Принцип аварійно-рятувальних робіт при ліквідації НС

 

 

Реферат

На тему: «Принцип аварійно-рятувальних робіт при ліквідації НС»

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                      Виконав

                                                                                                      Курсант группи ПБ-09-241

                                                                                                      Ряд.сл. ЦЗ Фролов Е.І.

 

Харків-2012

 

 

 

 

План реферату:

 

І  Вступ

ІІ Основна частина:

1 Тактика дій

2 Підтримка безперерної взаємодії

3 Безпека праці

  ІІІ Висновок

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Введення.

Надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру продовжують приносити  безліч бід, забирають людські життя. У 2010 р. зареєстровано 1256 тільки великомасштабних надзвичайних ситуації. Від них постраждало понад 20 тис. чоловік, загинули 2458.  У цю статистику не входять дорожньо-транспортні пригоди, аварії на робочих місцях, пожежі, не віднесені до розряду великих, і ряд інших подібних подій.  І хоча загальна кількість надзвичайних ситуацій у 2010 р. дещо знизилася, по окремих видах, тим не менш, зазначається їх зростання. Наприклад, на системах тепло-і енергопостачання вони збільшилися в 1,5 рази, на магістральних трубопроводах - в 1,4 рази. Кількість втрат джерел радіоактивного випромінювання зросла в 1,4 рази. для них небезпечних факторів. Аварійно-рятувальні роботи характеризуються наявністю факторів, що загрожують життю н здоров'ю проводять ці роботи людей, і вимагають спеціальної підготовки, екіпірування і оснащення.

 Невідкладні  роботи при ліквідації НС - це  діяльність але всебічному забезпеченню  аварійно-рятувальних робіт, надання  населенню, постраждалому в НС, медичної та інших видів допомоги, створення умов, мінімально необхідних  для збереження життя і здоров'я  людей, підтримання їх працездатності.

 До аварійно-рятувальних  робіт відносяться пошуково-рятувальні, гірничорятувальні, газорятувальні, протифонтанної (на нафтових свердловинах), а також аварійно-рятувальні, пов'язані з гасінням пожеж, роботи з ліквідації медико-санітарних наслідків НС та ряд інших подібних робіт.

 Організація  рятувальних та інших невідкладних  робіт у зоні НС.

 Рівень  організації аварійно-рятувальних  та інших невідкладних робіт  при ліквідації НС та їх  наслідків багато в чому залежить  від чіткої роботи начальника  ЦО об'єкта, голови комісії з  надзвичайних ситуацій (КЧС), органу  управління (штабу, відділу, сектора  у справах ГО і НС) та командирів  формувань. Порядок ж організації  робіт, їх види, обсяг, прийоми  і способи проведення залежать  від обстановки, що склалася після  аварії, ступеня пошкодження або  руйнування будівель і споруд, технологічного обладнання та  агрегатів, характеру пошкоджень  на комунально-енергетичних мережах  і пожеж, особливостей забудови  території об'єкта, житлового сектора  та інших умов.  При виникненні  виробничої аварії негайно проводиться  оповіщення робітників і службовців  підприємства про небезпеку. Якщо  на підприємстві під час аварії  стався витік (викид) сильнодіючих  отруйних речовин, то оповіщається  також і населення, яке проживає  в безпосередній близькості від  об'єкту і в напрямках можливого  поширення отруйних газів. 

 Аварійно-рятувальні  роботи доводиться проводити  при вибухах, пожежах, обваленнях, обвалах, після ураганів, смерчів,  сильних бур, при повенях та  інших лихах. Екстрена медична  (долікарська) допомога повинна  бути надана безпосередньо на  місці робіт, потім - перша лікарська  і евакуація в лікувальні установи  для спеціалізованого лікування.  Надання допомоги постраждалим  людям в більшості випадків  не терпить зволікання, так як  після закінчення навіть незначного  часу всі зусилля можуть виявитися  марними. 

"Про  аварійно-рятувальні служби і  статусі рятувальників" встановлює  ряд важливих принципів діяльності  аварійно-рятувальних служб та  формувань. Це:

- Пріоритетність  завдань щодо врятування життя  та збереження здоров'я людей,  що опинилися в небезпеці; 

- Єдиноначальність  керівництва; 

- Виправданість  ризику і забезпечення безпеки  під час проведення АСДНР; 

- Постійна  готовність аварійно-рятувальних  служб та формувань до оперативного  реагування на НС та проведення  робіт з їх ліквідації.

 Ніхто  не має права втручатися в  діяльність керівника ліквідації  НС, інакше як відсторонивши його  в установленому порядку від  виконання обов'язків і прийнявши  керівництво на себе або призначивши  інша посадова особа. Рішення  керівника ліквідації НС в  зоні НС є обов'язковими для  громадян і організацій, що  знаходяться там. 

