Використання методів soft power у зовнішній політиці КНР

Тим не менш, "м'яка влада" не є благо сама по собі. Як пише Най, "ніхто не любить відчувати, що ним  маніпулюють, навіть якщо маніпулюють  за допомогою" м'якої сили ". Часто лідеру доводиться вдаватися до прийомів" жорсткої влади ".

По суті, вважає Най, лідер  повинен володіти відповідними навичками, щоб використовувати третій тип  сили - "розумну силу". Саме цей  вид, що представляє комбінацію "м'якою" і "жорсткої" сили, дає можливість вирішувати найскладніші проблеми управління.

Таким чином, сенс сили як такої ("жорсткої" або "м'якою") Най  визначає як можливість домогтися від  інших бажаних результатів. І  залежить ця можливість, крім усього іншого, від наявності у даного конкретного  режиму тих чи інших ресурсів здійснення влади, вміння їх застосовувати, а також  від "контексту", тобто від умов для їх ефективного застосування.

У другому розділі аналізуємо механізм та засоби реалізації КНР стратегії «м'якої сили» в умовах асиметричної системи міжнародних відносин. Охарактеризовуємо вплив зовнішньополітичної стратегії КНР на механізм регіональних взаємовідносин у Східній Азії.  Трансформація глобальної системи міжнародних відносин наприкінці ХХ ст., а на початку ХХІ ст. світова фінансово-економічна криза визначили необхідність оптимізації зовнішньополітичних стратегій провідних держав світу.

Зростання економічної і  військової могутності КНР викликає у багатьох настороженість, побоювання, а то й відвертий страх, незважаючи на всі запевнення Пекіна в миролюбності зовнішньої політики і відсутності  гегемоністських амбіцій. Тим часом  Китай має прогресуючу тенденцію  до інтенсифікації застосування "м'якої сили", іншими словами, збільшити  культурний, ідеологічний та політичний вплив у своїх зовнішніх відносинах. Здається, що китайці всерйоз взялися  за всебічне зміцнення своїх позицій  як наддержави XXI століття.

Особливе місце в концепції  «м’якої сили» займає зовнішньоекономічна  діяльність КНР. Китай активно кредитує економіки країн, що розвиваються: Ангола, Гана, Судан, Венесуела. І на відміну  від Західних країн він не обумовлює  видачу кредитів ідеологічними чи політичними  вимогами.

Пропорційно зі зростанням  китайської політичної і економічної  влади відбулося одночасне зростання  важливості використання  «м’якої  сили» щодо країн Південно-східної  Азії. Китайська культура, кухня, каліграфія, кіно, сувеніри, мистецтво, акупунктура, трав'яна медицина і примхи моди глибоко проникли в регіональній культури. Захоплення популярною китайською культурою серед молоді країн-учасниць АСЕАНу фільмоіндустрією, поп-музикою і телебаченням набуло все більшого поширення, навіть, якщо, насправді ця продукція виходить з Гонконгу (фільми, актори, актриси, музика) або Тайваню (телевізійний серіал «Meteor Garden» або групи: F4, 5566), то вона все одно сприймається як китайська.

