Порядок списання матеріальних засобів за актами списання та інспекторським посвідченнями

Інспекторські посвідчення  на списання полігонного обладнання, учбово-тренувальних засобів бойової  підготовки загальновійськового призначення видаються командуючими військами військових округів.

Оцінка вартості втрачених матеріальних засобів визначається з урахуванням зносу.

Командирами військових частин інспекторські посвідчення та затверджені акти на списання втрачених матеріальних засобів видаються після видання наказу про результати проведених адміністративних розслідувань, ревізій, перевірок, дізнань, попереднього слідства чи суду, якими встановлена необхідність віднесення частини, або повної суми збитків за рахунок держави.

За дрібними втратами матеріальних засобів, коди сума шкоди, заподіяної військовослужбовцями строкової служби внаслідок зневажливого ставлення ними до слухових обов'язків, не перевищує двох мінімальних заробітних плат, яку неможливо стягнути при його звільнені, адміністративне розслідування може не проводитись, якщо рішення про списання дрібних втрат може бути прийнято на підставі документів, що є у наявності, і нема необхідності в проведенні адміністративного розслідування.

Для отримання інспекторських посвідчень та затверджених актів на списання, за рахунок держави, втрачених матеріальних та грошових засобів, а також перевитрати пального (палива) від вищестоящих посадових осіб, командири військових частин подають за командою клопотання з доданими до нього документами.

До клопотання на отримання інспекторського посвідчення  додаються такі документи:

матеріали адміністративного  розслідування (ревізії, перевірки, дізнання) та виписка з наказу про їх результати;

виписка з книги обліку недостач;

копії наказів і розпоряджень на знищення матеріальних засобів при заразних захворюваннях або з метою запобігання загарбання їх противником, а також про утрату їх у результаті стихійних лих, катастроф та аварій;

акти технічного стану (списання) матеріальних засобів, які  оформлені належним чином, з пропозиціями про подальше їх використання; .

оформлений паспорт (формуляр), а при його відсутності дублікат (крім формулярів на літаки, вертольоти, безпілотні літаки-розвідники, планери  та авіаційні двигуни);

висновки (аналізи), що підтверджують непридатність матеріальних засобів до подальшого використання;

розрахунок залишкової вартості матеріальних засобів, що підлягають списанню, підписаний посадовими особами військової частини.

Крім того, при необхідності додаються:

завірені виписки з акта ревізії або перевірки;

копії рішень суду (арбітражного суду) або постанови слідчого органу з даної справи;

довідка про часткове відшкодування збитків за рахунок  винних осіб.

Клопотання про видачу інспекторського посвідчення з  доданими документами направляються вищестоящій посадовій особі не пізніше 16 днів після завершення адміністративного розслідування, або надходження у військову частину постанови судового (слідчого) органу.

Клопотання про видання  інспекторського посвідчення, яке  не підтверджене відповідними документами, до розгляду не приймається.

Вищестоящі посадові особи розглядають подані клопотання, приймають рішення по них, затверджують акти і видають інспекторські посвідчення у місячний строк з дня їх надходження. У необхідних випадках у цей же строк вони можуть призначити додаткове розслідування або перевірку поданих матеріалів на місці.

Інспекторське посвідчення  та акти підписуються тими посадовими особами, яким надано право їх видачі або посадовими особами, що їх заміщають із числа штатних заступників. Інспекторське посвідчення завіряється гербовою печаткою того з'єднання (об'єднання), установи Збройних Сил України, командиром (командуючим), або начальником якого воно підписане.

За прийнятим рішенням відносно видачі інспекторських посвідчень Міністром оборони України та його заступниками, інспекторські посвідчення та акти оформляються, підписуються, завіряються гербовою печаткою і видаються начальниками постачальних управлінь, служб та самостійних відділів Міністерства оборони України, а також управлінь та служб видів Збройних Сил України з додаванням копії рішення.

Інспекторські посвідчення  які видані з порушенням указаного  вище порядку, вважаються недійсними.

