Організаційно-штабна структура організації

Вступ

Броварська  трикотажна фабрика працює на ринку  по виробництву всіх видів трикотажних  виробів понад 70 років, підтримуючи  довгострокові ділові зв’язки з  багатьма партнерами в Україні та за кордоном.

17 серпня 1993 року на базі Броварської трикотажної фабрики було зареєстровано публічне акціонерне товариство «Софія». В теперішній час ПАТ «Софія» оснащена високотехнологічним обладнанням, яке дозволяє випускати конкурентоспроможну продукцію, що повністю відповідає високим вимогам сучасних тенденцій розвитку моди.

Сучасне технологічне обладнання з електронно-числовим управлінням  по створенню та виготовленню одягу, досконалий процес, злагоджена виробнича  організація дають змогу підприємству займати провідне місце серед  вітчизняних товаровиробників та бути конкурентоспроможним на закордонному ринку.

В'язальне устаткування, що нараховує 55 плосков’язальних машин Stoll (Німеччина), 5 плосков’язальних машин Universal (Німеччина), 15 круглов’язальних машин Jumberka (Іспанія) дозволяє в повному обсязі задовольняти вимоги ринку верхніх трикотажних виробів у класах від 3-го до 12-го. Швейне устаткування таких компаній, як Juki, Brother, Textima, Duerkopp, встановлене на 6 швейних потоках, дає можливість застосовувати найсучасніші технології пошиття виробів.

В останні роки виробничі потужності підприємства складають близько 0,5 млн. одиниць трикотажних виробів на рік, з них більш 80 відсотків експортується в країни ЄС. Співробітництво з такими відомими фірмами як "Canda" (C&A Group, Німеччина), "UK International" (Франція), "Jammers & Leufgen" (Німеччина) "Falke" (Німеччина), "ZARA" (Іспанія), "LE-GO" (Німеччина)  підтверджує високий рівень якості вироблених трикотажних виробів.

Крім того, компанія розробляє і постійно оновлює  свої власні колекції, що продаються у  фірмових магазинах компанії та у великих магазинах України під власними марками: Brex, Sofiline, Bravadi.

Асортимент  компанії можна розподілити на наступні групи:

• чоловіча одежа: джемпери, жакети;
• жіноча одежа: джемпери, жакети, сукні, сарафани, спідниці, брюки, рейтузи, пальто, пончо, костюми, комплекти;
• дитячий одяг;
• шарфи та шапки: жіночі, чоловічі, дитячі;
• рекламна продукція: шапки, шарфи, пледи, пов’язки,напульсники, фірмовий одяг;
• трикотажні полотна;
• пряжа.

На території  об’єкту немає сильно діючих отруйних та вибухових речовин. Проте наявні легкозаймисті речовини – відходи трикотажного виробництва, - які зберігаються в спеціальних контейнерах і йдуть на переробку в цех ватіну.

 

Організаційно-штабна структура організації

На ПАТ «Софія» використовується лінійно-функціональна організаційна структура – це комбінація лінійної і функціональної організаційних структур. Основа структури – лінійні підрозділи в’язального та швейного виробництва, які здійснюють основну роботу, їх обслуговують функціональні підрозділи, які створені на ресурсній основі: відділ кадрів, планово-аналітичний відділ, маркетинговий відділ, господарчий відділ тощо. Дана організаційна структура є досить зручною для підприємств даного типу, тому що вона спирається на розподіл повноважень та відповідальності по функціях управління та прийняття рішень по вертикалі. Лінійно-функціональна структура дозволяє організувати управління за лінійною схемою (директор – начальник цеху – майстер), а функціональні відділи апарату управління підприємства лише допомогають лінійним керівникам вирішувати управлінські завдання. При цьому лінійні керівники не підпорядковані керівникам фунціональних відділів апарату управління. Загальна кількість працюючих на підприємстві – 343 особи, з них 248 забезпечують роботу основного виробництва.

За цивільну оборону на ПАТ «Софія» відповідає оперативно-режимний відділ. Аварійно-технічні та відновлювані служби на випадок НС складаються із служби головного енергетика та служби головного механіка.

