Експертиза цінності документів та її грошова оцінка

ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ

«МИКОЛАЇВСЬКИЙ ФАКУЛЬТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ І БІЗНЕСУ

КИЇВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ КУЛЬТУРИ»

 

 

кафедра документознавства та інформаційної діяльності

 

 

 

Практична робота №2

 

з дисципліни «Архівознавство»

 

на тему:

«Експертиза цінності документів та її грошова оцінка»

 

 

 

Виконали: 
студенти групи ДМ –143М

заочної форми навчання

Остапчук А. І.

Радченко Г.В.

 

 

Старший викладач

Борко Т.М.

 

 

 

 

 

Миколаїв, 2015

Практична робота №2

1. Проаналізувати  практику грошової оцінки документів (за даними наукових експертиз, проведених архівами, музеями, бібліотеками, митцями, аукціонами впродовж останніх років).

1. Проаналізувавши практику грошової оцінки документів, ми дізнались, що ця методика встановлює процедуру визначення вартості документів Національного архівного фонду, містить примірну шкалу оцінок документів, механізм визначення їх рангу, примірну шкалу цін документів за рангами, методику їх застосування, а також вимоги до оформлення результатів проведення грошової оцінки.

Методика є обов'язковою для застосування під час проведення грошової оцінки документів НАФ суб'єктами оціночної діяльності: експертно-перевірними комісіями державних архівних установ, державних наукових установ, фондо-закупівельних комісій музеїв та експертно-оціночними комісіями бібліотек (далі - комісії), суб'єктами оціночної діяльності - суб'єктами господарювання, а також під час рецензування особами та експертними радами саморегулівних організацій оцінювачів, які відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність здійснюють рецензування звітів про оцінку (актів оцінки) документів НАФ.

2. Відповідно до Методики оцінюються архівні справи, фонди або колекції документів, їх частини, окремі документи (об'єкти оцінки) з урахуванням їх специфіки як рухомих речей, що є пам'ятками культури і джерелами історичної інформації.

Оцінка документів НАФ, що містять конфіденційну або таємну інформацію, проводиться з дотриманням вимог Закону України "Про інформацію" щодо режиму доступу до зазначеної інформації.

3. Процедура грошової оцінки документів НАФ комісією включає такі етапи:
• оформлення документів для проведення грошової оцінки;
• передавання документів, необхідних для проведення грошової оцінки;
• проведення ідентифікації документів і, у разі потреби, їх атрибуції;
• проведення попередньої індивідуальної грошової оцінки членами комісії;
• проведення грошової оцінки комісією;
• оформлення результатів грошової оцінки.
4. Рішення керівника відповідної державної архівної установи, державної наукової установи, музею, бібліотеки про проведення грошової оцінки документа НАФ приймається у формі наказу. Наказ видається у разі подання:

а) службової записки посадової особи державної архівної установи, державної наукової установи, музею, бібліотеки, що ініціює проведення грошової оцінки документа НАФ;

б) заяви власника або уповноваженої ним особи, а також особи, у якої документ перебуває на законних підставах, про проведення оцінки документа НАФ відповідною державною архівною установою, державною науковою установою, музеєм, бібліотекою із зазначенням мети її проведення.

5. Для проведення грошової оцінки документ НАФ передається за актом приймання-передачі. Зазначений акт укладається представниками відповідної державної архівної установи, державної наукової установи, музею, бібліотеки, з одного боку, та замовником оцінки, з другого. Крім об'єкта оцінки замовником оцінки можуть передаватися копії облікових документів (витяги з них), інші довідки архівної установи, яка провела державну реєстрацію документа НАФ, зокрема матеріали, що містять результати експертизи цінності зазначених документів, яка проводилася з метою внесення їх до НАФ, та інші. У разі оцінки документів НАФ, які віднесені до унікальних, додатково передається витяг із анотованих переліків документів, віднесених до унікальних, або довідка із Державного реєстру національного культурного надбання.
6. До проведення попередньої індивідуальної грошової оцінки кожний експерт проводить ідентифікацію об'єкта оцінки - встановлення відповідності відомостей у вихідних даних характеристикам об'єкта оцінки. У разі потреби експерт може провести атрибуцію документа, яка полягає в дослідженні характеристик об'єкта оцінки, що становлять його інформаційну та історико-культурну цінність. Для цього експерт за необхідності опрацьовує джерела спеціальної та масової інформації, проводить інші дослідження. Крім того експерт проводить аналіз виявлених відомостей про ринкові ціни на подібні документи, досліджує попит, пропонування, факти продажу подібних об'єктів на внутрішньому та світовому ринку тощо.
7. Попередня індивідуальна експертна оцінка документів кожним членом комісії здійснюється за Примірною шкалою оцінок документів НАФ.

Експерт за Примірною шкалою визначає кількість балів документа, що оцінюється, за кожним критерієм і заповнює відповідні графи Таблиці визначення рангу документів НАФ.

Ранг документа визначається шляхом підсумовування балів, внесених експертом до таблиці.

Відповідно до встановленого рангу за Примірною шкалою цін документів НАФ експерт робить висновок щодо вартості документа у письмовій формі, який разом із складеною Таблицею визначення рангу документів НАФ надається до комісії для прийняття рішення щодо оціночної вартості об'єкта оцінки.

