Розвиток аудиту в республіці Казахстан

 

План:

 

          Вступ

1. Аудит в Росії
2. Аудит в республіці Казахстан

      Висновки

      Список використаних  джерел

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ.

 

 

Виникнення аудиту пов’язано з  розподілом інтересів тих, хто безпосередньо займається керуванням підприємством (адміністрація, менеджери), і тих, хто вкладає гроші в його діяльність (власники, акціонери, інвестори). Останні не могли і не хотіли покладатися на ту фінансову інформацію, яку подавали керівники і підлеглі їм бухгалтери підприємства. Досить часті банкрутства підприємств, обман з боку адміністрації підприємства значно підвищували ризик фінансових вкладень. Акціонери хотіли бути впевнені в тому, що їх не обдурюють, що звітність, яка подається адміністрацією, повністю відбиває реальний фінансовий стан підприємства. Для перевірки правильності фінансової інформації і підтвердження фінансової звітності запрошувались люди, яким, на думку акціонерів, можна було довіряти. Головною вимогою до аудитора, були його беззаперечна чесність і незалежність.

В Російській Імперії, до складу якої входили всі теперішні країни СНД, звання аудитора було введене царем Петром І. Посада аудитора вміщувала в себе деякі обов’язки діловода, секретаря і прокурора. Аудиторів в Росії називали присяжними бухгалтерами. Всі три спроби організації аудиту: в 1889 році, 1912 та 1928, виявились марними.

В країнах СНД, які виникли на терені СРСР, аудиторська діяльність у сучасному вигляді з’явилась порівняно недавно, і в зв’язку з економічними реформами отримує все більше розповсюдження.

У країн СНД загальне соціалістичне  минуле і, як наслідок цього, - схожість проблем, що виникають при формуванні ринкових відносин в економіці.  Тому метою нарад даної робочої групи є координація дій організацій і об'єднань бухгалтерів і аудиторів для обміну досвідом.  Такий обмін досвідом грає важливу роль у спільному розвитку, приведенні системи обліку, отже - Аудиту у відповідність із міжнародними стандартами.

1. Аудит в Росії

 

З різних причин довго не вдавалось  створити спеціалізоване законодавство як основу для аудиторської діяльності. Тільки, у грудні 1993р. Указом Президента Російської Федерації було затверджено Тимчасові правила аудиторської діяльності, які, врешті-решт, майже через сім років після того як аудит в Росії став одним з видів підприємницької діяльності визначили "правила гри".

Оцінка якості цих правил була неоднозначною, проте вони й визначили організаційні  основи інституційної побудови аудиту, його цілі і завдання. Тимчасові правила мали значний позитивний вплив на подальший розвиток не тільки аудиторської діяльності, а і всієї системи ринкових відносин у Росії.

З грудня 1993 р. і до тепер аудиторська  діяльність у Росії розвивається бурхливими темпами, збільшується кількість аудиторських, фірм і атестованих аудиторів, з'являється багато нових професійних періодичних видань, розвивається система професійної підготовки аудиторів, практично в усіх. адміністративних одиницях Росії створено професійні аудиторські організації.

У 1994 р. було затверджено критерії обов'язкового аудиту, що суттєво розширило кількість організацій, які підлягають обов'язковому аудиту, і збільшило попит на аудиторські послуги.

Розробляються правила (стандарти) аудиторської діяльності. У квітні 1996р. Комісія  з аудиторської діяльності розробила  і рекомендувала до використання Порядок складанню аудиторського висновку про бухгалтерську звітність. Практично завершено підготовку ще ряду правил (стандартів) з аудиторської діяльності, їх подальше затвердження багато в чому затримується у зв'язку з відсутністю закону про аудиторську діяльність.

Початковий період розвитку аудиту в Росії завершився.

 

 

Указом Президента Російської Федерації "Про аудиторську діяльність в  Російській Федерації" від 22 грудня 1993 р. № 2263 було затверджено Тимчасові правила аудиторської діяльності в Російській Федерації (далі - Тимчасові правила). Передбачалось, що Тимчасові правила діятимуть до прийняття закону, що регулює аудиторську діяльність.

Усі аудитори - фізичні особи повинні; були до 1 жовтня 1994 р. пройти атестацію  на право здійснення аудиторської діяльності; юридичні й фізичні особи, що займаються аудиторською діяльністю самостійно, зобов'язані були до 1 січня 1995 р. одержати відповідні ліцензії.

