Предмет та об’єкти судово - бухгалтерської експертизи

 

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Володимира Даля

 ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ І ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

 

 

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

 

з дисципліни    Судово-бухгалтерська експертиза

 

Студент            Шептенко Ельвіра Павлівна               …………

                                                                (підпис)

 

 

Група ПВВ - 31                                                    Варіант   25

 

Керівник роботи        Ст. викладач Акіньшин С.М.    ……………..

                      (посада,прізвище,ініціали)                                  (підпис)

 

 

 

 

 

Реєстраційний номер ……………… Реєстратор ………………….

                                                                  (підпис)

 

 

Захищена з оцінкою ……………………

 

Викладач   Ст. викладач Акіньшин С.М.               ………………..

                               (посада,прізвище,ініціали)                                                                 (підпис)

 

Дата …………………

 

 

Зміст.

1. Предмет та об’єкти  судово - бухгалтерської експертизи.                        3
2. Методичні прийоми та методика проведення судово - бухгалтерської експертизи фінансових результатів підприємства.                                              7

Список використаної літератури.                                                              17

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Предмет та об’єкти  судово - бухгалтерської експертизи.

Визначення загального поняття предмета судово-бухгалтерської експертизи обумовлено знаннями в галузі бухгалтерського обліку, потрібними для розв’язання питань, які виникають у судово-слідчій практиці. У кожному конкретному випадку використовується не вся сукупність бухгалтерських знань, а лише ті з них, що необхідні для відповіді на поставлені запитання. При цьому бухгалтер повинен мати необхідну кваліфікацію і бути компетентним у своїй спеціальності.

В економічній літературі немає єдиного визначення предмета судово-бухгалтерської експертизи. За В. Д. Понікаровом, «…предмет судово-облікової експертизи визначається конкретними поставленими завданнями і змістом питань, які вона вирішує. Як правило, основні питання, на які повинен дати експерт відповідь у своєму висновку, пов’язані з обґрунтуванням висновків проведеної ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства, яке перевіряється» .

За Л. Ф. Алексеєвою, «…предметом судово-бухгалтерської експертизи слід уважати відображення фінансово-господарської діяльності підприємства у відповідних документах. Отже, предметом судово-бухгалтерської експертизи є бухгалтерські проведення, які відбивають фінансово-господарську діяльність і є її частиною» .

За М. І. Камликом, «…предметом судової бухгалтерії є негативні зміни в господарській діяльності підприємств і організацій, які спричинені будь-якими деструктивними факторами» .

Таким чином, на наш погляд, предметом судово-бухгалтерської

експертизи є бухгалтерські операції, що відбивають фінансово-господарську діяльність і разом з тим є певною мірою її частиною.

Це поняття предмета судово-бухгалтерської експертизи базується на тому, що його сутність характеризується такими особливостями:

● зв’язком з господарською діяльністю;

● відображенням у бухгалтерському обліку;

● колом питань, поставленими слідчим (судом) експерту-бухгалтеру;

● наявністю висновку, зробленого спеціалістом у галузі бухгалтерського обліку.

Проте необхідно розрізняти поняття судово-бухгалтерської експертизи як дослідження явищ господарської діяльності і предмета судово-бухгалтерської експертизи, яка проводиться у конкретній справі.

У першому випадку предметом експертизи є питання, які входять до компетенції бухгалтера-експерта, у другому — предметом експертизи є питання слідчого або суду, що поставлені бухгалтеру-експерту у конкретній справі.

Поняття предмета судово-бухгалтерської експертизи тісно пов’язане з поняттям об’єкта експертного дослідження.

Об’єктами судово-бухгалтерської експертизи є:

1. Облікові бухгалтерські документи:

а) первинні, які фіксують господарські операції, що розглядаються в справі (вимоги, банківські доручення, касові ордери, наряди, транспортні документи, платіжні відомості, квитанції тощо);

б) зведені (згруповані відомості, особові рахунки, накопичувальні таблиці та ін.).

2. Облікові регістри, в яких відображені господарські операції (книги, журнали-ордери, оборотні відомості, картки обліку тощо).

3. Комп’ютерна інформація.

4. Документи бухгалтерської  звітності (звіти касирів, авансові  звіти, товарні звіти матеріально відповідальних осіб та ін.).

5. Форми фінансової звітності  підприємства.

6. Матеріали інвентаризацій (інвентарні описи, звіряльні відомості, протоколи рішень інвентаризаційних комісій, пояснення матеріально відповідальних осіб).

7. Акти проведених ревізій.

8. Інші офіційні документи (накази про прийняття на роботу  і звільнення, трудові договори і контракти, договори про матеріальну відповідальність, листування з банками, різні довідки тощо).

9. Протоколи допитів звинувачуваних  та свідків, протоколи очних ставок, огляд і вилучення документів.

10. Неофіційні документи, що мають значення для судово-бухгалтерської  експертизи.

11. Висновки експертів  інших галузей знань (товарознавчої, будівельної, технологічної та ін.).

12. Інші документи, що регламентують  діяльність суб’єкта.

Проте основна діяльність експерта-бухгалтера пов’язана з до-слідженням бухгалтерських документів, які відповідно до ст. 83 КПК передбачені в числі джерел доказів відносно справи, що розглядається. Якщо ж такий документ є знаряддям злочинності (підроблене доручення і накладна, згідно з якими отримано і привласнено товарно-матеріальні

цінності) або несе на собі сліди злочину (інвентаризаційний опис і звіряльна відомість, які встановлюють нестачу цінностей), то він (документ) згідно зі ст. 78 КПК являє собою речовий доказ.

