Методика проведення фітосанітарного догляду та експертизи лісоматеріалів

. Методика  проведення фітосанітарного догляду  та експертизи лісоматеріалів

 

Фітосанітарна експертиза – перевірка та аналіз об’єктів регулювання в лабораторних умовах на предмет наявності або відсутності регульованих шкідливих організмів [1].

При експертизі лісоматеріалів проводиться такі види фітосанітарної експертизи: ентомологічна, гербологічна та мікологічна експертиза. А на лісоматеріали хвойних порід ще фітогельмінтологічна (рис. 2.9.)

 

 

 

Рис. 2.9. Види фітосанітарної експертизи

 

Ентомологічна експертиза – це дослідження середньої проби підкарантинного матеріалу (продуктів запасу) для встановлення наявності, чисельності і видового складу живих чи мертвих карантинних та інших видів комах і кліщів [25].

Ентомологічній  експертизі піддається середня проба виділена з об’єднаної проби підкарантинного матеріалу. Середня проба доставляється в карантинну лабораторію в щільній упаковці, яка не допускає розповзання із неї комах і кліщів, не пізніше, як через три доби  від моменту взяття проби. До аналізу середня проба зберігається в холодильнику чи прохолодному приміщенні не довше трьох діб. Безпосередньо перед експертизою для активації комах та кліщів і полегшення їх виявлення середню пробу витримують протягом 10 – 20 хвилин у термостаті чи приміщенні за температури від 20 до 25 ⁰С [9].

При ентомологічній експертизі використовуються такі методи: візуальний, мікроскопічний, біологічний (рис. 2.10.).

 

 

 

Рис. 2.10. Методи ентомологічної експертизи лісоматеріалів

 

При візуальному методі оглядають шкірку деревини на наявність ходів шкідників, личинок, борового борошна. При виявленні личинок, шкідників або їх ходів використовують мікроскопічний метод, суть якого полягає в дослідженні зразка за допомогою мікроскопа. Біологічний метод використовують після візуального і мікроскопічного, щоб точно встановити видову належність виявлених личинок [25].

Мікологічна експертиза - дослідження підкарантинного матеріалу для встановлення наявності та виду грибкової інфекції [24].

На мікологічну  експертизу середні проби надходять після ентомологічної експертизи і в окремій упаковці.

При мікологічній експертизі використовують такі методи: макроскопічний, біологічний, мікроскопічне  аналізування, метод Журавльова (рис. 2.11.).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2.11. Методи мікологічної експертизи лісоматеріалів

 

Макроскопічний  аналіз полягає у виявленні пошкоджень деревини (плодові тіла грибів, гіфи, плямистості, склероції ) неозброєним оком або за допомогою лупи.

Мікроскопічний  аналіз застосовують для визначення наявності інфекції за допомогою мікроскопа, а саме - за явним типом спороношення гриба на деревині: клейстокарпії з сумками та сумкоспорами, конідієносці з конідіями тощо. Під мікроскопом оглядають тимчасові мікропрепарати, виготовлені за допомогою предметного та покривного скельця: на предметне скельце з піпетки наносять краплину дистильованої води, за допомогою скальпеля з плодоношення, що утворилося, зішкрібають спороношення гриба, переносять у водяну краплю на предметне скельце і накривають покривним скельцем та розглядають під мікроскопом [13].

Для визначення систематичної належності збудника користуються визначниками.

Безбарвний  міцелій, що знаходиться всередині  деревини виявляють за методом Журавльова: тонку стружку деревини з різних її шарів кладуть на 2-3 хвилини у 30% водяний розчин перманганату калію; через 2-3 хвилини стружку виймають з розчину, промивають водою і проглядають на наявність забарвленого міцелію під бінокуляром.

Біологічний метод  застосовують для виявлення прихованої зараженості. Для цього використовують метод вологої камери: на дно на кришку чашки Петрі кладуть фільтрувальний папір, зволожують дистильованою водою; деревину з виявленим міцелієм або  гіфами грибів промивають стерильною водою чи обмивають спиртом і розкладають у підготовлені чашки Петрі, зволожені дистильованою водою. Чашки тримають у термостаті за кімнатної температури 6-10 діб, потім оглядають під мікроскопом тимчасові мікропрепарати [9].

Фітогельмінтологічна  експертиза – виявлення зараженості підкарантинного матеріалу карантинними і іншими видами нематод [10].

При фітогельмінтологічній  експертизі використовують такі методи: візуальний, мікроскопічний, метод  Бермана, метод інкубації в чашках Петрі, метод оцінки життєдіяльності нематод, метод фарбування (рис. 2.12.).

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2.12.  Методи фітогельмінтологічної експертизи лісоматеріалів

 

Візуальний  метод фітогельмінтологічної експертизи деревини полягає у виявленні надмірного виділення живиці, що свідчить про наявність нематод.

Після цього  використовується метод Бермана. Для проведення експертизи цим методом використовується лійка, сітка, пробірка і резиновий корок. Перед проведенням експертизи зразок  подрібнюється. Вже подрібнену деревину кидають у лійку з водою. На протязі 24 годин нематоди опадають у пробірку, якщо деревина свіжа, якщо ні на протязі 72 годин. Після цього нематоди виливають в чашку Петрі і розглядають під беникуляром для встановлення видової належності карантинного організму [9].

Гербологічна   експертиза – дослідження підкарантинного матеріалу та документів зразків для встановлення наявності чисельності та видового складу карантинних, потенційно небезпечних та інших видів бур’янів [27].

На гербологічну експертизу середні проби надходять після ентомологічної, фітопатологічної і гельмінтологічної експертиз. Гербологу передається окремо проба рослинного чи іншого матеріалу і в окремому пакуванні залишки сходів із сит. При гербологічній експертизі використовується візуальний метод [9].