Невоєнізовані формування цивільної оборони та з надзвичайних ситуацій ПАТ «Софія» складаються із:

1. Зведена група (рятувальна та аварійно-технічна) – 34 чол.
2. Санітарна дружина – 12 чол.
3. Відділення пожежогасіння – 12 чол.
4. Ланка оповіщення та зв’язку – 4 чол.
5. Група охорони громадського порядку – 15 чол.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Навчання  особового складу до дій у випадку настання надзвичайної ситуації

Відповідно  до закону України «Про правові засади цивільного захисту навчанню діям у надзвичайних ситуаціях підлягає все населення України. Порядок здійснення підготовки населення на підприємствах, в установах та організаціях до дій при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру визначає відповідне Положення, Наказ МНС України від 23.04.2001 N 97, Зареєстровано в Мінюсті України 6.06.2001 р. за N 481/5672).

Навчання особового  складу до дій у випадку настання НС на ПАТ «Софія» починається  з інструктажу з питань охорони  праці при прийнятті на роботу згідно з Типовим положенням про навчання з питань охорони праці, затвердженим наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 17.02.99 N 27 та зареєстрованим у Мінюсті України 21.04.99 за N 248/3541. В подальшому, в процесі трудової діяльності, вивчення працівниками основних способів захисту і дій у надзвичайних ситуаціях техногенного і природного характеру здійснюється за спеціальними програмами підготовки населення, які затверджуються МНС України, а також і у формі інструктажів.

Структура навчання керівних кадрів і фахівців у сфері цивільного захисту включає:

—  підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації кадрів за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями за спеціальностями (спеціалізаціями), пов'язаними з професійною діяльністю у складі військ цивільної оборони, державних професійних аварійно-рятувальних служб та спеціалізованих формувань МНС, інших аварійно-рятувальних служб, органів управління у справах цивільної оборони та з питань надзвичайних ситуацій у складі центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності;

— функціональне  навчання осіб керівного складу цивільної  оборони та інших управлінських  кадрів і фахівців, на яких поширюється  дія законів у сфері цивільного захисту.

Підготовка  кадрів — це здобуття освіти відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня (бакалавр, спеціаліст, магістр) за напрямами «Військові науки», «Державне управління», «Менеджмент» та спеціальностями (спеціалізаціями), пов'язаними з професійною діяльністю у складі військ цивільної оборони, державних професійних аварійно-рятувальних служб та спеціалізованих формувань, органів управління у справах цивільної оборони та з питань надзвичайних ситуацій у складі центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій.

Перепідготовка  кадрів — це одержання нової кваліфікації за відповідною спеціальністю (спеціалізацією) на базі раніше засвоєної освітньо-професійної програми підготовки бакалавра, спеціаліста в межах одного чи різних освітніх напрямів, яке не веде до підвищення освітньо-кваліфікаційного рівня, за винятком магістратури.

Підвищення  кваліфікації кадрів — це систематичне вдосконалення, розширення та оновлення знань, умінь і навичок професійних кадрів у сфері цивільного захисту.

Підготовка  і  перепідготовка  керівного  складу  підприємств, установ  і  організацій  у  сфері  цивільного  захисту населення і територій  від надзвичайних ситуацій, запобігання  та  оперативного реагування  на них проводиться в Інституті державного управління у сфері цивільного захисту, на курсах цивільної оборони, а також під час проведення навчально-методичних зборів та періодичних навчань,  тренувань  за планами  реагування на надзвичайні ситуації та планами локалізації і ліквідації аварій (катастроф). Термін підготовки і перепідготовки визначається функціональними програмами навчання у сфері цивільного захисту, але не перевищує двох тижнів.

Курси цивільної  оборони можуть розпочинати діяльність з підготовки і перепідготовки у сфері цивільного захисту лише після перевірки Інститутом їх програмно-методичного забезпечення, документів, що засвідчують додаткову підготовку викладачів у сфері цивільного захисту та за наявності навчальної матеріально-технічної бази. Підготовка і перепідготовка за функціональною програмою навчання у сфері цивільного захисту закінчується складанням заліку або виконанням спеціальної учбової вправи. Особи, які успішно пройшли навчання та перевірку знань у сфері цивільного захисту, отримують посвідчення про підготовку і перепідготовку за функціональною програмою навчання у сфері цивільного захисту встановленого зразка.

Особи керівного  складу проходять функціональне навчання з відривом від виробництва в перший рік призначення на посаду і в подальшому не рідше одного разу на 3–5 років залежно від категорії осіб керівного складу ЦЗ.

На об’єкті господарювання підготовку керівного складу планують і проводять  згідно з тематикою в обсязі 15 годин у групі начальника ЦЗ об’єкта, до якої входять заступники начальника ЦЗ, начальники служб та головні спеціалісти, начальники цехів та інших структурних підрозділів, командири формувань загального призначення. Заняття в групі проводять начальник ЦЗ об’єкта, його заступники, начальники служб, головні спеціалісти. Вивчають теми програми на зборах або планових заняттях. Окремі теми можуть відпрацьовуватись самостійно.