Визнання слідчим документа речовим доказом оформляється відповідною постановою, і це відбивається в протоколі огляду (ст. 190, 191 КПК). Після цього документ долучається до справи, при цьому в ній залишається протокол огляду документа і розписка особи, яка прийняла документ на зберігання.

Важливим джерелом інформації для правильної оцінки поданих даних під час проведення судово-бухгалтерської експертизи є нормативно-правові акти України: Конституція і закони України, кодекси України; акти Верховної Ради України нормативного характеру; укази і розпорядження Президента України; постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України; накази, положення, інструкції, правила та інші нормативні акти міністерств, відомств, інших центральних органів державної виконавчої влади, господарського управління та контролю після їх державної реєстрації, здійсненої Міністерством юстиції України; нормативно-правові акти відділів, управлінь, інших служб місцевих органів державної виконавчої влади, господарського управління та контролю, зареєстрованих управліннями юстиції обласних державних адміністрацій; постанови Правління Наці-онального банку України; рішення і висновки Конституційного Суду України.

Експерт-бухгалтер може досліджувати лише ті документи, які є в справі і надані йому слідчим або судом.

Якщо в основу дослідження покладена лише ксерокопія документа, то експерт має зазначити це у своєму висновку.

Документ, наданий на дослідження експерту, має бути перевірений ним як з формального боку, так і за суттю відображених у ньому операцій. Згідно з Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджене наказом Мінфіну України від 24.05.1995 р. № 88), для того щоб документ мав юридичну силу і доказовість, він має містити всі передбачені обов’язкові реквізити.

Усі документи, з якими працює експерт, можна класифікувати як доброякісні та недоброякісні.

Доброякісний документ — це документ, який за формою і змістом відповідає вимогам чинного законодавства й точно відображає проведену господарську операцію.

Недоброякісний документ — це документ, який не відповідає вимогам чинного законодавства, неправильно оформлений, не відображає дійсно виконану господарську операцію або показує її в перекрученому вигляді.

Експерт-бухгалтер не вправі втручатися у вирішення питання про дійсність документів, це виходить за межі його компетенції.

Таким чином, до об’єктів судово-бухгалтерської експертизи належить уся первинна документація, в якій із застосуванням грошових та натуральних вимірників відображається фінансово-господарська діяльність суб’єкта, а також бухгалтерські регістри, фінансова звітність, розпорядчі та інші документи, що регламентують діяльність суб’єкта.

 

2. Методичні прийоми та методика проведення судово - бухгалтерської експертизи фінансових результатів підприємства.

Фінансові результати є підсумком роботи підприємства в звітному періоді. Правильність їх відображення в обліку є запорукою ефективної діяльності у майбутньому. Проведення судово-бухгалтерської експертизи фінансових результатів необхідне при вирішенні кола питань.

А саме:

- перевірка правильності визначення і відображення в обліку доходів за видами діяльності;

- перевірка правильності визначення і відображення в обліку доходів за джерелами надходження;

- перевірка правильності визначення та відображення в обліку доходів за періодом надходження;

- перевірка правильності визначення та відображенні в обліку доходів за періодом визнання;

- установлення причин, що сприяли корисливим зловживанням.

Експертиза цих елементів дає повну інформацію про стан обліку фінансових результатів загалом, про допущені помилки і навмисні зловживання. Тому сукупність експертиз по визначеним напрямкам і надання висновку є метою судово-бухгалтерської експертизи фінансових результатів будь-якого підприємства.

Методичні прийоми проведення судово-бухгалтерської експертизи фінансових результатів.

Методичні прийоми та методика проведення судово-бухгалтерської експертизи фінансових результатів діяльності підприємства включають:

- документальні (відповідність відображених операцій вимогам чинного законодавства; формальна та арифметична перевірка документів, в яких відображається здійснення господарських операцій, регістрів аналітичного та синтетичного обліку, фінансової звітності; зустрічна перевірка документів; логічний контроль правильності відображення взаємозв’язаних операцій тощо);

- розрахунково-аналітичні (економічний аналіз; аналітичні та статистичні розрахунки; економіко-математичні);

- прийоми узагальнення, оцінювання та реалізації результатів експертизи (узагальнення результатів дослідження та складання висновку експерта; розробка пропозицій з профілактики правопорушень; вручення висновку бухгалтера-експерта правоохоронним органам; реалізація пропозицій із профілактики правопорушень; реалізація результатів експертизи у суді);

- органолептичні (контрольні заміри робіт; технологічні експертизи; суцільні (безперервні) спостереження тощо).

Взагалі дані про фінансовий результат підприємства (порівняння доходів та витрат) є одним з найпростіших об’єктів для фальсифікації. Це пов’язано зі значною кількістю документів, рахунків обліку, що використовуються для їх визначення та відображення.

Тому перед бухгалтером-експертом постає завдання з’ясувати правильність відображення та зіставлення доходів і витрат.

Фінансовий результат може бути спотворений в результаті:

- неправильного визначення собівартості реалізованої продукції;

- неповноти відображення отриманих підприємством доходів;

- помилок у розрахунку податку на прибуток;

- неточного відображення отриманих штрафів, пені, неустойки;

- неправомірного списання дебіторської заборгованості до завершення терміну позовної давності;

- завищення витрат на позареалізаційні операції (сплачені штрафи, фінансові витрати, витрати від інвестиційної діяльності, надзвичайних подій тощо).

Основні джерела дослідження фінансової діяльності підприємства.

Інформаційно-методичне забезпечення експертного дослідження операцій, що пов’язані з формуванням доходів та фінансових результатів, поділяють на законодавчо-нормативне та фактографічне.

Джерела законодавчо-нормативної бази: