Місцеві апарати управління службою охорони громадського порядку

План:

 Вступ 

1. Основні завдання служби охорони громадського порядку
2. Організація служби охорони громадського
3. Місцеві апарати управління службою охорони громадського порядку

Висоновок

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Служба охорони  громадського порядку - це галузевий структурний підрозділ МВС України, який об'єднує ряд міліцейських формувань та апаратів управління ними. На неї покладено забезпечення охорони правопорядку на вулицях, площах та в інших громадських місцях, здійснення паспортної й дозвільної систем, дотримання правил перебування в Україні іноземних громадян та осіб без громадянства, охорона, конвоювання затриманих та взятих під варту осіб. Таким чином, служба охорони громадського порядку є комплексною і складається із зазначених лінійних служб, які здійснюють основне завдання органів внутрішніх справ - охорону громадського порядку й громадської безпеки.[1, 54]

1. Основні завдання служби охорони громадського порядку

Основними завданнями цієї служби є:

• забезпечення правопорядку на вулицях, площах, транспортних магістралях та в інших громадських місцях;
• попередження, припинення злочинів та інших правопорушень в громадських місцях, активна участь у розкритті злочинів та затриманні злочинців;
• охорона всіх видів власності;
• охорона прав, честі та гідності громадян від злочинних посягань та інших протиправних дій.

Забезпечення належного  громадського порядку у містах та інших населених пунктах є одним з головних завдань органів внутрішніх справ. Виконуючи це завдання, підрозділи зазначеної служби забезпечують громадський порядок на вулицях, площах та в інших громадських місцях як в звичайних умовах, так і при проведенні масових заходів, стихійних лихах та інших надзвичайних обставинах.

З цією метою вони здійснюють контроль за виконанням всіма громадянами  й посадовими особами правил, що регулюють громадський порядок; подають в межах наданих прав допомогу народним депутатам, представникам державних органів і об'єднань

громадян в здійсненні їх законної діяльності, якщо ним чиниться протидія або загрожує небезпека з боку правопорушників; здійснюють заходи щодо забезпечення виконання загальнообов'язкових рішень місцевих Рад, прийнятих ними в межах своєї компетенції, з питань охорони громадського порядку і організації торгівлі; забезпечують громадський порядок під час проведення масових заходів комерційного характеру на кошти організацій та осіб, які їх проводять.

Працівники служби охорони громадського порядку спільно з іншими державними й громадськими організаціями ведуть боротьбу з пияцтвом, алкоголізмом і наркоманією, порушеннями правил паспортної й дозвільної системи, хуліганством та іншими порушеннями громадського порядку. Служба веде також велику роботу щодо запобігання і припинення злочинів, затримання осіб, які скоїли злочини або підозрюються в їх скоєнні, розшуку осіб, які переховуються від слідства та суду, охорони та конвоювання взятих під варту, виявлення причин та умов, що сприяли скоєнню злочинів та вжиття заходів до їх усунення.

Охороняючи державну, колективну та Інші види власності, права та законні інтереси підприємств, установ та організацій, служба охорони громадського порядку запобігає розкраданням майна та інших цінностей з об'єктів, прийнятих під охорону, вживає заходів до охорони природних багатств, припиняє браконьєрство, порушення правил полювання та рибальства, веде боротьбу зі спекуляцією та порушеннями правил ведення валютних операцій.[1, 60]

У сфері захисту прав та законних інтересів громадян від злочинних посягань та інших протиправних дій ця служба вживає у встановленному порядку заходів за заявами та повідомленнями громадян для забезпечення недоторканості їх особи та житла, захисту честі та гідності, здоров'я та життя, особистої волі та майна.

Служба охорони громадського порядку  має подавати негайну допомогу особам, які постраждали в результаті аварій та нещасних випадків, а також тим, які перебувають в громадських місцях у безпорадному стані, забезпечує зберігання знайдених речей, документів та цінностей,

Для здійснення цих завдань та обов'язків  апарати, підрозділи та працівники зазначеної служби мають певні права. Загальні права міліції по охороні громадського порядку закріплюються законодавчими актами України; спеціальні права підрозділів і працівників служби охорони громадського порядку - відомчими нормативними актами (наказами, інструкціями тощо), які регулюють їх діяльність.