Проведення аудиторської діяльності без атестації. починаючи з 1 жовтня 1994 р. і без ліцензії,   починаючи з 1 січня 1995 р., було заборонено.

Перші дев’ять проектів стандартів були розроблені й опубліковані у збірнику "Аудит у Росії" (Видання "Контакт" (ФБК) - НИФИ, 1994. -186 с.). У квітні 1996 р. перший стандарт з аудиторської діяльності - "Порядок підготовки аудиторського висновку" було схвалено Комісією з аудиторської діяльності. У процесі доробки перебуває ще рад стандартів.

Проте підготовка і впровадження аудиторських стандартів відбуваються досить повільно з двох причин. По-перше, немає закону з аудиторської діяльності, без якого неможлива розробка деяких загальних стандартів, наприклад, стандарту "Принципи аудиту", оскільки його зміст великою мірою визначатиметься положеннями закону. По-друге, немає органу, якому надано право розробляти і затверджувати стандарти, які б були обов'язковими до застосування. Тепер Комісія з аудиторської діяльності за своїм статусом може тільки розробити стандарт і рекомендувати аудиторам застосовувати його. Реально правила і методи роботи аудиторів визначаються органами, що видають ліцензії.

Так, Центральний банк випустив інструкцію, що визначає порядок підготовки аудиторських висновків за звітами банків, яка багато в чому відрізняється від аналогічного стандарту, схваленого Комісією з аудиторської діяльності. "Росстрахнадзор" готує свої правила за поданням результатів аудиту. Отже, вже сьогодні можна розглядати як певну тенденцію розподіл правил і методів аудиту згідно з його видами: загальний (фондів і бірж), банківський і страховий.

Негативні наслідки такого становища очевидні. У майбутньому законі необхідно обов'язково виключити можливість застосування різних стандартів при проведенні аудиту різних типів організацій. Стандарти аудиту повинні бути єдиними і грунтуватися на міжнародних аудиторських стандартах. Інакше можливе абсолютне домінування на російському ринку аудиторських послуг міжнародних аудиторських фірм або, що набагато гірше, російським підприємствам буде значно утруднений вихід на міжнародні фінансові ринки.

Постійне зростання попиту на аудиторські послуги в Росії визначається двома основними факторами: розвитком господарського законодавства і розвитком ринку як такого. В перші роки розвиток аудиту визначається наявністю в нормативних актах вимоги проведення аудиту для СП, банків, страхових організацій, представництв іноземних фірм. І цей етап закінчився з прийняттям Тимчасових правил. З 1994р. багато які підприємства почали розглядати аудит не тільки як обов'язок, визначений законодавче, а й як потребу і необхідність. Набутий досвід роботи в умовах ринку, вірніше, в умовах відсутності централізованого управління, підказує, що дешевше користуватися послугами професіоналів, ніж розплачуватися за свої помилки.

Особливо великі ризики російських підприємств , пов'язані з нечітким, що швидко змінюється, господарським законодавством, у тому числі податковим. Тому аудиторські послуги багато в чому асоціюються у них із захистом від цих ризиків. Багато які великі російські підприємства вже ознайомились на практиці з діями податкових органів. І тепер наявність аудиторського висновку, що підтверджує достовірність фінансового звіту, багато в чому є для підприємства гарантією відсутності претензій з боку державних органів із сплати податків І відсутності інших порушень законодавства у звітному періоді.

Коло користувачів фінансової звітності, аналогічно тому, що є в країнах з розвиненою ринковою економікою, ще тільки формується в Росії.

Тут доречно зазначити роль міжнародних  аудиторських і консультаційних фірм, що працюють на російському ринку. Дуже важливо, що саме діяльність міжнародних аудиторських і консалтингових фірм серйозно вплинула і продовжує безперечно впливати на розвиток аудиту і консалтингу в Росії.

Відмінні  стартові умови для роботи міжнародних аудиторських і консалтингових фірм в Росії було створено внаслідок реалізації багатьох проектів, що фінансуються за рахунок коштів міжнародних організацій.

Міжнародні аудиторські фірми  в Росії працюють із "своїми" клієнтами - транснаціональними компаніями, що прийшли а Росію, а також з великими російськими підприємствами. Останні, як правило, є одержувачами іноземних кредитів, і аудиторський висновок, підготовлений на основі міжнародних аудиторських стандартів, служить їм необхідною "перепусткою" у світ міжнародних фінансів.

