Організація і методика аудиту розрахунків з покупцями та замовниками СТОВ «Куяльник» Котовського району Одеської області

Аудит розрахунків з покупцями та замовниками дозволяє встановити не тільки правильність, але й своєчасність і повноту розрахунків. Для цього під час перевірки розрахунків із покупцями необхідно перевірити чи укладені договори по наданню послуг, чи правильно вирахувані суми, належні підприємству за прийняту покупцем послугу.

Отже, призначення аудиту дебіторської заборгованості за розрахунками з покупцями та замовниками – виявлення недоліків в обліку розрахунків з покупцями та замовниками та визначення заходів по ліквідації заборгованості, не лише як заходів покращення розрахункових операцій, але й фінансового стану підприємства.

 

3.3 Особливості аудиторської перевірки розрахунків з покупцями та замовниками в умовах автоматизації обліку

 

Широке застосування засобів обчислювальної техніки привело до нових способів організації обліку. В даний час відбувається швидке оснащення підприємств і організацій багатофункціональними ЕОМ - комп'ютерами, що дозволяють накопичувати інформацію на машинних носіях (на жорсткому диску, дискетах).

Підприємства і організації самостійно вибирають форми і методи бухгалтерського обліку виходячи з об'єму облікових робіт, наявності обчислювальної техніки та інших умов. Разом з тими вони повинні дотримуватися загальних методологічних принципів, затверджених Міністерством фінансів України, а також технологію обробки облікових даних.

В зв'язку переходом до більш прогресивних форм обліку значно міняється характер і зміст бухгалтерської роботи, скорочується питома вага технічних процесів, заснованих на ручній праці. Головними для облікового персоналу стають функції організаторів обліку, контролю і аналізу.

На ринку аналітичних систем з’явилися спеціалізовані комп’ютерні програми для аналізу фінансового стану та усе більша кількість керівників розуміє, наскільки їх використання ефективніше, ніж застосування Excel.

У спеціалізованих програмах реалізовані зручні форми введення інформації, технологія її накопичення та зберігання, "правильні" алгоритми виконання розрахунків, подання результатів у вигляді звітів і діаграм та ін. Потрібно тільки вводити дані і одержувати готові результати.

У даний момент на ринку представлено чимало розробок подібного роду, але потенційному їхньому користувачеві доводиться неабияк потрудитися, щоб вибрати саме той програмний продукт, що підходить йому щонайкраще. Єдино правильним рішенням бачиться вироблення ряду формалізованих критеріїв, опираючись на які можна зіставити різні програми фінансового аналізу. Список критеріїв порівняння не повинен бути занадто деталізований, але в той же час у нього повинні входити всі значимі можливості систем. Ґрунтуючись на існуючій практиці фінансового аналізу, можна виділити два функціональних блоки: базові можливості системи і кошти розширення базових можливостей.

Перший блок - "Базові можливості" - однаково важливий як для досвідчених фінансових аналітиків, так і для тих, хто тільки починає працювати в цій області. До нього входять ключові властивості програм фінансового аналізу як готових рішень: автоматичне введення вихідних даних і експорт отриманих результатів, проведення експрес-аналізу, а також глибинного аналізу з використанням стандартних фінансових показників.

Властивості системи, що становлять другий блок, відповідальні за її здатність розвиватися і настроюватися під більше широкі, чим базові, вимоги користувача. У першу чергу це актуально для професіоналів в області фінансового аналізу. Тому практично всі серйозні програми економічного (і не тільки) призначення в цей час оснащуються інструментарієм, що дозволяють користувачеві самостійно доповнювати систему.

Єдиною програмою, що дає можливість повною мірою переоцінити баланс, є Audit Expert. Вона дозволяє задати коригувальні коефіцієнти окремо по кожній з його статей.

Механізми аналізу ліквідності, беззбитковості та рентабельності, реалізовані у всіх розглянутих програмах. Те ж можна сказати про типові механізми аналізу показників і коефіцієнтів (вертикальний, горизонтальний, трендовий і т. ін.).