Орган матеріального  забезпечення, на підставі інспекторського  посвідчення та затвердженого акта, списує втрачені матеріальні засоби та витрати за книгами та картками обліку з особового рахунку військової частини, в якій виникла втрата. Списання з обліку всіх видів озброєння та військової техніки, що знаходяться на гаранти та які прийшли в непридатний (граничний) стан, з причин їх виробничої недоброякісності або конструктивної недоробки, проводиться після стягнення з постачальника збитку, заподіяного Збройним Силам України.

Якщо сума збитку, зарахована в книгу грошових стягнень та нарахувань, внаслідок безнадійності стягнення повністю не може бути погашена, заборгованість, що залишилась, списується за інспекторським посвідченням.

Командири (начальники), які не прийняли необхідних рішень відносно своєчасного розслідування та встановлення осіб, винних у втраті матеріальних та грошових засобів, а також не вжили заходів щодо стягнення з них коштів на відшкодування заподіяних державі втрат, притягаються до дисциплінарної відповідальності.

 

Розділ ІІІ: Права посадових осіб щодо списання матеріальних засобів

 

3.1. Права  посадових осіб щодо списання  матеріальних засобів

 

У процесі проведення інвентаризації, ревізії або перевірки  фінансової та господарської діяльності військових частин обов'язково перевіряється  правильність і правомірність списання військового майна за актами якісного (технічного) стану, інспекторськими посвідченнями та за актами списання.

Кожен акт списання в  кінченому результаті містить загальну суму на, яку списується матеріальні  засоби.

Кожна посадова особа  яка ставить свій підпис повинна знати що сума на яку списується матеріальні засоби не повинна перевищувати встановлених законом норм. Так на списання втрачених матеріальних та грошових засобів не повинна перевищувати норми вказані в додатку Б

Максимальні розміри  коштів, на які посадові особи Збройних Сил мають право списувати військове майно за актами якісного (технічного) стану, інспекторськими посвідченнями та за актами списання встановлюються Постанова Кабінет Міністрів України № 1225 від 4 серпня 2000 р. «Про затвердження Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах» в неоподаткованих мінімумах доходів громадян (неоп. м. д. г.).

За актом якісного (технічного) стану та за актом списання:

1. Командир окремої роти - 50 неоп. м. д. г.
2. Командир окремого батальйону (дивізіону) - 80 неоп. м. д. г.
3. Командир полку, корабля  1  рангу - 150 неоп. м. д. г.
4. Командир дивізії, ескадри, бригади - 160 неоп. м. д. г.
5. Начальник служби забезпечення армії, корпусу - 170 неоп. м. д. г.
6. Заступник командувача армії, командира корпусу - 175 неоп. м. д. г.
7. Начальник відділу (служби) армії, корпусу - 175 неоп. м. д. г.
8. Командувач армії, командир корпусу - 180 неоп. м. д. г.
9. Начальник управління, окремого відділу - 185 неоп. м. д. г.
10. Начальник служби  забезпечення  виду  ЗСУ - 185 неоп. м. д. г.
11. Заступник командувача виду Збройних Сил - 190 неоп. м. д. г.
12. Начальник управління Міноборони - 250 неоп. м. д. г.
13. Начальник служби забезпечення Міноборони - 280 неоп. м. д. г.
14. Командувач військами оперативного командування - 280 неоп. м. д. г.
15. Заступник Міністра оборони - 300 неоп. м. д. г.
16. Міністр оборони - понад 300 неоп. м. д. г.

За  інспекторськими посвідченнями:

1. Командир окремої роти - 25 неоп. м. д. г.
2. Командир окремого батальйону (дивізіону) - 40 неоп. м. д. г.
3. Командир полку, корабля  1  рангу - 75 неоп. м. д. г.
4. Командир дивізії, ескадри, бригади - 80 неоп. м. д. г.
5. Начальник служби забезпечення армії, корпусу - 85 неоп. м. д. г.
6. Заступник командувача армії, командира корпусу - 85 неоп. м. д. г.
7. Начальник відділу (служби) армії, корпусу - 85 неоп. м. д. г.
8. Командувач армії, командир корпусу - 90 неоп. м. д. г.
9. Начальник управління, окремого відділу - 90 неоп. м. д. г.
10. Начальник служби  забезпечення  виду  ЗСУ - 90 неоп. м. д. г.
11. Заступник командувача виду Збройних Сил - 95 неоп. м. д. г.
12. Начальник управління Міноборони - 125 неоп. м. д. г.
13. Начальник служби забезпечення Міноборони - 140 неоп. м. д. г.
14. Командувач військами оперативного командування - 140 неоп. м. д. г.
15. Заступник Міністра оборони - 150 неоп. м. д. г.
16. Міністр оборони - понад 150 неоп. м. д. г.

