Види та організація контролю якості

Ф_кор — ефективний (корисний) фонд часу одного контролера за період, на який запланована програма випуску виробів.

Статистичні методи контролю. При регулюванні технологічних процесів та прийманні виробів (послуг) успішно використовуються статистичні методи контролю. Вони є одним з найважливіших елементів управління процесами в усіх підрозділах підприємства та на всіх стадіях життєвого циклу продукції: маркетингових досліджень; проектування нової продукції; установлення значень показників якості; дослідження ходу технологічного процесу та оперативного управління ним; визначення якості продукції; аналізу даних, оцінювання експлуатаційних характеристик та усунення невідповідностей; оцінювання економічної безпеки підприємства та аналізу ризику.

Статистичний контроль належить до вибіркового активного контролю, в основу якого покладено застосування методів математичної статистики, що дають змогу оцінювати якість великої партії продукції за результатами контролю малої вибірки (проби).

Така  форма контролю проводиться за планом-програмою, де викладається система даних про  вид і методи контролю, обсяги партій, що контролюються, та вибірок (проб), контрольні нормативи (бракувальні числа) та вирішальні правила (методи оцінювання якості партій за якістю вибірки (проби)).

Статистичне регулювання технологічних  процесів здійснюється за методом «груп  якості» продукції: придатної та дефектної.

Інструментом  статистичного контролю є контрольні карти, форма яких залежить від вигляду  та методу контролю. На рис. 12.4 наведений приклад такої карти, де середня лінія відповідає номінальному значенню параметра якості продукції або технологічного процесу, що контролюється, та межі регулювання. Дві крайні лінії показують верхню та нижню межі технічного допуску, які дорівнюють 3σ, де σ — середнє квадратичне відхилення параметра, що вимірюється:

де Х₁, Х₂, Х_3…, Х_n — фактичні значення параметра, що контролюється;

 — середнє арифметичне  значення параметра, який вимірюється;

n — кількість деталей у партії.

Шкала розмірів параметра, що контролюється

Номер проб та їх характеристика

Параметр

1

2

3

4

5

…

…

…

…

Зона браку

Технічний

50,10

●

допуск (+3σ) верхній

50,08

Контрольний

50,06

●

допуск (+2σ) верхній

●

50,04

●

●

●

50,02

●

●

●  ●

Номінальний

50,00

●

●

●

розмір

49,98

●

49,96

●

49,94

Контрольний

допуск (–2σ) нижній  Технічний

49,92

49,90

допуск (–3σ) нижній

Зона браку

Рис. 12.4. Фрагмент контрольної карти

Лінії, що відповідають +2σ, показують допустиме  випадкове розсіювання розмірів параметрів, що контролюються, і характеризує задовільний якісний стан технологічного процесу.

Рекомендуються  такі обсяги вибірок залежно від  обсягу партій виробів:

Обсяг партії	Обсяги вибірки
2…8	2
91…150	20
501…1200	80
10 001…35 000	315
150 001…500 000	800
Понад 500 000	1250

 

Розмір  вибірки може визначатися за формулою, де відображаються всі особливості  партії, що контролюється:

де П_виб — кількість виробів (деталей) у вибірці;

ε — допустима  похибка (0,05 ÷ 0,2).

Результати  перевірки наносяться на карту у  вигляді крапок і зіставляються  з контрольними лініями. Вихід за межі верхнього або нижнього технічного допуску свідчить про виникнення дефектів (браку), тоді вся партія деталей підлягає 100 % (суцільному) контролю. Причини порушення технологічного процесу і виникнення браку (знос інструменту, розрегулювання устаткування) терміново усувається. Сигналом для необхідності переналагодження устаткування і регулювання технологічного процесу є вихід точок за межі допусків ±2σ, які контролюються, коли вони перебувають ще в межах технічного допуску ±3σ.

Методи  статистичного контролю якості дають  змогу контролювати, як правило, один параметр якості продукції або одну операцію технологічного процесу. Тому потрібно складати відповідну кількість  контрольних карт для контролю кількох  параметрів продукції і за кожною з них регулювати технологічний  процес.