Інтелектуальний і фінансовий потенціал  міжнародних і національних аудиторських фірм незіставні. В дійсності вони працюють у певному розумінні на різних поверхах російської економіки. Проте найбільші національні аудиторські фірми у чомусь починають конкурувати в Росії з фірмами "великої шістки". За деякими даними, окремі міжнародні аудиторські фірми відчувають серйозні труднощі, пов'язані із занадто великою орієнтацією на проекти, що фінансуються за рахунок міжнародних організацій, надлишковою концентрацією на обслуговуванні "своїх" зарубіжних клієнтів і недооцінкою національного сектора економіки, помилками у кадровій політиці з російським персоналом.

Великі російські комерційні банки  користуються послугами міжнародних аудиторських фірм, очевидно, не без підстав вважаючи, що це їм допоможе підтвердити свою надійність і солідність перед клієнтами не тільки в Росії, а й за її межами.

Дуже часто останнім часом найбільші  російські підприємства прагнуть користуватися одночасно послугами міжнародних і національних аудиторських фірм. Перші виконують аудит І відкривають, підприємству виходи на міжнародні ринки. другі ж працюють як бухгалтерські й податкові консультанти і знижують ризики підприємства за претензіями з боку державних органів.

З введенням Положення про атестацію  аудиторів виникла одна проблема, яка спершу була не дуже помітною на ринку аудиторських послуг. З'явилось багато аудиторів, які дають позитивний аудиторський висновок, практично не проводячи аудит. По-перше, це пов'язано з відсутністю на багатьох підприємствах реального власника, якому необхідна об'єктивна інформація про фінансове становище підприємства. Реальний власник багатьох підприємств у Росії - керівництво цих підприємств, яке не вбачає потреби в розкритті фінансової інформації для зовнішніх користувачів. По-друге, немає офіційних стандартів, що регулюють проведення аудиторських перевірок. Тому немає ^ критеріїв для оцінки необхідних обсягів робіт, які повинен виконати аудитор, щоб зібрати достатні свідчення для формування думки про достовірність і правильність фінансової звітності.

Отже, з одного боку. в Росії ще не сформувався Інститут власників  і зовнішніх користувачів фінансової звітності, а з другого - аудиторам необхідно розробити професійні стандарти, за якими можна було б об'єктивно оцінювати якість їхньої роботи.

 

 

 

 

 

2. Аудит в республіці  Казахстан

Закон Республіки Казахстан "Про  аудиторську діяльність" було прийнято в жовтні 1993 р.

У Законі розділено поняття аудиту й аудиторської діяльності.

Закон визначає аудит як перевірку  бухгалтерської звітності, обліку первинних документів та іншої інформації про фінансово-господарську діяльність господарюючих суб'єктів з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, повноти і відповідності чинному законодавству і встановленим нормативам.

Під аудиторською діяльністю розуміють  підприємницьку діяльність у вигляді організаційного і методичного забезпечення аудиту, практичного виконання аудиторських перевірок і надання інших аудиторських послуг.

Перелік "супутніх" послуг дещо відрізняється від переліків  аналогічних послуг в інших країнах  СНД. До інших аудиторських послуг відносять: експертизу, консультації з питань фінансово-господарської діяльності, бухгалтерського обліку фінансів, оподаткування, права, банківської і страхової справи, екології, правильної організації виробництва, маркетингу, проведення аналізу і прогнозування фінансового становища.

У Казахстані дозволяється діяльність іноземних аудиторів, Іноземні аудитори і фірми повинні одержати в установленому порядку дозвіл від Кваліфікаційної комісії на право зайняття аудиторською діяльністю на території Республіки Казахстан. Підприємства мають право залучати зарубіжних аудиторів і аудиторські фірми для проведення перевірки фінансово-господарської діяльності.

Особливістю в введення у Закон  статусу помічника аудитора. Помічник аудитора - це особа з вищою або середньою спеціальною освітою. Він не користується правом підпису аудиторського висновку, експертного висновку, довідки або іншого офіційного документа про проведення аудиту. Взаємовідносини аудитора і помічника, обсяг робіт, які виконує помічник, оплата праці та інші питання, що стосуються його діяльності, визначаються чинним законодавством і взаємного угодою. Час роботи як помічника аудитора включається в стаж роботи, необхідний для одержання свідоцтва на право зайняття аудиторською діяльністю.

У Законі не визначається зміст аудиторського  висновку, а є посилання до відповідних  стандартів.

Атестацій аудиторів у Казахстані здійснюється Кваліфікаційною комісією.