Порядок здійснення інвентаризації незавершеного виробництва

Міністерство освіти і науки України

Кримський економічний  інститут

ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені  Вадима Гетьмана»

 

 

 

 

 

Реферат

з дисципліни Бухгалтерський облік

на тему: «Порядок здійснення інвентаризації незавершеного виробництва»

 

 

 

 

Виконала:

студентка II курсу

Петрова А.И.

 

 

Перевірив:

викладач ФIБ

 

 

 

 

 

 

м. Сімферополь, 2010

Зміст

 

Введення

Основна частина

1. Незавершене виробництво
2. Порядок здійснення інвентаризації незавершеного виробництва

          Висновок

Використана література

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Введення 
Одним з основних завдань бухгалтерського обліку відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік» є формування повної і достовірної інформації про діяльність організації та її майновий стан, необхідний зовнішнім і внутрішнім користувачам бухгалтерської звітності. 
Одним з основних способів контролю повноти та достовірності бухгалтерських даних є проведення інвентаризації всіх об'єктів бухгалтерського обліку. Порядок проведення інвентаризацій визнається одним із способів ведення бухгалтерського обліку та повинен бути затверджений у складі облікової політики організації на відповідний фінансовий рік. 
У цій роботі наведені основні відомості про порядок призначення та проведення інвентаризації незавершеного виробництва, оформлення результатів інвентаризації та відображення їх у бухгалтерському обліку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Основна частина

1. Незавершене виробництво

До незавершеного виробництва  відноситься продукція (роботи, послуги), що не пройшла всіх стадій (фаз, переділів) виробництва, передбачених технологічним процесом, а також вироби, які не укомплектовані та не пройшли випробувань і технічного приймання. 
У виробничих (навчальних) майстернях до незавершеного виробництва належать заготовки (деталі, вузли, агрегати) та вироби, обробка та складання яких ще не закінчена; готові вироби, не повністю укомплектовані і не передані на склад. 
У підсобних (навчальних) сільських господарствах при установах до незавершеного виробництва включаються витрати під озимі посіви, на оранку зябу, підготовку пару, парників і теплиць, а також видатки на закладання садів, ягідників і виноградників. 
У бюджетних науково-дослідних установах та навчальних закладах до незавершеного виробництва належать незакінчені роботи, які виконуються за договорами з підприємствами та організаціями. 
До незавершеного капітального будівництва і незакінчених капітальних ремонтів належить обладнання, не передане для монтажу, тимчасово зупинені будівельні об'єкти, а також проектно-розвідувальні роботи з незакінченого будівництва, незакінчений капітальний ремонт будівель, споруд, машин, обладнання, енергетичних установок та інших об'єктів, що ремонтуються.

Для незавершеного виробництва передбачені різні варіанти оцінки (відповідно до Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні): за нормативною (плановою) виробничою собівартістю, за прямими статтями витрат або за вартістю сировини, матеріалів і напівфабрикатів. Право вибору варіанту оцінки лишається за підприємством. 
Найбільш прийнятними оцінками незавершеного виробництва є: 
- для готової продукції - виробнича собівартість; 
- для товарів на підприємствах роздрібної торгівлі -продажна (роздрібна) ціна; 
- на оптових складах і базах торгових та постачальницько-збутових підприємств - продажна (роздрібна) ціна або ціна, за якою вони закуплені. 
Облік незавершеного виробництва і незавершених робіт (послуг) здійснюється відповідно до встановленого порядку на 
рахунках бухгалтерського обліку, передбачених для узагальнення інформації про витрати основного і допоміжного виробництв та обслуговуючих господарств.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Порядок здійснення інвентаризації незавершеного виробництва

«Особливим» видом запасів, інвентаризація яких здійснюється особливим способом, є незавершене виробництво.

Проведення інвентаризації незавершеного виробництва є одним із найскладніших, якщо не найскладнішим. Головні труднощі в проведенні такої інвентаризації полягають в тому, що процес виробництва здійснюється безупинно і в деяких випадках повний цикл виготовлення однієї одиниці готової продукції займає значно менше часу, ніж необхідно для проведення інвентаризації. Такий цикл виробництва може іноді тривати кілька хвилин або навіть секунд. Ви не встигнете оформити титул вашої інвентаризаційної відомості, а те, що було сировиною або матеріалом, уже перетворилося на готову продукцію. Але навіть якщо повний технологічний цикл виробництва готової продукції займає значно більше часу, ніж необхідно для проведення інвентаризації, однаково частина незавершеного виробництва протягом часу проведення інвентаризації може перетворитися на готову продукцію просто тому, що на момент початку інвентаризації ступінь її готовності була, наприклад, 99 %. Як у таких умовах проводити інвентаризацію?

