Основи економічної науки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Будь який господарюючий суб'єкт, здійснюючи виробничу діяльність, використовує обмежені економічні ресурси, які поділяються на природні, матеріальні, трудові, фінансові і підприємництво (як особливий ресурс). У економіці замість терміна В«економічні ресурси В» використовується термін В«фактори виробництва В». Капітал є одним з факторів виробництва. Зовні капітал представлений у конкретних формах: засоби праці (виробничий капітал), гроші (грошовий), товар (товарний).

 

 Всі авансовані в діяльність господарюючого суб'єкта засобами можна назвати капіталом. Частина продуктивного капіталу, вкладена в основні засоби (Будівлі, споруди, обладнання тощо), носить назву основного капіталу. Інша частина продуктивного капіталу, авансована в оборотні фонди, являє собою оборотний капітал

 

 Основний метою дослідження  є: дати оцінку основного капіталу  підприємства і виявити вплив  його структури на результати  господарської діяльності.

1.  Основний капітал, його структура  і проблеми формування 

 

 Основний капітал - це грошова оцінка основних фондів. p>  Основні фонди  промислового підприємства являють собою сукупність матеріально-речових цінностей, створених суспільною працею, тривало беруть участь в процесі виробництва в незмінній натуральній формі і переносять свою вартість на виготовлену продукцію частинами в міру зношування.

 

1.1. Існує кілька класифікацій основних фондів.

 

 Залежно від характеру участі  основних фондів у сфері матеріального  виробництва вони поділяються  на: виробничі основні фонди (машини, обладнання, гідротехнічні споруди - греблі, канали, водойми; транспортні споруди - Мости, дороги, тунелі; електромережі, трубопроводи та ін.) Вони функціонують у процесі виробництва, постійно беруть участь у ньому, зношуються поступово, переносячи свою вартість на готовий продукт, поповнюються вони за рахунок капітальних вкладень; невиробничі основні фонди (житлові будинки, дитячі садки, школи, лазні, пральні та ін об'єкти побутового і культурного призначення, охорони здоров'я і т.д.). Вони призначені для обслуговування процесу виробництва, і тому в ньому безпосередньо не беруть участь, і не переносять своєї вартості на продукт, тому що він не проводиться; відтворюються вони за рахунок національного доходу. p> Основні фонди - найважливіша і переважна частина всіх фондів в промисловості (маються на увазі основні та оборотні фонди, а також фонди обігу). Вони визначають виробничу міць підприємств, характеризують їх технічну оснащеність, безпосередньо пов'язані з продуктивністю праці, механізацією, автоматизацією виробництва, собівартістю продукції, прибутком і рівнем рентабельності.

 

 Згідно існуючої класифікації  основні фонди промисловості  за своїм складом в Залежно  від цільового призначення і  виконуваних функцій поділяються  на такі види:

 

 В· будівлі;

 

 В· споруди;

 

 В· передавальні пристрої;

 

 В· машини та обладнання, в тому числі:

 

 В· силові;

 

 В· робітники;

 

 В· вимірювальні і регулюючі  предмети;

 

 В· обчислювальна техніка;

 

 В· інші.

 

 В· транспортні кошти;

 

 В· інструменти;

Кожна група складається з безлічі різноманітних засобів праці. У групі будівлі виділяють три підгрупи: виробничі будівлі, невиробничі будівлі та житло. Споруди діляться на підземні, нафтові і газові свердловини, гірські виробки. До передавальним пристроям відносять трубопроводи та водогони. Силові машини це турбіни, електродвигуни. Робочі машини й устаткування поділяються в Залежно від галузей використання.

Будинки й споруди виробничого призначення, передавальні пристрої, машини і обладнання, транспортні засоби формують основні фонди виробничого призначення.

 

 Співвідношення окремих груп  основних фондів в їх загальному  обсязі представляє собою  видову (Виробничу) структуру основних фондів . Залежно від безпосередньої  участі у виробничому процесі  виробничі основні фонди поділяються  на:  активні  (обслуговують вирішальні ділянки виробництва і характеризують виробничі можливості підприємства) і  пасивні  (Будівлі, споруди, інвентар, що забезпечують нормальне функціонування активних елементів основних фондів). p> В основному, маса виробничих основних фондів у промисловості зосереджена в активної частини.

