Характеристика вінницькой області

 

5.3. Міжрегіональне  і прикордонне співробітництво.

 

 

6.Проблеми та перспективи розвитку області

Народногосподарський  комплекс Вінниччини переживає складний період, але органи державної влади  спільно з керівниками підприємств  та організацій, науковцями та громадськістю продовжують роботу по поліпшенню ситуації в економіці області, комплексно механізовано і автоматизовано 17 дільниць та цехів, введено в дію 2 механізовані потокові та одну атоматичну лінію, одну гнучку виробничу систему та 23 металорізальних верстатів з числовим програмним управлінням. Так, на відкритому акціонерному товаристві “Володарка” введено в дію цех по проектуванню нових моделей, проведена комплексна механізація одного із цехів, впроваджено 38 нових технологічних процесів. На Барському спиртзаводі впроваджено новий технологічний процес виробництва високооктанової кисневої добавки до бензинів. На Бершадській птахофабриці освоєно 4 нових технологічних процеси по виробництву м’ясних консервів та напівфабрикатів. Постійно розширюється асортимент нових видів продукції на Вінницькій кондитерській фабриці, відкритому акціонерному товаристві “Вінницяхліб”, асоціації “Вінницяплодоовочпром”, закритому акціонерному товаристві “Поділля” тощо.

Оновні стратегічні заходи по соціально-економічній стабілізації, які передбачають:

· збільшення обсягів  реалізаціїї готової продукції  за грошові кошти;

· зростання дохідної частини бюджету та підвищення ефективності використання бюджетних видатків;

· підвищення рівня зайнятості населення та зменшення прихованих форм безробіття;

· зростання заробітної плати та поступове погашення  заборгованості по виплаті зарплати і пенсій.

Досягнення стратегічних цілей передбачає формування чітких шляхів їх реалізації, спрямованих  на пряму та опосередковану підтримку  провідних галузей та підприємств області по нарощуванню обсягів виробництва та підвищенню його ефективності, зокрема:

· в машинобудівній –  реконструкція підприємств, розширення виробництва та реалізації сільгосптехніки;

· в легкій промисловості  – стабілізація виробництва та розширення випуску продукції на внутрішній ринок і ринки країн СНД;

· в енергетичній –  розвиток малих генеруючих об’єктів, широкий розвиток енергозбереження в усіх напрямках і галузях;

· в будівництві –  розвиток будівельних енергозберігаючих технологій, створення технологій будівництв;

· в м’ясній та молочній промистловості – розробка та реалізація механізмів стимулювання виробництва  м’яса в приватному та громадському секторі, структурна перебудова м’ясо  переробних підприємств, пощук та розширення ринкового збуту продукції;

· в цукровій галузі –  реструктуризація галузі, залучення  інвестицій, переробка цукру-сирцю, освоєння виробництва нових видів  продукції в міжсезоння розширення зовнішніх ринків збуту цукру.

Чітке і послідовне виконання цих та інших важливих завдань розвитку господарства області дозволить впливати на хід подій, відслідковувати негативні тенденції і завчасно приймати коректні заходи по їх упередженню.

ВИСНОВКИ

Подальше зростання  економічного потенціалу області відбуватиметься

відповідно до цілей  і пріоритетів розвитку економіки, визначених

прогнозом економічного і соціального розвитку України. Фінансові ресурси області визначаються потенціалом підприємств і організацій  області, надходженнями податків і  зборів до державного та місцевих бюджетів. Зростання промислового виробництва, активізація інвестиційної та підприємницької діяльності, покращення фінансово-кредитних відносин сприятиме розвитку малого та середнього бізнесу, збільшенню податкових надходжень до бюджетів.

 Підвищення ефективності фінансової політики області , буде

здійснюватись за рахунок:

· стабільних темпів зростання макроекономічних показників області;

· нарощування виробничого потенціалу підприємств області, впровадження у виробництво нових видів конкурентоспроможної продукції;

 · пошуку нових ринків збуту продукції та збільшення обсягів споживання

продукції та послуг населенням;

 · активної співпраці з іноземними інвесторами;

 · економного використання бюджетних коштів за рахунок оптимізації

об’єктів соціальної сфери;

 · забезпечення повноти сплати нарахованих податків і платежів та

скорочення податкового  боргу;

 · скорочення кількості збиткових підприємств та сум задекларованих

збитків;

 · збільшення податкового навантаження малоприбуткових підприємств.

 У результаті вжитих заходів протягом прогнозується

забезпечити:

· зростання надходжень податків, зборів та інших обов’язкових платежів

на 16,2 відсотка;

 · збільшення питомої ваги прибуткових підприємств і організацій у

загальній кількості  суб’єктів господарювання;

 · зростання позитивного фінансового результату (прибутку) до 10

відсотків.

 

 

    

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Жук М.В., Круль В.П.  Розміщення продуктивних сил  і економіка регіонів України:  Підручник. – К.: Кондор, 2004. –  296 с.

2. Заблоцький Б.Ф. Регіональна економіка: Навч. посібник. – Львів: «Новий світ - 2000», 2008. – 546 с.

3. Зінь Е.А. Регіональна  економіка: Підручник. – К.: «ВД  «Професіонал», 2007. – 528 с.

4. Манів З.О., Луцький І.М., Манів С.З. Регіональна  економіка: Навчальний посібник. – Львів: «Магнолія 2006», 2008. – 638 с.

5. Розміщення  продуктивних сил і регіональна  економіка: Підручник / С.І. Дорогунцов, Т.А. Заяць, Ю.І. Пітюренко та  ін.; За заг. ред. д-ра екон. наук, проф., чл.-кор. НАН України С.І.  Дорогунцова. – К.: КНЕУ, 2005. – 988 с.

6. Розміщення  продуктивних сил і регіональна  економіка: Навч. Посібник / Є.П. Качан, Т.Є. Царик, Д.В. Ткач та ін.; За ред. Є.П. Качана. – К.: Видавничий дім «Юридична книга», 2005. – 704 с.

7. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Підручник / За ред. В.В. Ковалевського, О.Л. Михайлюк, В.Ф. Семенова. – 6-те вид., випр. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2004. – 350 с. – (Вища освіта ХХІ століття).

8. Стеченко Д.М. Розміщення продуктивних сил і регіоналістика: Підручник. – К.: Вікар, 2006. – 396 с.

9. Хвесик М.А., Горбач  Л.М., Пастушенко П.П. Розміщення  продуктивних сил та регіональна  економіка. Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2005. – 344 с.

     10. www.ukrstat.gov.ua