Спільним «китайським» виробництвом фільмів  “Hero” чи “Crouching Tiger, Hidden Dragon” (зіграні поєднанням акторських талантів з Китаю, Тайвані і Гонконгу), потрапили до міжнародних театральних кас і дали китайській культурі потужний імпульс. Головні китайські ідоли кіноіндустрії Zhang Yimou і Gong Li починають домінувати в регіональній фільмографії , хоча самим, як і раніше, все ще не вистачає популярності. Але основний споживач цих брендів (Hai-er, TCL або Huawei) починає ставати все більш популярними в суспільствах країн АСЕАНу, особливо в менш розвинутих в електронному та телекомунікаційному відношенні країнах, наприклад, Індонезія та Філіппіни. Але, що більш важливо, на сьогоднішній день в Південно-східній Азії відбувається зростання ролі впливу етнічного населення Китаю. У Таїланді, безсумнівно, зростає тайсько-китайська влада і вплив не тільки в комерції та бізнесі, але і в політиці (на чолі з прем’єр-міністром Thaksin Shinawatra і його правлячою партією Thai Rath Thai Party), бюрократії та інтелігенції. Індонезія була реабілітована «своєю індонезійсько-китайською громадою», так як Місячний Новий рік з 2003 року був призначений офіційним індонезійським святом; громадське «Метро ТВ» навіть має читати деякі з новин на китайській мові. У Філліпінах китайсько-філліпінські стрічки здобули головні призи у щорічних фестивалях Metro-Manila Film Festival за останні 2 роки. Також з’явилося більше китайських серіалів в ефірі  місцевих телевізійних станцій, а пісні тайванського співака F4 є найбільшим захоплення філліпінців, і вони заполонили всі торгівельні центри Маніли. В’єтнам, безсумнівно, послідовник китайської моделі не тільки економічно, але і політично, з відновлення в’єтнамської економіки, як китайські емігранти 15 років тому. У Малайзії китайські магнати відіграють все більш помітну роль в управлінні поточним економічним спалахом , і навіть стимулюють малайзійську владу до реформ щодо етнічної групи баміпутра.  У Південно-східній Азії хвиля анти-китайських настроїв, безсумнівно, спала у великій мірі, і велика кількість етнічного населення цієї території хоче зблизити свою культуру і самобутність у відповідності з Китаєм на півночі. Однією з найбільш значних змін в Південно-Східній Азії була позиція етнічних китайців, які стали менш упередженими, антикомуністичними та менше налаштованими проти Пекіну. В тім, явно виражена прокитайська орієнтація часто ставить під сумнів досягнення національних урядів південно-східних азійських країн, в зв’язку з чим правлячі режими доволі обережно висловлюють свої симпатії щодо Китаю.  У цьому і полягає небезпека для етнічних китайців  та Пекіну, який повинен бути в курсі таких потенційних казусів з "етнічними китайцями", що в свою чергу є небезпекою і для країн АСЕАНу.

Висновки

Історія підтверджує, що будь-яка  нація "прокидається" з появою у неї повної усвідомленості своєї  культури, а сила правлячої політичної сили багато в чому залежить від  усвідомлення нею самою ролі культури. Головне - не скотитися до рівня культурної революції, яка нічого хорошого китайському  народові не принесла. Нинішня реформа  культурної системи має на меті зрештою  виховання "виняткового патріотизму  нації". Все це перекликається з  минулорічним  виступом Ху Цзіньтао з нагоди 100-річчя Сіньхайської революції, коли він закликав до "великого відродження китайської нації".

Сам факт спроб аналізу  такої концепції, як «м’яка сила»  по відношенню до Китаю, говорить про  відхід від його традиційної пасивної зовнішньої політики до більш динамічного впливу на регіональному та міжнародному рівні.

Визнання  зростання ролі м'якої сили в зовнішній політиці  Китаю щодо  країн  Південно-Східної  Азії і визнання ролі і внеску етнічних китайців в регіоні допомогло  Китаю підтвердити свою культурну  самобутність і її вплив в регіоні, що в свою чергу сприяє зміцненню  так званої азіатської ідентичності в рамках АСЕАН +3.

Отже, по-перше, на сьогодні можна констатувати  появу на світовій арені нового китайського  феномену «soft power», який прагне стрімко вийти

на рівень, аналогічний  впливу американської і європейської «м' якої сили». Автор концепції «м' якої сили» Дж. Най, характеризуючи потенціал КНР та Індії щодо реалізації стратегії «soft power», стверджує: «М' яка сила азійських країн поки що поступається США, Європі і Японії, але вона буде зростати» . Особливу привабливість забезпечують економічні успіхи КНР та стійкість китайської економіки щодо сучасної світової економічно-фінансової кризи. Наприкінці першого десятиліття ХХІ ст. на прохання вказати найбільшу економічну потугу світу вперше пересічні американці назвали передусім Китай (44  % ), а не США (27 %) ; по-друге, конкурентною перевагою китайської «м' якої сили» є те, що паралельно з прагненням підвищити геополітичний рейтинг Китаю, чітко простежується тенденція щодо розбудови гармонійних неконфронтаційних відносин з іншим цивілізаціями, що безпосередньо сприяє зміцненню міжнародної стабільності, безпеки і взаєморозуміння.