 

 Склад і структура основних  фондів залежать від особливостей  спеціалізації галузі, технології  та організації виробництва, технічної  оснащеності. Структура основних  фондів може бути різна по галузях промисловості і всередині окремої галузі у зв'язку з тими ж причинами.

 

 Для кращого використання  основних фондів у процесі  їх експлуатації необхідно вести  чіткий облік наявності та  руху основних фондів на підприємстві. Цей облік повинен забезпечити знання загальної величини основних фондів, їх динаміки, ступеня їх впливу на рівень витрат виробництва та інші.

 

 

 

 

 

1.2. По об'єкту інвестування виділяють основний і оборотний види капіталу підприємства. Основний капітал характеризує ту частину використовуваного підприємством капіталу, що інвестований в усі види його необоротних активів. Оборотний капітал характеризує ту його частину, що інвестована в усі види його оборотних активів.

 По формах власності виділяють  приватний і державний капітал, інвестований у підприємство в процесі формування його статутного капіталу.

 По організаційно - правових  формах діяльності виділяють  наступні види капіталу: акціонерний  капітал (капітал підприємств, створених  у формі акціонерних товариств); пайовий капітал (капітал партнерських підприємств - товариств з обмеженою відповідальністю, командитних і т.д.) і індивідуальний капітал (капітал індивідуальних підприємств - сімейних і т.д.).

 Методи обліку і обчислення  капіталу.

 Капітал підприємства є величина  похідна від обсягів активів і зобов'язань, тому первинний, авансований капітал і зобов'язання знаходять висвітлення в пасивній частині бухгалтерського балансу, а в активі його враховуються капітальні витрати і майно підприємства. Саме в точному, своєчасному відображенні активів і зобов'язань у поточній оцінці і складається одне з достоїнств бухгалтерського балансу, що додає йому надійність і вірогідність як джерелу інформації. У силу того, що баланс підприємства є звітом про формування, рух і відтворення капіталу, це єдина форма звітності підприємства, у якій в історичному ракурсі в розгорнутому виді відбивається величина власного капіталу підприємства.

 Оскільки актив балансу підприємства  відбиває майнову (матеріальну) сторону  капіталу, а в пасиві балансу  показані джерела утворення майнової форми капіталу, авансований і інвестований капітал, при цьому через оборот відбивається їхній взаємний зв'язок, то можна сказати, що капітал у даному звіті відображається досить повно і всебічно. Тому баланс підприємства повинний розглядатися як метод дослідження питань авансування, інвестування, обороту, кругообігу і відтворення капіталу, а також обчислення його величини, що змінюється в часі.

 В українській практиці капітал  підприємства часто розділяють  на капітал активний і пасивний.

1.3. Джерела, використовувані підприємствами для формування капіталу, поділяються на власні, позикові і безоплатно отримані.

 До джерел власного капіталу  прийнято відносити засоби, вкладені  в підприємство власниками чи  учасниками (статутний капітал), нерозподілений прибуток і створені підприємством фонди власних засобів. У той же час, оскільки джерела формування капіталу мають різну природу, то і принципи оцінки їхньої вартості повинні бути різними.

 До позикових джерел капіталу  необхідно віднести всі залучені підприємством засоби, незалежно від того, звідкіля вони отримані і за якою ціною. Позиковими джерелами капіталу є: банківські кредити, позики надані іншими інвесторами, фінансування з державного бюджету і тимчасово залучені засоби кредиторів. Вони повинні відбиватися в обліку по поточній вартості на момент одержання засобів.

 Безоплатно отримані підприємством  засоби виявляються у формі  фінансування з бюджетів різного  рівня, а також у виді спонсорської  допомоги від різних організацій, фінансової допомоги, отриманої від установ.

 Інформаційними джерелами для  аналізу капіталу підприємства  є баланс підприємства, ф.1, а також  примітки до фінансової звітності, ф.5. При аналізі відкритих акціонерних  товариств можна також використовувати  примітки до фінансової звітності, яка подається до Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку згідно з Положенням про надання регулярної інформації відкритими акціонерними товариствами та підприємствами-емітентами облігацій.

 1.3. Аналіз капіталу підприємства здійснюється на основі агрегованого балансу підприємства та Структури і динаміки короткострокових зобов’язань.

