Розвиток і розміщення продуктивних сил Подільського району

Хімічна промисловість виробляє мінеральні добрива, сірчану кислоту (у Вінниці). 

Легка промисловість у  структурі промислового виробництва  економічного району має такі підгалузі: текстильну, швейну, взуттєву, трикотажну.

Текстильне виробництво  — це Тернопільське виробниче  об'єднання "Текстерно", Кам'янець-Подільська бавовняно-ткацька фабрика, Кременецька  фабрика ватину, Заліщицька фабрика  текстильно-художніх виробів, Дунаєвецька  і Славутська суконні фабрики. Економічний район виробляє 15,9 % тканин України. Швейні фабрики є у Вінниці (виробниче об'єднання ім. В. Володарського і "Поділля"), Хмельницькому (виробниче об'єднання "Спецодяг"), Тернополі, Чорткові, Кам'янці-Подільському, Мо-гилеві-Подільському, Ободівці, Забужжі, Гайсині, Браїлові, Хмільнику, Козятині. Взуттєва промисловість розвинена у Вінниці, Тернополі, Хмельницькому, Теребовлі, Тульчині, Хмільнику. Великий завод штучної шкіри функціонує у Тернополі. Шкіряно-галантерейне виробництво є у Тернополі, Вінниці, Хмельницькому, Заложцях, Вишнівці; хутрове — у Жмеринці. Трикотажні фабрики працюють у Вінниці, Хмельницькому, Тернополі й Кам'янці-Подільському. Трикотажні фабрики працюють у Вінниці, Тернополі.  

У районі розвинена промисловість  будівельних матеріалів в основному на місцевій сировині. Це Гніваньський, Жежелівський, Губниківський гранітні кар'єри, Кам'янець-Подільський цементний завод, Глуховецький каоліновий комбінат, Турбівський каоліновий завод; Калинівський завод деревно-стружкових плит, Погребищен-ський завод контейнерів, понад 40 цегельних заводів, Джуринський комбінат вапнякових блоків; заводи залізобетонних конструкцій у Вінниці, Хмельницькому, Кам'янці-Подільському, Великій Березо-виці, Гнівані, Ладижині, виробниче об'єднання будівельних матеріалів у Тернополі. 

Деревообробна промисловість  частково орієнтується на привізну сировину. Вона виробляє: меблі — у Вінниці, Тернополі, Хмельницькому, Кам'янці-Подільському, Хмільнику, Барі, Гайсині, Шепетівці, Ізяславі, Летичеві, Вовковинцях, Дунаївцях, Славуті, Бережанах, Кременці, Микулинцях, Козові, с. Озеряне Борщівсько-го району; папір — у Россоші, Понінці, с. Поляне Шепетівського району; картон — у с Проскурівка. 
Серед підприємств інших галузей промисловості можна виділити  
заводи «Будфарфор» і художньої кераміки у Палонному, Тернопільський  
фарфоровий завод, склоробний у Славуті, фармацевтичну фабрику в  
Тернополі.   

Енергетична база в  районі зміцнюється за рахунок Ладижинської  
ДРЕС і Хмельницької АЕС, де завершується будівництво другого  
енергоблоку.  

5.Сільске господарство. 

Сільське господарство економічного району спеціалізується на землеробстві зерново-буряківничого і тваринництві м’ясо-молочного напрямів. Економічний  район характеризується високим  рівнем сільськогосподарського освоєння земель. Провідні зернові культури – озима пшениця, ячмінь, зернобобові, кукурудза, технічні – цукрові буряки. На Поділля вирощують також овес, просо, гречку, соняшник, картоплю. Серед кормових культур поширена конюшина, люцерна, однорічні та багаторічні трави.  

Розвинені садівництво ( яблуні, груші, сливи ) та ягідництво; у Придністров’ї – виноградарство.  

У тваринництві переважає  молочно-м’ясне скотарство і свивинарство.  
Розвинені птахівництво, ставкове рибництво та бджільництво. Тваринництво  
має сприятливу кормову базу, яку забезпечують відходи харчової  
промисловості ( цукрової, спиртової ), кормові культури та продукція  
комбікормової промисловості. Найпоширеніші породи великої рогатої  
худоби – чорно-ряба, червона, польська; свиней – велика біла; овець –  
прекос

 

6. Транспортна система.

