Охорона праці в органах ДПС

План

1. Нормативно-правова база охорони праці в Україні
2. Організація охорони праці в ДПІ
3. Умови праці на робочому місці
4. Профілактика травматизму та профзахворювань

 

1. Нормативно-правова база охорони  праці в Україні.

Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності людини в процесі праці.

Охорона праці спирається на комплекс державних законодавчих актів. Загальними законодавчими актами, що визначають основні положення щодо охорони праці, є Конституція України, Кодекс законів про працю, Закони України "Про охорону праці", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", "Про пожежну безпеку", "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та відповідні підзаконні акти.

Усі закони і підзаконні акти з  охорони праці базуються і  відповідають Основному Закону держави – Конституції України, яка була прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 року. У ній декларуються права громадян України на працю, яку вони вільно обирають або на яку вільно погоджуються, на належні, безпечні і здорові умови праці, відпочинок і на соціальний захист.

Основним законодавчим актом щодо охорони праці є Закон України  “Про охорону праці”, який прийнято Верховною Радою України 14 жовтня 1992 року і введений в дію з 24 жовтня 1992 року. Він визначає основні  положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров’я в процесі трудової діяльності, регулює за участю відповідних державних органів відносини між власником підприємства, установи й організацій.

У Законі враховано основні  вимоги конвенцій і рекомендацій Міжнародної Організації Праці щодо безпеки і гігієни праці та виробничого середовища, регулювання відносин охорони праці в передових промислово розвинутих країнах. За часу, що  минув з дня набрання чинності цим Законом, розроблено, затверджено і введене в дію більш тридцять положень, інструкцій  та інших підзаконних нормативних актів, прийнято ряд постанов Уряду.

На виконання вимог Закону і  з метою забезпечення комплексного управління охороною праці на державному рівні утворено національну раду з питань безпечної життєдіяльності населення при Кабінеті міністрів України та Державний Комітет України по нагляду за охороною праці. Почав діяти Національний науково-дослідний інститут охорони праці та Науково-інформаційний і навчальний центр охорони праці цього Комітету. Вперше в законодавче регулювання охорони праці Закон увів поняття моральної шкоди і встановив обов’язок власника або уповноваженого їм Органу відшкодувати моральну шкоду потерпілому, за небезпечні або шкідливі умови праці. Значно підвищено захист працівників при нещасних випадках на виробництві. Зокрема, встановлено виплату одноразової допомоги потерпілому. У разі смерті потерпілого розмір одноразової допомоги винний бути не менше 5-річного заробітку працівника, який  виплачується його сім’ї, і, крім того не менше річного заробітку на одного утриманця потерпілого.

Вивчаючи стан охорони праці  на підприємствах країни Міністерство освіти України бачило наказ №120 від 2.12.1998 долі “Про вдосконалення  навчання з охорони праці і безпеки життєдіяльності у вищих навчальних заставах освіти України”.

У законі говоритися:

“1.3. Передбачити включення відповідних  розділів і питань охорони праці  до робочих навчальних програм профілюючих  дисциплін, контрольно-кваліфікаційних  завдань, програм виробничної та переддипломної практики, а також до дипломних проектів і робіт молодших спеціалісті і магістрів.

До екзаменаційних білетів державних  випускних іспитів бакалаврів і  спеціалістів включати окремі питання  з охорони праці.

Проходячи переддипломну практику кожний дипломант повинний вивчити умови праці на робочому місці, ділянці, відділі банку, бухгалтерії і т.д.”

Всі розуміють, що найдорожчим для  людини є її життя та здоров’я. Так  за перше півріччя 2000 року на виробництві  загинуло 665 осіб, а від нещасних випадків невиробничого характеру загинуло на Україні 33,5 тисячі чоловік.

Вкрай незадовільним є стан охорони  праці на малих, орендних і приватних  підприємствах, комерційних структурах.

Служби охорони праці місцевих, районних, обласних держадміністрацій не організовані. На підприємствах не додержуються вимог щодо забезпечення безпечних розумів праці.

У законі “Про охорону праці” чітко  визначено пріоритет життя і  здоров’я робітника, повну відповідальність власника за створення безпечних  та нешкідливих розумів праці.

Економічна кризу загострила проблеми безпеки людини на виробництві. Думаючи  про те, як вижити, мало хто по-справжньому  дбає про охорону праці. Під страхом  безробіття трудящі вимушені мовчати  про незадовільні умови праці, про  відсутність санітарно-побутових приміщень, нехтування санітарно-гігієнічними нормами, наражають на безпеку своє життя і здоров’я.