У розділі третьому будуємо графіки за допомогою додатка vb, які будуть показувати рівень впливу музичної та фільмоіндустрії, вплив мережі Internet на країни Південно-Східної Азії. Та створюємо html сторінку для презентації та детального ознайомлення з нашим дослідженням.

ЛІТЕРАТУРА

1. Ідеологія віртуальної дипломатії США, Канади і Великої Британії//Актуальні проблеми міжнародних відносин.-К.:ІМВ,2008.-Вип.78,ч.1.– К., 2008.– С.164-175.
2. Пропаганда образу Японії засобами віртуальної дипломатії//Актуальні проблеми міжнародних відносин.-К.:ІМВ,2009.-Вип.85,ч.2.– С.46-54.
3. Робота дипломатичних представництв в умовах розвитку віртуальної дипломатії//Актуальні проблеми міжнародних відносин.-К.:ІМВ,2006.-Вип.65,ч.1.– С.124-130.
4. Соціальні медійні платформи як інструмент мережевої війни:збірник наукових праць; У 2-х част./Київський нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, Ін-т міжнар. відносин; [редкол. В.В. Копійка (гол. ред) та ін.].Актуальні проблеми міжнародних відносин.-К.:ІМВ,2011.-Вип.102, ч.1.– К.:ІМВ.– С.172-176.
5. Соціальні мережі як інструмент зовнішньополітичної комунікації//Актуальні проблеми міжнародних відносин.-К.:ІМВ,2010.-Вип.94,ч.1.– С.75-80.
6. Сучасні форми дипломатичної діяльності: віртуальна дипломатія//Актуальні проблеми міжнародних відносин.-К.:ІМВ,2008.-Вип.80,ч.1.– К., 2008.– С.167-171.
7. Китай в современной внешнеполитической стратегии США//Проблемы Дальнего Востока.-М.:Редкол. журн."Проблемы Дальнего Востока",2005.-№3.– М., 2005.– С.44-60.– Библиогр. в конце ст.
8. Китай в современном мире/Б.Т. Кулик.– М.:Знание, 1991.– 64с.– (Новое в жизни,науке, технике. Сер. "У политической карты мира";N4).– ISBN 5-07-001668-7
9. Китай и внешний мир.– М.:Междунар.отношения, 1990.– 351с.
10. Китай и США//Internationale Politik: Журнал Германского общ-ва внешней политики.-М., 2002:М., 2002,М., 2002.-№2,февраль 2002г.:Китай как фактор силы.-№2,февраль 2002г.:Китай как фактор силы.– С.12-24
11. Китай и Франция (1949-1981).– М.:Наука, 1983.– 183 с.
12. Китай после "культурной революции" : политическая система,внутриполитическое положение.– М.:Мысль, 1979.– 560 с.
13. Китай уточняет курс (К итогам 17-го съезда КПК)//Азия и Африка сегодня.-М.:Наука,2008.-№3(608).– М., 2008.– С.2-11.
14. "М'яка" сила як потенціал зовнішньополітичного впливу держави:збірник наукових праць; У 2-х част./Київський нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, Ін-т міжнар. відносин; [редкол. В.В. Копійка (гол. ред) та ін.].Актуальні проблеми міжнародних відносин.-К.:ІМВ,2012.-Вип.107, ч.1.– К.,, 2012.– С.148-151.
15. Eric Teo Chu Cheow , «The East Asia Socio-Economic Model», - Australia, August 2003
16. Eric Teo, «Healthy Growth Key to political stabikity», China Daily, 19 March 2004
17. ADB Research paper, published by the ADBI, Tokyo, January 2009
18. Daniel Yergin and Joseph Stanislaw, The Commandindig Heights, The Batle for the World Economy – New York, 2010