Основні тапи аналізу НС та прогнозування їх наслідків

шляхів під'їзду, ділянок для встановлення і маневрування спецтехніки;

сховищ і місць укриття.

На плані можуть бути додатково нанесені місця найбільш імовірного виникнення аварійних ситуацій, розміри й межі потенційно небезпечних зон та інші характеристики потенційно можливих аварій.

Додатково можуть зазначатися кількісні показники, які характеризують потенційну небезпеку блоків, показники тяжкості наслідків можливих аварій, основні дестабілізувальні фактори і критичні значення параметрів процесу.

6.3.3. Блок-карту належить  складати для кожного об'єкта, який входить до складу виробництва (цеху, відділення, виробничої дільниці), що розглядається.

Блок-карта повинна містити:

принципову технологічну схему об'єкта;

план розташування устаткування об'єкта;

стислу характеристику небезпеки технологічних блоків, що входять до складу об'єкта. Кожний елемент блок-карти повинен мати буквене або цифрове позначення, що відповідає номеру позиції або умовному позначенню, що нанесене на місці та/або визначене технологічним регламентом.

6.3.3.1. На принциповій  технологічній схемі та на  плані розташування устаткування  повинні бути визначені межі  технологічних блоків.

Межами технологічних блоків можуть бути, як правило, автоматичні відсікачі, запірна арматура з дистанційним керуванням, ручна запірна арматура (за умови можливості практичного користування в аварійній ситуації), яка встановлена на трубопроводах або устаткуванні як по прямому, так і по зворотному потоку матеріального середовища.

У разі обігу в технологічній системі пилостворю-вальних дисперсних продуктів межами блоку можуть бути шнекові живильники, секторні затвори та інші пристрої, які забезпечують щільність (герметичність) системи при підвищеному тиску в умовах внутрішнього вибуху.

6.3.3.2. На принциповій  технологічній схемі потрібно  відобразити технологічні параметри  й основні технічні характеристики  устаткування, прямі та зворотні  технологічні потоки (із зазначенням  їх умовного перетину, продуктивності й параметрів), регулювальну й запірну арматуру (умовне позначення, тип виконання, швидкість дії), прилади, засоби й системи контролю і регулювання, системи протиава-рійного захисту (із зазначенням їх основних характеристик), які мають безпосереднє відношення до локалізації (ліквідації) аварії.

Забороняється перевантажувати схему елементами, що не мають прямого відношення до ліквідації аварійної ситуації (аварії).

6.3.3.3. На плані розташування  обладнання заз-начуються місця  розміщення устаткування об'єкта із зазначенням технологічних потоків, відсічної запірної арматури, систем протиаварійного призначення, пультів (пристроїв) управління, автоматичних спо-віщувачів і засобів зв'язку, які мають безпосереднє відношення до локалізації (ліквідації) аварії. У разі потреби план складається для кожної відмітки.

6.3.3.4. У стислій характеристиці  небезпеки технологічного блоку  має бути зазначено:

основні небезпеки блоку і їх характеристики (наприклад, кількість шкідливих речовин, енергетичний потенціал вибухонебезпеки і ін.);

можливі аварії і зони ураження;

інші потрібні відомості.

6.3.4. Розділ " Опис дій  персоналу" належить оформляти  у вигляді таблиці, яка містить  три графи:

графа 1 " Найменування і код аварії (стадії)". У цій графі зазначаються найменування стадії розвитку аварії за прийнятими сценаріями із зазначенням коду й місця;

графа 2 "Розпізнавальні ознаки". У цій графі зазначаються розпізнавальні ознаки із зазначенням засобів контролю, їх позицій і показань, а також зовнішніх ефектів і інших критеріїв, за якими може бути ідентифікована та чи інша стадія розвитку аварії;

графа 3 "Перелік виконавців, порядок їх дій".

6.3.5. Порядок дій виконавців  має передбачати: виявлення й  оцінку аварії або загрози  її виникнення за розпізнавальними ознаками;

оповіщення персоналу виробництва (цеху, відділення, виробничої дільниці) й диспетчера підприємства (об'єкта) про аварію або загрозу її виникнення;

включення протиаварійних систем;

відключення пошкодженої дільниці, повну або часткову зупинку виробництва (цеху, відділення, виробничої дільниці);

виведення з небезпечної зони персоналу, із зазначенням порядку забезпечення його засобами індивідуального захисту;

інші заходи, що запобігають розвитку аварії, з урахуванням специфіки виробництва.

Описуючи дії персоналу, належить особливо підкреслити ті з них, які не допускають зволікань і потребують негайного виконання.

Описуючи дії спецпідрозділів, належить зазначити орієнтовний час їх прибуття і розгортання.