Виконуючи свої завдання, ця служба виступає від імені держави і представляє  інтереси останньої. її працівники мають  право в межах своїх повноважень давати обов'язкові до виконання розпорядження громадянам й посадовим особам та використовувати в разі необхідності заходи адміністративного примусу.

Охорона громадського порядку здійснюється рядовим та начальницьким складом стройових частин та підрозділів органів внутрішніх справ, спеціальних закладів, підрозділів міліції швидкого реагування; міліцією державної охорони, а також інспекторським складом апаратів управління цієї служби.

У виконанні завдань служби охорони  громадського порядку беруть участь дільничні інспектори міліції, служби виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі. При ускладненні оперативної обстановки для охорони громадського порядку можуть залучатися працівники інших служб органів внутрішніх справ, слухачі та курсанти учбових закладів, особовий склад внутрішніх військ МВС України.

2. Організація служби охорони громадського порядку

Організація служби охорони  громадського порядку органів внутрішніх справ спирається на систему її підрозділів, які перебувають між собою у певному зв'язку, що базується на підпорядкуванні нижчих апаратів вищим, координації й взаємозв'язку з іншими службами органів внутрішніх справ. Ця система складається з трьох ланок. Вищою ланкою є Головне управління адміністративної служби міліції (ГУАСМ) МВС України, яке здійснює в межах своєї компетенції загальне керівництво підвідомчою службою, забезпечує управління діяльністю всіх нижчих апаратів. При цьому ГУАСМ МВС України організує діяльність апаратів лінійних служб охорони громадського порядку та здійснення дозвільної і паспортної систем, а також забезпечення режиму перебування в Україні іноземних громадян та осіб без громадянства.

Друга ланка цієї служби охоплює апарати охорони громадського порядку УМВС (ГУМВС) в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві  та Севастополі.

Третю ланку служби охорони  громадського порядку становлять підрозділи в міських, районних відділах внутрішніх справ.

Структура конкретного  апарату служби охорони громадського порядку визначається перш за все  його компетенцією та чисельністю інспекторського складу.

Для проведення організаційної роботи в апаратах першої та другої ланки інспекторський склад об'єднується  за лінійним принципом (патрульно-постова  служба, служба по керівництву дільничними інспекторами тощо). Крім того, в них утворюється, як правило, інформаційно-аналітичний підрозділ, а також підрозділ по організації взаємодії з добровільними народними дружинами та іншими громадськими формуваннями по охороні громадського порядку.

Кожній ланці служби охорони громадського порядку властиві свої особливості. Так, центральні апарати управління службою, як правило, не мають безпосередньо підпорядкованих їм сил. Зміст їх діяльності полягає у здійсненні організаційно-методичного керівництва роботою апаратів нижчого рівня, поданні їм практичної допомоги, контролі та перевірці виконання, узагальненні та поширенні позитивного досвіду роботи, забезпеченні зв'язку підрозділів служби з населенням та громадськістю, розробці проектів нормативних актів та методичних вказівок з питань служби, зборі, обробці та аналізі інформації про стан охорони громадського порядку, ефективності використання сил, підготовці та здійсненні на цій основі конкретних організаційних заходів.

 