 Специфіка  рятувальних робіт полягає в  тому, що вони повинні виконуватися  в стислі терміни. Для конкретних  умов вони визначаються різними  обставинами. В одному випадку  - це порятунок людей, які опинилися  під уламками конструкцій будівель, серед пошкодженого технологічного  обладнання, в завалених підвалах. В іншому - це необхідність обмежити  розвиток аварії, щоб попередити  можливий наступ катастрофічних  наслідків, виникнення нових осередків  пожеж, вибухів, руйнувань. У  третьому - якнайшвидше відновлення  порушених комунально-енергетичних  мереж (електрика, газ, тепло,  каналізація, водопровід).

 Не враховувати  велике значення чинника часу  при проведенні невідкладних  робіт також не можна, в тому  числі навіть якщо немає потерпілих, які потребують екстреної допомоги.  З метою забезпечення охорони  громадського порядку і збереження  майна виставляються комендантські  пости, пости регулювання, охорони  і оточення, а також організуються  контрольно-пропускні пункти і  патрулювання.

 Для безпосереднього  керівництва аварійно-рятувальними  та іншими невідкладними роботами  на кожній ділянці або об'єкті  робіт призначається керівник  ділянки з числа відповідальних  посадових осіб об'єкта фахівців  служб ЦО або працівників органів  управління у справах ГО і  НС.  Він ставить конкретні  завдання доданим формуванням,  організовує харчування, зміну та  відпочинок особового складу. Командирам  формувань керівник нагадує основні  прийоми і способи виконання  робіт, визначає заходи з медичного  та матеріально-технічного забезпечення, терміни початку і закінчення  робіт. 

 

  1. Тактика дій.

 

 Першочерговими  рятувальними діями при аваріях,  вибухи, пожежі, землетруси, більшості  інших НС і при веденні цивільної  оборони є роботи з пошуку  і порятунку постраждалих, що  опинилися в зруйнованих і  пошкоджених будівлях і спорудах, людей, заблокованих у приміщеннях  або відрізаних вогнем, димом,  обвалилася стіна , перекриттями  та іншими будівельними елементами.

 Командири  формуванні. перебуваючи на ділянках (об'єктах) робіт, визначають способи  вилучення уражених з завалів  (деблокування), порядок проведення  рятувальних робіт, транспортування  потерпілих на медичні пункти. Уражених, що знаходяться поблизу  поверхні завалу або під дрібними  уламками, витягають, розбираючи  завал зверху вручну, а що у  глибині завалу (під завалом) - через  порожнечі, щілини, що утворилися  від великих елементів зруйнованих  будівель, або поступово розбираючи  завал. Роботи ведуться розрахунками, які діють безперервно, змінюючи  один одного. Вилучаючи постраждалих  з-під завалів (окремих уламків), слід уникати зрушень плит, блоків, цегли та інших масивних предметів,  щоб не завдати ураженому додаткових  травм. У першу чергу звільняють  голову і верхню частину тулуба. Після вилучення людині негайно,  а якщо треба прямо на місці,  надають необхідну медичну допомогу. Іноді медикам доводиться допомагати  потерпілому, коли він ще перебуває  в завалі і процес його вивільнення  триває.

Порятунок людей  з пошкоджених та палаючих будинків із зруйнованими входами і сходовими  клітинами рятувальні, протипожежні та інші формування здійснюють шляхом виведення і винесення їх через  отвори, виконані в суміжні приміщення, де ще збереглися виходи, а також  через віконні прорізи, балкони  і лоджії з допомогою приставних або висувних сходів, автодрабин та підіймачів, рятувальних мотузок і рукавів.  Висновок і винос уражених проводиться розрахунками (групами рятувальників) з 3-4 осіб, один з яких призначається старшим.

 

 Під час  вилучення людей із завалених  сховищ і підвальних приміщень  способи розкриття цих споруд  визначаються командиром рятувального  підрозділу (старшим розрахунку) на  місці, в кожному конкретному  випадку, залежно від типу та  конструкції притулку, підвалу і  характеру завалу.  Для успішних  дій з розбирання і обвалення  аварійних конструкцій необхідні  добре знання основ промислового  будівництва і конструктивних  особливостей даної споруди, вміння  правильно оцінити стан деформованих  елементів. 

 Існують наступні способи розбирання і обвалення конструкцій: ручний, механізований і вибуховий.