6.3.6. В інструкції щодо  аварійної зупинки виробництва (підприємства), яка є складовою оперативної  частини ПЛАС, для кожної аварії  повинні бути визначені послідовність  уведення в дію систем про-тиаварійного  захисту, відключення апаратів і  механізмів, відключення електроенергії та інших енергоносіїв, режим роботи вентиляції і систем очищення повітря, порядок використання засобів рятування людей і ліквідації аварії.

При цьому має бути врахований вплив виконуваних переключень і відключень на роботу систем протиаварійного захисту, життєзабезпечення та інших систем, які є суттєвими під час ліквідації аварії.

6.3.7. Обов'язки ВК викладені  в розділі 8 (пункт 8.4.1).

6.4. Оперативна частина  ПЛАС для аварій на рівні "Б" включає в себе додатково до  перелічених у п. 6,3 такі документи:

блок-схему підприємства;

план підприємства.

6.4.1. У блок-схемі підприємства  потрібно позначити виробництва  без поділу їх на окремі  цехи, відділення або виробничі  дільниці (за аналогією з блок-схемою  виробництва), прямі та зворотні  міжви-робничі потоки, їх характеристики й параметри, міжвиробничу й граничну для підприємства відсічну арматуру, її тип і основні технічні характеристики (умовне позначення, тип виконання, швидкодія), які мають безпосереднє відношення до локалізації (ліквідації) аварії.

Кожний елемент блок-схеми повинен мати букве-не або цифрове позначення, що відповідає номеру позиції або умовному позначенню, що нанесені на місці та/або прийняті технологічним регламентом.

6.4.2. На плані підприємства  потрібно визначити:

місця розташування виробництв;

місця скупчення небезпечних продуктів із зазначенням найменування й маси продукту;

прямі та зворотні міжвиробничі потоки, їхні характеристики й параметри;

міжвиробнича відсічна арматура, її тип і основні технічні характеристики;

засоби протиаварійного захисту;

засоби зв'язку й оповіщення;

евакуаційні виходи і маршрути евакуації;

сховища й місця укриття;

шляхи під'їзду, місця встановлення й маневрування спецтехніки;

місця найбільш імовірного виникнення аварійних ситуацій (аварій);

зони можливого ураження обслуговуючого персоналу підприємства з урахуванням розповсюдження вибухових і ударних хвиль, напрямку руху вибухонебезпечних і токсичних хмар.

Як план підприємства, може бути використаний генплан із необхідними додатками.

6.4.3. Обов'язки ВК викладені  в розділі 8 (пункт 8.4.2).

7. ВИМОГИ ДО СКЛАДАННЯ  ОПЕРАТИВНОЇ ЧАСТИНИ ПЛАС ДЛЯ  АВАРІЙ НА РІВНІ "В"

7.1. Оперативна частина  розроблюється для керівництва  діями відповідних служб і  підрозділів із метою запобігання  розвитку аварії і розповсюдженню її на інші підприємства (об'єкти), рятуванню та виведенню людей із зони ураження й потенційно небезпечних зон.

7.2. При розробці оперативної  частини слід визначити всіх  учасників протиаварійних дій. Крім  того, потрібно реально визначити їхні функції, ресурси, обов'язки й ступінь участі. До складу учасників протиаварійних дій повинні входити:

органи Держнаглядохоронпраці й Держпожнагляду;

спеціальні формування: районна (об'єктова) пожежна частина, воєнізована газорятувальна служба та інші;

міліція, медична (у т.ч. лікарні), транспортна служби та служба соціального забезпечення;

органи з керівництва аварією та/або територіальні органи МНС;

комунальні служби району (міста);

керівництво підприємства;

органи масової інформації і зв'язку;

органи охорони здоров'я і навколишнього середовища.

7.2.1. При розробці оперативної  частини потрібно:

передбачити процедуру залучення населення до робіт щодо локалізації і ліквідації аварії;

передбачити узгоджені дії виробничого персоналу, усіх залучених підрозділів і служб, а також населення;

забезпечити спільні дії персоналу розташованих поруч підприємств (об'єктів) і органів місцевого самоврядування сусідніх районів.

7.3. Оперативна частина  повинна містити:

титульний лист (додаток 5);

ситуаційний план із додатками;

обов'язки ВК, виконавців і інших посадових осіб щодо локалізації аварії.

7.3,1. Ситуаційний план  розроблюється для здійснення  керівництва й координації дій  персоналу підприємства (об'єкта), спецпідрозділів, формувань МНС, інших організацій, що залучаються для локалізації аварії, організації великомасштабних рятувальних робіт і евакуації людей з небезпечних зон.

7.3.1.1. На ситуаційному  плані позначаються промислова  площадка підприємства (об'єкта) на  місцевості, а також житлові райони, населені пункти, інші підприємства й організації, що розташовані поруч із ним і на які може поширюватися дія уражальних чинників аварії. Розмір території, яка охоплюється ситуаційним планом, визначається масштабом зон ураження (зараження).

