Автор работы: Пользователь скрыл имя, 10 Мая 2013 в 00:52, контрольная работа
Суттєвою ознакою усезагального інтересу, його визначальною рисою є те, що він є єдиною підставою, необхідною і достатньою засадою застосування сили в суспільній взаємодії, надання законності пануванню, морального виправдання обмеженню свободи людей владою — тобто легітимації цієї влади, панування. Усезагальний інтерес тут, за словами Макса Вебера, є тією справою, слугуючи якій політик прагне влади і удається до влади. "Він може слугувати цілям національним або ж загальнолюдським, соціальним та етичним або ж культурним, світським чи релігійним, він може спиратися на глибоку віру в "прогрес"... або ж відкидати такий гатунок віри, він може зазіхати на служіння "ідеї" або ж намірятися служити зовнішнім цілям повсякденного життя, принципово відхиляючи вищезазначені зазіхання, — але якась віра має бути у наявності завжди. Інакше... — прокляття нікчемності тварі тяжіє й над позірно найбільш значимими політичними успіхами".
1. Поняття, природа, визначальні риси політичної влади.
2. Легітимність, ресурси, функції політичної влади.
3. Розвиток політичних владних відносин в сучасній Україні.
Висновки
Список літератури
Соціальний аспект влади. Влада є силове відношення, яке виражає домінування. Чинник сили випливає із загальної логіки відправлення владних функцій як функцій соціальних.
Організаційний аспект влади. Влада є ресурс, який втілюється в наведенні соціального порядку.
Психологічний аспект влади. Влада є відношення лідерства, асиметричне суб'єкт-об'єктне відношення з відокремленням ведучої і веденої сторін.
Політичний аспект влади. Влада є спосіб здійснення впливу і примусу відповідно до фактичного балансу сил.
Економічний аспект влади. Влада в політичній сфері є те саме, що гроші у сфері економіки; функціональна близькість грошей і влади робить можливими їх взаємоперетворення: гроші можуть перетворюватись у політичну владу так само, як і остання -у гроші.
У соціопатичному словнику влада визначається нетрадиційно: вона розглядається як тягар відповідальності за державу і суспільство, який з більшим бажанням покладають на себе, аніж розлучаються з ним.
Дійсно,
у тріаді «носій влади - влада - суспільство»
в безсумнівній перевазі опиняється
носій влади. В усіх вище розглянутих
аспектах влада більш схильна
до того, хто нею володіє, ніж до
того, хто є її об'єктом. Повноваження,
привілеї, престиж і таке інше розлучають
владу і маси; влада поєднує
конформізм, авантюризм, гедонізм - все
те, що робить її неминучим злом. Тому
суспільство покликане
Список використаної літератури