АФСП і Audit Expert забезпечують використання широкого переліку регламентованих методик аналізу, рекомендованих державними органами та авторитетними недержавними фінансовими інститутами. В АБФІ є можливість розрахунку вартості чистих активів, імовірності банкрутства.

Ця можливість порівняння значень фінансових показників з нормативами реалізована в АФСП і Audit Expert. До програми вбудовані переліки значень, що рекомендуються, діапазони показників.

Для керівника підприємства завжди заманливо "передбачати" майбутнє. Таку можливість дає Audit Expert за рахунок прогнозування значень показників фінансового стану на кілька періодів уперед.

Система Audit Expert - це інструмент для комплексного аналізу фінансового стану і результатів діяльності підприємства. Базовою інформацією для проведення аналізу служать фінансові звіти підприємства. Для більш детального аналізу можна також використовувати додаткову інформацію: опис структури активів, власного капіталу і боргів підприємства, спеціальні таблиці. Формат яких можна визначити самостійно. Основним принципом роботи системи є перетворення вихідної фінансової інформації в аналітичні таблиці, що відповідають вимогам Міжнародних Стандартів Бухгалтерського Обліку.

Audit Expert - єдина система, що може не тільки аналізувати представлену бухгалтерську звітність, але й провести попередню переоцінку бухгалтерського балансу за даними детального опису структури активів і пасивів підприємства, що значно підвищує вірогідність результатів, а в деяких випадках узагалі є єдиним прийнятним підходом до аналізу фінансових звітів.

На підставі отриманих за допомогою Audit Expert таблиць можна:

1. розрахувати стандартні показники ліквідності, стійкості, рентабельності і ділової активності підприємства;
2. розрахувати власні фінансові показники;
3. провести горізонтальний аналіз фінансових даних;
4. порівняти значення фінансових показників з середньогалузевими або інших підприємств і відобразити результат у наочному виді.

Стандартний алгоритм роботи з програмою Audit Expert виглядає наступним чином:

1. створення файлу аудита;
2. ввод інформації зі стандартних фінансових звітів підприємства;
3. ввод детального списку активів підприємства з вказівкою коефіцієнтів переоцінки;
4. проведенні розрахунку;
5. за допомогою аналітичних таблиць та таблиць фінансових показників проводиться аналіз фінансового стану підприємства.

Формування експертних висновків за результатами аналізу забезпечують програми АФСП і Audit Expert. При цьому якщо в АФСП експертні висновки - це набір таблиць із коментарями або без них, то в Audit Expert більшість експертних висновків супроводжується також діаграмами та графіками, що дозволяють завдяки наочності швидко виявляти проблемні показники.

В АФСП складання звіту обмежується вибором таблиць і їхнього друку з використанням MS Word. В АБФІ формування звітів у вигляді відповідних таблиць виконується в Excel, що використовується далі для створення необхідних графічних форм (щоб зберегти звіт у форматі Word, програма вимагає спеціального настроювання).

Що ж стосується Audit Expert, в цій програмі ступінь деталізації звіту визначається користувачем.

Всі розглянуті програмні продукти дозволяють передавати результати в програми пакета MS Office.

У плані розширення базових можливостей Audit Expert і АБФІ мають істотні переваги перед програмою АФСП, що фактично є повністю закритою, і внесення яких-небудь змін до складу використаних у ній алгоритмів може здійснюватися тільки самим розроблювачем. Expert і АБФІ надають користувачеві можливість самостійно створювати нові вхідні форми й реалізовувати власні методики аналізу, описуючи алгоритми розрахунку використовуваних у них показників.

Можливість порівняння значень фінансових показників підприємства з показниками офіційної бухгалтерської звітності інших підприємств галузі надає програма Audit Expert. Додатково АБФІ та Audit Expert дають можливість створювати власні критерії ранжирування, а Audit Expert - і інтегральний критерій на основі формованих у цій програмі фінансових показників.

