Особливості ідентифікації покрівельних матеріалів

Особливості ідентифікації покрівельних матеріалів

 

Термін "ідентифікація" (від лат. identifico - ототожнюю) - трактується як ототожнювання, встановлення відповідності товару, наявності співпадання чогось з чимось[1].

Ідентифікація вимагає багатосторонніх досліджень товарознавцями--експертами, а також  висококваліфікованими вченими-експертами. Оскільки результати ідентифікації  того чи іншого виробу аналізуються і  на основі цього аналізу роблять  відповідні висновки, то такий процес можна назвати "ідентифікаційною експертизою". Це пояснюється ще й тим, що без проведення ідентифікаційної експертизи не можна встановити групу  товару, його код за УКТ ЗЕД.

Актуальність  даного дослідження зумовлена тим, що ідентифікація потрібна при проведенні сертифікації, експертизи, оціночної  діяльності, при контролі якості та нагляді. Саме відсутність ідентифікації  в перші роки проведення сертифікації стала причиною продажу товарів  низької якості.

            Метою даної статті є проведення ідентифікації покрівельних матеріалів.

Для досягнення цієї мети було визначено  такі завдання статті:

1. дослідити інформацію про стан ринку товару;
2. охарактеризувати об’єкти дослідження;
3. вивчити методи дослідження ідентифікації покрівельних матеріалів;
4. провести ідентифікацію покрівельних матеріалів.

Об’єктом дослідження  є покрівельні матеріали.

            Основним покрівельним матеріалом на українському ринку є шифер. У 2011 він займав близько 60-70% ринку. При цьому 75-80% усього шиферу виробляється в Україні. Популярність шиферу пояснюється його відносною дешевизною, недоліками є його токсичність (у склад шиферу входить азбест).

Після шиферу найпопулярнішим матеріалом в Україні  є металочерепиця. Її застосовують як для нового будівництва, так і  для реконструкції. За оцінками експертів, на сьогодні металочерепиця в структурі  ринку займає близько 20%, причому  у грошовому вимірі продажі цього  покрівельного матеріалу займають перше місце у загальній структурі  реалізації сучасних матеріалів (переважно  матеріали з поліестеровим покриттям), перевагами є низька трудомісткість, незначна вага матеріалу, швидке монтування.

Насиченість внутрішнього ринку цим покрівельним матеріалом є високою, тому українські виробники почали шукати виходи на іноземні ринки. На ринку покрівельних матеріалів одними з основних операторів на сьогодні є «Ранніла Київ» (ТМ Ruukki), «ТПК-профіль» (Львівська обл.), «Арсенал-Центр» (Київ), «Авіста» та інші підприємства.

Ще одним  покрівельним матеріалом, присутнім  на українському ринку, є бітумна  черепиця. Виготовляють її десятки  компаній по всьому світу, оскільки цей  матеріал добре себе зарекомендував у будь-яких кліматичних умовах. Традиційно вважається, що термін служби бітумної черепиці складає 30років. Основною перевагою бітумної черепиці є гнучкість  – її можна застосовувати для  покрівель будь-якої складності, форми  й конфігурації. Найбільшими виробниками  бітумної черепиці, продукція яких представлена на українському ринку, є: Katepal, Icopal (Фінляндія), Tegola (Італія, Росія), IKO (Бельгія).

Глиняна (керамічна) і цементно-піщана черепиця відносяться до «натуральної». Термін служби даного матеріалу може становити понад 100років. На Заході 86% дахів – саме з натуральної черепиці. ВУкраїні масовим продуктом натуральна черепиця поки що не стала, адже має вищу ціну порівняно з іншими покрівельними матеріалами. Український ринок керамічної черепиці представлений переважно імпортною продукцією.

Попит на покрівельні матеріали формується як з потреб нового будівництва, так  і з необхідності проведення капітальних  і поточних ремонтів, на сьогодні практично 70% покрівлі будівель та споруд потребують невідкладного капітального ремонту  з використанням нових технологій.

До  початку економічної кризи в  Україні ринок покрівельних матеріалів показував стабільне зростання  на рівні в 30% щорічно. За даними експертів  ринку покрівельних матеріалів України, у зв’язку з кризовими явищами  в економіці країни, попит на покрівельну  продукцію у 2009 році знизився у середньому на 25%. В результаті чого посилилась конкуренція між виробниками  продукції. В умовах скорочення обсягів  імпорту та підвищення цін імпортної  продукції збільшився попит на вітчизняні покрівельні матеріали.

            Покрівельні матеріали можна умовно кваліфікувати по виду початкової сировини, виду терпкої речовини, структурі, формі і зовнішньому вигляду, на наявності основи та іншого.

За видом вихідної сировини покрівельні матеріали поділяють на:

• органічні (руберойд, дерев'яні плитки);        
• мінеральні (азбестоцементні листи і плитки, глиняна черепиця, металочерепиця).                  

За видом в'яжучої речовини покрівельні матеріали поділяються на:

• бітумні рулонні матеріали (руберойд);
• бітумно-полімерні (емульсія ЕГІК, БЛК);         
• гідрокамові (рулонні матеріали РГМ-420 і РГМ-350).                 

За структурою розрізняють покрівельні матеріали:         

• покривні (руберойд покрівельний з крупнозернистою і дрібнозернистою посилкою та ін);        
• безпокровні (гідроізол).                  

За наявності  основи покрівельні матеріали поділяються  на:         

• основні (на картонній і скловолокнистій основі);          
• безосновні (одержувані прокаткою на каландрі суміші в'язких речовин з наповнювачами і добавками в полотнища заданої товщини).                  

При умовній класифікації матеріалів за найпростішими, але суттєвими для  проектанта та забудовника ознаками – зовнішній вигляд і розмір, можливим є поділ  на такі групи:

• штучні- черепиця, природний шифер, м`яка черепиця тощо;
• листові- асбестоцементні, металеві тощо;
• рулонні- пергамін, руберойд та їх сучасні модифікації;
• мембранні- гумові та полімерні мембрани;
• мастичні- бітумні та полімерні мастики.

     Найбільшим попитом в приватних забудовників користуються натуральна черепиця, металочерепиця, м`яка черепиця, дрібні штучні покрівельні матеріали і металеві листи. Для покрівель виробничих, громадських та інших будівель з малими кутами нахилу і міцними (наприклад, бетонованими) основами застосовують полімерні мембрани мастичні та рулонні матеріали.

     Фальсифікакація товарів може  бути виявлена і доведена в  результаті проведення ідентифікації.  У відповідності з поставленими  задачами обирають критерії і  засоби ідентифікації, наприклад, товаросупровідні, нормативні і технічні документи(рис. 1).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.1. Послідовність етапів проведення ідентифікації  покрівельних матеріалів.

            

              В табл. 1 представлена характеристика основних показників, методів та засобів , які використовуються при ідентифікації покрівельних матеріалів за ГОСТ «ДСТУ Б В.2.7-101-2000» «Будівельні матеріали. Матеріали рулонні покрівельні та гідроізоляційні. Загальні технічні умови» .

             Відповідно до класифікаційної  ідентифікації рулонні покрівельні  матеріали класифікують за такими  показниками якості: - гнучкість  та теплостійкість.

             Таким чином для дослідження  було обрано рулонні матеріали  на основі бітуму та метало  черепиця таких торгових марок:  бітумна черепиця ТМ«Katepal», «IKO», «Акваізол».

              Посилання – вид ідентифікації,  який використовується для ідентифікації  об’єктів в таких випадках, коли  опис конкретних характеристик ( властивостей, показників, відмітних ознак) представлені в нормативних документах. Ідентифікація включає найменування виробу та посилання на нормативний документ. Так, покрівельні матеріали згідно - ГОСТ «ДСТУ Б В.2.7-101-2000 «Будівельні матеріали. Матеріали рулонні покрівельні та гідроізоляційні. Загальні технічні умови.»

             Ідентифікація зразку відповідно  до характеристик наведених в  сертифікаті відповідностей:

• назва продукції - листи бітумно-полімерні з кольоровою висипкою;
• назва підприємства - виробника – «Аквізол», Харків;
• вид упакування – картонна тара, що забезпечує повну схоронність виробів під час перевезення.

             Визначення гнучкості руберойду  проводилися за ГОСТ 2678-94 [3]. Випробування проводилися на зразках розмірами(150х20) мм, вирізаних у подовжньому напрямку, за їх температури 5°С. У результаті дослідження на лицевому боці зразків рулонних матеріалів не відмічено тріщини (розриви шару в’яжучого) і відшаровування в’яжучого або посипки(табл.1.).

                                                                                                                             

 

 

 

 

 

 

Таблиця 1

 

Результати  дослідження гнучкості досліджуваних  зразків бітумної черепиці

 

№	Найменування виробника	Зразок	Вимоги за ДСТУ Б В 2,7 101-2000	Результати дослідження	Висновок про відповідність стандарту
1.	Katepal	1	На лицевому боці не повинні  з`явявитися тріщини і відшарування в’яжучого або посипки при температурі води 5°С.	На лицевій стороні  не з`явилися тріщини і відшарування в’яжучого або посипки.	Відповідає
		2			Відповідає
2.	IKO	1			Відповідає
		2			Відповідає
3.	Акваізол	1			Відповідає
		2			Відповідає

 

Визначення  теплостійкості бітумної черепиці проводилися  відповідно до ДСТУ Б В 2,7 101-2000 [2] та ГОСТ 2678-94[3]. По 2 зразки кожного досліджуваного матеріалу витримували протягом 2 годин у сушильній шафі, нагрітій до температури 70°С. після цього зразки охолоджували і проводили їх візуальний огляд. Таким чином було встановлено, що на поверхні випробувальних зразків відсутні здуття і сліди переміщення покривного складу (табл. 2).

 

            Таблиця  2

 

Результати  дослідження теплостійкості досліджуваних  зразків

 

№	Найменування виробника	Зразок	Вимоги за ДСТУ Б В 2,7 101-2000	Результати дослідження	Висновок про відповідність стандарту
1.	Katepal	1	На поверхні повинні бути відсутні здуття і сліди переміщення  покривного складу	На поверхні  відсутні здуття і сліди переміщення покривного складу	Відповідає
		2			Відповідає
2.	IKO	1			Відповідає
		2			Відповідає
3.	Акваізол	1			Відповідає
		2			Відповідає

 

     Отже, провівши дослідження основних  експлуатаційних показників бітумної  черепиці, який відноситься до  рулонних покрівельних матеріалів, можна зробити висновок, що зразки  торгових марок «Katepal», «IKO», «Акваізол» якісні, оскільки за основними показниками (гнучкість, теплостійкість) зразки відповідають вимогам ДСТУ Б В 2.7 101-2000 «Матеріали рулонні покрівельні та гідроізоляційні. Загальні технічні умови».

    Слід також зауважити, що надійність  використання бітумної черепиці  може бути забезпечена лише  за умови дотримання всіх будівельних  норм і правил при організації  покрівельних робіт, правильного  вибору проектного вирішення  конструкції покрівлі.