 Аналіз капіталу підприємства  передбачає проведення аналізу  складу капіталу та його структури, зміни складових капіталу і  джерел його формування. 

 Основними методами аналізу капіталу є вертикальний і горизонтальний методи, які застосовуються до аналізу балансу, а також метод фінансових коефіцієнтів.

Вона може бути змінена тільки після внесення відповідних змін в установчі документи.

1.4. Додатковий капітал включає вартість майна, внесеного засновниками (акціонерами) понад зареєстровану величину статутного капіталу; суми, що утворяться в результаті змін вартості майна при його переоцінці; інші надходження у власний капітал підприємства.

 1.5. Резервний капітал - це частина власного капіталу, що виділяється з прибутку організації для покриття можливих збитків і втрат. Величина резервного капіталу і порядок його утворення визначаються законодавством України і статутом організації.

 1.6. Нерозподілений прибуток - основне джерело нагромадження майна підприємства чи організації. Це частина валового прибутку, що залишилася після сплати податку на прибуток у бюджет і відволікання засобів за рахунок прибутку на інші цілі.

 1.7. Під власним капіталом розуміють сукупність економічних відносин, що дозволяють включити в господарський оборот фінансові ресурси, які належать або власникам, або самому господарюючому суб'єкту.

 

На діючому підприємстві власний капітал представлений наступними основними формами (рис. 1.1.).

 1.8. Статутний капітал. Характеризує первісну суму власного капіталу підприємства, інвестовану у формування його активів для початку здійснення господарської діяльності. Його розмір визначається установчими документами і статутом підприємства. Для підприємства окремих сфер діяльності й організаційно - правових форм (акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю) мінімальний розмір статутного капіталу регулюється законодавством.

2. Резервний капітал. Являє собою  зарезервовану частину власного капіталу підприємства, призначену для внутрішнього страхування його господарської діяльності. Розмір цієї резервної частини власного капіталу визначається установчими документами. Формування резервного капіталу здійснюється за рахунок прибутку підприємства (мінімальний розмір відрахувань прибутку в резервний фонд регулюється законодавством).

3. Спеціальні (цільові) фінансові  фонди. До них відносяться цілеспрямовано  сформовані фонди власних фінансових  засобів з метою їхньої наступної  цільової витрати. У складі цих фінансових фондів звичайно виділяють: амортизаційний фонд, ремонтний фонд, фонд охорони праці, фонд розвитку виробництва і т.д. Порядок формування і використання засобів цих фондів регулюється статутом і іншими установчими документами підприємства.

4. Нерозподілений прибуток. Характеризує  частина прибутку підприємства, отриману в попередньому періоді  і не використану на споживання  власниками (акціонерами, пайовиками) і персоналом. Ця частина прибутку  призначена для капіталізації, тобто  для реінвестування на розвиток виробництва. По своєму економічному змісті вона є однієї з форм резерву власних фінансових засобів підприємства, що забезпечують його виробничий розвиток у майбутньому періоді.

5. Інші форми власного капіталу. До них відносяться розрахунки за майно (при здачі його в оренду), розрахунки з учасниками (по виплаті їм доходів у формі відсотків чи дивідендів) і деякі інші, відбивані в першому розділі пасиву балансу.

 А тепер розглянемо всі  складові власного капіталу підприємства  більш докладніше.

 Статутний капітал. Статутний  капітал є одним з найважливіших  показників, що дозволяють одержати  уявлення про розміри і фінансовий  стан економічних суб'єктів. Це  один з найбільш стійких елементів власного капіталу організації, оскільки зміна його величини допускається в строго визначеному порядку, установленому законодавчо.

 Відповідно до законодавства  України статутний капітал, у  залежності від організаційно-правової  форми підприємства, може виступати у виді: статутного капіталу, статутного фонду, складового капіталу, пайового фонду.

 Статутний капітал - сукупність  у грошовому вираженні внесків  засновників (учасників) у майно  організації при її створенні  для забезпечення діяльності в розмірах, визначених установчими документами. Формується в господарчих товариств: акціонерних товариств, товариств з обмеженою відповідальністю.

По об'єкту інвестування виділяють основний і оборотний види капіталу підприємства. Основний капітал характеризує ту частину використовуваного підприємством капіталу, що інвестований в усі види його необоротних активів. Оборотний капітал характеризує ту його частину, що інвестована в усі види його оборотних активів.