 

2. Організація охорони праці  в ДПІ

Забезпечення нормальних умов праці  начальник ДПІ Оболонського району м. Києва забезпечує функціонування служби управління охороною праці, для чого:

створює відповідні служби і призначає  посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони  праці, затверджує інструкції про їх обов’язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій;

розробляє за участю профспілок і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів з охорони праці, створює  умови для модернізації комп’ютерної техніки;

забезпечує  усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань і виконання профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

організовує проведення лабораторних досліджень умов праці, атестації робочих місць  на відповідність нормативним актам  про охорону праці в порядку і строки, що встановлюються законодавством, вживає за їх підсумками заходів щодо усунення небезпечних і шкідливих для здоров’я виробничих факторів;

розробляє і затверджує положення, інструкції, інші нормативні акти про охорону  праці, що діють у межах підприємства та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до державних міжгалузевих га галузевих нормативних актів про охорону праці, забезпечує безкоштовно працівників нормативними актами про охорону праці;

здійснює  постійний контроль за дотриманням  працівниками технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами. устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог щодо охорони праці;

організовує пропаганду безпечних методів праці  та співробітництво з працівниками в галузі охорони праці.

Основні завдання, покладені на службу охорони праці полягають у виконанні комплексу послідовних взаємопов’язаних дій щодо попередження травматизму та виробничозумовлених захворювань.

 

3. Умови праці на робочому  місці

Раціональна організація робочих  місць службовців припускає: вибір  меблів і устаткування з урахуванням антропологічних показників і забезпечення зручного положення корпуса працівника, що створює умови для меншої стомлюваності, волі рухів. У ДПІ Оболонського району м. Києва максимальна площа приміщення складає 2,5 квадратних метри на одного службовця, при однобічному природному висвітленні глибина приміщень не перевищує 5 метрів. Вікна розташовані перпендикулярно столам і не розташовуються в полі зору робітників.

Робоча  поверхня столів тверда і гладка, переважно  з дерева. Проектуючи планування робочого місця, необхідно забезпечувати раціональне розміщення засобів і предметів праці. Для цього на поверхні робочого столу й усередині його не повинно бути нічого зайвого, а засобу праці, інвентар, документація і матеріали повинні мати строго визначене місце, найбільш часто використовувані предмети повинні розташовуватися в межах нормальної зони досягнення. Розміри полиць і шухляд у столах повинні відповідати розмірам збережених паперів, папок, причому спосіб збереження повинний забезпечувати зручність їхнього укладання та пошуку. Доцільно обладнати спеціальні шухляди для збереження паперів, письмового приладдя, карток.

При організації робочого місця  начальника ДПІ Оболонського району м. Києва вирішальне значення мають такі особливості праці, як широкі інформаційні зв’язки, постійні контакти з великим числом людей, необхідність прийняття оперативних рішень і швидкого доведення їх до виконавців, здійснення контролю за виконанням рішень.

Робочі місця фахівців розробляються  також з урахуванням змісту їхньої праці. Поряд зі спеціальною технікою, зв’язаної зі специфікою конкретної праці, робочі місця фахівців повинні бути оснащені “малою” оргтехнікою, що включає  технічні довідники-блокноти для пошуку номера телефону й адреси. Кожне робоче місце фахівця оснащується також комплексом канцелярський приладдя.

Для створення сприятливих умов для працівника розумової праці  особлива увага повинна бути звернена на освітленість робочих місць. У  службових приміщеннях найкраще застосовувати комбіноване люмінесцентне висвітлення. Стельове висвітлення рівномірне висвітлює все приміщення, а місцеве – робочу зону. Застосовувати тільки місцеве висвітлення неприпустиме, тому що це погано впливає на зір. Для устаткування місцевого висвітлення краще застосовувати обертаючі пересувні лампи на гнучкому чи шлангу на спеціальних шарнірах. Здоров’я і працездатність людини залежать також від факторів зовнішнього середовища, що впливають на його. Температура і вологість повітря регламентуються санітарними нормами СН-245-71. Для підвищення продуктивності праці велике значення мають заходу щодо боротьбі із шумом, облицювання стін, стель, дверей у приміщеннях звукопоглинаючими матеріалами, пристрій звукопоглинаючих стель, пристрій пристосувань, що усувають хлопання дверей, укладання в коридорах і приміщеннях килимових доріжок. При проектуванні й устаткуванні службових приміщень варто враховувати естетичні вимоги. Це насамперед відноситься до архітектурно-планувального рішення інтер’єра службових приміщень, що повинне забезпечувати об’ємно-просторове естетичне оформлення.