7.3.1.2. На ситуаційний план наносяться:

зони можливого ураження за різними сценаріями розвитку аварій;

чисельність людей у цих зонах і час досягнення їх уражальними чинниками аварії з урахуванням швидкості й напряму вітру, погодних умов, рельєфу місцевості;

можливі шляхи евакуації населення і безпечні зони, сховища, укриття;

місця розташування засобів протиаварійного захисту, джерел аварійного енерго- і водопостачання, а також наявність і місцезнаходження запасів засобів пожежогасіння: води, піноутворювача, вогнегасильно-го порошку, засобів захисту органів дихання;

місця розташування аварійно-рятувальних підрозділів, пожежних частин і т.і., можливі місця їх розгортання і маневрування;

місця скупчення небезпечних продуктів поза територією підприємства із зазначенням найменування й маси продукту.

7.3.1.3. До ситуаційного  плану додаються:

план підприємства (об'єкта), який відповідає вимогам п. 6.4.2;

схема зв'язку, порядок оповіщення і взаємодії органів керівництва комісії з надзвичайних ситуацій з організаціями й формуваннями МНС, що залучаються при цьому, як у даному, так і в сусідніх регіонах (у разі потреби);

відомості щодо наявності частин МНС, радіаційного й хімічного захисту, пожежних і газорятуваль-них частин, медичних служб, їх чисельності, оснащеності, часу розгортання;

відомості щодо невоєнізованих формувань підприємства (об'єкта);

відомості щодо наявності засобів гасіння пожежі й нейтралізації викидів на підприємстві (об'єкті) і в спецслужбах;

заходи щодо евакуації і рятування людей із зазначенням переліку, місця розташування і порядку залучення захисних споруд, медичних служб і засобів, технічних і транспортних засобів, засобів індивідуального захисту людей, в т.ч. із зазначенням кількості технічних і інших засобів, які потрібні для цього;

склад штабу (оперативної групи для ліквідації аварії) і порядок оповіщення його членів;

порядок оповіщення робітників підприємства (об'єкта) і населення, що мешкає поблизу підприємства (об'єкта), про аварію;

порядок постійної інформації щодо ходу розвитку аварії, ходу робіт із її локалізації (ліквідації), щодо належної поведінки й заходів безпеки на даний момент;

порядок організації розвідки пожежі;

порядок організації розвідки й спостереження осередку хімічного ураження, зони можливого зараження шкідливими речовинами;

організація медичного забезпечення, життєзабезпечення евакуйованих у місцях їх збору;

порядок проведення заходів щодо зниження запасу шкідливих речовин і безаварійної зупинки виробництва;

порядок взаємодій між спецпідрозділами і залученими організаціями.

7.4. Обов'язки відповідального  керівника робіт викладені в  розділі 8 (пункти 8.4.1; 8.4.2; 8.4.3).

 

3. Визначення параметрів, характеру руху хвилі прориву при повному руйнуванні підпірних споруд водосховища

На основі даних крупномасштабних карт і довідників складається поздовжній профіль ділянки річки, по якому можливе розповсюдження хвилі прориву.Отриманий профіль річки розбивається на розрахункові ділянки.Їх довжина може бути різною і залежати від однакових за своїми характеристиками ділянок (похилів дна річки, глибина, ширина, характер дна річки і заплави) і може складати від декількох до десятків кілометрів.Межі ділянок приймаються за розрахункові створи. При цьому, зруйнована гребля вважається першим створом, границя між 1-ю і 2-ю ділянками - другим створом, а між 2-ю і 3-ю ділянками - третім створом і т.д.Всі параметри хвилі прориву, що відносяться до розрахункових створів, позначаються великими літерами (Т1, Нхв1) з індексами, що відповідають створу, а розрахункові ділянки - малими літерами з відповідними індексами.Після збору і вивчення даних про гідровузол і можливих зон затоплення готують необхідні дані, що характеризують водосховище і русло річки нижче греблі.Для розрахунку руху хвилі і її параметрів необхідно знати:- об'єм водосховища – W, млн. м. куб.;- ширину водосховища в створі зруйнованого гідровузла - В, м;- глибину водосховища біля греблі - Н, м;- глибину води в річці нижче гідровузла - h, м,- похил дна річки на ділянках - і;- форму заплави і шорсткість на ділянках затоплення.Шорсткість відображає характер заплави (гладка і вільна, нерівна, звивиста, заросла і т.п.).У ході розрахунку визначають параметри хвилі прориву в створі руйнування греблі (висота хвилі прориву Нхв1 і час її проходження через створ Т1), потім знаходять - основні дані руху хвилі прориву по першій ділянці та по наступних (середня швидкість руху - V і час її добігання до розрахункового створу), а далі - параметри хвилі у всіх розрахункових створах.Після закінчення розрахунку будують графік руху хвилі прориву і на крупномасштабній карті наносять можливу зону затоплення.