Синтетичні поліефірні волокна і нитки

Дакрон 62 (Dacron typе 62) – сополіефірні профільовані нитки на основі поліетилентерефталату з добавкою 1-2% сульфоізофталевої кислоти, з покращеною здібністю до нарощування. (США).

Дакрон 64 (Dacron typе 64) – сополіефірне штапельне волокно на основі поліетилентерефталату з добавкою 1-2 % сульфоізофталевої кислоти з покращеною здатністю забарвлюватись основними дисперсними барвниками, із зниженим шилінгом; нестійке до лугів. Міцність 39 кгс/ (29 гс/текс), подовження 39 %. (США).

Дакрон 65 (Dacron typе 65) – сополіефірне штапельне волокно, аналогічне волокну дакрон 64, але більш міцне, оптично відбілене. Призначається для трикотажної пряжі. (США).

Дакрон 67 (Dacron typе 67) – поліефірні блискучі високоміцні нитки товщиною 122 текс (N8,2) для канатних виробів. (США).

Дакрон 68 (Dacron typе 68) – поліефірні високоміцні кордні нитки. (США).

Дакрон 69 (Dacron typе 69) – поліефірні нитки з потовщеннями, що чергуються. (США).

Дакрон 76 (Dacron typе 76) – поліефірне штапельне волокно для мебельної набивки. (США).

Дакрон 88 (Dacron typе 88) – поліефірне бікомпонентне штапельне волокно із спіральною звивистістю, з великою початковою об’ємністю. Використовується для набивання спальних мішків, виробництва захисного одягу. (США).

Дакрон 89 (Dacron typе 89) – поліефірне штапельне волокно більш міцне, ніж дакрон 64. (США).

Дакрон 96 (Dacron typе 96) – поліефірне штапельне волокно більш міцне і з більшим модулем розтягу, ніж дакрон 54. (США).

Дакрон 107 (Dacron typе 107) – поліефірне штапельне волокно з підвищеною стійкістю до утворення пілінгу, призначене для використання в суміші з целюлозними волокнами для трикотажних виробів. (США).

Дакрон 160 (Dacron typе 160) – поліефірне килимове штапельне волокно з механічною звивистістю. (США).

Дакрон 809 (Dacron typе 809) – поліефірне штапельне волокно із зміненою формою поперечного перерізу, що придає йому великий блиск. (США).

Дакрон файбрфіл (Dacron Fiberfill) – те ж саме, що й дакрон 76 і 88. (США).

Кодел (Kodel) – поліефірні нитки, штапельне і джгутове волокно на основі полігексагідроксилилентерефталату (синтезованого з терефталевої кислоти і 1,4-деметилолциклогексану). Міцність 28-33 кгс/ (23-27 гс/текс), відносна міцність 100 %, подовженість 27-30 %, температура плавлення 268-270°С, щільність 1,22 гс/, вологість 0,2 %. (США).

Кодел 211 (Kodel typе 211) – поліефірне штапельне волокно із заниженою міцністю. Виробляється товщиною 333 мтекс, 500 мтекс, 667 мтекс.

Кодел 231 (Kodel typе 231) – поліефірне штапельне волокно для набивки. Виготовляється товщиною 575 мтекс; 1,67 мтекс; 2,78 мтекс. (США).

Кодел 241 (Kodel typе 241) – поліефірне штапельне килимове волокно товщиною 1,67 текс. (США).

Кодел 411 (Kodel typе 411) – поліефірне штапельне волокно звичайної міцності з оптичним відбіленням. Виготовляється товщиною 167 мтекс, 250 мтекс, 333 мтекс; 1,67 текс. (США).

Кодел 412 (Kodel typе 412) – поліефірне штапельне волокно звичайної міцності з малою звивистістю, відбілене оптичними підбілювачами. Виготовляється товщиною 167 мтекс. (США).

Кодел 414 (Kodel typе 414) – поліефірне штапельне волокно з оптичним відбіленням. Виготовляється товщиною 1,67 текс і 333 мтекс. (США).

Кодел 421 (Kodel typе 421) – поліефірне штапельне волокно високої міцності, зафарбоване оптичним підбілювачем. Виготовляється товщиною 139 мтекс, 167 мтекс, 250 мтекс. (США).

Кодел 431 (Kodel typе 431) – поліефірне штапельне волокно для набивки стьобаних виробів. Виготовляється товщиною 530 мтекс; 1,67 текс. (США).

Кодел 641 (Kodel typе 641) – поліефірне килимове штапельне волокно, яке легко зафарбовується, і виготовляється товщиною 1,67 текс. (США).

Лавсан – поліефірне (на основі поліетилентерефталату) штапельне, джгутове волокно і нитка технічного призначення. Міцність 74-87 кгс/ (54-63 гс/текс), видовженість 4-13 %, стійкість до вигину 4-6 тис. циклів, температура плавлення 250-256°С, вологість 0,4-0,5 %, щільність 1,38 г/. (СССР).

Лавсан С – дослідне сополіефірне волокно на основі поліетилентерефталату і адапінової кислоти. Відрізняється більшою міцністю, більш високими еластичними властивостями, меншою текучістю під загрузкою і підвищеним модулем при високих температурах, більшою стійкістю до багаторазових деформацій. Міцність 76-97 кгс/ (55-70 гс/текс), видовженість 8-15 %, температура плавлення 252-256°С, щільність 1,395 г/, вологість 0,4-0,5 %. (СССР).

Прімель (Primel) – поліефірне штапельне волокно і нитки на основі поліетилентерефталату. (Колумбія).

Проклен (Proclene) – поліефірні текстуровані нитки, що отримуються методом лужного кручення і класичним методом. (Англія).

Пуфолан (Pufolan) – текстуровані поліамідні і поліефірні нитки, які отримуються класичним методом або методом лужного кручення. (ГДР).

Терел (Terel) – поліефірне штапельне волокно і нитки, які так називались на стадії будівництва заводу. (СРР).

Терен (Terene) – поліефірне штапельне волокно на основі поліетилентерефталату. (Індія).

Терибер (Teriber) – поліефірне штапельне волокно і нитки на основі поліетилентерефталату. (Іспанія).

Терилен (Terylen) – поліефірне штапельне волокно, джгутові волокна і нитки, в тому числі й високоміцні, на основі поліетилентерефталату. (ЮАР).

Терилен В-14 (Terylen W-14) – поліефірне штапельне волокно із зниженою здатністю до пілінгу. (Англія).

Терилофт (Teryloft) – текстуровані поліефірні нитки, отримані методом лужного кручення. (Канада).

Териталь (Terital) – поліефірне штапельне волокно і нитка. (Італія).

Терифул (Terifull) – текстуровані поліефірні нитки, отримані методом лужного кручення. (Італія).

Тер-кью-текс (Ter-Q-Tex) – текстуровані поліефірно-поліамідні нитки, отримані методом лужного кручення. (Англія).

Терленка (Terlenka) – поліефірні штапельні волокна і нитки на основі поліетилентерефталату, що виготовляється товщиною 5 текс; 7,14 текс; 10 текс; 15,4 текс. Enka N. V. (Нідерланди); British Enkalon, Ltd. (Англія); Enka de Colombia, S. A. (Колумбія).

Терленка-трікс (Terlenka-Trix) – текстуровані поліефірні нитки, отримані методом лужного кручення і повторної термообробки. (Нідерланди).

Терленка еластіко (Terlenka Elastico) – текстуровані поліефірні нитки, отримані методом лужного кручення. (Швейцарія, Іспанія).

Терленка-еластіш (Terlenka-Elastisch) – текстуровані поліефірні нитки, отримані методом лужного кручення. (Нідерланди).

Тером (Terom) – поліефірне штапельне волокно и нитки на основі поліетилентерефталату. (СРР).

Терпол (Terpol) - поліефірне штапельне волокно и нитки. (Уругвай).

Терсюісс (Tersuisse) – поліефірні нитки. (Швейцарія).

Тесіл (Tesil) – поліефірне штапельне волокно. (ЧССР).

Тесіл 31 (Tesil 31) – сополіефірне штапельне волокно з гарною здатністю зафарбовуватись. (ЧССР).

Тессiлен (Tessilen) – поліефірні текстуровані нитки, отримані методом лужного кручення. (Швейцарія).

Теторон (Tetoron) – поліефірні штапельні волокна і нитки на основі поліетилентерефталату. (Японія, Бразилія).

Теторон ВА-7 (Tetoron WA-7) – поліефірне штапельне волокно з покращеною формостійкістю. (Бразилія).

Ей-телл (A-Tell) – поліефірні нитки на основі параоксибензойної кислоти. Міцність 37-90 кгс/ (28-68 гс/текс), видовженість – 15-30 %, еластичність – 95-100 % при 3 %, температура плавлення – 220°С, щільність – 1,34 г/. Виготовляються товщиною 33,3 текс. (Японія).

Ектефіл (Ektafill) – поліефірне грубе штапельне волокно для набивки. (США).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7. Розпізнавання  поліефірних ниток у готових  текстильних виробах

Існують два основних методи розпізнавання синтетичних ниток:

- органолептичний;

- лабораторний.

Розглянемо ці методи на прикладі лавсану, адже цей представник синтетичних поліефірних волокон найпоширеніший і найбільше використовується при виготовленні текстильних виробів.

Лавсанове волокно за зовнішніми ознаками неможливо відрізнити від  інших хімічних волокон. Характерним  є тільки процес горіння: полум’я  має жовтуватий колір і супроводжується  виділенням чорної кіптяви, на місці  горіння утворюється кулька чорного  кольору. Можна також використовувати  й лабораторний метод. Якщо на лавсанове  волокно подіяти О-дихлорбензолом або мурашиною кислотою, воно залишається  без зміни.

Лавсан малостійкий до дії лугів – він розчиняється в концентрованому розчині лугу в нормальних умовах при нагріванні.

Концентровані мінеральні й  органічні кислоти не мають шкідливого впливу на лавсанове волокно.

