Економічне та соціальне значення підвищення якості продукції

Міністерство освіти і  науки України

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут»

 

 

Кафедра технології неорганічних речовин та загальної хімічної технології

 

 

Доповідь

 

На тему: «економічне та соціальне значення підвищення якості продукції»

 

 

 

 

 

 

 Виконала студентка ХН-11

                                                                                       Лукомська А.В.

                                                                                       Перевірила:

                                                                                       Обушенко Т.І.

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ 2013

 

У сучасних умовах об'єктивна  необхідність підвищення рівня якості продукції обумовлена кількома причинами:

1. якість продукції стає одним з вирішальних факторів підвищення ефективності виробництва та інтенсивного розвитку економіки в цілому;

2. випуск неякісної продукції завдає великої економічної шкоди як окремим підприємствам, так і всій національній економіці;

3. змінюється психологія споживача і його вимоги до якості продукції;

4. якість є одним з найважливіших факторів конкурентоспроможності продукції в умовах посилення конкурентної боротьби за ринки збуту.

Підвищення якості продукції  є найважливішим шляхом збільшення ефективності виробництва. Ефективність виробництва визначається співвідношенням отриманих результатів і зроблених витрат. Підвищити ефективність можна двома шляхами: зниженням витрат виробництва або підвищенням суспільної значущості результатів праці, яка може зростати не тільки за рахунок збільшення кількості продукції, але і внаслідок підвищення її якості. Перший шлях має певні межі, другий - практично не обмежений.

Підвищення якості продукції  є процес, орієнтований на найбільш повне задоволення потреб у даній  продукції, який включає в себе поліпшення якісних параметрів вже освоєної продукції, а також створення  і освоєння якісно нових її видів.

Зростання якості продукції  має обмежувачі двоякого роду: науково-технічні досягнення і виробничий потенціал  суспільства, що обумовлює величину витрат сукупного суспільного праці, необхідних на створення та використання продукції. Суспільству небайдужа те кількість праці, яка потрібна на створення конкретної продукції і задоволення нею суспільної потреби. З економічної точки зору доцільно не будь-яке підвищення якості виробів, а тільки таке, яке відповідає суспільним потребам і задовольняє ці потреби з найменшими витратами. Висока якість продукції - свідоцтво досягнення максимальної економії праці на задоволення певної потреби за рахунок оптимізації витрат праці на стадіях виготовлення і споживання продукції. У міру зниження якості продукції зростає необхідність додаткових витрат праці в суспільстві на задоволення відповідної потреби. Так, при зниженні надійності і терміну служби технічних пристроїв зростають витрати на ремонт і технічне обслуговування. Якщо це стосується побутової техніки, то зростають втрати робочого і вільного часу, що виникають через необхідність її ремонту. Підвищення якості забезпечує помітну економію коштів підприємств і фірм - виробників продукції. Незважаючи на початкові витрати, економія коштів настільки велика, що фірми можуть переглянути ціни на свої товари в бік їх зниження, що значно підвищує їх конкурентоспроможність, збільшуючи частку цих товарів на ринку з збереженням і навіть зростанням прибутку. Аналіз показав, що збільшення вкладень в підвищення якості продукції на 2% на стадії її проектування дає приріст прибутку на 20%. Окупність вкладень в підвищення якості продукції становить близько 900%.

Звичайно, витрати на забезпечення і підвищення якості продукції на різних фірмах різних країн можуть значно відрізнятися. У США витрати на підвищення якості продукції в середньому становлять 3-5% від реалізації продукції, в Західній Європі - 6-8%, в Японії - 3%.

Два аспекти продукції - якість і кількість в певних межах  взаємозамінні у задоволенні  суспільних потреб. Окрема одиниця  продукції з даним рівнем якості здатна задовольнити одиничну потребу. Весь обсяг удовлетворяемой потреби в даній продукції визначається добутком її кількості на рівень її якості. Таким чином, заданий обсяг потреб можна задовольнити меншою кількістю продукції при більш високому її якості.

У більшості випадків поліпшення якості стимулює зростання обсягів  споживання, а отже, і виробництва. Це обумовлено тим, що нова, більш висока якість не тільки створюється для задоволення вищої потреби, а й змінює характер вже наявних потреб або породжує нові і дає імпульси розвитку суспільного виробництва і підвищенню рівня життя людей. Існує помилкова думка, що при дефіциті продукції її якість відходить на другий план, тому що купується все, що виробляється. Але продукція низької якості не може зменшити дефіцит, тому що здатна задовольнити конкретну потребу далеко не повністю по всій сукупності споживчих властивостей і на короткий термін, якщо знижуються такі показники якості, як збереженість і довговічність. При цьому зростає потребная маса товарів.

Більше того, низька якість даного виду продукції може викликати  дефіцит інших видів. Так, дефіцит  легкових автомобілів може бути наслідком  не тільки обмежених потужностей  з їх виробництва, а й низької якості металу; дефіцит автомобільного палива - наслідок його великих питомих витрат через неякісність двигунів; дефіцит взуття з натуральної шкіри - багато в чому результат низької якості сировини з -за поганого догляду за худобою і т.д. Підвищення якості еквівалентно зростанню обсягу продукції, що випускається без додаткових витрат ресурсів. Розрахунки показали, що ефективність вкладень, спрямованих на підвищення якості продукції, приблизно в 2 рази вище ефективності витрат на збільшення обсягу її виробництва.

Найбільш надійний шлях задоволення потреб у товарах - підвищення якості. Розвинений товарний ринок вирішує проблему якості просто: товар низької якості не знаходить споживача. У цих умовах якість продукції - головний показник її конкурентоспроможності.

