Облік розрахунків із працівниками по оплати праці. основні способи підробки в документах по нарахуванню й виплати заробітної плати та мет

 

 

МВС України

Харківський національний університет внутрішніх справ

Навчально-науковий інститут права та масових комунікацій

Навчально-консультативний пункт у м. Полтаві

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

з СУДОВОЇ БУХГАЛТЕРІЇ

НА ТЕМУ: «Облік розрахунків із працівниками по оплати праці. Основні способи підробки в документах по нарахуванню й виплати заробітної плати та методи їх виявлення».

 

варіант № 9

 

 

 

 

 

                                          Виконала студентка

                                                             2 курсу групи ПЗзм – 11 – 26 П

                                                                    Давиденко Вікторія Володимирівна

 

 

 

 

 

 

 

 

Полтава

2013 р

 

ПЛАН

 

 

1. Облік розрахунків із працівниками  по оплаті праці

 

За ринкових умов господарювання поставлено завдання подальшої активізації соціальної політики, удосконалення, забезпечення обґрунтованої диференціації в оплаті праці. У зв’язку з цим оплата праці має бути поставлена в залежність від конкретного внеску кожного працівника в кінцеві результати праці. Правильна організація контролю за витрачанням коштів на оплату праці є одним із важливих завдань ревізії. Дійовий контроль за використанням трудових ресурсів і коштів на оплату праці значною мірою сприяє зростанню продуктивності праці, зміцненню трудової дисципліни та ефективному застосуванню встановленої системи оплати праці.

У витратах виробництва заробітна плата має найбільшу питому вагу, а тому перевірці витрачання коштів на оплату праці слід приділити серйозну увагу.

Відповідно до Закону України «Про оплату праці» заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці і господарської діяльності підприємства (установи, організації) і максимальним розміром не обмежується. Облік заробітної плати є однією з найгроміздкіших та найважливіших ділянок у бухгалтерському обліку підприємства і, відповідно, у судово-бухгалтерській експертизі. Як показує практика, велика кількість порушень і корисливих зловживань допускається під час здійснення операцій, пов’язаних з розрахунками щодо оплати праці.

Для перевірки правильності нарахування й виплати заробітної плати ревізору слід ретельно ознайомитися з встановленими нормами для різних видів оплат.

Наприклад, мінімальна заробітна плата — це законодавче встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може проводитись оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт). До такої заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати.

Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється й переглядається згідно із Законом України «Про оплату праці».

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності й господарювання та фізичних осіб.

Оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата праці здійснюється за результатами індивідуальних і колективних робіт. Причому форми й системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами самостійно в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством за угодами.

Особи, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу. При цьому умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств визначаються Кабінетом Міністрів України. Розміри доплат за суміщення професій (посад) або за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах, передбачених колективним договором.

За погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки. Тобто за відрядною системою оплати праці за роботу в надурочний час виплачується доплата в розмірі 100 % тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою — за всі відпрацьовані надурочні години. Компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається. Ревізору слід керуватися вищевказаними положеннями нормативних актів з оплати праці.

Відповідно до нового Плану рахунків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. № 291, на рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці» ведеться узагальнення інформації про розрахунки з персоналом за всіма видами заробітної плати, премій, допомог тощо.

Рахунок 66 «Розрахунки з оплати праці» має два субрахунки:

1) 661 «Розрахунки з заробітної плати»;

2) 662 «Розрахунки з депонентами».

За кредитом рахунка 66 відображуються нарахована основна та додаткова заробітна плата, допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, інші нарахування. За дебетом — виплата заробітної плати, премій, допомоги, а також суми утриманих податків, платежів за виконавчими документами, вартість одержаних товарів, продукції в рахунок заробітної плати. Кредитове сальдо цього рахунка показує зобов’язання підприємства перед працюючими на перше число кожного наступного за звітним місяця.

Аналітичний облік розрахунків із персоналом ведеться за кожним працівником, видами виплат та утримань.

Аналітичний облік депонованої заробітної плати здійснюється в книзі (картках) обліку депонованих сум або безпосередньо в реєстрах не виданої заробітної плати, що складаються касиром.

Завданням судово-бухгалтерської експертизи в дослідженні операцій з праці та заробітної плати є активізація господарського механізму на раціональне використання трудових ресурсів, стимулювання працівників за результатами їхньої праці, тобто правильне здійснення розподільних функцій за розміром трудових затрат у знову створений продукт. У процесі експертного дослідження встановлюється порушення трудового законодавства та інших нормативних актів з праці та її стимулювання, які негативно впливають на результати праці, коли оплата праці випереджає зростання продуктивності праці робітників. Судово-бухгалтерська експертиза визначає розмір витрат від правопорушень в організації праці, у використанні трудових ресурсів і заробітної плати, а також розробляє пропозиції щодо профілактики негативних явищ.

Основними завданнями, які вирішуються у процесі судово-бухгалтерської експертизи операцій, пов’язаних з розрахунками з оплати праці, є:

— перевірка правильності встановлення тарифних ставок та окладів робітникам підприємств, установ та організацій; 

— перевірка стану розрахунків з оплати праці;

— контроль за правильністю визначення заробітку робітників, які перебувають на погодинній оплаті праці; 

— перевірка законності та правильності нарахування виплат та утримань із заробітної плати, а також порядку нарахування працівниками внесків у державні цільові фонди;

— перевірка та підтвердження достовірності розрахункових та платіжних відомостей із заробітної плати;

— установлення причин, що сприяли вчиненню корисливих зловживань.