Окислювальні засоби такі, як: гіпохлорит натрію, перекис водню  та ін. не впливають на волокна лавсану, він проявляє стійкість до цих  речовин.

Лавсан розчиняється при  кипінні у фенолі, капролактамі, бензоловому спирті й диметилформаміді. [5]

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                 ВИСНОВКИ

 

 

1. Сформоване з розплаву поліетилентерефталату, що представляє собою продукт переробки нафти або кам'яновугільної смоли, поліефірне волокно є універсальною основою для виробництва великої кількості речей, необхідних людині. Історія появи цього виду синтетичних волокон бере свій початок з 1947 року, коли в Англії відбувся перший досвідчений запуск виробництва терилена - одного з торгових назв поліефірного волокна. А його випуск вже в промисловому масштабі був налагоджений через чотири роки. Трохи пізніше - в 1953 році в США було освоєно виробництво дакрону - наступної торгової назви поліефірного волокна (також існують лавсан, тетерон, елана, тергаль, тесіл та інші). [5]

2. В даний час виробництво поліефірних волокон - це чіткий, налагоджений процес. Постійне вдосконалення технологій дозволяє підвищити норму виробітку продукції і зменшити частку відходів. Більш того, дані технології дозволяють піклуватися про екологічну безпеку навколишнього середовища, зокрема, після переробки використаної поліефірної тари, виробники отримують вторинне поліефірне волокно. Багато в чому завдяки такому підходу поліефірне волокно відрізняється найнижчою вартістю серед інших синтетичних волокон. Тому більшість бажаючих придбати поліефірне волокно ціна на нього не відштовхує, а тільки зміцнює в думці про придбання. [16]

3. Синтетичні  волокна одержують з низькомолекулярних з'єднань шляхом їхнього синтезу в полімерні продукти з заданим ступенем полімеризації, що, як правило, являють собою тверду масу  у вигляд спеціально нарубаної крихти. Остання при високих температурах переводиться в розплав (рідше в розчин) завдяки тому, що всі синтетичні полімери, що використовуються для одержання текстильних   волокон, мають здатність при високих температурах розм'якшуватися, плавитися з утворенням грузлої маси. [14]

4. Поліефірні (ПЕ) волокна. Мають високу термостійкість, перевершуючи за цим показником всі природні і більшість хімічних волокон. Вони здатні витримувати тривалу експлуатацію при підвищених температурах. Стійкість до стирання і опір багаторазовим вигинам у ПЕ волокон нижчі, ніж у поліамідних волокон, а ударна міцність вища. Володіють великою пружністю і низькою гігроскопічністю. У вологому стані їх механічні властивості (міцність, розтяжність, зминальність) практично не змінюються. Це дозволяє отримувати з ПЕ волокон вироби, що добре зберігають форму. Тканини з таких волокон майже не мнуться, добре тримають надану форму, мають малу усадку, швидко сохнуть. Стійкі до дії світлопогоди, мікроорганізмів, молі, килимового жучка, цвілі.

5. Недоліки поліефірного волокна: підвищена жорсткість, схильність до пілінгу, підвищена здатність доелектризуватись, низька гігроскопічність і складність фарбування звичайними методами. [17]

6. Застосування поліефірного  волокна і нитки дуже широке. Найбільш поширене його використання  в текстильній, трикотажній галузях виробництва тканих, в’язальних, гардинно-тюлевих, мереживних, нетканих полотен.

7. На сьогоднішній день  налічується біля 80 торгових марок  поліефірних волокон і ниток,  що важливо знати, так як  вони відрізняються між собою  за кількісними характеристиками  основних показників властивостей  цих волокон.

8. Перелік названих торгових  марок поліефірних волокон і  ниток можна рекомендувати занести  в банк даних НДЦ для використання цієї інформації при провадженні експертиз текстильних матеріалів і виробів із них.

 

 

 

 

 

 

 

                                    Список використаних джерел

 

 

1. ГОСТ 13784-94 «Волокна и  нити текстильные. Термины и определения.»

2. Кукин Г. Н. и др., Текстильное материаловедение (волокна и нити): Учебник для вузов. 2-е изд., перераб. и доп./ Г. Н. Кукин, А. Н. Соловьев, А. И. Кобляков. – М.: Легпромбытиздат , 1989. – 352 с.

3. Смирнова Н.А., Вибір швейних ниток для виробів: навчальний посібник / Н. А. Смирнова, А. П. Жихарєв. - Кострома: Изд-во Багаттям. держ. технол. ун-ту, 2008. - 67 с.

4. Бузов Б. А. и др., Материаловедение швейного производства /Б. А. Бузов, Т. А. Модестова, Н. Д. Алыменкова. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: Легпромбытиздат, 1986. – 424 с.

5. Баженов В. И., Материалы для швейных изделий: Учебник для сред. спец. учеб. заведений. – 3-е изд., испр. и доп. – М.: Легкая и пищевая пром-сть, 1982. – 312с.

6. Т. М. Поливанова, Трикотажные, галантерейные и парфюмерно-косметические товары. Товароведение. – М.: Экономика, 1981. – 386 с.