Положення фірм на ринку в умовах конкуренції забезпечується стабільною підтримкою рівня якості продукції, що випускається. Постійний випуск високоякісної продукції дає можливість великим корпораціям отримувати урядові замовлення, брати участь у загальнодержавних програмах та проектах, що забезпечують гарантований ринок збуту.

В умовах гострої конкурентної боротьби становище на ринку дрібних і середніх фірм цілком залежить від якості, що випускається ними. Якщо положення великих компаній являється практично непорушним, бо, зазнавши невдачі у виробництві одного виду продукції, вони можуть компенсувати її успіхом у виробництві іншого виду, то випуск неякісної продукції дрібними фірмами, у яких номенклатура найчастіше обмежена, може призвести до повного банкрутства. Крім того, дрібні і середні фірми часто є постачальниками великих корпорацій, які пред'являють їм жорсткі вимоги щодо якості продукції, що поставляється. Контракт укладається лише з фірмами, що довели свою здатність виробляти високоякісну продукцію.

Визначальне значення якості в конкурентоспроможності продукції  підтверджується наступним фактом. При дослідженні 200 великих фірм США 80% опитаних відповіли, що якість продукції є основним фактором для її реалізації. Жодна фірма не поставила ціну на перше місце.

В останні роки проблема якості в розвинених країнах перестає бути турботою окремих фірм, а розглядається як загальнонаціональна проблема. Так, проблема управління якістю продукції розглядається як найважливіша національна завдання в Японії, в США організовуються щорічні "місячники якості", в Швеції за рішенням уряду проводяться загальнонаціональні кампанії боротьби за якість, в Голландії розробляється загальнонаціональний п'ятирічний план підвищення якості продукції. Така пильна увага в розвинених країнах до якості продукції пояснюється дією об'єктивних причин, названих раніше, а також зміною умов, форм і методів загострення конкурентної боротьби за ринки збуту між провідними фірмами різних країн. Каталізатором є "японська феномен" в області якості виробів. Японські фірми практично витіснили конкурентів на світовому ринку аудіо-та відеоапаратури, годинників, фотоапаратів, тіснять провідні американські та європейські фірми на ринку автомобілів і ряду інших товарів.

Більшість країн докладають величезних зусиль, щоб підвищити  якість своїх товарів і тим  самим відстояти свій престиж  і положення на світовому ринку  в запеклій боротьбі проти конкурентів  з Японії. Промислові фірми різних країн переймають японський досвід організації виробництва та управління якістю.

Особливо гостро проблема якості стоїть і вимагає свого рішення в нашій країні. Ця проблема для нас застаріла, вона виникла ще в умовах директивної економіки, коли всі роботи по забезпеченню і поліпшенню якості продукції планувалися і контролювалися зверху. Однак при цьому слабко враховувалися вимоги споживачів і якість продукції оцінювалася за її відповідністю вимогам нормативних документів, які найчастіше відставали від запитів споживачів. При монопольному положенні виробників і відсутності потужного ринкового стимулу якісного зростання - конкуренції - вони не були зацікавлені у підвищенні якості продукції, у витрачанні додаткових фінансових ресурсів на ці цілі. Положення з якістю продукції потім посилилося наростанням товарного дефіциту, коли попит все більше перевищував пропозицію, і позбавлений вибору споживач був готовий купити товар будь-якої якості і за диктуемой ціною (правда, ціни були доступними).

Так як наші виробники практично  не виходили на зовнішній ринок (за невеликим винятком), то відсутня і  зовнішня конкуренція і не було необхідності зіставляти якість наших товарів  з товарами інших країн.

Зараз же, коли ринок насичений  імпортними товарами, проблема якості постала перед нашими товаровиробниками  в повний зріст. Без її рішення наша продукція не матиме збуту ні всередині країни, ні на світовому ринку.

Визначимо поняття соціально необхідної якості. Важливо не просто якість основної маси даної продукції, не будь-який рівень її суспільної корисності, а такий рівень, який необхідний для суспільства на даному етапі його розвитку з урахуванням реально наявних потреб. Мірою суспільної корисності продукту є соціально необхідну якість. Під соціально необхідною якістю розуміють такий рівень споживчих властивостей продукції, що забезпечує задоволення суспільних та індивідуальних потреб при найбільш ефективному використанні всіх видів ресурсів, наявних у розпорядженні суспільства.

Якість продукції тоді буде соціально необхідним, коли його рівень буде перебувати в межах реалізованої суспільної корисності, а витрати  праці на виробництво продукту будуть регулюватися середнім співвідношенням  суспільних витрат на одиницю споживної вартості. Підвищення якості продукції в рамках суспільно необхідного рівня повинно супроводжуватися зниженням витрат у розрахунку на одиницю корисності.

Які межі соціально-необхідної якості? Нижньою межею можна вважати технічну якість, тобто такий його рівень, при якому продукт ще є споживною вартістю, а нижче цього рівня він стає річчю, яка не може задовольнити ні одну потребу індивіда і суспільства. Верхньою межею соціально-необхідної якості може бути максимальна величина суспільної потреби, при якій якість продукції повністю виступає як суспільна корисність.

В даний час все більшого значення набуває соціальний аспект якості, коли якість розглядається в широкому сенсі - якість життя, життєдіяльності. Під цим розуміється сукупність об'єктів якості: якість навколишнього середовища, охорони здоров'я, освіти та розвитку особистості, товарів і послуг, комунікацій і т. д.