Для початку розглянемо вимоги Інструкції № 69 щодо порядку здійснення такої інвентаризації. Відповідно до п. 11.9 Інструкції № 69:

При інвентаризації незавершеного  виробництва, незавершеного капітального будівництва і незавершеного  ремонту:

а) в інвентаризаційних описах вказується найменування заділу, стадія та ступінь їх готовності, кількість або обсяг робіт;

б) сировина, матеріали і покупні  напівфабрикати, що перебувають біля робочих місць і не піддавались  обробці, до опису незавершеного  виробництва не включаються, а фіксуються в описах матеріальних цінностей або в окремих описах;

в) кількість сировини і матеріалів, що входять до складу неоднорідної маси або суміші в незавершеному  виробництві, визначається технічними розрахунками у порядку, передбаченому  галузевими інструкціями з питань планування, обліку і калькулювання собівартості продукції;

г) інвентаризаційна комісія повинна  перевірити чи не значиться у складі незавершеного капітального будівництва  устаткування, що передане до монтажу, а фактично не розпочате монтажем, а також стан об’єктів, що законсервовані, і будівництво яких тимчасово припинено, виявити причини і підстави для їх консервації;

д) на збудовані об’єкти, що фактично введені в дію повністю або  частково, але прийняття і введення в дію яких не оформлено належними  документами, а також на завершені, але з якихось причин не введені в дію об’єкти в окремих інвентаризаційних актах вказуються причини затримки оформлення здачі в експлуатацію вказаних об’єктів.

Як бачимо, інформації явно недостатньо  для того, щоб визначитися з  порядком проведення інвентаризації.

Розглянути всі можливі види виробництв ми не можемо, тому підійдемо  до розв’язання поставленого завдання системно і визначимо основні  принципи та правила проведення інвентаризації незавершеного виробництва, а використовуючи їх, кожний бухгалтер зможе без особливих зусиль з урахуванням специфіки свого підприємства і здійснюваного ним виробництва визначити послідовність процедур, що входять до порядку проведення інвентаризації.

В першу чергу необхідно визначитися  з часом, необхідним для здійснення повного технологічного циклу виробництва продукції конкретним підприємством, на якому здійснюється інвентаризація незавершеного виробництва цієї продукції, і з часом, необхідним на здійснення інвентаризації незавершеного виробництва. Якщо перше більше другого, то маємо Ситуацію № 1, а якщо навпаки — то Ситуацію № 2.

З огляду на те, що незавершена  виробництвом продукція — це продукція, що не пройшла всіх, передбаченою технологією, стадій (переділів і т.д.), а також продукція, що не укомплектована або не пройшла випробувань або контролю якості, то цілком можливо, що частина цієї продукції буде завершена процесом виробництва протягом часу здійснення інвентаризації, незважаючи на те, що повний цикл виробництва значно перевищує час проведення інвентаризації. Адже ступінь готовності окремих виробів (продукції і т.д.) на момент початку інвентаризації різна. Тому при Ситуації № 1 необхідно визначитися з тим, скільки готової продукції перебуває в тій стадії готовності, що дозволяє закінчити її виробництво до моменту закінчення інвентаризації. Цю частину незавершеної виробництвом продукції ми позначимо як незавершена продукція на стадії «Б». Всю іншу незавершену виробництвом продукцію позначимо як незавершена продукція на стадії «А».

Після цього необхідно  одночасно чотирьом інвентаризаційним комісіям розпочати інвентаризацію (це може бути і одна комісія, але тоді її складу необхідно розділитися на чотири групи):

1) запасів (сировини, матеріалів, напівфабрикатів та ін,), що знаходяться у виробничому цеху і призначені для передачі у виробництво;

2) готової продукції,  що знаходиться у виробничому  цеху і готова для передачі  на склад готової продукції;

3) незавершеної продукції  на стадії «А»;

4) незавершеної продукції  на стадії «Б».