Автоматизація виробництва й сучасні технічні засоби вможливлюють безперервний контроль за технологічним процесом та управління ним.

Метрологічне забезпечення якості. Якість продукції залежить також від своєчасного здійснення в повному обсязі заходів щодо досягнення єдності і необхідної точності вимірів параметрів виробів, матеріалів і сировини, режимів технологічних процесів, характеристик устаткування та інструменту.

Метрологія — наука про вимірювання, наукова основа вимірювальної техніки. Вона займається загальною теорією вимірів, вимірювальною технікою і насамперед системою одиниць виміру, еталонами із зразкових вимірювальних засобів; розробленням наукових основ єдності мір і вимірів у країні; створенням стандартних і довідкових даних та стандартних зразків.

Метрологічне  забезпечення здійснюється відповідно до вимог нормативних документів, Державних стандартів (Державна система забезпечення єдності вимірів (ДСВ) і стандартів підприємства під методичним керівництвом і з участю в роботах метрологічної служби підприємства.

Метрологічне забезпечення здійснює метрологічна служба підприємства — відділ головного метролога.

Основними функціями служби з метрологічного забезпечення є: аналіз стану вимірів на підприємстві, розроблення на його основі заходів з удосконалювання метрологічного забезпечення; установлення раціональної номенклатури вимірюваних параметрів і оптимальних норм точності вимірів на підприємстві; створення і впровадження сучасних методик виконання вимірів і засобів вимірів, установлення раціональної номенклатури застосовуваних засобів вимірів і перевірочної апаратури; упровадження державних стандартів, розроблення і впровадження стандартів підприємства, що регламентують норми точності, вимірів, методики виконання вимірів та інші положення метрологічного забезпечення проектування, виготовлення, випробування та споживання (експлуатації) продукції на підприємстві; метрологічна експертиза проектів і діючої конструкторської, технологічної й іншої нормативно-технічної документації; перевірка і метрологічна атестація засобів вимірів, застосовуваних на підприємстві; атестація методик виконання вимірів; контроль за виготовленням, станом, застосуванням і ремонтом засобів вимірів і за дотриманням метрологічних правил, вимог і норм.

Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарт України) здійснює державний нагляд за станом і застосуванням  засобів вимірів, дотриманням метрологічних  правил та за роботою метрологічних  служб. На нього покладене забезпечення єдності і достовірності вимірів у країні, зміцнення і розвиток державної метрології та еталонної бази, створення нових та вдосконалювання існуючих методів і засобів вимірів високої точності.

До структури  Держспоживстандарту України входять  республіканський центр метрологічної  служби, що розробляє науково-методичні, техніко-економічні, організаційні  і правові основи метрологічного забезпечення народного господарства країни; обласні (міжобласні) лабораторії  державного нагляду за стандартами  і вимірювальною технікою.

 

Література

 

1. ДСТУ 1.0-1993 "Общие положения"
2. Гиссин В.И. Управление качеством продукции. Р.-на-Дону: Изд. «Феникс». 2000. 255с.
3. Герасимчук В. Г. Розвиток підприємств: діагностика, стратегія, ефективність. — К.: Вища шк., 1995. — 265 с.
4. Гупалов В. К. Управление рабочим временем. — М.: Финансы и статистика, 1998. — 240 с.
5. Завіновська Г. Т. Економіка праці: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2000. — 200 с.
6. Економіка підприємства: Зб. практ. задач і конкретних ситуацій: Навч. посібник / За ред. С. Ф. Покропивного. — К.: КНЕУ, 1999. — 328 с.
7. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф. Покропивного. — 2-ге вид., перероб. та доп. — К.: КНЕУ, 2000. — 528 с.
8. . ИСО 9000 – 1: 1994. Общее руководство качеством и стандарты по обеспечения качества. Ч.1. руководящее указание по выбору и применению.
9. Кожекин Г. Я., Синица А. М. Организация производства: Учеб. пособие. — Минск: Экоперспектива, 1998. — 334 с.
10. Курочкин А. С. Организация производства: Учеб. пособие. — К.: МАУП, 2001 — 216 с.