Отже, базові можливості розглянутих програм фінансового аналізу в цілому порівнянні. Однак АБФІ програє двом іншим програмам через відсутність вбудованих регламентованих методик аналізу та засобів інтерпретації показників, що, мабуть, не може не знизити інтерес до неї з боку органів державного керування і підприємств.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

[19. Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник для студентів спеціальності «Облік і аудит» вищих навчальних закладів./ За ред. Ф.Ф. Бутинця; 2-ге вид., перероб і доп. -Житомир: ПП «Рута», 2003.- 726с.]

2.5 Методи збору аудиторських  доказів

 

 

Для ефективності проведення аудиту розрахунків з покупцями і замовниками аудитору необхідно визначити, які методи та прийоми будуть використовуватись ним для отримання аудиторських доказів, та скласти програму розрахунків з покупцями і замовниками. При перевірці дебіторської заборгованості доцільним є застосування таких методів, як зустрічна перевірка, письмовий запит, тестування, вибіркова документальна перевірка та аналітичні процедури. Але на вибір конкретних методів буде впливати величина аудиторського ризику в цілому і, зокрема, при перевірці дебіторської заборгованості.

 

Аудитор повинен впевнитися в реальному існуванні залишків дебіторської заборгованості і з'ясувати, кому вони належать. Для цього вибірково окремим дебіторам надсилають листи-запити з проханням підтвердити чи назвати суму заборгованості даному підприємству.

 

Для того, щоб скласти свою думку про постановку бухгалтерського обліку, вірогідність й об'єктивність облікових даних, ефективність системи внутрішнього контролю аудитор повинен зібрати достатню кількість доказів. Збираючи докази, аудитор використовує обмежену кількість методів їх одержання.

 

Для того, щоб одержати аудиторські докази для підтвердження достовірності обліку розрахунків з покупцями, використовують загальнонаукові та спеціальні прийоми документального та фактичного контролю.

 

Зміст документів аудитор перевіряє суцільним чи вибірковим способом.

 

З метою одержання аудиторських доказів досліджується зміст операцій, і аудитор установлює їхню законність, доцільність і вірогідність.

 

Доцільність операції визначається її цілеспрямованістю на виконання задач, що стоять перед підприємством за умови дотримання законності.

 

Вірогідність господарської операції встановлюється при формальній і арифметичній перевірках документів, тобто фактичної. Формальна перевірка документів полягає в тім, що аудитор повинен переконатися в реальності визначеного документа. Для цього рекомендується вибрати визначені записи в бухгалтерському обліку аж до того первинного документа, що повинне підтверджувати реальність і доцільність виконання цієї операції.

 

Для одержання аудиторських доказів щодо достовірності обліку розрахунків з покупцями та з іншими дебіторами застосовуються наступні прийоми:

 

- зустрічна перевірка  документальних даних. Ця перевірка  дозволяє знайти випадки крадіжок, що вуалюються шляхом виправлення  даних в окремих документах, складання  нових, підроблених документів, і  заміни ними дійсних, неправильного  відображення на рахунках бухгалтерського  обліку господарських операцій  чи не відображення їх у  бухгалтерському обліку;

 

- взаємний контроль. Зіставлення  окремих документів шляхом вивчення  і зіставлення окремих реквізитів, що повторюються в ряді документів  і відображають взаємозалежні  операції;

 

- прийом нормативної перевірки  застосовується аудитором для  одержання доказів про виконання  визначеної задачі. Виявлені при  цьому відхилення підлягають  ретельному вивченню з метою  встановлення причин їхнього  виникнення і відповідальних  за це посадових осіб. На основі  отриманих даних аудитор дає  оцінку показників і розробляє  пропозиції, що дозволяють попередити  надалі виникнення відхилень  негативного характеру;

 

- простежування. Процедура, у ході якої аудитор перевіряє  деякі первинні документи. Відображення  даних первинних документів у  регістрах синтетичного й аналітичного  обліку, знаходить заключну кореспонденцію  рахунків і переконується в  тім, що відповідні господарські  операції правильно чи неправильно  записані в бухгалтерському обліку.