитор складає висновок про те, чи відповідає інформація, відображена у фінансовій звітності щодо витрат і собівартості реалізованої продукції, в усіх суттєвих аспектах нормативним документам, які регламентують порядок обліку, підготовки і подання фінансових звітів. Щоб скласти об’єктивну думку щодо інформації про витрати суб’єкта господарювання, випуск продукції та її собівартість, аудитору необхідно: одержати обґрунтовану гарантію того, що інформація в бухгалтерській документації та інших джерелах даних із питань перевірки достовірна і достатня; вирішити, чи правильно відтворена в обліку і звітності відповідна інформація.

Порядок формування аудиторського висновку за результатами аудиту витрат підприємства. За результатами перевірки витрат підприємства надаються наступні висновки:

1. Безумовно позитивний висновок у разі, коли на думку аудитора, дотримані такі умови:

• аудитор отримав достатньо вичерпну інформацію і пояснення, необхідні для проведення аудиту витрат підприємства;
• надана інформація є достатньою для відображення реального стану обліку витрат;
• є адекватні дані з усіх питань, суттєвих з погляду достовірності та повноти змісту інформації про витрати;
• фінансову документацію у частині витрат підприємства складено згідно з прийнятою суб’єктом перевірки системою бухгалтерського обліку, яка відповідає існуючим законодавчим і нормативним вимогам;
• звітність ґрунтується на достовірних облікових даних відносно витрат, які не містять протиріч;
• форма звітності у частині відображення витрат є відповідною.

Аудитор у безумовно позитивному  висновку зазначає, що:

1) облік витрат відповідає чинним вимогам діючого законодавства та внутрішнім положенням і розпорядженням;

2) первинна інформація стосовно витрат належно відображається обліковцями підприємства;

3) залишки й обороти за витратними рахунками дають достовірне та дійсне уявлення про стан речей на підприємстві;

4) звітна інформація про витрати достовірно відображає їх розмір;

5) первинний, аналітичний, синтетичний облік та звітність стосовно витрат підприємства відповідає вимогам законодавства.

2. У разі існування певних причин, за яких аудитор не може видати безумовно позитивного висновку, розглядаються такі причини, що дають можливість визначити конкретний вид підсумкового документу в конкретній ситуації. Причини невпевненості: обмеження в обсязі аудиторської роботи у зв’язку з тим, що аудитор не може отримати всю потрібну інформацію і пояснення (наприклад, через незадовільний стан обліку витрат), не має можливості виконати всі обов’язкові аудиторські процедури (через обмеження у часі); ситуаційні обставини, невпевненість у правильності висновку щодо ситуації (спірна ситуація у обліку витрат, багатоваріантність управлінського або технологічного рішення).

Причини незгоди: неприйнятність системи  або способів обліку витрат; розходження у судженнях щодо відповідності фактів або сум фінансової звітності даним обліку витрат; незгода з повнотою та способом відображення фактів у обліку витрат і звітності; невідповідність здійснення або оформлення операцій з обліку витрат законодавству та іншим вимогам.

3. Умовно-позитивний висновок за  таких обставин:

• нефундаментальної невпевненість (аудитор не може сформулювати думку стосовно обліку витрат);
• нефундаментальної незгода (аудитор може сформулювати думку, але вона суперечить даним перевіреного обліку витрат).

Аудитор в умовно позитивному висновку зазначає, що:

1) облік витрат не відповідає чинним вимогам діючого законодавства та внутрішнім положенням і розпорядженням, проте така невідповідність має обмежений вплив на стан обліку взагалі;

2) первинна інформація стосовно витрат не належно відображається обліковцями підприємства, хоча таке відображення суттєво не перекручує загальну оцінку системи обліку витрат;

3) звітна інформація про витрати не достовірно відображає їх розмір, але має не значний рівень відхилення, тому не є суттєвим з точки зору користувачів інформації про облік витрат.

4. Негативний висновок.

Дана методика дозволяє найбільш детально перевірити використання, облік і управління витратами на підприємстві. На промислових підприємствах технологічним процесом передбачено виникнення побічної продукції та відходів, які можуть реалізовуватись самостійно, тому дуже важливими є питання, які виникають у ході проведення аудиту щодо вивчення існуючої на підприємстві системи оцінки та обліку і побічної продукції, виявлення її недоліків та визначення шляхів щодо її вдосконалення. Практика показує, що проведення аудиту собівартості сприяє функціонуванню високоефективної системи бухгалтерського обліку; запобігає виникненню порушень; сприяє мінімізації витрат виробничих запасів, грошових коштів; надає керівництву інформацію про фінансово-господарську діяльність для ефективного управління витратами. А для цього необхідно проведення аудиторської перевірки фахівцями високої кваліфікації, що нині в Україні є одною з основних проблем аудиту.

Список літератури

1. Баришніков Н.П. Організація і методика проведення загального аудиту / Н.П. Баришників. - осква, 2006 р. «Філін» -281 с.
2. Білуха М. Аудит фінансового стану підприємства / М. Білуха // Бух.облік і аудит – 2004, № 5.
3. Голов С.Ф. Фінансовий облік: підручник / С.Ф. Голов, В.М. Костюченко, І.Ю. Кравченко, Г.А. Ямборко – К: Лібра, 2005. – 976 с.
4. Сопко В. Організація бухгалтерського обліку, контролю і аналізу /В. Сопко, А. Кузьмінський, В. Завгородній . - Київ, «Вища школа», 2003. - 452 с.
5. Цал-Цалко Ю.С. Витрати підприємства: Навч. посібник / Ю.С. Цал-Цалко. – Житомир: Житомирський інженерно-технологічний інститут, 2002. – 647 с.

Одержано 31.05.11