Автор работы: Пользователь скрыл имя, 27 Ноября 2014 в 12:23, курсовая работа
Для прийняття управлінських рішень, навіть на рівні підприємства, повинні використовуватись дані, які відповідають певним правилам, вимогам і нормам, що є зрозумілими та прийнятними для користувача. Зокрема, щоб порівняти фінансові результати, досягнуті у попередньому та звітному періодах, необхідно використовувати показники, які визначені за єдиною методологією з використанням однакових критеріїв і правил.
Вступ
1. Теоретичні аспекти обліку оплати праці
2. Нормативно правове регулювання обліку праці та її оплати в Україні
3. Стан та методи обліку оплати праці на підприємстві
3.1 Техніко-економічна та фінансова характеристика підприємства
3.2 Форми і системи оплати праці, що використовуються на підприємстві
3.3 Первинний облік праці та її оплати
3.4 Порядок нарахування заробітної плати працівникам підприємства
3.5 Порядок нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності
3.6 Порядок розрахунків щорічних і додаткових відпусток
3.7 Утримання із заробітної плати
3.8 Синтетичний та аналітичний облік розрахунків по оплаті праці та контроль за використанням фонду оплати праці
4. Вдосконалення обліку праці та її оплати на підприємстві
Висновки та пропозиції
Список використаних джерел
Діаграма 3.1.2. Обсяг реалізації продукції
(послуг).
Аналізуючи
показники цієї таблиці можна зробити
наступний висновок: Обсяг виробленої
та реалізованої продукції з кожним роком
зростає, підприємство продає всю вироблену
продукцію. У звітному році в порівнянні
з базисним обсяг реалізації зріс на 1187,76
тис. грн. Також видно, що зі збільшення
виробництва на 221,30 тис. грн. зросла середньорічна
вартість оборотних фондів. Це є показник
того, що підприємство закуповує більше
сировини та матеріалів для виробництва
своєї продукції, адже сировину та матеріали
включають до виробничих запасів, які
в свою чергу входять до оборотних активів.
Обсяг реалізації
продукції є одним із найважливіших техніко-економічних
показників підприємства. Для аналізу
цього показника на основі даних таблиці
3.1.2. побудовано діаграму 3.1.2. в якій чітко
відображено обсяг реалізації продукції
за останні три роки існування підприємства.
З цієї діаграми
видно що реалізація продукції збільшилась
у звітному році більш ніж у тричі в порівнянні
із минулим роком (з 459,80 тис. грн. до 1551,06
тис. грн.), і більш ніж в чотири рази в звітному
в порівнянні з базисним роком (з 363,30 тис.
грн. до1551,06 тис. грн. ). Це теж говорить
про те, що підприємство збільшує випуск
і реалізацію продукції, що воно розвивається.
Також важливим
є аналіз складу та структури забезпеченості
підприємства основними фондами.
Основні
фонди – це засоби праці які неодноразово
беруть участь у виробничому процесі,
не змінюючи при цьому своєї первинної
форми. Їх вартість переноситься на вартість
готової продукції частинами в міру зношення
шляхом амортизаційних відрахувань.
Для аналізу
складу та структури забезпеченості підприємства
основними виробничими фондами побудовано
таблицю 3.1.3, за допомогою якої можна в
цифрах побачити склад основних фондів
підприємства, а структуру основних виробничих
фондів зображено на діаграмі 3.1.3.
Таблиця 3.1.3 Аналіз складу та структури забезпеченості підприємства основними виробничими фондами
|
|
|
| |||
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Діаграма 3.1.3. Структура основних виробничих
фондів підприємства
Розглядаючи
таблицю 3.1.3. бачимо, що вартість основних
виробничих фондів підприємства з кожним
роком зменшується. Це пов’язано із зносом
основних засобів та малою закупівлею,
будівництвом чи відновленням основних
засобів на даному підприємстві. У 2005 році
загальна вартість основних виробничих
фондів складала 776,10 тис. грн., наступного
року їх вартість знизилась на 12,20 тис.
грн., а в 2007 році на 2 тис. грн. менше за
2006 рік. Вартість автотранспорту теж знизилась.
Вартість машин та обладнання у 2006 році
зменшилась на 0,62 тис. грн., але в 2007 році
за рахунок закупівлі нового обладнання
їх вартість зросла на 0,66 тис. грн. і становить
38,85 тис. грн. Підприємству потрібно вкладати
кошти на ремонт будинків та споруд або
на придбання нових основних засобів,
оскільки вони вже застарілі і щороку
зменшується їх вартість.
Розглядаючи
структуру основних виробничих фондів
яка зображена на діаграмі 3.1.3. можна зробити
висновок, що найбільшу питому вагу серед
усіх основних фондів займають будинки
та споруди (85%), автотранспорт займає 9%
усієї вартості цих фондів, машини та обладнання
– 5% , інструменти, прилади та інвентар
1%.