Об’єктами судово-бухгалтерської експертизи під час дослідження операцій з розрахунків з персоналом є:

— трудові ресурси та їх використання;

— система оплати праці та преміювання, їх застосування;

— стан трудової дисципліни і дотримання трудового законодавства;

— витрати на оплату праці;

— розрахунки з оплати праці;

— адміністративні витрати;

— розрахунки зі страхування;

— розрахунки з податків і платежів;

— розрахунки з різними дебіторами;

— розрахунки з іншими кредиторами;

— первинна документація з обліку розрахунків з персоналом;

— дані бухгалтерського обліку і звітності;

 

2. Основні способи підробки в  документах по нарахуванню й  виплати заробітної плати та  методи їх виявлення

 

При дослідженні операцій по нарахуванню і виплаті заробітної плати і розрахункам з робітниками та службовцями основними об’єктами судово-бухгалтерської експертизи є первинні документи по обліку виробітки і відпрацьованого часу, розрахункові і платіжні відомості, особові рахунки, реєстри не виданої заробітної плати і книги обліку розрахунків з депонентами, журнали-ордери № 8, 10, Головна книга, баланс і надані банкам довідки про нараховану і видану заробітну плату. Крім основних об’єктів експертизи, джерелами інформації, як правило, служать також дані оперативного і статистичного обліку, розпорядчі (адміністративні) і планові документи, наприклад, списки робітників підприємства і документи про їх прийом і звільнення, відпустки, відомості про невиходи і прогули, накази про порушення трудової дисципліни, звіти про виконання норм виробітки, а також інші матеріали карної (або цивільної) справи, що дозволяють з’ясувати обставини, які відносяться до предмету судово-бухгалтерської експертизи (протоколи допитів свідків та обвинувачених, висновки експертів інших фахів і т.п.).

Визначаючи обгрунтованість виплати заробітної плати і премій робітникам та службовцям, експерт-бухгалтер досліджує дані про дотримання на підприємстві систем оплати праці, порядку документального оформлення і обліку операцій по розрахунках з робітниками та службовцями, а також перевіряє правильність нарахування і виплати заробітної плати (преміальних сум) відповідно з діючою на підприємстві тарифною системою, встановленими посадовими окладами, ставками, розцінками і нормами виробітки, показниками і умовами преміювання.

Нерідко перед експертом-бухгалтером ставлять питання про стан обліку і контролю витрати коштів на оплату праці на даному підприємстві. Експерт-бухгалтер може охарактеризувати у висновку стан контролю і обліку і за власною ініціативою, якщо вважає, що це може мати значення для з’ясовування умов і обставин, які сприяли приховуванню необгрунтованих виплат. При цьому експерт повинен керуватися Положеннями по обліку праці і нарахуванні заробітної плати на підприємстві.

Коло питань, пов’язаних з дотриманням установленого порядку ведення обліку з оплати праці, дуже велике і різноманітне. Це питання нарахування і виплати заробітної плати відповідно до виконаних обсягів робіт і відпрацьованого часу, а також преміальних винагород, доплат за понаднормовані і нічні роботи, оплати за час відпустки, простоїв або у випадку випуску браку; стягнення податків і утримань із заробітної плати; розрахунків з робітниками та службовцями, депонентами, органами соціального страхування, Пенсійним фондом, Фондом зайнятості і державним бюджетом; оформлення операцій по нарахуванню і виплаті заробітної плати, розрахункам з робітниками та службовцями, а також їх відображення в бухгалтерському обліку і звітності.

Об’єктом судово-бухгалтерської експертизи, як відомо, є бухгалтерські документи, що відображають фінансово-господарську діяльність підприємства. Проте документи бухгалтерського обліку досліджуються не тільки експертом-бухгалтером, але й експертами інших фахів, при проведенні криміналістичних, будівельно-технічних, товарознавчих, технологічних експертиз. Кожний з спеціалістів досліджує бухгалтерські документи відповідно до предмету конкретної експертизи. Так, наряд на виконані роботи експерт-бухгалтер досліджує під кутом зору обгрунтованості зроблених по ньому розрахунків, відповідно нормам і розцінкам, особові рахунки, розрахункові і платіжні відомості. Інженер-будівельник розглядає той же наряд як документ, що містить дані про обсяг фактично виконаних робіт, і визначає можливість виконання зазначених у ньому робіт, приймаючи в увагу виробничі умови – час роботи, використання механізмів, кваліфікацію робітників, особливості проекту і конструкцій і т.п. Криміналістична експертиза досліджує підписи осіб, які склали наряд, виявляє наявність у ньому виправлень, дописок і т.д.

У залежності від того, яка сторона документу, що знаходиться в справі, цікавить слідчого (або суд), формулюються питання для експерта відповідного фаху.

По справах про розкрадання коштів шляхом необгрунтованого нарахування і виплати заробітної плати слідчий (суд) може поставити перед експертом-бухгалтером завдання задачі по визначенню:

– розміру необгрунтовано виплаченої заробітної плати на підприємстві за певний період або по певному колу осіб;

– наявності або відсутності нестачі (або надлишків) коштів у касі підприємства;

– розміру нестачі, яка створилася в касі підприємства в результаті необгрунтованої виплати заробітної плати;

– відповідності даних, які наведені в свідченнях обвинувачуваних і свідків, в неофіційній обліковій документації і т.д.;