3. Місцеві апарати  управління службою охорони громадського  порядку

Місцеві апарати управління службою охорони громадського порядку - це безпосередні організатори практичного виконання завдань, покладених на дану службу. їх діяльність протікає у тісному зв'язку з державними та громадськими організаціями. Місцеві апарати на відміну від центральних не тільки виконують організаційні функції, а й безпосередньо беруть участь в охороні громадського порядку. Найважливішою умовою успішного виконання поставлених завдань є інформаційно-аналітична робота, яка включає в себе збір, узагальнення та аналіз інформації про стан оперативної обстановки та охорони громадського порядку силами даної служби. При аналізі оперативної обстановки враховуються географічні та соціально-економічні особливості території, яка обслуговується, чисельність та склад населення, кількість та можливості наявних сил та засобів, пори року та доби, кліматичні умови. Велике значення для цієї служби має аналіз стану громадського порядку, дані про кількість, динаміку та структуру злочинності, правопорушень на вулицях та в громадських місцях, дорожнього руху тощо. Для вивчення та аналізу оперативної обстановки використовуються, перш за все, статистична звітність, оперативні та робочі карти та інші документи, які відображають стан охорони громадського порядку та боротьби зі злочинністю, а також інформація органів внутрішніх справ, інших правоохоронних органів, повідомлення державних та громадських організацій, заяви громадян та повідомлення засобів масової інформації.[6]

Одним з найважливіших  елементів організації служби охорони  громадського порядку є прийняття відповідних рішень. Основними видами рішень є відомчі акти управління, в яких відображається розстановка сил та засобів згідно з планами комплексного використання їх в охороні громадського порядку (єдина дислокація), а також планом використання залученого особового складу підрозділів міліції швидкого реагування "Беркут", інших підрозділів патрульно-постової служби. Міністерства оборони України, сил громадськості.

Важливим видом управлінського рішення є плани роботи апаратів та підрозділів служби охорони громадського порядку, в яких вивчається обсяг роботи по охороні громадського порядку на рік, квартал, місяць. В цілому вони містять робочу програму діяльності цих апаратів та підрозділів.[7]

Перспективні плани  містять найбільш важливі організаційні заходи, виконання яких потребує тривалих зусиль та забезпечує успішне вирішення основних завдань органів внутрішніх справ. Вони розробляються апаратами МВС України, УМВС в областях та крупних міськ рай органах.

Крім перспективних  планів, в організації служби охорони громадського порядку широко використовуються різноманітні спеціальні плани. Вони складаються з метою організації роботи служби в умовах складної оперативної обстановки, надзвичайних обставин, коли вимагаються максимальні зусилля цієї служби або комплексне використання сил та засобів для здійснення цільових заходів та операцій.

Велике значення в  організації служби охорони громадського порядку має контроль виконання  прийнятих рішень. Основним методом оперативного контролю в організації служби охорони громадського порядку є перевірка стану справ на місцях. Вона не пов'язана з строками й може здійснюватися в будь-який час. Основною метою таких перевірок є подання практичної допомоги підвідомчим апаратам та підрозділам, виявлення недоліків та їх усунення.

Висновок

Важливим методом оперативного контролю є ознайомлення керівників галузевої служби з документами  та матеріалами безпосередньо в органах та підрозділах міліції, а також якістю практичного виконання завдань по охороні громадського порядку. Вивчення планів, звітів, протоколів і інших матеріалів, які надходять, та їх аналіз дають можливість керівникам одержати попне уявлення про рівень діяльності конкретного органу, підрозділу і на підставі зроблених висновків дати об'єктивну оцінку результатам цієї діяльності.

 

ЛІТЕРАТУРА

 

1. Конституція України.

2. Закон  України  "Про  міліцію'7/Відомості   Верховної Ради УРСР. 1991. №4. Ст.20.

3. Закон України "Про державну службу” //Відомості Верховної Ради України. 1993. №52. Ст.490.
4. Закон України "Про боротьбу з корупцією” //Відомості Верховної Ради України. 1995. №34. Ст.266.
5. Закон України "Про дорожній рух" // Відомості Верховної Ради України. 1993. №31. Ст.338.
6. Положення про Міністерство внутрішніх справ України: Затв. розпорядженням Президента України від 7 жовтня 1992 р. // Голос України. 1992. 20 жовтня.
7. Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС: Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991р. №114.
8. Кодекс України про адміністративні правопорушення: Офіційний текст X., 2000.
9. Збірник нормативних актів України з питань правопорядку. К., 1993. Підручники, навчальні посібники, монографії.
10. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ. Загальна частина: Підручник. К., 1995.
11. Адміністративна відповідальність в Україні: Навч. посібник/За ред. А.Т.Комзюка. X.. 1998.