Таблиця 3.1.4. Аналіз застосування основних
засобів.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Показники
цієї таблиці показують, що в базисному
році вартість основних засобів була більшою
ніж у звітному на 14,2 тис. грн., але виробництво
продукції було меншим, що говорить про
застосування основних засобів не повну
можливість. У звітному році в порівнянні
із базисним роком обсяг виробленої продукції
зріс на 1157,76 тис. грн. або на 426,94 % не зважаючи
на зменшення середньорічної вартості
основних засобів. Підприємство почало
більше виготовляти продукції, а отже
і збільшило використання основних засобів.
Також це
видно із показника фондовіддачі який
у звітному році зріс на 1,57 в порівнянні
із базисним. Зростання цього показника
говорить про більший обсяг виробленої
продукції та застосування основних засобів.
Це є позитивним для будь-якого підприємства.
Таблиця 3.1.5. Аналіз використання виробничих
потужностей підприємства.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Метою аналізу
використання потужностей підприємства
є інформація про те чи виробляє підприємство
продукції стільки, скільки може виробити
за допомогою своїх засобів виробництва.
З даної таблиці 3.1.5. бачимо, що середньорічна
виробнича потужність є незмінною на протязі
базисного, минулого та звітного років.
А разом з тим бачимо що річне виробництво
у звітному році в порівнянні із базисним
збільшилось на 787,76 тис. грн. Це вже говорить
про те, що підприємство краще свої засоби
виробництва і потужності. Розрахувавши
коефіцієнт використання виробничих потужностей
у відсотковому виразі можна зробити висновок,
що ТОВ «Український кристал» у базисному
році використовувало свої виробничі
потужності лише на 21%. По словам головного
бухгалтера це зумовлено тим, що підприємство
починало свою діяльність. У звітному
році підприємство використовувало свої
виробничі потужності на 91%. Це на 70% більше
ніж у базисному році, і це є позитивним
показником для підприємства.
Одним з інструментів
з'ясування конкурентноздатності підприємства
є аналіз його фінансового стану.
Аналіз фінансового стану підприємства
— комплексне
вивчення фінансового стану підприємства
з метою оцінки досягнутих фінансових
результатів, що проводиться за допомогою
методів статистичного, економічного
та фінансового аналізу.
Фінансовий
стан підприємства може бути задовільний
або незадовільний.
Аналіз фінансового
стану даного підприємства проводиться
на основі Балансу (ф.1м) та Звіту про фінансові
результати (ф. 2м), оскільки воно належить
до малих підприємств, для яких встановлено
скорочену фінансову звітність (див. дод.
3.1.1). Показники, що описують майновий стан
підприємства розраховуються на підставі
даних активу Балансу, до яких належать:
Сума наявних у підприємства господарських
коштів – це кошти які перебувають у розпорядженні
підприємства (це є валюта, підсумок балансу);
Коефіцієнт зносу основних засобів характеризує
частку первісної вартості основних засобів,
списану на витрати в попередніх періодах.
Коефіцієнт оновлення основних засобів визначає частку
від наявних на кінець звітного періоду
основних засобів, яка складає нові основні
засоби.
Коефіцієнт вибуття основних засобів показує, яка
частина основних засобів, з якими підприємство
почало діяльність у звітному періоді,
вибула з різних причин.
Коефіцієнт придатності основних засобів є доповненням
коефіцієнта вибуття основних засобівдо
100 % (або одиниці).
Розглядаючи
показники суми наявних у підприємства
господарських коштів, бачимо, що ця сума
з кожним роком зростає. У 2005 році на підприємстві
ця сума становила 1724,1 тис. грн., у 2006 році
– на 44,5 тис. грн. більше, у 2007 цей показник
у порівнянні з минулим роком зріс на 169,4
тис. грн. Це говорить про те, що підприємство
розвивається, зростає кількість коштів
які перебувають у розпорядженні підприємства
та про розширення підприємством господарського
обороту. Це є хороші показники для підприємства.
Таблиця 3.1.6. Показники оцінки майнового
стану підприємства.
|
|
| ||
|
|
| ||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Коефіцієнт
зносу основних засобів постійно зростає,
що є небажаним для підприємства. Прийнято
вважати, що значення коефіцієнта зносу
більше ніж 50 % (а, отже, коефіцієнта придатності
– менше 50 %) вважається небажаним. У випадку
з цим об’єктом дослідження бачимо, що
коефіцієнт зносу основних засобів у 2007
році зріс в порівнянні з минулим роком
на 0,07. Але розглядаючи коефіцієнт придатності,
можна зробити висновок, що коефіцієнт
зносу основних засобів не більше за цей
показник, що є позитивним для підприємства
в цілому. У базисному році коефіцієнт
придатності сягав позначки 0,85, наступного
року він зменшився на 0,04, в звітному році
в порівнянні із базисним на 0,11. Ці два
коефіцієнти взаємозалежні. Якщо коефіцієнт
зносу збільшується, то коефіцієнт придатності
зменшується, а сума цих показників дорівнює
1.