Типове проектування організації  праці службовців  дозволило значно підвищити ефективність впровадження охорони праці. На першому етапі  розгортання цих робіт основна  увага приділяється розробці планових проектів організації робочих місць. Особливо перспективним напрямком у роботі з удосконалювання організації праці службовців є розробка типових проектів на основі створених процедур виконання конкретних робіт. Такі типові проекти організації праці можуть охоплювати окремі посади, окремі підрозділи і комплекс робіт з кожної функції керування по підприємству в цілому.

Типовий проект по функції керування  містить:

1. загальні положення – характеристику функції, склад задач по функції, структуру функціональної служби, зразкове положення про функціональну службу і її структурні підрозділи, розподіл задач між структурними підрозділами;
2. характеристику робіт з функції і методів їхнього виконання;
3. професійні вимоги по підборі, розміщенню і використанню кадрів службовців;
4. найбільш типові варіанти організаційно-технічних умов виробництва;
5. перелік основних посад керівників, фахівців, технічних виконавців;
6. характеристику праці керівників, фахівців, технічних виконавців;
7. рекомендації з методів роботи керівників, фахівців, технічних виконавців;
8. зразкові режими праці і відпочинку, регламенти робочого дня керівників, фахівців, технічних виконавців;
9. організацію робочих місць, планування службових приміщень, планування й оснащення робочих місць, умов праці на робочих місцях.

 

4. Профілактика травматизму та  профзахворювань

Організаційні причини – неякісне проведення навчання з питань охорони  праці, відсутність контролю, порушення  правил експлуатації транспортних засобів, невиконання заходів щодо охорони  праці та правил протипожежної безпеки.

Технічні  причини – несправність електрообладнання, з яким працюють працівники органів  ДПС України; автомобільні аварії, в  які можуть потрапити співробітники  ДПС України при досить частих поїздках у службовому або особистому автомобільному транспорті.

Санітарно-гігієнічні причини – недостатнє чи нераціональне  освітлення робочих місць, незадовільні мікрокліматичні умови праці, наявність  різноманітних випромінювань з  боку працюючих комп’ютерів, копіювальної техніки, мобільних засобів зв’язку, порушення правил особистої гігієни.

Психофізіологічні причини – фізичні та психологічні перевантаження організму людини, викликані  напруженістю роботи (що характерно для  окремих категорій співробітників ДПС України -інспекторів, службовців податкової міліції), невідповідність психофізіологічних даних працівників виконуваній роботі.

В окрему групу для співробітників органів ДПС України необхідно  віднести травми, нанесені працівникам  цих органів кримінальними елементами, їх розглядають та розслідують органи міліції та прокуратури.

Одним з основних факторів, що попереджує виникнення професійних захворювань  є попередній та періодичний медичні  огляди працівників. Згідно законодавства  України “Про охорону праці” контроль за проходженням медичних оглядів покладається на служби з питань охорони праці, а їх проведення здійснюється медичними закладами, працівники яких несуть повну відповідальність згідно законодавства за невідповідність медичного висновку фактичному стану здоров’я працівника.

З метою зниження втоми та профілактики професійних захворювань рекомендується проведення комплексу вправ, які знімають втому очей, поліпшують кровообіг, знімають втому рук та хребта.

Комплекси нескладних фізичних вправ, які щоденно  виконуються в процесі роботи, сприяють покращенню функціонального стану організму, підтриманню високого рівня працездатності та збереженню здоров’я працівників. Такий комплекс вправ має профілактичне значення у попередження захворювань. Розроблені спеціальні комплекси вправ для очей, для зняття розумового і м’язового напруження, психофізичного розвантаження, дихальна гімнастика й ін.

Нахили  і повороти голови справляють механічні  дії на стінки шийних кровоносних  судин, підвищуючи їх еластичність. Тренування вестибулярного апарату сприяє розширенню кровоносних судин головного мозку, а дихальні вправи, особливо дихання через ніс, збільшують їх кровонаповнення. Усе це підсилює мозковий кровообіг, тим самим полегшуючи розумову діяльність.