Транспортна система. Подільський  економічний район має досить густу мережу залізничних, автомобільних  шляхів сполучення. Експлуатаційна протяжність  залізниць загального користування становить 2536 км. Основні лінії: Київ — Одеса (через Козятин і Жмеринку); Київ — Львів; Вапнярка — Знам'янка; Козятин — Бердичів; Вінниця — Гайворон; Київ — Шепетівка — Тернопіль — Чернівці та ін. Основні залізничні вузли: Тернопіль, Жмеринка, Козятин, Вапнярка, Вінниця, Чортків, Гречани, Шепетівка

Автошляхів з твердим покриттям – 17,4 тис. км. Основні з них : Луцьк – Чернівці; Львів – Київ.

Судноплавство здійснюється Дністром та Південним Бугом. В обласних  
центрах функціонують аеропорти. Через територію Полісся проходять  
газопроводи «Союз», «Уренгой-Ужгород».

 

7. Переспективи розвитку.

Подільський економічний  район має інтенсивні економічні і культурні зв'язки як з іншими економічними районами України, так  і поза її межами. 
Район має значні можливості перспективного розвитку господарства. Поряд з цим є ще ряд соціально-економічних проблем, які потрібно вирішувати. Він ще значно відстає у виробництві товарної продукції промисловості (на 37,2 %) серед економічних районів України, де він не поступається тільки Західно-Поліському і Центральноукраїнському районам.

Район мало забезпечений землею з розрахунку на сільського мешканця. Не вирішено питання збереження і поліпшення родючості сільськогосподарських угідь, активізації великої кількості малих міст і селищ міського типу, зокрема віддалених від великих міст району та ін. Тому потрібна програма комплексного соціально-економічного розвитку Подільського економічного району.  

Дещо підвищити землезабезпечення  сільських мешканців можна за рахунок рекультивації еродованих земель і зменшення площ під військовими  полігонами.  

Доцільно спеціалізувати сільськогосподарську зону АПК, формувати  приміський АПК для забезпечення міського населення свіжою сільськогосподарською  продукцією закритого і відкритого ґрунту. 

Варто поглибити спеціалізацію  південних районів Поділля на вирощуванні овочів, ягід, цукрових буряків, зернових культур, особливо круп'яних, і тютюну. Тут можна одержувати найвищі урожаї гречки в Україні. У північних районах є сприятливі умови для картоплярства, зернових і технічних культур, садівництва. 

Необхідно удосконалювати інфраструктурну  систему АПК Поділля, яка сьогодні розвинена слабко, незбалансована з  основними сферами АПК, створювати підприємства для раціональної переробки  сировини: м'ясної і молочної промисловості  за зарубіжними високотехнічними зразками, температурні сховища для картоплі та плодоовочевої продукції у  ряді великих сіл і селищ міського типу. 

Для повнішого використання ресурсів Поділля доцільно інтегрувати  на основі високих технологій переробні  галузі для повнішої переробки сільськогосподарської  сировини, прогнозувати оптимальну структуру  виробництва продукції сільського господарства. 

Слід виготовляти в  економічному районі машини для максимального  використання на різних виробничих операціях, які не залежали б від сезонного характеру виробництва; малопотужні технічні засоби для фермерських господарств; створити служби технічного обслуговування, лізингові компанії приватних господарств. Важливою проблемою є зниження інтенсивних ерозійних процесів, зменшення викидів у атмосферу та на поверхню ґрунту шкідливих речовин, забезпечення чистоти вод, за рахунок чого значно поліпшиться продукція сільського господарства, а також підвищиться роль Поділля у господарських стосунках з іншими економічними районами України. Все це може сприяти збалансуванню економічного, соціального та екологічного розвитку його території. 

Сучасний стан промисловості  Поділля потребує суттєвої  
структурної перебудови в напрямі конверсії оборонних підприємств,  
розвитку тих галузей, які використовують місцеву сировину.  

Оптимальний напрям – розвиток електронної техніки, точного  
приладобудування, побутової електронної техніки. Проте при цьому  
потрібні надійні постачальники сировини, матеріалів, комплектних  
деталій і ринків збуту. Аналіз даних про економічний район свідчить про те, що є всі підстави для успішного функціонування малих підприємств, заготівлі і переробки вторинної сировини, а також використання місцевих сировинних  
ресурсів.  