У процесі здійснення інвентаризації запасів, що перебувають  у виробничому цеху і призначені для передачі у виробництво, інвентаризаційної  комісії, що здійснює інвентаризацію запасів, необхідно інвентаризувати тільки ті запаси, які знаходилися у виробничому цеху на момент початку інвентаризації. При цьому необхідно враховувати дані про надходження запасів у виробничий цех і передачі їх у виробництво ( як тих, що перебували у виробничому цеху на момент початку інвентаризації, так і тих, що надійшли у виробничий цех під час проведення інвентаризації), що здійснювалося під час проведення інвентаризації. Передача запасів у виробництво, тобто фактичне їхнє використання, як правило, не відображається документально, тому що знаходиться під матеріальною відповідальністю того самого працівника, за винятком випадків, коли у виробничому цеху є свій (відокремлений від центрального) склад і свій комірник (матеріально відповідальна особа), відповідальна за збереження таких запасів.

В процесі здійснення інвентаризації готової продукції, що знаходиться у виробничому  цеху і готова для передачі на склад  готової продукції, інвентаризаційній  комісії, що здійснює інвентаризацію такої  готової продукції, необхідно інвентаризувати  тільки ту готову продукцію, що знаходилася у виробничому цеху на момент початку інвентаризації. При цьому необхідно враховувати дані про надходження готової продукції з виробничого цеху і передачі її на склад готової продукції, як тієї, що знаходилася у виробничому цеху на момент початку інвентаризації, так і тієї, що надійшла з виробництва під час проведення інвентаризації. Надходження готової продукції з виробництва, як правило, не відображається документально, тому що знаходиться під матеріальною відповідальністю того самого працівника, за винятком випадків, коли у виробничому цеху є свій (відокремлений від центрального) склад готової продукції і свій комірник (матеріально відповідальна особа), відповідальна за збереження такої продукції.

В процесі здійснення інвентаризації незавершеної продукції, що знаходиться на стадії «А», інвентаризаційної комісії, що здійснює інвентаризацію такої незавіреної продукції, необхідно інвентаризувати тільки ту продукцію, що знаходиться в цій стадії на момент початку інвентаризації. Незавершена виробництвом продукція, що знаходиться в стадії «А» і виробництво якої було розпочато під час здійснення інвентаризації, інвентаризації не підлягає і до інвентаризаційної відомості не включається.

Інвентаризаційній комісії  в процесі інвентаризації незавершеної продукції, яка знаходиться на стадії «Б», необхідно інвентаризувати тільки ту продукцію, що знаходилася в цій стадії на момент початку інвентаризації. Незавершена виробництвом продукція (що знаходиться на стадії «Б»), виробництво якої було розпочато під час здійснення інвентаризації або яка в процесі виробництва перейшла в стадію «Б» зі стадії «А», інвентаризації не підлягає і до інвентаризаційної відомості не включається.

Інвентаризаційним комісіям в процесі інвентаризації незавершеної продукції, що знаходиться на стадії «А» і на стадії «Б», необхідно враховувати вимогу пп. «а» п. 11.9 Інструкції № 69 і відображати, на якій стадії (ступені готовності) незавершеного виробництва перебувала та або інша незавершена виробництвом продукція.

В результаті по закінченні інвентаризації незавершеного виробництва  ми одержимо чотири інвентаризаційних  описи (запасів, незавершеної виробництвом продукції на стадії «А» і «Б»  із зазначенням її кількості та стадії завершеності (готовності) на момент початку інвентаризації та готової продукції, не переданої на склад готової продукції) і дані про списані запаси на виробництво і прийняту готову продукцію з виробництва за час здійснення інвентаризації. Навіть якщо інвентаризація тривала кілька днів або тижнів, маючи зазначені відомості і дані, а також знання технології виробництва і норми списання запасів на кожній стадії виробництва продукції, не буде важко визначити, скільки на момент початку інвентаризації у виробництві було незавершеної продукції і яка її матеріальна складова. Цього цілком достатньо для виявлення надлишків або нестач.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

При інвентаризації незавершеного виробництва в організаціях, зайнятих промисловим виробництвом, необхідно визначити фактичну наявність заділів і не закінчених виготовленням та складанням виробів, що знаходяться у виробництві, фактичну комплектність незавершеного виробництва, виявити залишок незавершеного виробництва. Перевірка заділів незавершеного виробництва проводиться шляхом фактичного підрахунку, зважування, перемірювання. Описи складаються окремо по кожному відокремленому структурному підрозділу із зазначенням найменування заділів, стадії їх готовності кількості. 
По незавершеному капітальному будівництву в описах вказуються найменування об'єкта та обсяг виконаних робіт по цьому об'єкту.