Більш систематизована схема наведена в додатку В.

 

3.2. Методики визначення залишкової вартості військового майна

 

Організація роботи стосовно визначення залишкової вартості військового  майна покладається на військові формування.

Для проведення роботи стосовно визначення залишкової вартості військового майна у військових формуваннях створюються комісії

Залишкова вартість військового  майна подається у відомостях, складених за формою згідно з додатком 1 до цієї Методики, які затверджуються уповноваженими особами військових формувань.

До роботи комісій  у разі потреби можуть залучатися фахівці міністерств, інших органів  виконавчої влади, а також експерти.

Технічний стан військового майна визначається на підставі акту технічного стану військового майна

Оцінка залишкової вартості військового майна

Відповідно до специфіки  ціноутворення військове майно  поділяється на 4 групи:

I група - військове  майно, придбане за фіксованими  державними цінами;

_{II група  - військове  майно, придбане за договірними цінами на} внутрішньому ринку;

III група - імпортоване  військове майно;

IV група - військове  майно, на яке немає облікових  даних в органах управління військовими формуваннями, ціни за прейскурантами або ціни підприємств-виробників неможливо установити і визначення залишкової вартості якого здійснюється тільки шляхом експертної оцінки.

Віднесення військового  майна до однієї із чотирьох груп здійснення комісіями.

Залишкова вартість військового  майна В_зал розраховується за формулою:

В_зал = В_п х К_гз,                              (1)

де В_п - первинна вартість військового майна; 49ш

К_гз – коефіцієнт технічного (фізичного) зносу, який розраховується на підставі акта технічного стану військового майна.

^{Для авіаційної техніки, первинну вартість якої не визначено, залишкова вартість розраховується згідно з пунктом 10 додатка 3 до цієї Методики.}

_{Первинна  вартість} В_{п військового майна визначається:}

І групи - виходячи з облікових даних органів управління військовими формуваннями або цін за прейскурантами та індексу зміни оптових цін на аналогічну продукцію за період від дати придбаній до оцінки військового майна за формулою:

В_п = Ц_о(п) х І_зоц           (2)

де Ц_о(п) - облікова вартість військового майна або ціна за прейскурантом на дату придбання;

І_зоц - індекс зміни оптових цін па аналогічну продукцію за період від дати придбання до дати оцінки військового майна;

II групи - виходячи  з цін  військового майна  за договором або контрактом  на поставку, згідно з яким військове майно було отримане від постачальника, та індексу зміни оптових цін на аналогічну продукцію за період від дати придбання до дати оцінки військового майна за формулою:

В_п = Ц_к х І_зоц                                              (3)

Де Ц_к - ціна військового майна за договором (контрактом) на поставку на дату придбання;

І_зоц - індекс зміни оптових цін па аналогічну продукцію за період від дати придбання до дати оцінки військового майна;

У разі відсутності інформації про ціни за договорами (контрактами) згідно з якими військове майно було отримане від постачальника, ціна військового майна визначається шляхом направлення запитів підприємствам виробникам;

III групи - виходячи  з цін договору (контракту), за  якими буди здійснені розрахунки із закордонними постачальниками при імпорті військового майна з урахуванням індексу зміни оптових цін на аналогічну продукцію за період від дати придбання до дати оцінки військового майна за формулою:

В_п = Ц_к х К_НБУ х І_зоц                            (4)

де Ц_к - ціна військового майна за договором (контрактом), згідно з яким були здійснені розрахунки із закордонним постачальником при імпорті військового майна;