Назріла потреба  змінити механізм залучення і  використання  
населення, не зайнятого тимчасово або постійно у виробництві, що  
передбачає насамперед економічні та організаційні стимули участі в  
сезонних роботах, впровадження госпдоговірних принципів  
взаємостосунків між керівниками сільськогосподарських підприємств і  
сезонними працівниками.  
 Доцільно створити в економічному районі інформаційний банк  
кількістної та якісної характеристик трудових ресурсів. Ця  
інформація має бути всеохоплюючою та доступною.  

Подільський економічний  район за певних умов може експортувати  
робочу силу. Однак при цьому треба створюватти умови для збереження  
трудового потенціалу. Крім того, експорт робочої сили в сучасних  
умовах ефективніший, ніж експорт товарів, оскільки полепшується  
проблема зайнятості.  

Важливими надалі залишаються  питання розвитку лісового господарства, селекційної роботи у рослинництві та тваринництві, переробки значної  частини продукції сільського господарства до кінцевого продукту.

 

8.Висновки.  

Отже, важливі проблеми розвитку і розміщення продуктивних сил  
потрібно вирішувати у Подільському районі. Він сформувався на  
території правобережної України. Головними передумовами формування  
господарських комплексів районів Правобережжя були : вигідне економіко-  
географічне положення, трудові ресурси і родючі землі. За рівнем  
територіальної концентрації промисловості ці райони значно поступаються  
районам Лівобережжя. Райони Правобережної України характеризуються  
відносно кращим забезпеченням трудовими ресурсами і спеціалізюються  
на приладобудуванні та машинобудуванні, гірничо-видобувній промисловості,  
зокрема на видобутку сірки і калійних добрив, виробництві меблів, а  
також на легкій і харчовій промисловості. Основна частина населення (53,3 %) проживає в сільській місцевості. Разом з тим Подільський економічний район є одним з найменш урбанізованих районів країни. Міські поселення економічного району залежно від чисельності населення та географічного положення виконують різноманітні функції; промислові, транспортні, соціальні, будівельні, але найважливішими з них є промислові, в них зайнято 25—46 % трудових ресурсів. 

Сільське господарство має широку спеціалізацію: виробництва  зерна,  
цукрових буряків, льону-довгунця, плодів і овочів, молока і м’яса та іншої  
продукції.  

Основними напрямками розвитку продуктивних сил на Поділлі  
виступають:  
- нарощування і підвищення ефективності виробничого і наукового  
потенціалу ;  
- посилення інтеграційних зв’язків з країнами-сусідами ( Польща,  
Угорщина, Румунія, Чехія ), а також подальший розвиток і закріплення  
зв’язків з Білоруссю та країнами Прибалтики ;  
- раціоналізація використання трудових ресурсів, особливо в сільській  
місцевості ;  
- обмеження росту потенціалу великих міст, всебічний розвиток виробничих  
комплексів та їх інфраструктури в середніх і малих містах, підвищення їх  
економічної і соціальної ролі в суспільстві ;  
- інтенсифікація виробництва в АПК, зокрема переведення сільського  
господарства на індустріальну основу, послідовне освоєння науково  
обгрунтованих систем ведення господарства, розширення використання  
грунтозахисних методів обробки землі і проведення протиерозійних заходів,  
збільшення врожаю всіх сільгоспкультур ;  

Підвищення рівня  соціально-економічного розвитку Поділля  
обгрунтовується порівняно низьким ступенем територіальної концентрації  
промисловості при високій густоті населення і розвинутій системі  
міського і сільського розселення. Виходячи з оцінки природно-ресурсного  
потенціалу, тут доцільно розвивати комплекс галузей обробної  
промисловості і зокрема харчової промисловості. Особливої гостроти ця  
проблема набуває в малих і середніх містах, що характерізуються низькими  
темпами соціально-економічного розвитку, не мають відповідної будівельної  
бази, розвинутої виробничої і соціальної інфраструктури.

 

9. Характеристика  Південно – Західної залізниці

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10.Література: 
 
1. Заставний Ф. Д. „Географія України” Львів „Світ” – 1994 р. 
 
2. Іщук С. І. „РПС” – 2002 р. 
 
3. Паламарчук М. М. і О. М. „Економіка і соціальна географія України з основами теорії” – 1998р.