Наприклад
у звітному періоді коефіцієнт зносу основних
засобів 0,26, коефіцієнт придатності 0,74.
Тоді 0,26+0,74=1.
Коефіцієнт
оновлення основних засобів на цьому підприємстві
зріс тільки у базисному році до 0,56, в наступні
роки збільшення цього показника не відбувалося.
Це говорить про те, що підприємство не
закуповує основні засоби, частки нових
у кінці періоду немає.
Коефіцієнт
вибуття основних засобів у 2006 році складав
0,006, а у 2007 році зменшився на 0,004. Вибуття
основних засобів не є позитивним для
будь-якого підприємства.
Загалом
можна зробити висновок, що стан основних
засобі на даному підприємстві не поганий,
сума наявних у підприємства господарських
коштів є зростаючою, а коефіцієнт зносу
сягає 0,26 або 26%, що свідчить про те, що
ці основні засоби не так давно введенні
в експлуатацію розпочали свою роботу.
Коефіцієнт фінансової автономії (незалежності) характеризує
частку власності власників підприємства
(власного капіталу) у загальній сумі коштів,
авансованих у його діяльність.
Коефіцієнт фінансової залежності є зворотним
коефіцієнту фінансової автономії (добуток
цих коефіцієнтів дорівнює 1). Він характеризує
частку залучених коштів у загальній сумі
коштів фінансування. Зростання цього
показника в динаміці означає збільшення
частки позикових коштів у фінансуванні
підприємства, а отже, і втрату фінансової
незалежності. Якщо його значення знижується
до одиниці, то це означає, що власники
повністю фінансують своє підприємство.
Коефіцієнт фінансового ризику показує співвідношення
залучених коштів і власного капіталу.
Таблиця 3.1.7. Показники фінансової стійкості
підприємства
|
|
| ||
|
|
| ||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Розрахувавши
показники фінансової стійкості підприємства
можна сказати, що підприємство з кожним
роком менше залежить від кредиторів,
власники все більше фінансують своє підприємство
самостійно. Це видно зі збільшенням коефіцієнта
фінансової автономії (незалежності),який
з за останній рік збільшився на 0,13, та
зі зменшенням коефіцієнта фінансової
залежності, який в порівнянні з минулим
роком зменшився на 0,52 і крокує до 1, що
є позитивним показником для підприємства.
Також це видно зі зменшення показника
фінансової залежності який є зворотним
до коефіцієнта фінансової автономії
(незалежності). Цей висновок також підтверджує
показник фінансового ризику підприємства
який з кожним роком теж зменшується, що
є позитивним для підприємства. Аналіз
платоспроможності та ліквідності важливий
для підприємства і для зовнішніх інвесторів.
Під платоспроможністю підприємства розуміється
наявність у підприємства грошових коштів
та їх еквівалентів у кількості, достатній
для розрахунків щодо кредиторської заборгованості,
яка вимагає негайного погашення.
Поняття
платоспроможності та ліквідності дуже
близькі. Проте між ними існують певні
відмінності. Поняття ліквідності більш
ємне. Від ступеня ліквідності балансу
залежить його платоспроможність. У той
же час ліквідність характеризує не тільки
поточний стан активів, а і перспективний.
Ліквідність
балансу – це рівень покриття зобов'язань
підприємства його активами, строк перетворення
яких на гроші відповідає строкам погашення
зобов'язань. Аналіз ліквідності балансу
полягає у порівнянні коштів за активом,
згрупованих за ступенем їх ліквідності
та розташованих в порядку убування ліквідності,
із зобов'язаннями за пасивом, згрупованими
за термінами їх погашення і розташованими
в порядку зростання таких термінів.
ЛІ. Найбільш ліквідні активи
2005 р.=Л1 =
ряд. 220 + ряд. 230 + ряд. 240=0 тис. грн.;
2006 р.=0 тис.
грн.;
2007 р.=0+1,4=1,4
тис. грн.
Дані балансів
досліджуваного підприємства за грудень
трьох років показують, що у 2005 та 2006 роках
цей показник дорівнював нулю, тобто не
було найбільш ліквідних активів, а у 2007
році до цієї групи належало вже 1,4 тис.
грн..
Л2. Активи, які швидко реалізуються
Л2 = ряд. 130
+ ряд. 140 + ряд. 150 + ряд. 160 + ряд. 170 + + ряд.
180 + ряд. 190+ + ряд. 200 + ряд. 210.
2005 р.=223,4
тис. грн.;
2006 р.=184+2,3=186,3
тис. грн.;
2007 р.= 283,9
тис. грн..
ЛЗ. Активи, які повільно реалізуються
ЛЗ = ряд.
100 + ряд. 110+ ряд. 120 + ряд. 250 + ряд. 270.
2005=536,6+175,5=712,1
тис. грн.;
2006 р. =623,6+175,5+
799,1 тис. грн.;
2007 р=808+63,5=871,5
тис. грн..
Информация о работе Стан, методи та шляхи удосконалення обліку праці та її оплати