Підготовка постійних  працівників об’єкта здійснюється за тематикою спеціальних програм. За наказом керівника всіх працівників розподіляють у навчальні групи, які утворюються у структурних підрозділах із працівників, що входять до складу невоєнізованих формувань ЦЗ і аварійно-рятувальних служб, і окремо – навчальні групи із працівників, які не входять до складу формувань.

Підготовка працівників, які ввійшли до складу невоєнізованих формувань ЦЗ, здійснюється за програмою спеціальної підготовки невоєнізованих формувань. Заняття проводять керівники груп – командири формувань під керівництвом штатних працівників з питань НС та ЦЗ, начальники служб ЦЗ.

До проведення занять з надання  першої медичної допомоги залучають  медичних працівників об’єкта господарської  діяльності.

Документальне, матеріально-технічне забезпечення та економічні розрахунки за цінами 2012 року

Плани цивільної оборони об'єкта — це сукупність документів, в яких визначені сили і засоби, порядок і послідовність дій з метою забезпечення захисту населення, особового складу об'єкта, а також виконання завдань відповідних органів вищого рівня, пов'язаних із наданням допомоги населенню інших об'єктів і міст.

  Ці документи розробляються з урахуванням реальних можливостей і умов господарства, є настановою для організаційних дій як з метою підготовки об'єкту до захисту в надзвичайних умовах, так і з метою ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (стихійних лих, виробничих аварій і осередків воєнних конфліктів).

 На об'єкті розробляються два плани: на мирний і на воєнний час.

 План ЦО на мирний час  — це документи, які визначають  організацію і порядок виконання  заходів ЦО з метою запобігання  або зменшення можливих втрат від великих виробничих аварій, катастроф і стихійних лих, а також проведення рятувальних та інших невідкладних робіт при їх виникненні.

 План ЦО на воєнний час  — це документи, які визначають  організацію і порядок переведення  ЦО об'єкту з мирного на воєнний час і ведення ЦО у початковий період війни.

 Як вихідні документи при  розробці документів плану ЦО ПАТ «Софія» використовувалися: директивні документи Президента, Верховної Ради та Уряду України; витяг з рішення облдержадміністрації, райдержадміністрації, міськвиконкому м. Бровари про організацію і ведення ЦО на відповідній території, дані про кількість формувань, їх особовий склад, які потрібно створити на об'єктах; витяг з плану прийому і розміщення евакуйованого і розосередженого населення з міста; витяг з наряду райвійськкомату на постачання техніки у збройні сили у зв'язку з мобілізацією; окремі розпорядження начальника відповідного штабу ЦО; документи, які характеризують підприємство і населені пункти.

 Розробка плану здійснюється у три етапи у відповідній послідовності.

 Перший етап — підготовчий,  протягом якого визначається  склад виконавців і їх затвердження, підготовка виконавців до роботи, доведення до них вказівок  з питань планування, вивчення  необхідних настанов, директив, рекомендацій та інших документів, узагальнення і аналіз вихідних даних, необхідних для розробки плану ЦО, визначення обсягу робіт і розподіл обов'язків між виконавцями, закріплення відповідальних за розділами плану.

Другий етап — практична розробка, оформлення документів. Заходи, які плануються в документах плану, повинні бути спрямовані на виконання завдань ЦО у надзвичайних ситуаціях.

У документах плану визначаються заходи, які потрібно виконати в мирний час, при загрозі виникнення надзвичайних ситуацій, стихійних лихах, виробничих аваріях, катастрофах і при ліквідації  наслідків надзвичайних ситуацій, проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт, а також характер і порядок дій формувань, зміст і обсяг робіт, строки виконання заходів, з урахуванням конкретних умов і можливостей даного об'єкта.

Планування таких заходів, як: підготовка і забезпечення майном формувань, навчання керівного і особового складу формувань, працюючих, організація  зв'язку і оповіщення, створення  навчально-матеріальної бази та інше проводиться за рахунок коштів ПАТ «Софія».

Третій етап — узгодження розроблених  планів та їх затвердження.

Після затвердження плану об'єкта організовується вивчення документів усім його керівним складом.

 Уточнення і коригування  документів плану проводять на штабних тренуваннях, командно-штабних, тактико-спеціальних і комплексних об'єктових навчаннях.