8. Комісія на своєму засіданні опрацьовує результати попередньої індивідуальної грошової оцінки документа з дотриманням вимог - Порядку проведення грошової оцінки документів Національного архівного фонду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2004 р. № 1649, і на підставі прийнятого протокольного рішення складає акт грошової оцінки за відповідною формою.
9. Акт складається в двох примірниках, один з яких залишається у державній архівній установі, державній науковій установі, музеї, бібліотеці, що здійснювали грошову оцінку документів, другий за актом приймання-передавання передається замовнику оцінки разом з документом НАФ, що оцінювався.

Акт грошової оцінки документів НАФ за дорученням Держкомархіву затверджує керівник відповідної державної архівної установи, державної наукової установи, музею, бібліотеки, за рішенням якого створено комісію для проведення грошової оцінки документів.

Заповнені таблиці визначення рангу документів НАФ та висновки експертів - членів комісії про вартість документа, що оцінюється, а також протоколи засідань комісії додаються до примірника акта грошової оцінки, який залишається у державній архівній установі, державній науковій установі, музеї, бібліотеці, що здійснювали грошову оцінку документів.

За результатами проведеної оцінки у державній архівній установі, державній науковій установі, музеї, бібліотеці, що здійснювали грошову оцінку, оформлюється облікова картка грошової оцінки документа НАФ за відповідною формою. У разі наявності облікової картки на документ НАФ, складеної за результатами оцінки, проведеної раніше, до неї заноситься нова інформація про оціночну вартість документа із зазначенням дати оцінки.

10. Під час незалежної грошової оцінки документів НАФ, яку проводять суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання, можуть використовуватися бази оцінки, що відповідають ринковій та неринковим видам вартості. Вибір бази оцінки проводиться відповідно до вимог Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440.
11. Вихідними даними для незалежної оцінки документа НАФ можуть бути облікова документація (виписки з неї), довідковий апарат архіву, інші довідки архівної установи, яка провела державну реєстрацію документа НАФ, зокрема матеріали, що містять результати експертизи цінності зазначених документів, яка проводилася з метою внесення їх до НАФ, та інші.
12. Для проведення ідентифікації документа оцінювач досліджує матеріал носія інформації, зовнішні ознаки документа, виявляє особливості в його оформленні, проводить дослідження його фізичного стану, встановлює відповідність відомостей, зазначених у вихідних даних, характеристикам об'єкта оцінки. У разі потреби експерт може провести атрибуцію документа, яка полягає в дослідженні характеристик об'єкта оцінки, що становлять його інформаційну та історико-культурну цінність. При цьому можуть використовуватися критерії. У разі потреби до цієї роботи можуть залучатися відповідні спеціалісти та організації (установи), що мають необхідні знання та уповноважені проводити такі експертизи.
13. Незалежна грошова оцінка документів НАФ проводиться переважно із застосуванням порівняльного та доходного методичних підходів. Застосування методів витратного підходу не рекомендується у зв'язку з незначним впливом у більшості випадків матеріальних витрат, пов'язаних зі створенням документа (носія інформації та інформації, яку він містить), на його вартість.
14. Під час оцінки методами порівняльного підходу опрацьовується інформація щодо цін продажу та пропонування українського та світового ринків на подібні за видами та хронологічною приналежністю документи. При формуванні сукупності елементів порівняння можуть використовуватися критерії.
15. У разі застосування методів дохідного підходу для визначення валового доходу від користування документами опрацьовується інформація щодо плати за користування подібними документами та вивчаються умови угод, укладених користувачем з власником подібних документів або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою, для визначення типових умов таких угод.
16. Незалежна грошова оцінка документа НАФ оформлюється звітом про оцінку, що містить висновок про вартість документа, який оцінювався. Звіт про оцінку документа складається відповідно до вимог національних стандартів оцінки. До звіту про оцінку документа НАФ обов'язково додається копія Свідоцтва про державну реєстрацію документів Національного архівного фонду установленої форми та фотографія документа з відбитком штампа, який проставляється на документах НАФ, що пройшли державну реєстрацію, та їх описах. У разі оцінки документів НАФ, що віднесені до унікальних, до звіту про оцінку додатково додається копія витягу із схвалених відповідною експертно-перевірною комісією і затверджених анотованих переліків документів, віднесених до унікальних, або копія довідки із Державного реєстру національного культурного надбання.

Оцінка проводиться в термін, встановлений договором на проведення оцінки або нормативно-правовими документами.

17. Переоцінка документів НАФ проводиться у випадках, передбачених законодавством, а також при прийнятті відповідного рішення власником документа або уповноваженою ним особою.

2.  Засвоїти методику грошової оцінки архівних документів, розроблену Українським науково-дослідним інститутом архівної справи і документознавства.

Ми ознайомились та засвоїли методику грошової оцінки архівних документів,  яка розроблена Українським науково-дослідним інститутом архівної справи і документознавства.

Відповідно до  статті  9  Закону  України  "Про оцінку майна,  
майнових прав  та  професійну  оціночну  діяльність   в   Україні"  
(2658-14),    Порядку  проведення  грошової  оцінки  документів  
Національного архівного фонду,  затвердженого постановою  Кабінету  
Міністрів України  від 13 грудня 2004 року N 1649 (1649-2004-п).