Ручний спосіб застосовується, якщо неможливо використовувати  машини та механізми або провести вибухові роботи. Вручну розбирають завали невеликі в одному або декількох  будівлях, під якими опинилися  люди. У цьому випадку застосовують механізований інструмент та найпростіші  засоби механізації й то з великою  пересторогою.

 Найбільш  поширеним є механізований спосіб  розбирання і обвалення конструкцій.  Він характеризується широким  застосуванням інженерних машин  і механізмів.  Наприклад, ділянка  стіни, що підлягає обвалення,  попередньо відокремлюють від  прилеглих стін шляхом розтинах  перемичок і підрубки низу  стіни (пророблення штроби). Підрублювання здійснюється не більш ніж на одну третину товщини стіни з боку обвалення за умови, що стіна не нахилена в бік підрубки. Потім за допомогою троса або каната, прикріпленого одним кінцем до конструкції, а іншим до трактора чи лебідки, обрушують стіну.

 Найміцніші  споруди та конструкції обрушують  або дроблять на окремі елементи  вибуховим способом. Щоб вибухова  хвиля і струс під час вибуху  не пошкодили сусідні споруди,  підрив виробляють малими зарядами, що розташовуються зазвичай в  шнурах {круглий отвір для вибухової  речовини), забиваючи піском або  фунтом. Відкриті накладні заряди (за наявності можливості - кумулятивні), як правило, застосовують у  випадках, коли пристрій шнурів  в стінах, вежах, трубах пов'язане  з небезпекою обвалення конструкції  із-за крену або тріщин, а ручне  розбирання або валка механічним  способом неможливі.  Досвід показує,  що вибуховий спосіб із застосуванням  накладних зарядів найбільш доцільний  для руйнування залізобетонних  конструкцій (балок, колон, перекриттів). Пошкоджені споруди, що мають  всередині капітальні стіни, при  необхідності руйнують вибуховим  способом по частинах. Стіни, вежі, заводські труби підривають так,  щоб вони падали на свою  основу йди падали в певному,  заздалегідь обраному, напрямку, щоб  уникнути завела і пошкодження  інженерних мереж і комунікацій. 

 Роботи  але розбиранні завалів слід  починати відразу після ліквідації  пожеж, аварій на комунально-енергетичних  мережах. Приступаючи до них,  необхідно дотримуватися максимальної  обережності, щоб не викликати  додаткових обвалень і не ускладнити  подальші роботи.  Завали розчищають  частково або повністю. Частково - при порятунку постраждалих, що  опинилися під уламками зруйнованих  будову, а також при влаштуванні  проїздів або видобування цінного  промислового устаткування. Повністю - під час розчищення території  для нового будівництва або  відновлення пошкоджених будівель  і споруд.  У першу чергу  розбирають (обрушують) або кріплять  нестійкі, загрозливі обваленням  елементи. Потім звільняють проїзди,  проходи і входи в будівлі.  Після цього мають балки, колони, великі брили і уламки, щоб  підготувати фронт робіт для  екскаваторів та навантажувачів. Великі брили розбирають на  більш дрібні частини, розміри  яких залежать від потужності  застосовуваних машин. 

Висновки:

Основний  принцип розбирання - це виробництво  робіт зверху вниз і по всіх можливих напрямках, але особливо там, де людям  загрожує найбільша небезпека.  Досвід підказує, що для успішного виконання  робіт розбирання доцільно проводити  комплексними аварійно-рятувальними групами, при найтіснішому взаємодії формувань  всіх необхідних спеціальностей (рятувальники, будівельники, медики, пожежники та ін.)

  2. Підтримка безперервної взаємодії.

Організація і підтримка безперервної взаємодії  є найважливішим обов'язком всіх командирів формувань (підрозділів) та органів управління. Це робиться перш за все в інтересах формувань (підрозділів), що виконують головні  завдання, і полягає в узгодженні дій всіх що у рятувальних роботах  по цілі, місця, часу, завданням і  способам їх виконання, а також у  взаємній допомоги при виконанні  поставлених завдань.

Керівник  аварійно-рятувальних робіт, організовуючи  взаємодія, повинен погодити:

 порядок  висунення (виходу) до об'єкта  робіт, дії при подоланні завалів,  зон пожеж та інших перешкод, які можуть зустрітися ще на  підході до місця аварії або  в зоні НС;

 порядок  проведення пошуку постраждалих  і рятувальних робіт, локалізації  та гасіння пожеж, надання медичної  допомоги;

 організація  зв'язку і порядок передачі  інформації;

 сигнали  управління, оповіщення і порядок  дій щодо них; 

 Зв'язок  є основним засобом, що забезпечує  управління, а значить і тісна  взаємодія формувань. Для цього  використовуються радіо, провідні, рухомі і сигнальні засоби.